Мета: поглибити знання студентів про значення частин слова,
уміння виділяти префікс, утворювати з префіксом нові слова й форми слів;
орфографічні навички; поглибити знання про морфемний склад слів, розуміння
зв'язку значення слова й суфікса; правильне утворення слів з різними суфіксами,
правопис суфіксів; уміння вчитися: увага,
аналітико-синтетичні навички, асоціативна уява, пам'ять; словниковий запас студентів, уміння бачити помилки
у власних висловлюваннях; емоційно-ціннісне ставлення
до мови, уважність до виявів людських почуттів.
ХІД
ЗАНЯТТЯ
І. Організаційна частина
1.1. Привітання студентів.
1.2. Підготовка аудиторії до заняття,
перевірка наявності студентів.
ІІ. Актуалізація опорних знань
Перевірка домашнього завдання
Бліцопитування
· Як називається значуща частина слова? Назвіть їх. (Морфема)
· Які значення мають ці елементи? (Лексичне або
граматичне значення)
· Яку морфему виділяють як головну? Чому? (Корінь — це
головна морфема, у якій зосереджено основне лексичне значення)
· Що таке префікс?
· У чому зосереджено граматичне значення слів? (У
закінченнях)
· За допомогою якого словника ми можемо перевірити морфемний
склад слів? (Морфемного)
ІІІ. Повідомлення теми, формування мети та основних
завдань
IV. Мотивація навчальної діяльності
Робота з підручником
► Прочитайте теоретичні відомості з теми заняття. Дайте
відповіді на запитання.
· Яку роль відіграє в слові префікс? Наведіть приклади.
· Чим пояснити наявність варіантів написанні префіксів зі
(зо), над (наді), від (віді), під (піді)?
· Що означають префікси при-, пре-, пере-?
· Поясніть написання префіксів від-, над-, під-,
роз-.
V. Міжпредметні
зв’язки: лексикологія, мовознавство, українська література
VI. План заняття
1.Правопис
префіксів
2.
Правопис суфіксів.
VІІ. Процесуально-діяльнісний
етап
1.Правопис
префіксів
Префікс (від лат. praefixus — прикріплений
спереду) — частина слова, що стоїть перед коренем і надає слову нового
лексичного чи граматичного значення.
|
Префікс с- уживається |
Префікс з- уживається |
Префікс зі- уживається |
|
перед к, п, т, ф, х |
перед усіма іншими
приголосними |
перед сполученням приголосних
(у тому числі перед сполученням губного та [й]) |
|
скропити, спекти, стягнути, сфокусувати, схилити |
зшити, зчистити, зцідити |
зіставити, зіп’ястися |
|
Префікс пре- |
Префікс при- |
Префікс прі- |
|
виражає найвищий
ступінь ознаки в прикметниках або прислівниках (його можна
замінити словом дуже): пречудовий, пресильний |
уживається в
словах, що означають наближення, приєднання (приїхати, прикрутити);
неповноту, частковість і результат дії (прилягти, применшувати,
придумати) |
уживається в
словах прізвище, прізвисько, прірва |
|
Запам’ятайте: презирливий, презирство, преосвященний, преподобний, престол,
превелебний |
уживається в
словах, утворених від іменників з прийменниками: прикордонник, прибережний |
|
Префікс пере- пишемо завжди з е: перемога, перехід.
У префіксах роз-, без-, через-,
від-, над-, під-, між- тощо кінцевий дзвінкий приголосний не змінюється
перед глухим приголосним: розкрутити, безхмарний, черезплічник, надходити, обпалити, відчинити, представник.
Вправа 1. Уставте в словах пропущені букви з або с.
..шиток, бе..країй, ..хил, ..підлоба,
..чіплювач, бе..слідно, ..вечора, ..пір, ..сушити, ..кипіти, бе..смертя,
..цементувати, ..трус, бе..шумний, ..хованка, ..пуск, ро..сипати, бе..хребетний,
..хвально, ..читування, ро..тин„ ..кіс, ..погорда, ..середини, ..цілення,
..тискач.
• У словах зі вставленою
буквою с підкресліть останню букву;
із позначених букв мають вийти справжнє ім'я та прізвище Лесі Українки.
Вправа
2. Уставте
в словах пропущені букви е
або и.
Пр..велебний,
пр..ступив, пр..гадати, пр..снився, пр..стол, пр..літ, пр..мудрість, Пр..дніпров'я,
пр..тісно, пр..бігти, пр..гнути, пр..подобний, пр..гнобив, пр..крашена,
пр..добре, пр..мотаний, пр..непорочна, пр..гіркла, пр..зирство, Пр..мор'я,
пр..вражий.
• У словах з префіксом при-
підкресліть третю букву з кінця; із позначених букв мають вийти справжнє
ім'я та прізвище Остапа Вишні.
Вправа 3. Напишіть правильно слова.
Ві..стань,
на..потужний, чере..смужжя, пона..плановий, о..трусити, мі..планетний,
ро..кидати, о..чухрати, мі..галузевий, пі..тримка.
2.
Правопис суфіксів.
Суфікс (від лат. suffixus — прикріплений) — частина слова, що стоїть після кореня
і слугує для творення нових слів чи граматичних форм.
|
Суфікси |
|
|
-ик, -ник, -иц(я),
-ищ(е), -івник, -чик(-щик), -иськ: |
працівник, медик, становище, але: механік |
|
-ив(о) іменників середнього роду: |
паливо, куриво, стріливо, але: марево |
|
-ин, -ин(а), -анин: 1) у суфіксах іменників жіночого роду: 2)
у суфіксах іменників чоловічого роду: 3)
у суфіксах присвійних прикметників: |
далина, козаччина;
харків’янин, львів’янин;
сестрин, Миколин |
|
-ичок, ичк(а), що
походить від -ик, -иц: |
кошичок, вуличка |
|
-альник, -ильник,
-їльник, -альність, -аль, -ень, ець(ець), -ість, -тель
завжди з ь: |
шанувальник,архівознавець, здатність |
|
-анн(ий), -енн(ий)
для вираження найвищої міри ознаки: |
нездоланний, неоціненний, але у дієприкметниках -ан(ий), -не(ий): нездоланий, неоцінений |
|
инн(я), -інн(я),
-анн(я) в іменниках з двома н: |
картоплиння, насіння, зростання |
|
-елез(ний), -ер(о),
-тель, -еньк, -есньк: |
довжелезний, п’ятеро, вихователь |
|
-ен: 1)
у дієприкметниках:
2)
в іменниках середнього роду IV
відміни: |
утворений;
імена, племена |
|
-ечок(-єчок), -вчк(а)
(-єчк), -енк (-єнк): |
вершечок, краєчок, Кравченко |
|
-ов- після
твердих, шиплячих приголосних та й з наголосом на закінченні: |
грошовий, вольовий, гайовий |
|
-ев- після
м’якого та шиплячого приголосного із наголосом на основі: |
грушевий, березневий |
|
-єв- після
м’яких або й: |
дієвий, суттєвий |
|
ир, -ист, -изм, -ичн
після д, т, з, с, ц, ж, ч, ш, р: |
бригадир, дантист, тероризм, історичний |
|
-р,
-іст, -ізм, -ічн після решти приголосних: |
спеціаліст, плюралізм, академічний |
|
-їр, -їст, -їзм, -їчн після голосних: |
вибоїстий, героїзм, архаїчний |
Вправа 4. Прочитайте теоретичний блок про правопис
суфіксів. Утворіть нові слова за допомоги зазначених суфіксів, поясніть
правопис. Якого значення вони надають словам?
а)
-очк-, -єчк- (счк), -ичк-, -ячк-
(іменники):
півник,
берег, внук, пластинка, сумка, Рая, доня, вікно, блюдце, круг, волосся, ім’я,
сучок, батько, канарейка, трудівниця, криниця, пшениця, хмара, торба, шматок,
книга, сім’я, здоров’я, першокласниця, племінниця, племінник, кришка, сонце,
літо, вулиця, шпаківниця, розумниця, Оля, Галя, тітка, жартівниця, серце,
кішка, стрічка, сито;
б)
-ов-, -ев-, (-єв) (прикметники):
ялинка,
кизил, черешня, соя, дуб, верба, граб, слива, вишня, яблуня, мальва, ромашка,
щавель, квасоля, жолудь, радій, гелій, магній, калій, тюль, мітинг, підсумок,
лозунг, лід, нікель, марля, бязь, емаль, фланель, алюміній, натрій, мазь, шарж,
хвощ, борщ, матч, замша, душ, ківш, помаранч, овоч;
в) -ив-, -ев-
(іменники):
пекти, мережити, палити, морозити, марити,
прясти, плести, місити, варити;
г) -уват- (-юват)
(прикметники):
блакитний,
сірий, червоний, сирий, зелений, сизий, коричневий, синій, чорний, рожевий,
смачний, кислий, солоний, гіркий, гострий, тупий, далекий, густий, пізній,
жовтий, малий, великий.
Вправа 5. Запишіть
слова групами з однаковими суфіксами, вставляючи на місці крапок потрібні
літери, позначте суфікси. До кожної групи слів додайте по два аналогічні
приклади.
Шовк...вий,
пальт...вий, марш...вий, шарж...вий, хвощ...вий, морж... вий, чесуч...вий,
перц...вий, песц...вий, діагонал...вий, марганц...вий, каракул...вий,
лосос...вий, алюміні...вий, магні...вий, кеп...чка, мам...чка, тат...чко,
бат...чко, кач...чка, пол...чко, капі...чка, служн...чка, пал...чка,
хлібн...чка, подвір’...чко, здоров’...чко, умінн...чко, іменн...чко,
син...ватий, коричн...ватий, сір...ватий, тісн...ватий, велик...ватий,
марин...ваний, консерв...ваний, запрограм...ваний, спис...ваний, викон...ваний,
запрес...ваний, мереж...во, пал...во, мар...во.
VІІІ. Підведення
підсумків заняття
Рефлексія
· Яке завдання найбільше зацікавило? Чому?
Оцінювання студентів
ІХ. Повідомлення завдань для самостійної роботи студентів
Українська мова (рівень стандарту): підруч.для 10
кл.закл.загальн.середн.освіти/ Олександр Авраменко. – К.: Грамота, 2018. –
208с.: іл
Вправи 2, 3 (стор. 110), 7 (стор. 112)
Мета: поглиблювати
знання учнів про комбінаторні зміни звуків у процесі мовлення; повторити
відомості про подвоєння, подовження та спрощення в групах приголосних;
ознайомити з випадками вживання приставних приголосних, розглянути явище
метатези; вдосконалювати орфоепічні та орфографічні навички учнів; виховувати
пізнавальний інтерес
Хід
уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань
1. Перевірка домашнього
завдання
2. Гра
"Термін" (повторення понять
"фонетика", "фонема", "інваріант фонеми",
"алофон", "орфограма", "асиміляція",
"дисиміляція", "подовження", "подвоєння",
"спрощення" – учні витягують картки й дають відповіді на запитання)
ІІІ.
Засвоєння нового матеріалу
1. Теоретична довідка. В українській мові за певних фонетичних умов
подовжуються такі приголосні звуки [д'], [[т'], [з'], [с'], [ц'], [л'], [н'], [ж], [ч], [ш]. На письмі подовжені приголосні
передаються двома літерами.
2. Вибірково-розподільна
робота
Заповніть таблицю, розподіливши слова відповідно до
орфограм. Виділені слова поставте в родовому відмінку множини.
Суддя, бовван, ніччю, зрання, знання, овва, Ілля,
весілля, запитання, ллється, осінню,
гарбузиння, рілля, ллється, спросоння, стаття,
обличчя, ссати, гуашшю, міддю, узбіччя,
Запоріжжя, затишшя, щеплення, навмання,
Закавказзя, гілля, роздоріжжя, попідтинню, лляний, ссавець, бовваніти, підборіддя, північчю, попідвіконню, узлісся, зіллюся
|
Умови подовження
приголосних |
Приклади |
|
В іменниках чоловічого і жіночого роду І відміни |
|
|
В іменниках середнього роду II відміни та похідних |
|
|
В орудному відмінку однини іменників III відміни |
|
|
В особових формах дієслова лити та похідних |
|
|
У прислівниках |
|
·
Які слова залишилися
невиписаними? Запишіть їх і запам’ятайте.
·
Виділені слова
поставте в родовому відмінку множини. Чи зберігається подовження?
3. Вправа з ключем
Запишіть слова у дві колонки: у першу з
подвоєнням букв,
у другу — без подвоєння.
Вірніст..ю, повін..ю,
осін..ю, величніст..ю, якіст..ю, від..аллю, мит..ю, радіст..ю, з безліч..ю,
доповід..ю, вартіст..ю, з точніт..ю, сіл..ю, заздріст..ю, у сміливост..і,
плот..ю, за галуз..ю, смерт..ю, з розкіш..ю, віс..ю, велич..ю, шерст..ю, з
розповід..ю, північ..ю, блакит..ю, зі зліст..ю, ненавист..ю, чверт..ю.
Ключ. Підкресліть у кожному слові третю букву — прочитаєте
народну мудрість.
Відповідь. Від теплого слова
і лід розмерзне.
4. Орфографічний
практикум
Пригадайте правила
подвоєння приголосних внаслідок збігу. Запишіть слова, вставивши пропущені букви, поясніть написання
виділених слів, запишіть їх фонетичною транскрипцією
Бе..смертний,
ро..кричатися, ро..бити, бе..збройний, ..писати, бе..платний, ..робити, бе..захисний, ро..пустити, під…аш…я, во..’єдна..я, щоде..ик, жи..я, страше..ий,
ві..іл, годи..ик, незрівня..ий, розрі..я, ро..броїти, тума..ий, обли..я,
ві..аль, здорове..ий, підні..я, без..астережний, закон..ий, від..ати, об..ійти,
гуман..ий, вин..ий, страшен..ий, старан..о, священ..ий, незнищен..ий,
нескінчен..ий, в..ічливий, Ган..а, міськ..ом, причин..ий, в..есь, возніс..я,
письмен..ий, військ..мат, ір…аціональний, нехворощ…ю, любов'…ю, божестве…ий
5.
Хвилинка-римуванка
Коли
приголосні збігаються, вони важко вимовляються.
Через
це у нашій мові випадають звуки в слові.
Якщо
звуки випадають, скажіть, як це називають…(спрощенням).
Милозвучна,
пречудова українська наша мова,
Тому
діє як закон ось така її умова:
На
письмі й під час вимови випадають звуки в слові:
Масло – масний, піст - пісний,
Від
слова злість – злісний, від користь –
корисний,
Розіслати від розстелити, хруснути від
хрустіти,
Але
іноді трапляється, що всі приголосні зберігаються,
Нікуди
не тікають, не спрощуються й не випадають
6.
Робота з хмаринкою слів
Випишіть слова, у яких спрощення не відбувається
·
Яких слів-винятків на
хмаринці немає?
·
Складіть віршик (або
просто зв’язний текст) для запам’ятовування винятків
(Зразок:
Шістнадцять хвастливих
жінок
Життєвий давали урок:
Зап’ястний браслет прикрашає,
Сухий хворостняк запалає,
Як вискнеш – когось налякаєш,
Випускний все життя пам’ятаєш,
Кістлявою риба бува,
Пестливі вживайте слова.
Як любиш хвастнути – дерзай,
Де спрощень нема – пам’ятай:
Зберігається літера Т
В іншомовних словах на СТ,
Ви прикметники з Н утворіть
Й на прикладах це повторіть:
Форпостний,
компостний, контрастний,
Але радісний,
корисний, нещасний.
7.
Дослідження-трансформація
Утворіть від поданих іменників прикметники.
З’ясуйте, в яких словах відбулося спрощення приголосних, а в яких — ні.
Честь, проїзд,
користь, баласт, пестощі, щастя, тиждень, кількість, кореспондент, область, захист,
пристрасть, якість, агентство, студент, совість,
пропагандист, вартість,
парламент, інтелігент, зап’ястя,
нацист, піст, журналіст, гігант
Прикметники, утворені від 3 останніх слів, запишіть
фонетичною транскрипцією
8. Тест
1. Укажіть рядок, у
якому в усіх словах не відбувається спрощення приголосних на письмі.
А Чес..ний, виїз..ний,
тиж..невий; Б зап’яс..ний,
хворос..няк, улес..ливий;
В турис..ський, студен..ський,
якіс..ний; Г шіс..надцять,
кіс..лявий, хвас..ливий.
2. Позначте рядок, у якому всі групи приголосних
записані правильно.
А Безпристрасний,
персні, кістлявий, кістковий, альпініський;
Б виїзний, тижня,
приміський, контрасний, фашистський;
В перехресний,
зап’ястний, каратистський, студентці, невістчин;
Г пісний, роз’їзний,
в’їжджений, блиснути, убозтво.
3. Позначте рядок, у
якому порушено правила спрощення в групах приголосних.
А Очисний, зап’ястний,
шістнадцять, яхтсмен; Б кадетський, тиснути, журналістці, кістлявий; В шіссот, жалісний,
усно, проїздний; Г випускний, тижневий, кореспондентський, серце.
4. Позначте рядок, у
якому спрощення в групах приголосних відповідає правопису.
А Буревісник, усний,
пропускний, форпостний;
Б жалісний, невістці,
курортний, радісний;
В улестливий,
контрасний, щотиждневий, стиснути;
Г комендантський,
доблесний, проїзний, шістдесят.
5. У якому рядку допущено помилку в групах
приголосних?
А Якісний, пристрасний,
розісланий, пісний;
Б Випускний, тижневий, нещасний,
кісники;
В Авантюриський,
артистці, чесно, кістлявий;
Г Хруснути, шістсот,
студентський, компостний.
6. Позначте рядок, у
якому порушено правила спрощення в групах приголосних.
А Ремісник,
абстрактний, піаністчин, пискнути;
Б якістно, участник, туристський,
пестливий;
В кістлявий,
пристрасний, дилетантський, пропускний;
Г комендантський,
буревісник, баяністці, шістнадцять.
7. Позначте рядок, у
якому спрощення приголосних в усіх словах передається на письмі.
А Артис..ці,
зап’яс..ний, тис..нути, злощас..ний;
Б кореспонден..ський,
швидкіс..ний, аванпост..ний, кіс..лявий;
В дріж..жовий,
ях..смен, жаліс..ний, інтелігент..ський;
Г проїз..ний,
свис..нути, чес..ний, сер..цевина.
8. Позначте рядок, у
якому спрощення приголосних у всіх словах передається на письмі.
А Заіз..ний, шіс..сот,
хвас..ливий, со..нце; Б безчес..ний, блис..нути, якіс..ний, щотиж..ня; В студен..чин,
п’я..десят, відпус..ка, сер..це;
Г очис..ний,
шіс..надцять, випус..ний, ус..но.
9. Позначте рядок, у
якому допущено помилки в написанні груп приголосних.
А Пестливий, тижневий,
модерністський, серце, невістці;
Б міський, артисці,
гіганський, туристський, якісний;
В шістсот, блиснути,
почесний, абонентський, медалістці;
Г намісник, свиснути,
улесливий, парламентський, прикрісний.
10. Позначте рядок, у
якому всі слова зі спрощенням у групах приголосних записані правильно.
А Безсмертний, виснути,
ненависний, компостний, тижневий;
Б туристський,
вартісний, присвистнути, пестливий, заїжджений;
В студенство,
буревісник, зап’ястний, випускний, бризнути;
Г брязнути,
пропагандиський, місцевий, вискнути, шістнадцять.
11. Спрощення в групах приголосних на письмі відбувається в
усіх словах рядка
А блис..нути, сервіс..ний, шубовс..нути, гігант..ський;
Б бряз..нути, під’їз..на, облас..ний, парламент..ський;
В якіс..ний, хрус..нути, страс..на, заздріс..ний;
Г їж..жу, шелес..не, пес..ливо, очис..ний.
12. У словах якого
стовпчика спрощення на письмі не позначається?
А Капус..няк, капус..ниця, капус..ний; Б шіс..десят, шіс..десятники,
шіс..десятий;
В захис..ниця, полезахис..ний, захис..ник; Г улес..ливо, підлес..ливість.
9.
Робота з підручником (
с. 50, вправи 110-111, поняття "протеза", "метатеза"
10.Спостереження над мовою
Запишіть слова, які
ілюструють поняття "метатеза", "протеза")
Мармур (рос. мрамор),
намисто (рос. монисто), ведмідь (рос. медведь), долоня (рос. ладонь), вулиця,
вулик, вухо, гострий, Янгол, вівця, вогонь, вудка, вільха, Ганна
ІV. Підсумок уроку
V. Домашнє завдання
Кодова робота (письмово)
Користуючись поданою
таблицею, закодувати подані групами слова. У кожній групі повинно бути стільки
слів, скільки правил у таблиці. Кожне правило позначене певною цифрою
Зразок: жабуриння, молоддю,
зрання, піддавати, пасся, ранній, рілля – 4, 5, 7, 1, 3, 2, 6.
|
Правила |
Код |
|
Збіг однакових букв,
коли префікс закінчується, а корінь починається на той самий приголосний звук |
1 |
|
Збіг однакових букв,
коли корінь закінчується, а суфікс
починається на той самий приголосний звук |
2 |
|
Збіг однакових букв,
коли корінь дієслова закінчується на
с, а далі йде -ся |
3 |
|
В іменниках середнього
роду перед я |
4 |
|
В іменниках жіночого
роду ІІІ відміни в орудному відмінку |
5 |
|
У деяких іменниках
жіночого та чоловічого роду на я |
6 |
|
У деяких прислівниках,
які треба запам’ятати |
7 |
1)
Підніжжя, віддати,
навмання, сонний, безліччю, рілля, розрісся
2)
Суддя, зрання, спіраллю,
колосся, трясся, стінний, наддніпрянець
3)
Роззути, південний, нісся,
волосся, віссю, стаття, спросоння
4)
Полісся, роззувся,
попідтинню, щоденник, заполоччю, піднісся
Орфографічна норма
Тест
І. Завдання з вибором однієї правильної відповіді (1 бал за правильну відповідь = 4).
1. У якому варіанті в УСІХ словах відбувається подвоєння внаслідок
збігу приголосних?
А тонна, піддати, роззброїти, оббити;
Б бездоріжжя, панна, стаття, суддя;
В зрання, ніччю, століття, розкішшю;
Г молоддю, ванна, юннат, туманність.
2. У якому варіанті немає помилок при
написанні слів?
А все-таки, з краю, військовостратегічний,
сіро-зелений;
Б мало-помалу, радіокомітет, читець-декламатор;
В чорно-білий, складносурядний,
психологопедагогічний;
Г високо-кваліфікований,
Вернигора, гіпер-звук.
3. У якому варіанті ВСІ слова пишуться без апострофа?
А св…ято, міжгір..я, бур..ян, цв..ях;
Б підв..язати, роз..ятрити, верб..я, арф..яр;
В дзв..якнути, р..яст, духм..яний, б..язь;
Г
присв..ячую, м..якість, пам..яттю, розіб..ю.
4. У якому
варіанті допущені помилки у правописі префіксів?
А зхилити, роскроїти, препоганий, безцінний;
Б прибулий, розшити, схвилювати, премилий;
В пристаркуватий, сформований, безшумний,
спровокувати.
Г безпричинний,
скопійований, преславний, привезти.
ІІ.
Завдання з вибором двох правильних відповідей (о,5 балів за правильну відповідь
= 4).
5. У яких варіантах в усіх складних власних
назвах з великої букви пишеться ВСІ слова?
А (к)римський (п)івострів, (с)офійський (с)обор, (д)ень
(н)езалежності;
Б (с)вята
(т)рійця, (д)ень (с)оборності (у)країни, (і)ван (б)огослов;
В (н)нобелівська (п)ремія, (є)вропейська (п)лоща, (г)олосіївський
парк;
Г (є)європейський (с)оюз, (л)іга (н)ацій, (в)селенський (п)аріарх;
Д (ф)ранківські (с)онети, (з)асдужений (а)ртист, (д)амоклів (м)еч;
Е (ч)ернеча (г)ора, (м)арійчин (в)інок, (о)лімпійські (і)гри.
6. Позначте варіанти,
у яких УСІ іншомовні слова написано
правильно.
А Атлантіда, іраціональний, іміграція, фейєрія;
Б вілла, лібрето, ін’єкція, Алжир.
В журі, харакири, колібрі, бар’єр;
Г діаграма,
триумф, Емма, барєр;
Д конвеєр,
гравюра, Ніцца, Флорида;
Е ательє,
іраціональний, павільйон, десерт.
7. У яких варіантах усі слова з НЕ
пишуться окремо?
А не/доконаний
вид, не/обережний, не/покоїти;
Б дорога не/далека, не/сказавши, не/зроблю;
В не/долік, не/замкнені двері, не/щодавно;
Г не/до/речі,
не/три, не/чуваний досі, ніким не/підтверджений факт;
Д не/бачена
краса, не/виконана досі робота, не/бажано;
Е ще
не/завершена справа, не/зірвані плоди, не/гайно.
8. У яких варіантах допущені помилки у ВСІХ словах при вживанні м’якого знака?
А
стрілець, мальва, жаль, дончин;
Б гребіньчик, матіньці, брунці, шинйон;
В квітонька, зозулька, матінка, паньщина;
Г тоньший, уманьський, людскість, дивишься;
Д
різбяр, їдальня,
сподіваються, дзьоб;
Е сопілці, рибальці, дивишся, пісня.
9. Робота з текстом. Скільки орфографічних помилок допущено в тексті? Випишіть слова,
вирази з помилками відповідно
орфографічних норм (1 бал за правильну відповідь).
Поширенний в нашому
краї і оспіванний у народі барвінок
здавна. Значне місце як символ займав він в віруванях давніх словян, насамперед у Києвській русі. З
тих пір вічно-зелений чагарничок назавжди ввійшов у побут, звичаї та обряди
нашого народу.
А 12; Б 11; В 10; Г 9.
10 – 12. Напишіть
невеликий твір-роздум на тему «За яку працю треба більше поважати людину – за
фізичну чи інтелектуальну?». Орфограми підкресліть (3 бали за правильну
відповідь).
23.01.2023
|
Тема: |
Позначення
м’якості приголосних на письмі. Букви
ь, і, є, ю, я. Сполучення літер ьо, йо. |
|
Мета: |
поглибити й систематизувати знання п’ятикласників щодо позначення
м’якості приголосних на письмі буквами ь, і, є, ю, я, уживання ьо, йо;
формувати загальнопізнаваль-ні вміння правильно визначати приголосні звуки
щодо твердості і м’якості; за допомогою мовленнєво-комунікативного
дидактичного матеріалу розширити знання п’ятикласників про національні
символи України, сприяти формуванню національної свідомості школярів,
виховувати почуття патріотизму. |
|
Тип уроку: |
урок формування вмінь і
навичок з елементами повторення. |
|
Обладнання: |
картки. |
|
Хід уроку |
|
І. Організаційний
момент
ІІ. Повідомлення теми й мети уроку. Мотивація
навчальної діяльності
IІІ. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок
п’ятикласників
1.
Бесіда за питаннями:
1) Що
вам відомо про букви і, я, ю, є?
2) Яка
буква українського алфавіту не позначається звуком?
3) Чи
можуть букви і, я, ю, є якимсь чином впливати на попередні приголосні? Як саме?
Навести приклади.
2. Дослідження-зіставлення
—
Прочитайте й запишіть слова, підкресліть у них м’які приголосні. Як
позначається м’якість приголосних на письмі?
Сльота,
люк, осіннє, листя, стань, ллє, муляр, зірка, люди.
- З’ясувати,
чим різняться слова рис — рись, ліз — лізь.
3.
Робота з опорною таблицею
Коментар учителя.
1)
Позначення м’якості приголосних на письмі літерами ь, і, є, ю, я.
Звук і буква —
два різних поняття, хоча тісно пов’язаних між собою. Звук ми чуємо, букву — бачимо,
тобто сприймаємо візуально.
В українській
мові м’якість приголосних на письмі позначають:
— буквою ь (м’який
знак): тиждень, льон;
— буквами є, ю, я,
коли вони стоять після м’якого приголосного: синє, людина,подяка;
— буквою і: конвалія, лід.
2)
Звукопис слів в українському мовознавстві.
Для звукопису в українському мовознавстві використовуються літери
українського алфавіту та додаткові (діакритичні) знаки. Наприклад: [л’у´ди].
Де
ти з’їси цілу родзину? – м’які приголосні
Записати слова з м’якими
приголосними в три колонки: у першу – ті, в яких м’якість приголосних
позначається буквою ь, у другу – буквою і, у третю – буквами є, ю, я.
Пісня, українець,
зоря, листя, вік, діти, кульбаба, дід, сталь, брунька.
|
Уживання ьо |
Уживання йо |
|
Лише після м’яких приголосних у кінці та в середині складу: кольоровий,
сьомий, крайньою, чотирьох |
1. На початку слова: йому. 2. Після голосних: майор. 3. Іноді після приголосних:Соловйов |
V. Повторення й
усвідомлення здобутих знань у процесі практичної роботи
1.
Робота біля дошки й у
зошитах. Виконати звукопис слів.
Сьогодні,
мальовничий, тополя, єдність, явір, лілея, тямущий, вечірняя, заповіт.
2. Гра «Знайди зайве слово»
1. Тінь, сіль, тік, хміль;
2. Дитя, моя, сім’я, надія;
3. Льон, сльоза, підйом;
4. Земля, доля, воля, поле.
2.
Вставте
там де потрібно м’який знак та відкрийте ключ
Куз..ня, (на) яблун..ці, (в)
хатин..ці, велетен..ський, біл..ший, мен..ший, Об.., чотир..ма, ател..є,
чотир..ох, ірпін..ський, урал..ський, кубан..ський, дон..чин, промін..чик,
цвірін..чання, різ..кий, низ..кий, Іркутс..к, Хар..ків, порт..єра, кур..єр,
різ..бяр, дз..вякати, повір..те, оглянис..
Ключ: підкресли ті
слова, у яких на місці крапок треба вставити знак м’якшення. З перших букв підкреслених
слів утвориться речення.
3.
Обґрунтуйте вибір написання
орфограми «Буквосполучення йо, ьо».
Л..н,
ра..н, бад..рий, міль..н, зна..мий, сер..зний, л..тчик, ..од,медаль..н, ма..р,
Вороб..в, д..готь, павіль..н.
4. Словниковий диктант.
Горобець, вогонь, сьомий, льон, повінь, сільський, люди, третє, ліхтар,
камінчик, кузня, пісня.
VI. Систематизація й узагальнення
знань, умінь і навичок
Подумати і дати відповіді на питання:
1. Чим різняться м’які
приголосні звуки і пом’якшені?
2. Що нового ви дізналися
про вживання сполучень ьо, йо?
3. З якими новими
словами познайомилися?
VII. Підсумок уроку.
VIII. Домашнє завдання. Опрацювати матеріал
|
Тема: |
Правила вживання апострофа. |
|
Мета: |
продовжити
систематизацію знань про вживання апострофа, удосконалення правописних умінь
та навичок; розвивати логічне мислення, усне й писемне мовлення, пам’ять,
уміння робити висновки, узагальнювати. |
|
Тип уроку: |
урок формування практичних умінь і навичок. |
|
Обладнання: |
мультимедійний проектор, картки, підручник. |
|
Хід уроку |
|
І. Організаційний момент
ІІ. Ознайомлення
десятикласників із темою, метою і завданнями уроку
III. Відтворення теоретичних відомосте
Бесіда.
1) Для чого вживається апостроф?
2) Чому апостроф не вживається на початку слова або в кінці слова?
3) Перед якими буквами ставиться апостроф?
4) Після яких букв ставиться апостроф? Наведіть приклади.
5) Відповідно до якого правила апостроф не вживається після букв, що позначають
губні приголосні, перед я, ю, є, ї? Наведіть приклади.
6) За якими правилом уживається апостроф у словах з’юрмитися, під’язичний?
7) Чому не ставиться апостроф після букви р у словах повітря, рясний?
8) У яких словах апостроф ставиться після букви к?
9) За якими правилами вживається апостроф у словах іншомовного походження?
ІV. Повторення теоретичних відомостей
Апостроф ставиться перед я, ю, є, ї:
1. Після літер, що позначають губні
тверді приголосні звуки б, п, в, м, ф,
але якщо перед ними немає іншого приголосного (крім р),
який належав би до кореня: солов'їний, сім'я, м'ята, п'ятниця, зв'язати,
п'ю, б'ється, в'яз, м'язи, ім'я, В'ячеслав, Стеф'юк; верб'я, верф'ю, торф'яний,
черв'як. Але: свято, морквяний, мавпячий, цвях. Якщо
приголосний, що стоїть перед губним, належить до префікса, то апостроф теж
ставиться: зв'язок, підв'ялити, обм'яклий, розв'ючувати.
2. Після твердого р у
кінці складу: подвір'я,
сузір'я, на узгір'ї, з матір'ю, кур'єр, пір'їна. Якщо ря, рю, рє позначають
сполучення м'якого [р'] із голосними а, у, е ([р'а], [р'у], [р'е]), то апостроф
не пишеться: рясний, Рябко, буря, рюмсати, Рєпін.
3. Після будь-якого твердого
приголосного, яким закінчується префікс або перша частина складних слів: без'язикий, від'єднати, з'ясувати,
над'їдений, над'ярусний, роз'ятрити, роз'юшений; дит'ясла, пан'європейський,
пів'юрти, пів'ящика, але з власними назвами ― через дефіс: пів-Європи.
4. Після к у словах Лук'ян, і похідних від
нього: Лук'яненко, Лук'янчук, Лук'янчик, Лук'янівка тощо.
5. У складних словах, перша частина
яких закінчується на приголосний: дит'ясла, двох'ярусний, трьох'ярусний.
Апостроф
не ставиться:
1. Після б, п, в, м, ф,
що позначають тверді губні звуки, якщо перед ними стоїть інша, крім р,
літера на позначення кореневого приголосного звука: Святослав, святковий, тьмяний,
морквяний, медвяний (але: торф'яний, черв'як, верб'я).
2. Після букви р, що
позначає м'який приголосний на початку слова чи в середині складу: порятунок, рясний,
гарячий, буряк.
3. У словах іншомовного походження у
злитій вимові: резюме,
бюджет, бюро.
Апостроф у словах іншомовного походження пишеться перед я, ю, є, ї:
а) Після приголосних б, п, в, м,
ф, г, ґ, к, х, ж, ч, ш, р: б'єф, комп'ютер, п'єдестал, інтерв'ю, прем'єр,
торф'яний, к'янті, миш'як, кар'єра; П'ємонт, П'яченца, Рив'єра, Ак'яб, Іх'ямас;
Барб'є, Б'єрнсон, Б'юкенен, Женев'єва, Ф'єзоле, Монтеск'є, Руж'є, Фур'є.
б) Після кінцевого приголосного в
префіксах: ад'юнкт, ад'ютант, ін'єкція, кон'юнктура.
Апостроф не пишеться:
Коли я, ю позначають пом'якшення
попереднього приголосного перед а, у: бязь; бюджет, бюро, пюпітр, мюрид, фюзеляж, кювет,
рюкзак, рюш; Барбюс, Бюффон, Вюртемберг, Мюллер, Гюго, Рюдберг.
Винятки: ад'ютант, кон'юнктивіт, кон'юнктура, ін'єкція.
Апостроф у прізвищах
Апостроф пишеться після губних, задньоязикових і р перед я, ю, є, ї: Аляб'єв, Ареф'єв, Водоп'янов,
В'яльцева, Григор'єв, Захар'їн, Луб'янцев, Лук'янов, Пом'яловський, Прокоф'єв,
Юр'єв; перед йо апостроф не пишеться: Воробйов, Соловйов. Примітка.
Коли я, ю означають сполучення пом'якшеного приголосного з а, у, то апостроф
перед ними не пишеться: Бядуля, Пясецький, Рюмін.
Скорочена частка д та ірландська частка о пишуться з
власними іменами через апостроф: Д'Аламбер, Д'Артаньян, Д'Обіньє; О'Генрі, О'Кейсі,
О'Коннейль.
Апостроф у географічних назвах
Апостроф пишеться в географічних назвах після губних (м, п, б, ф, в), задньоязикових (ґ, к, х) і р, а також після
префіксів, що закінчуються приголосним, перед я, ю, є, ї: В'язники, Дем'янськ, Прокоп'євськ,
П'ятигорськ, Ак'яр, Амудар'я, Гур'єв; перед йо апостроф не пишеться:
Муравйово. Примітка. Коли я, ю означають сполучення пом'якшеного
приголосного з а, у, то апостроф перед ними не пишеться: Вязьма, Кяхта,
Крюково, Рязань.
ІV. Виконання вправ на
закріплення вивченого
1. Словниковий диктант.
Позначити в словах орфограму «Апостроф».
Святий Дух, Свят-вечір, з’єднаний, заозер’я, ряст, Рюмін, порятунок, за
Святошином, Юр’єв, Рум’янцев, під’яр’я, Сирдар’я, Рязань, дит’ясла, пів-Японії,
пів’яру, верб’я, вольтер’янець, Женев’єва, ревю, бюрократ, Ф’єзоле, фюзеляж,
пюре, Фейєрбах, В’єтнам, Фур’є, Звєрєв, ряса, зап’ястний, зв’ялити, В’ячеслав,
Святослав, Лук’янченко.
2. Робота біля дошки.
Записати
пари слів. Пояснити вживання і невживання апострофа.
Зів’янути — священний. Зв’язок — Звягель. Сузір’я — зоря. Повітря —
повір’я.
3. Попереджувальний диктант.
І від народження людина — не раб, не гвинтик, не тварина, а щось
величне і святе. (А. Луценко.) Ох, лицарю, не зв’язуйся з отарою — вона тебе
затопче в пилюгу! (Л.Костенко.) Придніпров’я моє, Придніпров’я! Чорнозем
проростає здоров’ям. (М.Стельмах.) Червоні вулики з подвір’я пливуть гречками у
блакить, співає липа на узгір’ї і щирим золотом кипить. (М. Стельмах.) Запахне
м’ятою, дощем і матіолою духмяно. (П. Макєєв.) Мерзлий листочок на гілці горіха
б’ється, мов проситься в хату. (В. Юхимович.) Цю тайну знає різдвяний сніг, а
він уміє зберігати тайни. (І. Жиленко.) Не знала я, що можна доброту знічев’я
так лукаво затоптати… (Л. Забашта.) Тихим надвечір’ям у кав’ярні допиваєш каву
на останні… (Л. Талалай.) Що таке кларнет? Дупласте дерево, виїдене черв’яком
ледачим. Чуєш? О, як воно плаче, коли ти його цілуєш! (Н. Колєв-Босія, переклад
з болг.) Оголошено конкурс — сотий тур кон’юнктур. (Л. Костенко.) А в небі
хмари лебедями із ополонок п’ють. (М. Стельмах.)
4. Переписати слова, на місці крапок уставляючи, де потрібно,
пропущені букви, м’який знак або апостроф.
Поділ..я, Поліс..я, Підмосков..я, покрит..я, насін..я, корін..я,
прибут..я. Примор..я, Покут..я, Приазов..я, Приурал..я, роздоріж..я, збіж..я,
лист..я, щаст..я, роззброєн..я, повіст..ю, річ..ю, піч..ю, стиснен..я,
радіст..ю, швидкіст..ю, любов..ю, сіл..ю, мід..ю, подоро..чан..я, бря..чан..я,
довкіл..я, риштован..я.
5. Розкрити значення кожного з фразеологізмів.
Пояснити вживання апострофа. Ввести фразеологізми до самостійно складених
речень (усно).
Лобом муру не проб’єш. З’явитися на шапкобрання. З вогню та в полум’я.
Серце в’яне. Людям язика не зав’яжеш. П’яте через десяте.
6. Навчальний диктант.
РУСАЛЧИН ВЕЛИКДЕНЬ
Це свято відзначають у перший четвер після Трійці. У давнину це було
вельми поетичне дійство, пов’язане з дохристиянськими віруваннями. Про русалок
і мавок складено безліч легенд і повір’їв. За народною уявою, русалки —
прегарні дівчата з розпущеним волоссям. Ображені своєю долею, вони неодмінно
прагнуть залоскотати до смерті будь-кого. Щоб уберегтися од них, необхідно
тримати при собі пучечок полину, якого русалки бояться. До речі, на Трійцю
полином убезпечували оселю.
Зустрівши людину в полі, русалки обов’язково запитують: «Полин чи м’ята?» Якщо
відповісти: «Полин», вони відкажуть: «Іди в долинь». Коли ж сказати: «М’ята»,
русалки накинуться, приказуючи: «Отут тобі й хата!»
Цього дня русалки буцімто люблять гойдатися на деревах, тому в деяких
місцевостях зв’язували дві берези, щоб вони, забавляючись, не зачіпали людей.
(117 слів) (За В. Скуратівським)
V. Підведення підсумків
уроку
VI. Домашнє завдання
Опрацювати матеріал
Спостереження за вимовою і написанням.
Робота з орфографічним словником.
Мета: продовжувати формувати вміння правильно
вимовляти й писати слова з ненаголошеними голосними е
, и в корені слова; вчити розпізнавати слова, які треба перевіряти, збагачувати активний словниковий запас учнів; розвивати вміння порівнювати звуки е, и в ненаголошеному
та наголошеному складах форм одного й того самого слова; удосконалювати навичку
роботи з орфографічним словником; виховувати щирість і доброту, почуття
любові до рідної мови; любити і берегти природу; створити емоційний настрій.
Обладнання: слайди, картина зими, зображення
«братів-близнюків», «дядечка Наголоса», конверти з завданнями, мікрофон,
чарівні кульки, запис заметілі, штучний сніг.
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент.
1.1. Привітання з учнями
- Діти,
сьогодні до нас завітали гості. А коли в домі гості – це свято.
Повернімося обличчям до гостей і
промовмо разом : «Добрий день!»
Зараз сядуть дівчатка, а
за ними і хлопчики.
1.2. Створення сприятливого психологічного комфорту
- Погляньте мені в очі, усміхніться, поділіться гарним настроєм з
товаришем. Із цих промінчиків добра, що
заіскрилися на ваших обличчях ми і розпочнемо урок.
Отож,
Працюватимемо старанно,
Щоб почути у кінці,
Що у нашім третім
класі
Діти просто молодці!
1.3. Перевірка готовності учнів до уроку
1. Вправа «Очікування».
В кожної групи на парті лежить сніжинка.
Вам потрібно разом скласти речення про те, що ви очікуєте від сьогоднішнього
уроку і записати на сніжинці.
Ми очікуємо, що урок буде цікавим.
·
Ми очікуємо, що на уроці ми дізнаємося щось нове.
·
Ми очікуємо, що будемо гарно працювати.
·
Ми очікуємо, що наша група виконає всі завдання.
-
Усі сніжинки прикріпіть
на «Дереві очікування», а в кінці уроку ми побачимо, чи досягли ви очікуваного результату.
ІІ.
Актуалізація опорних знань.
2.1.
Перевірка домашнього завдання
2.2.
Повторення раніше вивченого матеріалу
-
А тепер, увага! Я пропоную вам послухати казочку «Хитрі близнюки».
Жили на світі двоє близнюків.
Вони були так схожі між собою, що часом, використовуючи це, любили жартувати,
міняючись місцями. Проте зразу з»являвся дядечко Наголос. Близнюки
побоювались свого старого родича, тому що він був дуже серйозний. Як тільки дядечко Наголос «погукав»
близнюків, вони зразу ж ставали на свої місця.
- Чи здогадалися
ви , хто ці близнюки? ( ненаголошені
Е, И)
- Чим же вони схожі? (у ненаголошених складах вони вимовляються
наближено один до одного)
2.3 Мовна розминка.
- На основі цієї казочки ,
хто може сказати , над якою темою ми сьогодні продовжимо працювати?
- Пригадайте, як можна
перевірити написання ненаголошених –е, -и в корені слова? (Правила)
- Сьогодні
брати-близнюки знову вирішили пожартувати . Вони стверджують , що всі
слова на екрані записані правильно. А як
думаєте ви?
(Слайд 1). ( Висна, зима, дирева, зимля, заметіль)
- Отже , ненаголошені
–е та –и з вашою допомогою знову
стали на свої місця.
ІІІ. Закріплення правопису слів з
ненаголошеними -е, -и в корені слова, що
перевіряються наголосом.
3.1Робота з картиними Слайд 2
- Погляньте на екран.
- Яким словом із попереднього завдання ми
можемо підписати ці зображення?( Зима ).
- Як ви думаєте, чому я
вибрала саме картинки зими?( Тому що зараз наступила пора року
зима)
- Діти, ви любите зиму?
- За що ви її любите?
- Сьогодні зима буде подорожувати
з нами впродовж уроку.
- Вимовте слово ЗИМА.
- Як вимовляється звук у
ненаголошеному складі?
(у вимові
наближається до е )
- Кого ми покличемо на
допомогу, пригадуючи нашу казку?
-Назвіть номер перевірного
слова.
1-Зима , 2-зимонька, 3- зимовий, 4- зимувати.
- Чому № 2 ?
3.1 Каліграфічна хвилинка.
Зошити свої ми відкриваємо
І під нахилом тримаємо.
Сидимо рівно, не нахиляємось,
А я
погляну, як ви стараєтесь.
- Красиво писати -
красу творити.
- Запишіть каліграфічно
зимову літеру З з і склади із нею.
- Зима підготувала
вам каліграфічну хвилинку - «переплутанку», щоб переконатися що ви кмітливі і
вмієте логічно мислити.
Слайд 4
З з Зз
из зи ам ма зима
Слайд 5
Все снігом замела сала
Кормів доволі вже зима
Синичці я повішу співала
Щоби вона усім нема
(Діти працюють біля дошки,
міняючи слова місцями.)
-
Ви допомагаєте птахам взимку?
-
Запишіть речення в якому зустрічається
слово зима.
( Слайд із годівницями)
-
Синичка принесла вам завдання.( Конверт з завданням :
зробити звуко –буквений аналіз слова заметіль).
3.3. Прослуховування звуків зимової
заметілі.
Слайди з малюнками зими.
- А зараз закрийте оченята і уважно послухайте
запис.
-
Яку пору року нагадали вам ці звуки?( Зиму)
-
Яку картину зими ви собі уявили
?
( Гуде вітер сильний вітер,
хурделиця, мете сніг, нічого не видно).
- Як ще можна назвати
хурделицю? (
метелиця, заметіть, хуга)
- Як називаються слова,
близькі за значенням?( Синоніми)
- Коли зима буває доброю?( Коли світить сонечко, немає вітру, сніжинки танцюють довкола).
- Я
хочу запропонувати вам цікаве завдання - коли будете йти додому, поспостерігайте, чи всі навколо радіють зимі
так само як і ви? Свої враження
принесете до класу і поділитеся з нами.
3.4 Робота з деформованим
реченням.
- Зима підготувала для вас цікаве
завдання. Вам потрібно скласти
з поданих слів речення. Метелиця переплутала всі слова.
(Слайд 5)
(кил . мом все
вкрила Зима сніговим навкруги ).
- Сніговий кил . м- це пряме чи переносне значення?)
-Скажіть, будь ласка, яка
літера пропущена у слові кил.м?
- Чи можна підібрати
перевірне слово?
- Хто ж нам прийде на
допомогу? ( Вчитель
показує орфографічний словник, в дітей він є на партах).
- Як розміщені слова в
орфографічному словнику?
4.1. Робота з орфографічним словником.
Для того щоб правильно написати слова з ненаголошеними голосними - е, - и в корені
слова, що не перевіряються наголосом,
потрібно звернутися до орфографічного
словника.
- Хто дасть орієнтир, де шукати слово «килим»?
( сторінка 65 , правий стовбець)
- Отже в слові килим пишемо
літеру -И- . Запам’ятайте!
- Запишіть речення в зошит.
Позначте граматичну основу.
- Яке це речення за метою
висловлювання?
- Уявіть себе чарівниками . Попробуйте
перетворити дане речення в питальне.
( Чим вкрила зима все навкруги?
Хто вкрив све навкруги сніговим килимом? Яким килимом вкрила зима все
навкруги?)
4.2. Визначення спільнокореневих слів.
(Слайд 5 )
Килим
Покривало
Килимок
Ковдра
Килимочок
-
Відшукайте
спільнокореневі слова. Запишіть їх . Виділіть корінь.
( Один
учень працює біля дошки).
ІV. ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКА ( Слайд 6 )
Малесенькі сніжиночки, як зірочки малі
Із неба ви спустилися до нашої землі
Малесенькі сніжиночки танцюють свій танок
А вітерець кружляє вас на радість для діток
Сніжиночки, сніжиночки ви донечки зими
малесенькі сніжиночки як любимо вас ми
Сніжиночки, сніжиночки красунечки малі
Із неба ви спустилися до нашої землі
У. Узагальнення знань учнів
(Проблемна ситуація)
6.1. Бесіда
-
Скільки сніжинок спустилося до нашого класу! Дітки, ви не замерзли в руки?
Адже, якщо без рукавичок гратися снігом, то можна захворіти . Чи не так? Але
наші сніжинки казкові і ми, звичайно, не
захворіємо.
- А це що за чарівні
снігові кульки?
-
Цікаво, де вони взялися? І чому вони такі важкі?
-Що ж там може бути?
(Діти щупають всі по черзі
і відгадують , що там є лимон, апельсин, цибуля)
Вчитель показує дітям
апельсин, лимон, цибулю).
- Як ви думаєте, чому
зима передала нам апельсин, лимон цибулю і абрикос?
-
Правильно, щоб ми не захворіли на грип , треба їсти багато вітамінів.
Довідка:
Лимони потрібно їсти із шкіркою, тому що у ній міститься у
три рази більше вітаміну С, ніж у м»якоті.
Цибуля – найбільш
корисна у сирому вигляді. Речовина, що є в цибулі знищує шкідливі мікроби при
грипі і ангіні.
- Щоб наші подарунки
мали лікувальну силу, їх назви
потрібно правильно записати.
6. 2. Словникова робота
(Слайд 7)
Ап . льсин, л . мон, ц .
буля, абр.кос.
- Які букви потрібно
вставити в дані слова?
- Чи можна підібрати
перевірні слова? Чому?
- Хто нам знову прийде на
допомогу?
- Перша група шукає по словнику написання слова апельсин, друга – лимон,
третя – абрикос і четверта - цибуля.
- «Сфотографуйте» оченятами і «покладіть» на поличку
пам’яті написання цих слів .
- Я знайшла під ялинкою листівку. (
Зачитую)
(Слайд 8)
Дорогі діти
!
Їжте цибулю, лимони,
апельсини і будьте здорові!
Зима.
- До чого нас закликає
зима?
- Яке це речення за метою
висловлювання? (
Спонукальне)
- Запишемо речення і
підкреслимо ненаголошені е, и.
(Діти записують речення під
диктовку вчителя).
-На домашнє завдання вам
було знайти за допомогою інтернету , чи в художній літературі загадки, прислів»я, приказки про овочі та фрукти .
- Хто знайшов щось цікаве
про лимон, апельсин чи цибулю?
6.3. Робота в
групах. Інтерактивна гра «Займи позицію»( Завдання з сюрпризом)
Наступила
пора року зима. 2. Випав пухкий
сніг. 3. Він вкрив чорну землю білим килимом. 4. Які гарні дерева і кущі у сніговому вбранні!
Кожна
група отримує конверт з словами і
складає речення. Один учень записує його на аркуш. Капітани команд виходять на середину і зачитують
свої речення. Тоді стають в такому
порядку, щоб вийшов зв»язний текст. Потім розгортають листки. Якщо текст
складений правильно, то отримують слово-сюрприз МО-ЛОД-ЦІ !)
(Слайд 9)
( текст висвітлюється на екрані)
- В яких реченнях є слова з
ненаголошеними е, и? Назвіть їх.
VII Підсумок уроку
7.1 Підсумкова бесіда (Вправа
«Мікрофон» , «Незакінчені речення» )
-
Щоб з’ясувати, яку букву е чи и писати в
ненаголошеному складі, треба…
-
Голосні звуки в наголошених складах вимовляємо ……(
чітко)
- Якщо букву е чи и не можна перевірити наголосом, тоді… ( на допомогу нам приходить орфографічний словник).
-
Ми сьогодні поклали на поличку пам»яті
такі словникові слова:
-
……( килим, лимон, апельсин, цибуля, абрикос).
-
А інші слова, написання яких потрібно запам»ятати, ви знайдете в підручнику на сторінці 90 і
запам’ятаєте їх написання.
-
Наш урок підійшов до кінця. Чи
виправдалися ваші очікування ?
-
Наша ялинка дуже щаслива
і радіє за вас разом зі мною.
7.2. Оцінювання учнів
- Сьогодні ви гарно
попрацювали і отримаєте за свою роботу такі оцінки…..
Побажання
- Хоч на вулиці зима, я бажаю вам
хорошого настрою, і тепла у ваших сердечках по відношенню один до одного.
А щоб ви не хворіли, зима
передала вам невеличкі подарунки-вітаміни.
І варіант
Завдання 1-8
по 0,5 б.
1. Орфоепія — це:
А.
Розділ мовознавства, що вивчає систему графічних знаків;
Б.
Розділ мовознавства, що вивчає правила літературної вимови;
В.
Розділ мовознавства, що вивчає слово як основну одиницю мови
2. Знайдіть варіант, у
якому буквосполучення дж, дз передають одну
фонему в межах морфеми:
А.
Дзеркало, воджу, надзвуковий;
Б.
Кукурудза, віджени, дзвіниця;
В.
Бджола, родзинки, засуджений.
3. Знайдіть варіант, у
якому всі слова записано правильно:
А.
Гавань, газель, ґелґіт
Б.
Грунт, гудзик, ґедзь;
В.
Гуля, гожий, гавеня
4.Два склади має кожне
слово рядка
А.
Дзенькіт, ім'я, людськість, осінь;
Б.
ллється, співають, мільйон, серце;
В.
свято, гріють, утіха, влітку.
5. Букви Я,Ю,
Є позначають по два звуки в кожному слові рядка
А
юний, нюанс, браконьєр, єресь;
Б
зграя, різьбяр, черв'як, мільярд;
В
зв'язок, ярлик, маєток, в'юнець.
6. Однакова кількість
ззвуків і букв у кожному слові рядка
А
життя, земля, соловей, яблунька;
Б
єдність, пояснення, юнь, щавель;
В
зяблик, життєпис, українець, з'єднання.
7. Звук [й] є в
кожному слові рядка
А ярус,
лінія, юність, боєць;
Б
буря, кальцій, мрія, єдність;
В
іній, сюжет, більярд, клятва.
8. Звук [д] є в кожному слові рядка
А
родина, погода, депутат, молодість;
Б
здоровий, джаз, одержати, думка;
В футбол,
сад, дискусія, надписати.
Завдання 9-10
по 2 б.
9. Поєднайте поняття,
позначене цифрою, з прикладами, позначеними буквами.
|
1 Уподібнення приголосних 2 Подвійний наголос 3 Форморозрізнювальний наголос 4 Словорорізнювальний наголос |
А Води — води, викликати — викликати Б Косьба, боротьба В Замок — замок, атлас — атлас Г Помилка, також Д Зате, проте |
10.
Поєднайте поняття, позначене цифрою, з прикладами, позначеними буквами.
|
1 Чергування у/в розрізнює значення слів 2 Чергування у/в не розрізнює значення слів 3 Порушено чергування і/й 4 Порушено чергування у/в |
А Весь — увесь, вчитель — учитель Б Василь й Ярина В Вправа — управа, враження — ураження Г Приїхала в Львів Д Батьки і діти |
Завдання 11-12 по 2 б.
11. Запишіть речення,
обравши правильний варіант з наведених у дужках:
Рідну Батьківщину (в, у) (усі, всі) віки порівнювали (з, із) матір’ю,
бо нема нічого найдорожчого (в, у) людини, як мати (й, і) рідна земля. Окрема
людина невіддільна (від, од) народу, а народ невіддільний (від, од)
Батьківщини: (в, у) цьому сила народу (і, й) міць його, невмирущість (і, й)
безсмертя (Є. Гуцало).
12.
Запишіть транскрипцію слів:
Шістнадцять, пишається, молотьба,
книжка.
Тематична контрольна робота №3
ІІ варіант
Завдання 1-8
по 0,5 б.
1. Уподібнення глухих
звуків до парних дзвінких відбувається у кожному слові рядка
А
отже, лічба, мотузка, повсякчасний;
Б молотьба,
футбол, якби, повсякденний;
В
вести, просьба, дігтяр, баскетбол.
2. Уподібнення приголосних
відбувається у кожному слові рядка
А
свято, подружці, ллється;
Б
кінський, милуєшся, доріжка;
В
мороз, кігті, боротьба.
3. Знайдіть рядок, у якому в усіх словах букви «я», «ю», «є» позначають
один звук:
А юшка, балтієць, ілюзія, ділянка, буряковий;
Б комісія, завдання, яхта, юридичний, валюта;
В бюрократ, вдячність, малюнок, льодяний,
калькулятор;
4.
Знайдіть рядок, у якому в усіх словах приголосні сонорні:
А вілла, рулон, рілля, нора, умовний;
Б козак, море, туманність, ліра, молодий;
В орден, спросоння, рідний, лінія, мирний;.
5.
Знайдіть рядок, у якому в усіх словах приголосні глухі:
А фіалка, океан, життя, блакить, сипати;
Б каша, чесність, вантаж, нарешті, стілець;
В шепотіти, хустка, афіша, сушити, тітка;.
6.
Знайдіть рядок, у якому в усіх словах приголосні дзвінкі:
А губи, ґедзь, діжка;
Б дуб, одужати, гудзик;
В з’їзд, жабо, зуби;
7.
Знайдіть рядок, у якому в усіх словах наголошується другий склад:
А мережа, черговий, олень;
Б горошина, котрий, живемо;
В довідник, читання, нести;
8. Наголос на другому
складі має кожне слово рядка
А
жадоба, байдужий, олень;
Б квартал,
ознака, русло;
В.
шофер, громадський, вибір.
Завдання 9-10
по 2 б.
9. Поєднайте поняття,
позначене цифрою, з прикладами, позначеними буквами.
|
1 Словорозрізнювальний наголос 2 Форморорізнювальний наголос 3 Подвійний наголос 4 Уподібнення приголосних |
А Помилка, також Б Зате, проте В Замок — замок, атлас — атлас Г Води — води, викликати — викликати Д Косьба, боротьба |
10.
Поєднайте поняття, позначене цифрою, з прикладами, позначеними буквами.
|
1 Чергування у/в не розрізнює значення слів 2 Чергування у/в розрізнює значення слів 3 Порушено чергування у/в 4 Порушено чергування і/й |
А Вправа — управа, враження — ураження Б Петро й Йосип В Вдень — удень, врозліт — урозліт Г У Одесі відбулася гуморина Д Брати і сестри |
Завдання 11-12 по 2 б.
11. Запишіть речення,
обравши правильний варіант з наведених у дужках:
Черпаючи (з, із) скарбниць усної народної творчості, що сягає (у, в)
прадавні часи, пересвідчуємо (ся, сь), якою вірністю (і, й) незрадливістю
шанували наші предки землю, захищаючи її (від, од) ворогів на (ратному, ратнім)
полі. З древньоруських літописів, легенд, (з, із) героїчних дум та пісень
постає (перед, переді) нами та любов, гартована (у, в) битвах (з, із) степовими
ордами (Є. Гуцало).
12. Запишіть транскрипцію
слів:
Нігті, зап'ястний,
смикаєшся, вокзал.
Мета: повторити
й удосконалити відомості про наголос, розглянути складні випадки наголошуваня; формувати компетентного мовця, який вільно володіє
орфоепічними нормами.
Очікувані результати навчально-пізнавальної
діяльності учнів:
знаннєва
складова: знає і коментує принципи наголошування слів в українській мові,
розрізняє особливості наголошування слів різних частин мови;
діяльнісна
складова: застосовує свої орфографічні та пунктуаційні знання практично, уміє
працювати з орфоепічним словником, визначає і пояснює, як впливає наголос на
розрізнення лексичного значення слова;
ціннісна
складова: помічає і цінує красу української мови, розуміє практичне застосування отриманих навичок, виявляє
зацікавленість у результатах своєї діяльності.
Перебіг уроку
І. Організаційний
момент.
Самоналаштування. Аутотренінг.
Я – особистість…
Я впевнений (-а)
Я активно…
У мене хороший…
Я бажаю своїм однокласникам…
ІІ. Актуалізація
опорних знань.
Мовна розминка
На дошці записане
речення. Учні читають, дотримуючись орфоепічних норм, і роблять висновок, про що йтиметься на
уроці.
Нове завдання: принести зручний обруч, а потім –
підтюпцем до чергової позначки одинадцять кілометрів.
ІІІ. Мотивація
навчальної діяльності. Оголошення теми, мети, завдань уроку.
IV. Вивчення нового
матеріалу.
1.Слово вчителя.
Історична довідка
про наголошування слів залежно від їх походження.
У словах
французького походження наголошується останній склад. (кутюр’є, жалюзі)
Німецького,
англійського – перший склад (маркетинг, форзац,
тендер)
Тюркського –
останній склад (айран,
йогурт)
Сербська – завжди
на корені (шинок)
Завдання учням:
визначити лексичне значення почутих слів, ввести їх у словосполучення,
позначити головне і залежне слово.
2. Робота з
підручником.
Опрацювання таблиць
«Правила наголошування»
Виконання вправи
83.
В українській мові
існують слова з подвійним наголосом. Розгорніть орфоепічний словник у
підручнику і укладіть словничок із таких слів.
3. Ваші ровесники,
готуючись до ЗНО, придумали оригінальний спосіб, як опанувати цю складну тему.
Вашій увазі відеоролик «НАГОЛОС ГЕНГ». Уважно прослухайте і виконайте завдання.
Розподільний
диктант.
Слова із
відеоролика розподіліть у три колонки: з наголосом на 1 складі, на 2 і на 3-4.
Закладка, ринковий, обруч, визвольний, черговий,
щодобовий, дано, підлітковий, піцерія, проміжок, текстовий, бурштиновий, косий,
царина, зубожіння, вертихвіст, фаховий, кропива, лате, курятина, середина,
засуха, соломинка, металургія, фольга, ваги, отаман, ненависть, бадьорити,
роздрібний, зручний, чорнозем, дробовий.
4. Вибірковий
диктант.
Кожного дня ви
вмикаєте телевізор і потрапляєте інколи на випуски новин. Але при цьому,
напевно, не вслухаєтесь у вимову ведучих. Зараз ми прослухаємо їх всі разом і
виконаємо завдання.
Перегляд відео з
новинами на каналі СТБ.
Випишіть по 4-5
слів з неправильним наголошуванням, прочитайте їх, наголошуючи правильно.
5. Виписані слова
введіть в одне речення. Виконайте його синтаксичний розбір, назвіть у ньому всі
частини мови.
6. Творче завдання.
Ми сьогодні почули
багато слів, наголошування яких є складним. Як же запам’ятати їх? Пропоную
скласти веселі дворядкові римівки.
Зразок.
Попросили маму Ольгу
принести додому фольгу.
Учні зачитують
складені римівки.
V. Підсумок уроку.
Дайте відповідь на
запитання: «Які з тих знань, умінь, навичок. що отримали на уроці, ви візьмете
із собою для використання на інших уроках, у житті, для виконання домашнього
завдання, тематичного оцінювання тощо?» і стисло запишіть на папері. Зачитайте,
а потім ці відповіді складіть в уявний рюкзак.
Домашнє завдання.
Скласти абетку
найцікавіших наголосів.
За бажанням
написати есе «Чи так важливо правильно наголошувати?»
Мета: з’ясувати
основні випадки чергування
у – в, і – й; удосконалювати навички правильної вимови звуків
української мови; розвивати навички правильного вживання у – в, і – й в усній
та писемній мові; удосконалювати уміння знаходити й
виправляти орфографічні помилки у писемному мовленні; за допомогою
мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати у школярів повагу до
рідної мови, а також відчуття її краси як основи естетичного виховання.
Внутрішньопредметні зв’язки:
Фонетика: фонетична
характеристика голосних і приголосних звуків.
Лексикологія: ознайомлення з фразеологічним складом української мови.
Синтаксис: речення.
Тип уроку: урок
формування практичних умінь і навичок
Обладнання: таблиця,
підручник,
Хід
уроку
І. Організаційний момент.
Вітаю
учнів. Перевірка присутності на уроці. Емоційне налаштування
ІІ. Перевірка домашнього завдання
Зчитування
складених статей до орфоепічного словника учнями
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
1. Приблизно 70% населення України розмовляє українською мовою, яка була визнана однією з
наймелодійніших мов світу! На конкурсі краси мов у Парижі в 1934 році українська мова посіла 3
місце після французької та персицької за такими критеріями, як фонетика,
лексика, фразеологія та структура речень. А за мелодійністю українська мова
зайняла 2 місце, а перше - отримала італійська.
2. «Мозковий штурм». Чому, на вашу
думку нашу мову вважають мелодійною?
(Відповіді)
ІV. Повідомлення теми, мети й
ознайомлення з розумовим завданням.
Слово
вчителя.
Сьогодні
працюватимемо над темою «Основні правила чергування у – в, і – й».
Звуки в
мовленнєвому потоці поєднуються й
розміщуються так, щоб їх легко було вимовляти, щоб вони були зрозумілі для
слухача і гармоніювали між собою. Усі це надає мовленню мелодійності, приємного
звучання, милозвучності. Отже, мета уроку:знати основні засоби милозвучності
української мови, основні випадки чергування у – в, і – й; уміти розпізнавати в
тексті чергування у – в, і – й, вставляти відповідно до опрацьованих правил
пропущені букви («у» чи «в», «і» чи «й»), редагувати речення щодо їхньої милозвучності.
V. Вивчення нового матеріалу.
1.
«Дайте
відповідь».
·
Поміркуйте,
чи є різниця у значенні прийменників у і в, сполучників і, й.
·
Порівняйте:
у лісі, в лісі, брат і сестра, мама й бабуся. Чи не можна користуватись лише
одним із них? Обґрунтуйте свою думку.
·
Чи
легко вимовляти: «Постав в воду», «Сергій й Юра»? Як усунути трудність у
вимові?
2.
Робота
з таблицею.
Слово
вчителя.
Розгляньте
таблицю, доповніть її прикладами. Запам’ятайте правила чергування у – в, і – й.
А тепер
давайте подивимось правила у підручнику.
Діти
говорять правила, наводять приклади.
3.
Виконання
тренувальних вправ.
«Спиши і поясни».
Спишіть
прислів’я, розкриваючи дужки.
Не (у,
в)чи плавати щуку, вона знає (у, в)сю науку. Просивсь вовк (в, у) пастухи, а
свиня – (у, в) городники. (У, в) лісі був (і, й) дров не бачив. Вік живи – вік
(у, в)чись.
«Відгадай,
поясни».
Запишіть
і відгадайте ,загадки. Поясніть вживання і, й.
·
І
не дівка, а червоні стрічки носить. (Калина)
·
Зимою
й літом маячить зеленим цвітом. (Ялина).
Розподільний
диктант.
Пливи у/в бік лісу; Богдан і/й Марія; ось і/й гості;
Ольга і/й Павло; ранок у/вдома; бути у/в гарній формі; і/й знову дощі; Оксана
і/й не знала; ракета і/й супутник; ти і/й Яну покликав; енергія у/в твоєму
тілі; еге ж, і/й освіта вища; скинь у/в Твіттер; треба у/вчитися; елементи у/в
таблиці; якось і/й їх запросимо.
4.
Слово
вчителя.
Якщо
говорити про прийменники, то для створення милозвучності чергування
відбувається не тільки у – в, й – і – та, але й з – із – зі – зо, у – уві –
вві, під – піді – підо, над – наді – надо.
Прослухайте
уривок з оповідання на лінгвістичну тему А. Матвієнко. Випишіть з нього всі
прийменникові форми, що розглядалися на цьому уроці.
Творчий
диктант
Красива й елегантна
Прийменник
«в» може виступати в українській мові у п’яти варіантах: в, у, ув, уві, вві.
Сполучник «і» перетворюється, коли треба, на свій приголосний варіант, і це дає
змогу усунути збіг двох, а то й трьох голосних.
Не менш,
ніж «у», має різновид і прийменник «з». Кажуть звичайно: з тобою, але зі мною
чи зо мною З усіх можливих різновидів того самого прийменника завжди мимохіть
вибираєш той, який зручніший.
Так само
змінюються й деякі інші прийменники, приєднуючи до себе голосний звук або
випускаючи його. Кажуть: під тобою і піді мною, над тобою й наді мною, перед
тобою і переді мною.
Недаремно
українську мову у світі вважають однією з наймилозвучніших. Велику роль у цьому
відіграє також її здатність урівноважувати сполучення голосних так, щоб можна
було говорити легко і плавно, без найменших зусиль вимовляючи всі її
звукосполучення.
5. КУЛЬТУРА СЛОВА
Запам’ятайте, як правильно наголошувати слова.
Іконопис, індустрія, йогурт, каталог, квартал.
6.
Перепишіть
сполуки слів, вибравши потрібний прийменник або сполучник.
Сторінка у/в підручнику; збірка «Тиша і/й грім»; знайди і/й підкресли; Яна і/й
Юля; і/й доки мені чекати; щоправда, у/в нас спекотно; конвалії і/й жоржини;
напиши у/в Твіттері; представник у/в області; гра у/в рулетку; він і/й є
чемпіон; гроші — у/в кишені; моря і/й озера; у/в основних положеннях; побували
у/в Осло; цукор додайте у/в каву; і/й туди і/й сюди; іди і/й читай; ці і/й інші
ініціативи; у/в чистовику; ми і/й тут перші; бути у/в авангарді.
VІ. Систематизація й узагальнення знань, умінь, навичок
Виконайте тестові завдання.
1. Правило чергування у–в порушено у варіанті
А ходімо в парк Б знятися в комедії В
перипетії в фільмі Г у цьому супермаркеті
2. Правило чергування у–в порушено у
варіанті
А в основі сюжету Б учити напам’ять В
у нашій школі Г в синій книжці
3. Правило чергування у–в порушено в рядку
А Отже, й ти спробуєш ківі на смак? Б
Завдання таке: упорядкувати числа. В І праворуч, і ліворуч — усюди стоять
знаки. Г Братику, запам’ятай: учитися ніколи не пізно.
4. Правило чергування і–й порушено у варіанті
А іти правильним шляхом Б шоколад і
сирний пиріг В нині тебе і не впізнати Г колись і ти переможеш
5. Правило чергування і–й порушено у
варіанті
А Харків і Мелітополь Б велика
ймовірність В світло й ясно надворі Г і ти не засумніваєшся
6. Правило чергування і–й порушено у
варіанті
А І блискавка, й гроза ударили одночасно. Б
Мабуть, і я трохи з вами потанцюю. В На мить усе стихло — і потемніло. Г
Денисе, іди в парк погуляти.
7. Правило чергування у–в порушено у варіанті А
уже розпогоджується, загубити в траві Б збільшити втричі, найкращі в світі В у
зведеного брата, в іншій серії Г в оксамиті, зайди в бібліотеку
8.
Правило чергування і–й порушено у варіанті
А
чистити й мити, батьки й діти Б і знову дощ, ручка й олівець В дозвольте йти,
клич і його Г ми й порахуємо, інь і ян
9.
Прочитайте речення.
(1)
основі сюжету банальна інтрига: (2) Київ приїздить дівчина з провінції, а (3)
кінці фільму (4) неї закохується принц на білому мерседесі.
Літеру В/в треба писати на місці всіх
цифр, ОКРІМ
А 1 Б 2 В 3 Г 4
10. Прочитайте речення. (1) скільки
не перечитую роман Стендаля «Червоне (2) чорне», усе одно відкриваю для себе
щось нове (3) цікаве (4) знову поринаю в позаминуле століття. Літеру І/і треба
писати на місці цифр
А 1,2 Б 2, 3 В 3, 4 Г 1, 4
VІ. Підсумок уроку.
·
Про
що дізналися на уроці?
·
Чи
вдалося нам досягти мети?
·
Складіть
сенкан «У – в, і – й».
·
Що
найбільше запам’яталося?
VІI. Домашнє завдання.
Есе
«Експресивні можливості звуків української мови»
Основні випадки чергування у — в
|
У
вживається |
В уживається |
У — В
не чергуються |
|
Між приголосними: навчаюсь у
гімназії |
Між голосними: була в Одесі |
У словах, що вживаються тільки
з в або тільки з у: воротар, усмішка. |
|
На початку речення перед
приголосним: У
зошиті немає помилок. |
На початку речення перед
голосними: В оранжереї красиві квіти. |
У власних іменах і в словах
іншомовного походження: Ворскла, Врубель. |
|
Незалежно від закінчення
попереднього слова перед наступними в, ф, а також перед сполученнями літер
-льв-, -св-, -тв-, -хв-, -зв-:
Я у Львові. |
Після голосного перед більшістю
приголосних (крім в, ф, -льв-, -св-, -хв-, тв.- зв- і под.)
Моя вдача.
|
|
Основні випадки чергування сполучників і — й
|
Завжди
і |
Завжди
й
|
|
|
Після будь-якого розділового
знака: Вітер війнув, і облетіло листя. |
Між голосними звуками: срібло й олово.
|
|
|
Між приголосними звуками: Ось і прийшла
весна.
|
|
|
|
Початок речення. І летіли знов іскри ясні (О. Олесь).
|
Після голосного звука
перед приголосним: розуміє й
пояснює. |
|
|
Зіставлення понять: зима і
літо.
|
|
|
|
Перед звуком [й]
та буквами я, ю, є, ї: Воля і яснії сни.
|
|
|
Цілі: Розвивати
звязне мовлення учнів; прищеплювати навички уважного слухача та співрозмовника;
вчити давати поради, вміти обмінюватись думками; не застосовувати
некооперативні стратегії мовленнєвого
спілкування ; продовжувати знайомити учнiв з етичною культурою українського
народу;виховувати культуру мови i культуру спiлкування;розвивати зацікавленість
проблемою мовленнєвого вчинку.
Тип уроку:
урок засвоєння нового матеріалу.
Хід
уроку:
I.
Організаційний
момент
1.
Метод
«Рольова гра»
Спробуємо
розіграти ситуацію де думку одного з батьків не підтримує інший.
Мова
йде про надання дозволу відвідати
дискотеку на селі у бабусі. Мати-за, батько- проти.
(Виступи
учнів)
II.
Актуалізація
опорних знань
2.«Мозкова атака»
Завдання.
Записати у зошити форми ввічливості.
І
група – вітання
ІІ
група – прощання
ІІІ
група – перепросини
III.
Повідомлення
теми і мети уроку
IV.
Вивчення
нового матеріалу
3.Слово вчителя
Особистість
людини формується у вчинках і виявляється через них.
Вчинок
- свідома дія, під час якої людина визначає себе морально, ціннісно і стверджує
себе ставленням до іншої людини, до себе, до групи людей. Вчинок - це одиниця
соціальної поведінки. Виявляється він у свідомій дії, бездіяльності, жесті,
висловленні.
Якщо
вчинок виражається у висловлених словах - це мовленнєвий вчинок. Вчинки бувають
красиві й погані, добрі й злі, жорстокі, продумані й непродумані. Мовленнєва
подія - це конкретний факт мовленнєвої активності.
4.Практична робота
Опрацювати теоретичний матеріал, розміщений на
інформаційних картках. Під час читання зробити такі позначки і пояснити їх:
V
— інформація відома;
+
— нова інформація;
!
— найбільш важливі думки;
?
— інформація, яка виявилася несподіваною.
Інформаційна
картка № 1
Комунікативна
стратегія — це правила й послідовності комунікативних дій, яких дотримується
адресант для досягнення комунікативної мети. Мовленнєва стратегія — це
загальний план досягнення мети мовленнєвої діяльності в певній комунікативній
ситуації.
Мовленнєва
тактика становить сукупність послідовних конкретних дій мовця, спрямованих на
досягнення мети мовленнєвої діяльності в певній ситуації. Наприклад, мовець
радиться, дає змогу слухачеві виявити свою самостійність, рішення приймаються
спільно. Основу цієї тактики становлять відповідні прийоми: пригадування
визначених принципів поведінки («Як ми вже домовилися...»); наголошення на
спільності поглядів; порада щодо рішення; передбачення результату співпраці;
звернення за порадою.
Інформаційна
картка № 2
Принцип
«мовленнєвого вчинку». Мова людини є точним показником її людських якостей і
культури. У процесі риторичної освіти набувається досвід успішної мовленнєвої
поведінки, яка складається з мовленнєвих вчинків. Мовленнєвий вчинок — це
навмисно створене висловлювання, яке віддзеркалює моральну позицію мовця, мета
якого — впливати на адресата в ситуації спілкування.
5.Метод « Проба пера»
-
Скласти план виступу
перед аудиторією на тему:
-
«Якою має бути
дівчина»;
-
«Які риси ви поважаєте
у наших юнаків»
6.Метод «Сторітелінг»
-
Добрати приклади-ілюстрації з життєвого досвіду до таких приказок:
1.
У решеті води не вдержиш.
2.
Часом з квасом, а порою з водою.
3.
Дома й солома їдома, а в гостях і сіно не їсться.
4.
Щастя не кінь — хомута на нього не накинеш.
5.
Не все, що сіре, те вовк.
6.
На те й щука в річці, щоб карась не дрімав.
7.
Не святі горшки ліплять.
7.Готуємося до ЗНО
Відредагуймо речення.(кожен учень отримує картку з двома
реченнями ,які треба відредагувати)
1.
Підсобне господарство університету організувало роботу по систематичному
забезпеченню студентської їдальні продуктами харчування.
2.
Перед керівництвом заводу стоїть завдання організації справи підготовки
кваліфікованих робітників.
3. У плані підготовки до зимового періоду
зроблено небагато.
4.
Великі зміни намічено зробити в галузі поліпшення підготовки майбутніх
інженерів.
5.
У студентському середовищі широко поширені деякі негативні тенденції.
6.
Конструктори вирішують велику програму підвищення продуктивності праці на
заводі.
Довідка.
1. Підсобне господарство університету забезпечує студентську їдальню продуктами
харчування.
2. Керівництво заводу має організувати
підготовку кваліфікованих робітників. 3. Підготовку до зимового періоду не
завершено.
4.
Буде поліпшена система підготовки інженерів. (Позитивні зміни відбудуться в
системі підготовки інженерів.)
5. У студентському середовищі помітні
(з’явилися) деякі негативні тенденції. 6. Конструктори розробляють (чи
впроваджують) програму підвищення продуктивності праці на заводі.
8.Метод «Ситуація»
Виявлення
вчинку
1.
Учителька виявила дві однакові роботи, одна з яких списана. Запитання «Хто в
кого списав?»
Мовчання
обох
2.
14-річний Володимир Приходько виніс
дворічну сусідку з палаючого будинку.
Свідома
дія
3.
Жителька одного з міст повідомила подрузі: « Ми збираємося нашою старою,
дружною компанією і влаштовуємо завтра бенкет - шашлик зі свинини... Будемо
смачно їсти, жартувати й навіть танцювати. До чого мені той піст».
Висловлення
4.
Одного разу однокласник сказав своєму ровеснику: «Я радий, що ти з’явився в
моєму житті. Я поважаю тебе як друга», і
цим урятував однокласника від переїзду до іншої школи.
Висловлення
5.У
ситуації, коли всі довкола глузували з однокласниці і дошкульних дотепах, подруга сказала: «Я вірю в
тебе! Ти класно зіграєш цю роль». І ці
декілька слів не лише додали сил, уселили віру, а й змінили
життя.
Висловлення
6.Сцену
жорстокого поводження з ученицею
спостерігав натовп допитливих однокласників
...
Бездіяльність
9. Метод «Займи
позицію»
-Прочитайте запитання. Якщо відповідь на
обидва однакова - «Я», то котре «Я» можна вважати вчинком?
1.
Хто з вас бачив, як сходить сонце?
2.
Хто згоден змінити свої плани на вихідні, щоб провідати хвору бабусю?
3.
Хто візьме на себе відповідальність за прийняте рішення?
4.
Хто бере участь у змаганнях із баскетболу?
5.
Хто посміє зашкодити мені провчити цього слабака?
-
У якій ситуації «Ні» є вчинком? Якими цінностями керувалися мовці?
Уміння
говорити «ні» це спосіб самозахисту, реалізації життєвих принципів, можливість
виставити межу, заявити про повагу до себе й до інших.
1.
Пропозиція: «Ходімо у вихідний на прогулянку в парк».
2.
Пропозиція: «Ми вирішили оголосити бойкот однокласникові (однокласниці), щоб
провчити. Ти з нами?»
У
декого з нас живе страх не сподобати ся, хтось не хоче стати перешкодою
спільній справі чи втратити добрі стосунки, довіру.
3.
Пропозиція: «Хочеш, зателефонуємо твоїм батькам, скажемо, що з тобою сталася
біда. Перевіримо, чи люблять вони тебе».
Приймаючи
рішення, пам’ятайте, що в цю мить є ціннішим для вас.
10. Метод «Рольова гра»
Прочитайте
речення і порівняйте їх. Проаналізуйте вчинки. Визначте ціннісне поле мовців,
яким керуються мовці у вчинках.
«Не
треба мені подарунків!» - каже дитина, невдоволена подарунком батьків на день
народження.
«Не
треба мені подарунків!» - каже дитина батькам напередодні дня народження,
розуміючи тяжку фінансову ситуацію в родині.
«Обійдемося
без святкової вечері й сукні (костюма)!» - мовлять ображені діти у відповідь на
пояснення батьків, чому вони не в змозі оплатити це.
«Обійдемося
без святкового одягу!» - заявили учні однієї з приватних шкіл Харкова,
вирішивши витратити гроші, призначені на випускну вечірку, на допомогу хворим
дітям.
V. Підсумок уроку
На
уроці я дізнався (дізналася) ...
На
уроці я відчув (відчула) труднощі ...
На
уроці мене найбільше вразило ...
VІ. Домашнє завдання
Виконайте
один із варіантів домашнього завдання.
1.Підготувати
лепбук на тему«Відмова в нашому житті».
2.Прочитайте
екологічні казки за покликанням http://eco.ks.ua/vasiltchuk_ eco_tales.htm.
Випишіть із них фрагменти, що можуть ілюструвати мовленнєві вчинки. Усно
прокоментуйте їх.
Цілі: формувати в учнів компетентність
доцільно й виправдано вибудовувати стратегію мовленнєвої поведінки і
користуватися правилами комунікативних дій ; прищеплювати навички уміння самостійно
працювати з довідковою інформацією, розрізняти
вказані поняття і вміти самостійно виконувати комунікативні завдання;
усвідомлювати потребу розширювати свій
словниковий запас, добирати різні стратегії й тактики впливу на адресата в
ситуації спілкування.
Тип уроку: урок засвоєння нового матеріалу.
Хід
уроку:
I.Організаційний момент.
1.Лексична розминка
► Пояснити лексичне значення слів. У разі необхідності звернутися до
тлумачного словника.
ЖАРОЗНИ́ЖУЮЧИЙ- Який використовується для зниження високої або підвищеної
температури. Для лікування хвороби застосовуються жарознижуючі засоби —
аспірин, пірамідон, фенацетин .
ГМИ́КНУТИ- розм. Вимовити "гм". Гмикнувши у відповідь, він потер
долонею ретельно виголену голову . Терентій мовчки пройшовся по світлиці, щось
сам собі гмикнув, зупинився перед ліжком .
ІВРИ́Т- Державна мова Ізраїлю, що становить дещо поновлену стародавню
єврейську (гебрайську) мову.
ЧАБАРА́ШКА- Близький за характером до козачка український народний
побутовий танець і пісня до нього.
ЗАБАГА́НКА- Примхливе бажання, каприз. Від дитинства звикла [Ядзя], що всі
коло неї старалися угодити дрібним забаганкам пещеної дитини . Там [у кузні]
сперечались в ночі й ранки Про те, що діялось давно, Про дивні панські забаганки,
Про їхні страви і вино .
МИРОТВОРЕЦЬ-Той, хто сприяє встановленню миру, усуває ворожнечу, сварки.
Це був справжній миротворець . люди всяких партій, напрямків, національностей,
різного віку, полу [статі], розвитку і вдачі — усі горнулись до його ніжної,
ясної, без краю привітної душі, і всім він уділяв тієї живущої, цілющої води…—Коли
я думаю про чоловіка, що зміг би принести замирення й згоду в наші лави, я не
знаходжу нікого, окрім вас. — Поганий з мене миротворець . Палії нової війни
хитро прикидаються лагідненькими, тихими та смирними. Вони страшенно люблять
узивати себе миротворцями .
2.Самостійна робота . З одним із слів побудувати розповідне речення.
II. Актуалізація опорних знань.
3. Метод «Мікрофон»
- Чи любимо ми спілкуватися?
- Чи змінюємо ми свою поведінку та тон розмови з
різновіковою аудиторією.
(Відповіді учнів)
III. Повідомлення теми і мети уроку.
4.Слово вчителя
Мовленнєва поведінка проявляється в
манері, характері мовленнєвих дій, включаючи соматичну активність
Мовленнєва поведінка, як і інші види соціальної діяльності перебуває під
контролем суспільства. Перш за все, вона підпорядкована загальноприйнятим
нормам літературного мовлення – орфоепічним, лексичним, фразеологічним,
морфологічним, синтаксичним.
5.Повідомлення учнів
1.Культура мовленнєвої поведінки зумовлена доцільним вибором і
організацією мовленнєвих засобів, які в кожній конкретній ситуації спілкування
при дотриманні лінгвістичних і етичних норм дозволяють ефективно вирішувати
комунікативні задачі. Однак, кожний акт професійної комунікативної взаємодії
вимагає нестандартної мовленнєвої творчості, оскільки будується з врахуванням
багатьох обставин – ситуацій спілкування, індивідуальності партнера по
спілкуванню, його емоційного стану, характеру відносин, які склалися між
партнерами і т. д. В процесі спілкування необхідна постійна корекція своєї
поведінки в зв'язку з отримуваною зворотною інформацією від партнера по
спілкуванню – вербальною і невербальною.
2.Суттєвими ознаками культури поведінки будь-якої людини є використання системи національно-специфічних
стереотипів, стійких форм спілкування, призначених для встановлення і
підтримання контактів. В процесі спілкування ми покликані створювати відповідну
комунікативну обстановку, яка б стимулювала мовленнєву активність . Важливо не
вишукувати помилки чи неточності у висловлюваннях, а виражати інтерес до обміну інформацією, підкреслювати
достоїнства, не наполягати на негайних відповідях, дати можливість подумати, не
перебивати. Важливою характеристикою вербальної і невербальної поведінки є
стиль мовлення.
3.В соціолінгвістиці, як відомо, розрізняють дві основні його
різновидності - офіційний і неофіційний. Функціональні стилі мовленнєвої
поведінки відрізняються один від одного вибором лексики і експресивних засобів.
Безперечно, для вироблення індивідуального стилю мовленнєвої поведінки фахівця
соціальної роботи необхідний досить тривалий період часу. Індивідуальний стиль
мовленнєвої поведінки проявляється у певній манері самовираження – лексиці,
інтонації, міміці, пантоміміці. Разом з тим, професійна етика передбачає певну
мовленнєву дисципліну, неухильне дотримання літературних норм, які не
дозволяють використовувати діалектизми, жаргони і т. д. як у формальному, так і
в неформальному спілкуванні.
6. Слово вчителя
Імпровізаційність - невід'ємний елемент мовленнєвої поведінки фахівця.
Форми мовленнєвої імпровізації можуть бути найрізноманітнішими, починаючи із питання,
жарту, який знімає нервову напругу, і закінчуючи монологом, необхідність якого
диктується конкретною потребою. Сила професійної мовленнєвої імпровізації
полягає не тільки у раптовості тих чи інших реакцій, але в їх оптимальності і
результативності. Однією з важливих детермінант мовленнєвої поведінки є уміла
організація діалогу, що дозволяє ефективно вирішувати різноманітні завдання:
досягати взаєморозуміння, виявляти різні підходи в тлумаченні дискусійних
проблем, створювати ситуації вільного вибору особистісної позиції
Комунікативна техніка - це комплекс умінь, який допомагає глибше, повніше, талановитіше виразити себе,
досягти оптимальних результатів . Це - уміння , техніка і культура мовлення,
міміка, пантоміміка, саморегуляція свого психічного стану і т. п.
7.Метод «Займи позицію»
Що є важливішим у спілкуванні:
1.Досконале володіння технікою спілкування.
2. Здатність встановлювати відносини на рівні?
(Виступи учнів)
8. Слово вчителя
Якщо допустити, що ефективність спілкування в першу чергу визначається
технікою, тобто володінням комунікативних знань, умінь, навичок, то більшість
співрозмовників не дуже б відрізнялися за рівнем ефективності спілкування. Ця
різниця могла б хіба що залежати від досвіду.
У багатьох випадках молоді люди досягають більшої ефективності у спілкуванні,
ніж їх старші . Очевидно, це можна пояснити тим, що різні
люди по-різному набувають комунікативного досвіду. Вони відрізняються за рівнем
компетентності в силу різних комунікативних установок, відмінностей в особистісно-емоційній
сфері, тобто відмінностей в базових стратегічних орієнтаціях. Деякі орієнтації
сприяють оволодінню необхідними уміннями і навичками спілкування, і таким чином
підвищують ефективність спілкування, інші ж перешкоджають успішному формуванню комунікативної
компетентності. В той же час, безперечно, самі по собі особистісні властивості,
установки, орієнтації, не завжди забезпечують повну ефективність спілкування
без застосування відповідної техніки спілкування.
Мовлення повинне забезпечувати вирішення
завдань , тому перед ним (мовленням) стоять,
різні вимоги. Співрозмовник несе соціальну відповідальність і за зміст,
якість свого мовлення, і за його наслідки. Ось чому мовлення є важливим елементом його . Під усним
мовленням розуміють як сам процес говоріння, створення усних висловлювань, так
і результат цього процесу – усні висловлювання.
9.Робота у зошитах
Мовець не має забувати про:
-тон мовлення;
-виправдане використання оціночних суджень;
-манеру спілкування ;
-характер міміки, рухів, жестів, що супроводжують мовлення.
Усне мовлення існує в двох
різновидах:
а) монологічне мовлення (розповідь, лекція, коментар, тлумачення (правил, знаків,
термінів), розгорнуті оціночні судження ( оцінка поведінки);
б) діалогічне мовлення (вид бесіди, які побудована в формі питань та
відповідей).
10. Слово вчителя
Окрім того, у практиці виникають ситуації, коли необхідно обмінятися
привітаннями, оцінками, висловлюваннями під час зустрічі, а також спільне обговорення
певних проблем, вчинків, норм поведінки.
У таких ситуаціях спостерігається переплетення форм усного мовлення.
Взагалі, поняття культури мовлення визначається такими його комунікативними
якостями:
правильність;
термінологічна точність;
доречність;
лексичне багатство;
виразність;
чистота.
Можна уявити собі ідеальну модель
мовлення .
Це перш за все, мовлення правильне,
що відповідає нормам сучасної літературної мови, точне, зрозуміле. Мовлення яке
не допускає використання жаргонізмів, вульгаризмів та просторічних слів.
Мовлення багате, лексично різноманітне, що відповідає цілям та умовам спілкування.
11.Робота у зошитах
12. Метод» Вмію сам- навчу тебе»
Учень розповідає історію ,яка трапилась з ним під час поїздки до міста
Хмельницького.(розмова з людиною похилого віку , яка була досить надоїдливою)
-
Тепер спробуємо допомогти вашому однокласнику вирулити
ситуацію, щоб не образити співрозмовника.
І допоможе нам у цьому підтема нашого уроку «Стратегія і тактика
мовленнєвої поведінки»
13. Слово вчителя
Стратегії спілкування пов’язані з поняттям
комунікативна інтенція.
Комунікативна інтенція — осмислений чи
інтуїтивний намір адресанта, який визначає внутрішню програму мовлення і спосіб
її втілення.
Стратегія мовленнєвого спілкування —
оптимальна реалізація інтенцій мовця щодо досягнення конкретної мети
спілкування, тобто контроль і вибір дієвих ходів спілкування і гнучкої їх
видозміни в конкретній ситуації.
-Тут саме час повернутися до історії
,яку щойно почули.
14.
Метод «Сторітелінг»
(учні переповідають історії з життя про
спілкування у родині, з друзями,та деякі
конфліктні ситуації)
Висновок
вчителя.
Як правило, у разі неконфліктного
(кооперативного) спілкування його стратегію визначають пошуки «спільної мови»,
тобто основ діалогічного (чи полілогічного) співробітництва: добір мовних
засобів представлення реального стану речей, вибір тональності спілкування,
формування сприятливої атмосфери взаємодії всіх учасників комунікації тощо.
Комунікативна стратегія охоплює:
—вибір глобального мовленнєвого наміру
(констатувати факт, поставити запитання, звернутися з проханням );
—відбір компонентів семантики речення і
екстралінгвальної конситуації, які відповідають модифікаційним комунікативним
значенням;
—визначення обсягу інформації, який припадає
на одну тему, тощо;
—встановлення співвідношення квантів
(часток) інформації про ситуацію зі станами свідомості співбесідників і
чинником емпатії (співпереживання);
—визначення порядку комунікативних
складових;
—видати себе за некомпетентну людину;
—послатись на неможливість виконання
прохання саме в цей час;
—відмовитись без будь-якого мотивування;
—ухилитись від відповіді, не обіцяти
нічого конкретного;
— дати зрозуміти, що не бажаєте виконати
прохання.
Усі згадані тактики засновані на
некооперативній стратегії поведінки
адресата.
Комунікативна тактика зумовлена
комунікативними намірами.
Комунікативний намір (комунікативне
завдання) — тактичний хід, практичний засіб руху до відповідної комунікативної
мети.
Правильність обраної комунікативної
тактики великою мірою залежить від комунікативного досвіду.
Комунікативний досвід — сукупність знань
про вдалі та невдалі комунікативні тактики, які сприяють або не сприяють
реалізації відповідних комунікативних стратегій.
IV.
Підсумок уроку
Єдиної типології стратегій спілкування
поки що не створено. Наприклад, мовець може сповідувати стратегію ввічливості,
яка буде визначати, який семантичний зміст варто висловлювати, а який — ні, які
мовленнєві акти доречні, а які — ні і яке стилістичне оформлення прийнятне в
певній ситуації.
Отже, використовуючи комунікативну
компетенцію, мовець ставить перед собою комунікативну мету і, спираючись на
певну комунікативну інтенцію, формує комунікативну стратегію, яка
перетворюється (або не перетворюється) на комунікативну тактику як сукупність
комунікативних намірів (комунікативних завдань), збагачуючи комунікативний
досвід мовця. Стратегії й тактики мовленнєвого спілкування втілюються в
мовленнєвих актах, тобто конкретних комунікативних вчинках, які визнаються
найважливішими складовими, «енергетичними рушіями» повідомлень, що, в свою
чергу, формують дискурси (тексти) як категорії спілкування.
V.
Рефлексія
-я
зрозумів….
- мені сподобалось…
-я запамятав…
-тепер знаю…
- поділюсь інформацією вдома.
V I.Оцінювання
V
II.Домашнє завдання
1. Скласти
план усного діалогу на тему: «Треба рахуватись з думкою …»
Теоретичний матеріал
Етапи ораторської діяльності
|
Текст |
Текст (лат. tехtum - тканина, поєднання) - це група речень, розміщених у
певній послідовності та пов’язаних одне з одним за змістом і за допомогою
різних мовних засобів. |
|
Ознаки тексту |
Для тексту характерні такі ознаки: зв’язність (речення розміщені в певній
послідовності, яка відображає логіку розвитку думки, кожне наступне речення
продовжує й доповнює інформацію попереднього); комунікативність (текст
створюють для передачі інформації); членованість (текст членується на
речення, складні синтаксичні цілі, а також на параграфи, розділи тощо);
інформативність (висвітлюючи якусь тему, текст містить у собі певний обсяг
фактичних даних, певну інформацію). |
Тема виступу
Ознайомившись із темою зустрічі, конференції, семінару, наради, зборів,
вивчивши аудиторію, склавши її психологічний портрет, промовець уже може більш
точно окреслити тему виступу, знайти оригінальну ідею. В аудиторії, яка велика
за кількістю учасників, коло тем для обговорення обмежується переважно
професійним спрямуванням учасників або ж воно стосується спільних для більшості
людей проблем - питань здоров’я, культури, освіти, політики, економіки, моралі,
права.
Тема, яку пропонують для виступу, повинна бути цікавою, достатньо важливою,
актуальною й зрозумілою для аудиторії. Майже кожна тема, якщо її пояснити
просто й конкретно, стане зрозумілою будь-якій аудиторії.
Добір матеріалу
Фактичний матеріал для підготовки тексту виступу можна отримати з різних
джерел інформації:
• безпосередніх (власні спостереження, досвід, особисті контакти, бесіди,
інтерв’ю, читання тощо);
• опосередкованих (офіційні документи, наукова, науково-популярна, художня
та довідкова література, публікації в газетах, журналах, на інтернет-сайтах,
соціологічні опитування).
Види читання
Велике значення на етапі добору матеріалу має вміння застосовувати різні
види читання.
Види читання
|
Ознайомлювальне |
Вивчальне |
Вибіркове |
|
Вимагає знайти основне в тексті, з’ясувати, що саме повідомляється про
питання, до якого виник інтерес |
Вимагає якомога повнішого охоплення змісту тексту з метою максимально
повного і точного розуміння інформації |
Передбачає одержання загального уявлення про зміст тексту чи про якусь
конкретну подію |
Записування тексту
Текст виступу потрібно записати або надрукувати. Промовець, який має
невеликий досвід виступу перед аудиторією, повинен написати повний текст
виступу. Досвідчений оратор текст виступу може записати у формі тез, тематичних
виписок, конспекту. Якщо промовець свої думки підкріплює цитатами, то
висловлення набуває більшої ваги.
Текст повинен бути акуратно написаним, без виправлень і перекреслень,
зорово виразним, з використанням легких для сприймання графічних позначок -
підкреслень, дужок, виділення кольором тощо.
Редагування тексту
Після записування необхідно уважно проглянути текст. Перше, на що потрібно
звернути увагу, чи правильно було дібрано слова, побудовано речення. Далі йде
робота над стилем: чи відповідають дібрані слова меті виступу, складу
аудиторії, до якої він буде звернений; чи не будуть деякі слова «випадати» з
тексту стилістично.
Зверніть увагу!
У вільні хвилини повертайтеся до обраної теми, думайте про неї, промовляйте
вголос окремі епізоди. Розповідайте друзям про свій задум, нехай вони також
зацікавляться ним і висловлять свої думки.
Практична
частина
1.І. Прочитайте. Що нового з
прочитаного ви дізналися?
ЯК ВИЗРІВАЄ ПРОМОВА
Чи хочете ви, щоб ваш виступ справив на
слухачів приємне враження? Якщо так, зважте, що дасть ваш виступ слухачам. Чи
довідаються вони про щось таке, чого раніше не знали, чи допоможе він їм у
роботі, розв’язанні особистих проблем, чи буде для них хоча б цікавим?
Якщо ви вичерпно не відповісте на ці
запитання, то може статися, що ваш публічний виступ вийде не досить вдалим.
Адже не хочеться, щоб про вас говорили, як іноді чуєте або й самі кажете про
інших промовців: «лише час змарнували через його довгу й порожню балаканину».
Не намагайтеся сісти й підготувати промову
за тридцять хвилин. Не можна «спекти» промову на замовлення, як пиріг. Промова
повинна визріти. Виберіть тему на початку тижня, обдумайте її у вільний час,
виношуйте її, не забувайте її ні вдень, ні вночі. Обговорюйте її з друзями.
Зробіть її предметом бесід.
Ставте самі собі різні запитання із цієї
теми.
Записуйте на папірцях усі думки й
приклади, які приходять вам у голову, і продовжуйте шукати…
Отже, ніколи не виступайте перед
слухачами, доки не зберете якомога більше матеріалу, важливого й цікавого для
них. Прислів’я твердить: «З посудини не можна вилити більше, ніж було в неї
налито». Так само й людина не може дати більше, ніж знає. Запам’ятайте, що й
досвідчений промовець утратить авторитет, якщо систематично не розширюватиме
свого кругозору.
Уявіть, що вам доручили за 14 днів
підготувати виступ. Що для цього треба робити? Насамперед чітко визначте тему
виступу. Намагайтеся дізнатися про склад, кількість, приблизний вік, фаховий
рівень слухачів, чи будуть присутні переважно чоловіки, чи жінки тощо. Ви
повинні знати, у межах якого часу читатимете лекцію чи виголошуватимете
промову. Треба довідатися, чи буде ваш виступ поєднано з дискусією та
відповідями на запитання… (За І. Томаном).
II. Чи згодні ви із твердженням,
висловленим у виділеному реченні? Яке прислів’я автор наводить для
підтвердження своєї думки? Поясніть, як ви розумієте зміст цього прислів’я.
III. На основі прочитаного запишіть у
формі коротких спонукальних речень 5-6 основних порад промовцю.
2.Сформулюйте й запишіть кожен
по чотири теми, з якими ви хотіли б виступити на батьківських зборах або перед
однолітками. Оберіть одну, яка може бути найактуальнішою
для батьків, і одну, яка може бути найактуальнішою, найцікавішою для
однолітків. Для обґрунтування скористайтеся початками поданих речень.
• Тема актуальна для обговорення, бо …
• Це питання зумовлене важливими
причинами, бо …
• Тема містить такі ключові слова …
• Ця тема охоплює ключові предмети
обговорення …
• Ми маємо зважити на те, що …
Домашнє
завдання
3.І. Прочитайте теми можливих
публічних виступів. Обґрунтуйте коротко актуальність кожної з них. Яка з тем є
найбільш цікавою особисто для вас? Чому?
• Освіта як складник успіху.
• Таємниця життєвих успіхів.
• Привабливість і цінність життя.
• Ми - різні, ми - рівні.
• Екологія мовлення.
• Доброчинність як найбільша цінність.
II. Оберіть одну із запропонованих тем, з
якою ви хотіли б виступити перед аудиторією, і виконайте подані нижче завдання.
Завдання:
1. Змоделюйте уявну аудиторію (вік,
професійний рівень, коло інтересів тощо), перед якою ви хотіли б виступити з
обраною темою.
2. Визначте мету виступу, комунікативне
завдання.
3. Доберіть один-два фразеологізми,
прислів’я, приказки до теми виступу.
4. Доберіть цитатний матеріал, скориставшись
різними джерелами інформації.
5. Сформулюйте два-три початкових речення,
за допомогою яких можна було б одразу зацікавити слухачів і привернути їхню
увагу.
|
Тема: |
ПР. Аудиторія (слухач, слухачі). Види слухання. Цілі
слухання. Моделювання аудиторії. Контакт з аудиторією. Прийоми налагодження
контакту. |
|
Мета: |
пояснити школярам
значення інтонації, темпу й гучності мовлення оратора, вправляти їх у
варіюванні, поінформувати про особливості ораторського мовлення, ознайомити
із засобами досягнення взаємодії зі слухачами, прийомами налагодження
контакту з аудиторією, правилами поведінки під час виступу; розвивати логічне
мислення, прищеплювати правила етики, збагачувати словниковий запас учнів. |
|
Тип уроку: |
ПР. |
|
Обладнання: |
підручник, таблиця. |
|
Хід уроку |
|
І. Організаційний момент
ІІ. Повідомлення теми та мети уроку. Мотивація
навчання
IІI. Вивчення нового матеріалу.
1. Пояснення вчителя.
Найчастіше виступ розпочинають з етикетних
формул: звертання (Панове... Шановні вчителі та учні... Вельмишановні
колеги... Дорогі друзі... Дорогі наші випускники...), привітання,
представлення, висловлення радості (Радий вітати... Щасливий бачити... Дозвольте
представитися... Радий нагоді поспілкуватися...).
Що таке виступ?
Безперечно, це монолог (від грецьк. monos — один та logos — слово),
проте монолог особливого типу. Монолог оратора звернений до слухачів, проте
оратор не просто говорить, він спілкується, веде з ними бесіду. Відчуваючи
реакцію аудиторії (хтось погоджується, хтось сумнівається, хтось категорично не
згодний), оратор повинен реагувати на неї: щось уточнити, проілюструвати,
послатися на авторитети, вдатися до переконання. Таким чином, виникає
своєрідний діалогічний монолог — монолог, адресований аудиторії і кожному
слухачеві зокрема.
Готуючись до виступу, оратор має бути готовим
до встановлення з аудиторією контакту. Трапляється, що слухачі налаштовані
байдуже, недовірливо, навіть недоброзичливо. Щоб привернути увагу аудиторії,
«завоювати» її, досвідчені оратори застосовують такий прийом, як «чіпляючий
гачок» — так назвав його відомий російський адвокат А. Коні. «Увага кожного
(дитини, неука, інтелігента і навіть вченого),— писав цей видатний оратор,—
може бути викликана чимось простим, цікавим і близьким до того, що цей кожен
відчував і переживав». Це може бути розповідь про несподівану подію, якусь
дивовижу, парадокс, звернення до аудиторії із несподіваним для неї запитанням
тощо.
Іншим прийомом поступового встановлення
контакту з аудиторією є зосередження уваги оратора на доброзичливому обличчі
одного із слухачів. Протягом недовгого часу звертаючись до нього, ніби він
є єдиним, як правило, вдається зосередитись і заволодіти увагою залу.
Для підтримання контакту оратор має вдивлятися
в обличчя слухачів: це дає йому можливість вчасно помітити послаблення
уваги.
Якщо оратор відчув, що слухачі стомилися, він
може вдатися до прийому емоційної розрядки — запропонувати вгадати, кому
належить певний вислів, пожартувати, розповісти анекдот тощо. Після такої
«передишки» досвідчений оратор якнайчастіше переходить до найважливішої частини
виступу.
Мета усіх названих прийомів — викликати або зберегти інтерес аудиторії.
Проте для встановлення міцного контакту зі слухачами застосування лише їх
недостатньо.
Як було зазначено, виступ оратора є монологом
особливого типу— монологом, зверненим до конкретних адресатів, діалогічним
монологом. Взаємодію оратора і слухачів упродовж усього виступу забезпечує така
прихована форма діалогу, присутня вже в самій структурі виступу. Саме
вона допомагає досягнути ефекту співпереживання.
Крім прихованого діалогу, у процесі виступу
оратор може вдатися до діалогу відвертого: звернутися до аудиторії із
запитаннями та дати відповіді на запитання слухачів.
Структуру спілкування оратора з аудиторією
можна увиразнити у вигляді такої схеми:
Контакт з аудиторією можна
зміцнити застосуванням таких засобів, як вживання займенників І та II особи (напр.:
Вам відомо, що... Я зроблю спробу пояснити... Безперечно, вас непокоїть... Я
спробую вас заспокоїти... Ми переживаємо з приводу... Нас турбує..), дієслів
у формі І та II особи наказового способу (напр.: Міркуймо разом! Спробуймо
розібратися! Звернімо увагу... Замислімось... Відразу зауважимо... Скажемо
відверто... Конкретизуймо... Відзначте собі... Зверніть увагу... Занотуйте...
Виправте, якщо я помиляюсь), звертання до слухачів (напр.: шановне
панство, шановні опоненти, любі друзі, колеги), риторичні запитання.
ІІІ. Виконання вправ на закріплення вивченого.
IV. Вивчення нового матеріалу.
Промовець має бездоганно
володіти орфоепічними нормами — правильно вимовляти звуки та робити
наголос у словах.
Темп — це швидкість вимовляння звуків, складів за
певний проміжок часу (наприклад, за хвилину).
На думку дослідників, оптимальною умовою
доступності сприйняття мовлення є середній темп —приблизно 100—120 слів за
хвилину. Найбільш важливі думки необхідно висловлювати в дещо уповільненому
темпі, часом удаючись до їх повторення. Другорядну інформацію цілком можливо
подавати у пришвидшеному темпі.
Важливою є гучність мовлення оратора.
Якщо він говорить тихо, його не почують, надто голосне виголошення промови
зазвичай викликає у слухачів роздратування. За висотою голос може бути низьким,
високим та середнім — це залежить від його природи. Головне, щоб промовець
говорив природнім голосом.
Інтонація — засіб усного
мовлення, що полягає у вираженні його мелодики, гучності, темпу, наголосів і
пауз. Антиподом багатого інтонаціями мовлення є його монотонність.
За допомогою інтонації можна передавати
найрізноманітніші почуття й переживання. Таким чином, основні особливості голосу
промовця можна перелічити у вигляді плану:
Особливості голосу оратора
1. Дикція (ясна, чітка, правильна вимова
звуків).
2. Темп мовлення.
3. Гучність мовлення.
4. Висота голосу.
5. Емоційність голосу (вміння виразити голосом
почуття й переживання).
V. Виконання вправ на закріплення вивченого.
1. Прочитати, варіюючи темп — спочатку в прискореному, потім в
уповільненому темпі.
Зробити висновок про залежність сприйняття
слухачами інформації від зміни темпу читання. Використовуючи секундомір,
прочитати прислів’я в середньому темпі — 100—120 слів за хвилину. Прочитати
прислів’я, поступово прискорюючи, а потім уповільнюючи темп читання.
Одних можна слухати, інших несила слухати,
третіх не можна не слухати (Д. Меджі). Уміння володіти голосом, правильною
вимовою, жестами формуються до двадцяти років (В. Джеме).
Твій язик гундосий не здоженеш босим.
Говорить, наче тісто місить. Слово видає, наче жуйку жує. Торохтить Солоха, як
діжка з горохом. Дай тобі, Боже, щоб ти тихенько гомонів, а громада тебе
слухала. Горлянкою не візьмеш. Холодним словом серця не запалиш. Коротке слово
приємно слухати, під довге слово гарно думати. Слова розумом спрямовуй, а
почуттям урівноважуй. (Нар. творч.)
Будь-яку поезію прочитати напам’ять у
середньому темпі.
2. Прочитати
скоромовки, варіюючи темп, а потім темп і гучність читання.
Хто про Прокопа, хто про Прокопиху, хто про
Прокопових дітей. Бук бундючивсь перед дубом: тряс над дубом бурим чубом, дуб
пригнув до чуба бука — буде букові наука. Вовк-вовцюг вівцю волік, Вова вовку —
вила в бік. Як завив же вовк-вовцюг, миттю випустив вівцю. Забув Кіндрат
Панкратів домкрат, а Панкрату без домкрата не піднять на тракті трактор, тому
жде на тракті трактор Кіндрата з домкратом Панкрата. (Нар. творч.)
3. Поданий уривок прочитати спочатку тихо,
потім голосно. Назвати особливості сприйняття прочитаного аудиторією в першому
та другому випадку.
4. Подані речення прочитати, передаючи за
допомогою інтонації різні почуття: страху, здивування, погрози, сумніву,
захоплення.
Хвалю халву. У полі поле Фрося просо. Купи
купу пуху. Гінець з галер згорів. (Нар. творч.)
5. Прочитати,
передаючи: байдужість, радість, здивування, іронію, захоплення, розчарування.
Я з тобою згоден. Ти щасливий. Ходімо швидше.
Це була непроста робота.
Пані та панове! Учениці та учні! Мої кохані!
Леді та джентльмени!
6. Виразно прочитати текст, усно переказати
його, правильно інтонуючи, контролюючи темп читання, гучність та висоту голосу
Думка про оратора складається у слухачів саме
під час його виступу. Аудиторія придивляється: як він стоїть, який у нього
вираз обличчя, як він рухається.
Промовець не повинен бути схожим на картинку з
журналу мод. Проте неохайність може обійтися йому дорого: зачіска має бути в
порядку, руки й нігті — чисті, одяг — відпрасований. Скромність сприйнятніша за
нав’язливий шик. Промовець не повинен викликати здивування чи заздрощів —
екстравагантність стане на заваді встановлення контакту.
Здебільшого аудиторія не любить офіційної
обстановки публічної доповіді. Промовець має створити теплу й доброзичливу,
дружню, але ділову атмосферу спілкування. Тримаючись скромно, але впевнено
оратор повинен викликати довіру слухачів.
Найважливіші фрагменти виступу можуть
увиразнюватися рухом оратора — кроком уперед або зміною положення тіла.
Найвиразніші жести — це рухи кистей рук. Такі жести підсилюють емоційність
сказаного, проте вдаватися до жестикуляції потрібно обережно. Жести доречні у
процесі складання опису, вони допомагають показати місце чи передати рух. Крім
того, жестикуляція передає настрій оратора. (За П. Сопером)
VI. Підведення підсумків уроку.
Мета: формування в
десятикласників рис цікавого співрозмовника, який знає вимоги до мовлення і
може проектувати мовленнєві ситуації.
Очікувані
результати навчально-пізнавальної діяльності учнів:
• знаннєва
складова: знає навички і вміння, якими повинен володіти оратор, визначає і
пояснює вимоги до мовлення оратора; уміє складати інтелект-карти;
• діяльнісна
складова: аналізує риси гарного співрозмовника, порівнює й узагальнює
складові внутрішнього стану мовця, що впливають на його контакт з аудиторією;
• ціннісна
складова: виявляє готовність брати активну участь в обговоренні проблемних
питань, дискусійному мовленні, мовленнєвих імпровізаціях.
Тип
уроку:
урок засвоєння нового матеріалу.
Перебіг
уроку
I.
ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ.
II.
АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ.
Хвилинка-цікавинка
►
Прослухати інформацію про видатного оратора Цицерона. Познайомитися з його
правилами красномовства. Як повідомлене пов’язане з темою уроку?
Дев'ять
правил красномовства Цицерона
1.
Говори зрозуміло.
2.
Говори легко, але не дуже багато, давай іншим можливість виступити.
3.
Не перебивай.
4.
Будь увічливим.
5.
Прагни говорити вишукано.
6.
Ніколи не критикуй інших, коли їх немає поруч.
7.
Не відволікайся на другорядні справи.
8.
Не говори про себе.
9.
Завжди будь витриманим, не втрачай самовладання.
III.
МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.
Привіт,
проблемо!
►
Опрацювати текст. Пояснити, чим відрізняється ритор від оратора. Виписати з
тексту і запам’ятати навички і вміння, якими повинен володіти оратор. Доповнити
цей перелік, керуючись правилами красномовства Цицерона.
В
античному світі поняття ритор і оратор не вважалися тотожними. Ритор був не
тільки оратором, промовцем, а й викладачем риторики. В українських братських
школах так називали вчителів риторики. Оратор (від латинської назви) — особа,
яка виголошує промову.
Щоб
виступати публічно, оратор повинен володіти спеціальними навичками і вміннями.
За визначенням психологів, навички — це здібності виконувати ту чи іншу роботу
якнайкраще.
Успіх
публічного виступу залежить від того, наскільки оратор володіє предметом
мовлення. Тільки тоді, коли промовець компетентний у темі свого виступу, має
необхідну суму знань, ерудований, якщо він уміє розповісти аудиторії багато
цікавого, навести нові невідомі факти, зуміє відповісти на поставлені
запитання, він може розраховувати на успіх у слухачів.
Оратор
повинен зважати на те, чого від нього очікує конкретна аудиторія, а не просто
виходити до трибуни, аби «самовиразитися». Він мусить думати не лише про те, як
він «сприймається», чи матиме успіх; важливим є те, що відбувається у
свідомості слухача. Мета промови — досягти бажаної реакції аудиторії. Оратор не
повинен відчувати себе зверхньою істотою. Він мусить мати слухача «у власній
голові», бути співрозмовником, а не «бити аудиторію високими словами». Тому
промова оратора в основному має бути подібна до звичайної бесіди.
У
Давній Греції вважали, що оратору необхідні природні здібності до
красномовства, дар слова. Пізніше стали розмежовувати красномовство й уміння
говорити публічно. Зокрема, Анатолій Коні писав: «Якщо красномовство — це
дарунок природи, то вміння говорити формується в процесі повсякденної праці,
системних тренувань і вправ. Отже, «золотим оратором» публічних виступів може
бути тільки той, хто має бажання ним стати, хто прагне до цього, хто багато над
собою працює». На це звертав увагу й американський дослідник Дейл Карнегі та
чеський учений Іржі Томан: «Для того, щоб навчитися добре, змістовно говорити,
необхідно збагачувати свої знання й досвід, удосконалювати освіту, тобто
всебічно розвивати свою особистість».
Отже,
оратор має оволодіти такими основними навичками:
·
добирати літературу;
·
вивчати дібрані джерела;
·
складати план;
·
володіти собою;
·
орієнтуватися в часі.
Із
набутих навичок формуються вміння оратора:
·
самостійно готувати виступ;
·
зрозуміло й переконливо викладати матеріал;
·
відповідати на запитання слухачів;
·
установлювати й підтримувати контакт із аудиторією;
·
використовувати різні засоби навчання.
Якщо
немає таких навичок та вмінь, спілкування оратора зі слухачами не матиме успіху
(За С. Абрамович, Л. Нечволод).
IV.
ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.
Лабораторія
красномовства
►
Опрацювати теоретичний матеріал. Підготувати пам’ятку на тему: «Як стати
цікавим співрозмовником?»
Серед
визначальних рис гарного співрозмовника дослідники називають такі: бути гарним
слухачем, виявляти повагу до співрозмовника, добре знати суть предмета розмови,
бути впевненим у собі; бути дружелюбним, щирим, доброзичливим, уміти викликати
позитивні емоції; подобатися зовнішнім виглядом і манерами, бути артистичним;
дотримуватися правил етикету. Звернемо увагу на окремі з них.
1.
Гарний співрозмовник повинен насамперед уміти слухати. Це одне з найголовніших
правил зафіксувала народна мудрість: «Бог дав тобі два вуха і один рот,
послуговуйся ними у такій послідовності». Виявами уваги є позитивна реакція на
слова, зовнішній вияв уваги, уточнювальні запитання тощо. Як зазначав Оноре де Бальзак:
«Ніщо так не окупиться у спілкуванні з людьми, як милостиня уваги».
2.
Уміння робити гарні компліменти. Головна функція компліменту полягає в тому, що
він задовольняє найважливішу потребу людини — потребу в позитивних емоціях.
Співрозмовник, який задовольняє цю потребу, стає бажаним співрозмовником.
3.
Співрозмовник повинен уміти усміхатися і робити це невимушено й часто. На думку
дослідників, усмішка — це дія, що означає «Я до тебе гарно ставлюся!», «Ви
приємні мені!», «Я маю задоволення від спілкування з вами!».
4.
Ефективним психологічним вербальним прийомом є звертання до співрозмовника на
ім’я. Вимовляти ім’я (ім’я та по батькові) — означає виявляти увагу і повагу до
людини. Вимовляти це потрібно не скоромовкою, а чітко і в тому темпі, у якому
ведеться розмова.
V.
ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
Завдання
— відновлення
►
Відновити вислови відомих ораторів і записати їх. Обґрунтувати розстановку
розділових знаків. Пояснити зміст висловлювань.
1.
Оратор, на, й, на, не, лише, слова, а, багатий, думки (Цицерон).
2.
Оратор, людиною, у, і, справах, бути, повинен, справедливою, справедливості,
тямущою (Платон).
3.
Саме, становить, пишна, надбання, яка, і, почуттям, відповідає, солідна,
слухачів, невід’ємне, думкам, промова, і, оратора (Цицерон).
4.
Оратор, і, усіх, тією, розгромлює, самою, зброєю, і, ранить, тим, одночасно,
самим, ударом... (Ф. Прокопович).
5.
Оратором, користь, предмета, вишукано, з, до, й, і, є, для, той, в, говорити,
важливості, кожного, гарно, відповідно, на, змозі, питання, часові, лише, хто,
задоволення, переконливо, слухачів (Тацит).
6.
Риторика, думки, княгиня, цариця, і, мистецтв (Ф. Прокопович).
Довідка
1.
Оратор багатий не лише на слова, а й на думки (Цицерон). 2. Оратор
повинен бути людиною справедливою і тямущою у справах справедливості (Платон).
3. Саме промова, солідна, пишна, яка відповідає і почуттям, і думкам слухачів,
становить невід’ємне надбання оратора (Цицерон). 4. Оратор одночасно
розгромлює і ранить усіх тією самою зброєю і тим самим ударом. (Ф.
Прокопович). 5. Оратором є лише той, хто в змозі говорити з кожного питання
гарно, вишукано й переконливо, відповідно до важливості предмета, на користь
часові і для задоволення слухачів (Тацит). 6. Риторика — цариця думки і
княгиня мистецтв (Ф. Прокопович).
Орфографічний
практикум
►
Записати речення, вставити пропущені букви і розділові знаки. Пояснити свій
вибір за допомогою правил. Прокоментувати зміст речень.
Кінцева
м...та (красно)мовства переконувати людей. Обов...язок оратора говорити правду.
(Красно)мовство належить до тих мистецтв які все ...дійснюють і вс...ого
досягають словом. (Красно)мовство дар який дозволяє нам оволодіти розумом і
сер...цем (спів)розмовника здатність тлумачити чи навіювати йому все що нам
потрібно. Ораторс...ке мистецтво користуєт...ся усіма вигодами поезії й усіма
її правами. Ритор...ка цариця душ і княгиня мистецтв. Оратором достойним уваги
є той хто користуєт...ся словами для думки а думкою для істи...ни й
(добро)чесності.
VІ.
ПІДСУМОК УРОКУ.
Домашнє завдання
►
Закінчити речення
·
Предметом вивчення риторики є ...
·
Мистецтво оратора полягає у ...
·
Батьківщиною риторики є ...
·
Найвидатнішими риторами Київської Русі були ...
·
Сьогодні традиції ораторського мистецтва продовжують ...
·
Необхідно відновити національні традиції риторики тому ...
(10 клас, стандарт)
Лексична норма (тест)
І варіант
1.
Лексичну норму дотримано у варіанті
А мілкі гроші Б подальша
доля
В перевернути сторінку
Г
живописна галявина
2.
Лексичну помилку допущено у варіанті
А освідчені люди Б сусідський собака
В відмінювати іменники Г
здійснювати перевірку
3.
Правильно підібрано український відповідник у рядку, ОКРІМ
А фундаментальний – ґрунтовний Б толерантність -
ввічливість
В рентабельний – дохідний Г дистриб`ютор
– розповсюджувач
4.
НЕправильно сполучено слова в рядку
А вдалий проект Б розрахувався
гривнами
В поширювати чутки
Г вимкнути
телефон
5.
НЕ є синонімічним до слова зелений
А брунатний Б ізумрудний В малахітовий Г смарагдовий
6.
Синоніми подано в рядку, ОКРІМ
А схарапуджений – наляканий Б погідний - сонячний
В одвірок – поріг Г врунитися
– зеленіти
7.
Слово приймати (у різних формах) можна поєднати з усіма поданими словами, ОКРІМ
А приймати участь
Б приймати
чергування
В приймати за жарт
Г приймати
драбину
8.
Потрібно відредагувати речення
А Проведено навчання населення дій в
умовах воєнного часу.
Б
Громадянські права – основа
конституційно-правового статусу громадянина держави.
В До споживчого кошика входять
найбільш необхідні товари.
Г На
протязі дня дощ лив як з відра.
9.
Установіть
відповідність
Іншомовне
слово Власне
українське слово
1 респектабельний
А небажаний
2 локальний
Б забезпечений
3 одіозний В місцевий
4 гіпотетичний
Г поважний
Д припущений
10.
Установіть
відповідність
Фразеологізм
Антонім
1 співати
дифірамби
А поливати помиями
2 міцний
горішок
Б хоч греблю гати
3 на заячий
скік
В на вагу золота
4 не в тім`я битий
Г ні риба ні м'ясо
Д туман вісімнадцятий
Контрольна робота № 1
(10 клас, стандарт)
Лексична норма (тест)
ІІ варіант
1.
Лексичну норму дотримано у варіанті
А путати коней Б вірне
рішення
В старий друг Г корисне молоко
2.
Лексичну помилку допущено у варіанті
А вірно кохати Б особова
справа
В привести приклад
Г
пост рятувальника
3.
Правильно підібрано український відповідник у рядку, ОКРІМ
А імітація – обробка
Б
адаптація - пристосування
В коректива – поправка Г інвестиція - вкладення
4.
Правильно сполучено слова в рядку
А дублювати двічі
Б
сервісне обслуговування
В проїзний квиток
Г вперше
дебютувати
5.
НЕ є синонімічним до слова червоний
А теракотовий Б пурпуровий В лавандовий
Г кораловий
6.
Синоніми подано в рядку, ОКРІМ
А пелехатий – скуйовджений Б хизуватися - дивуватися
В млявий – маловиразний Г пломінь – полум’я
7.
Дотримано лексичної норми у варіанті
А Захисним імунітетом від хамства є виховання почуття власної гідності.
Б Коли приймають на роботу нових співробітників, обов’язково враховують
ступінь володіння англійською мовою.
В Відступати назад не варто.
Г Користь від використання нового ноутбука не
підлягає сумніву.
8.
Ненормативне словосполучення є у варіанті
А поважати батьків – поважати каву Б любити мову – любити подорожі
В відкривати душу – відкривати рахунок Г стати комусь у пригоді – романтична пригода
9.
Установіть
відповідність
Іншомовне
слово Власне
українське слово
1 трансфер А вибір
2 асортимент Б знижка
3 дефект В доправлення
4 пресинг
Г вада
Д залякування
10.
Установіть
відповідність
Фразеологізм Пояснення
1 хоч вовк
траву їж А увести в оману
2 забити
памороки
Б дошкуляти
3 не мати ріски
в роті В ні риба ні м’ясо
4 сала за
шкуру заливати Г нічого не їсти
Виразно
прочитайте уривок вірша Миколи Данька. Що вам сподобалось у словах поета? Що б ви
могли додати про мову Дніпра, і Карпат, і Великого Степу?
Мово Дніпра, і Карпат, і Великого Степу,
Диво ж моє!
Із водоспадами грім-діалектів на плечах,
Із легіоном струмочків-говірок лелечих.
Ти ж блискавками-ключами шугаєш по небу,
Сонечком красним встаєш,
Мово Дніпра, і Карпат, і Великого Степу.
Хто ж там злічив! Як піску біля Чорного
моря,—
Стільки перлин,
Слів-діамантів ясних — ніби рос красовитих
Поспіль на кулі земній, на тополях і квітах.
І. Оголошення
теми уроку.
ІІ. Робота
над новою темою.
Виділяють три групи
фразеологізмів:
фразеологічні зрощення — сталі
словосполучення, зміст яких не вмотивований значенням слів, що входять до
їхнього складу: бити байдики; викинути коника; вскочити в халепу;
замилювати очі; напнути (накрити) мокрим рядном;
фразеологічні єдності — стійкі словосполучення,
зміст яких до певної міри вмотивовується значенням слів, з яких вони
утворені, а яскрава образність таких висловів зумовлюється
переосмисленням значення їхніх компонентів: п’ятами накивати; повісити носа;
сісти на мілину; держати камінь за пазухою; виносити сміття з хати;
розв’язати руки;
фразеологічні сполучення — стійкі вислови,
цілісне значення яких чітко вмотивоване прямим значенням їхніх компонентів:
берегти як зіницю ока; насупити брови; покласти голову; розбити вщент; сміх
розбирає; подавати надії; тепле місце; живе слово; дивитися звисока. Одне слово
у фразеологічному сполученні є стрижневим і не може бути
замінене іншим, а ті слова, що його характеризують, допускають заміну:
бере досада (зло, страх, жаль).
Деякі мовознавці виділяють ще
й четвертий тип: фразеологічні вислови — стійкі звороти мови, котрі
складаються зі слів, які мають цілком вільне значення, проте в мовленні
такі вислови відновлюються як усталені.
До фразеологічних висловів відносять: прислів’я та приказки: Козача
потилиця панам не хилиться. Аби розум, щастя буде; крилаті вислови: Світ ловив
мене, та не спіймав (Г. Сковорода). Хто бере — усе той тратить; хто
дає — усе придбав (Шота Руставелі); афоризми: Борітеся — поборете
(Т. Шевченко).
За стилістичними властивостями
фразеологізми поділяють на такі групи:
1)
розмовні:
товкти воду в ступі; тягти кота за хвіст; бути на побігеньках; давати
прочухана; за онучу збити бучу; наступити на пробку; втерти носа; на козі не під’їдеш;
курям на сміх. Уживання таких фразеологізмів надає мовленню невимушеності,
оскільки більшість із них має грубувато-знижене забарвлення;
2) книжні: перейти рубікон; співати дифірамби; здати в
архів; обходити гострі кути; наріжний камінь; в’їхати на білому коні; стрітися
на вузькій стежці. Уживання таких фразеологізмів надає мовленню вишуканості,
засвідчує освіченість мовця, більшість із них має урочисто-піднесене, «високе»
забарвлення;
3) стилістично
нейтральні: господар становища;
милувати око; закласти фундамент; стати лавами; сприятливий ґрунт. До
стилістично нейтральних належать і так звані номінативні фразеологізми,
що є назвами явищ (рослин, наукових понять тощо): Роси випали сльозами
над петровими батогами (Д. Чередниченко)
ІІІ.
ЗАКРІПЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.
1.
Прочитайте.
Визначте прислів’я, афоризми, крилаті вислови.
Душі своєї не
зрікаюсь, весь вік повторювать повинен: «Караюсь, мучусь і не каюсь!» (П.
Осадчук) 2. Життя прожить — не поле перейти… Хтось плуга тягне, хтось іде за
плугом (В. Слапчук). 3. Бувайте здорові та, не питаючи броду, не лізьте у воду,
бо втопитесь!
2.
Прочитайте. Витлумачте значення кожного з
фразеологізмів.
1. Як син, живу
тобою, рідна мово, сам Бог велить — не зійдеш із орбіт (Б. Степанюк). 2.
Будувати свою моральність, духовність на чужій мові, чужій культурі, живучи в
Україні,— це все одно, що зводити палац на піску (В. Захарченко). 3.
Коли-небудь ми змушені будемо розрубати цей гордіїв вузол! (В. Малик) 4. Друже,
вдар об землю лихом чи жбурни його за пліт! Ми своїм козацьким сміхом полонили
цілий світ (П. Ребро). 5. Утрат нам не уникнути в житті, буває серце тугою
повите,— та ми живемо в дружньому гурті, і нас, мовляв, водою не розлити! (М.
Рильський) 6. Ніколи не кривили ми душею, ділили щастя з добрими людьми (П. Перебийніс).
7. Що нас чекає завтра: суховій, а чи небесна манна?
3. Прочитайте.
Укажіть фразеологізми стилістично нейтральні, розмовні та книжні.
1.
Загальновідомо, що кожна національна культура має в своєму арсеналі елементи
інших культур, але ж не вони визначають її суть.
2. Життя прекрасне, поки ти пливеш, змагаючи і рифи, й вал дев’ятий (В.
Грабовський). 3. В дорозі начеб не барився, набачивсь, намотав на вус… І так
немовби оновився, коли додому повернувсь (В. Бров ченко). 4. Поки я на коні,
буде слатись мій шлях. Ви коня не дражніть, бо він дасть по зубах (П. Осадчук).
5. У двослівних назвах рослин, утворених за допомогою прикметників кінський,
собачий, заячий, вовчий і под., міститься вказівка на дикорослість рослини,
непридатність її для людини: собача м’ята, заяча капуста, кінський щавель,
жаб’яча кислиця (Л. Москаленко). 6. Про доброго козака так і кажуть:
характерник. Гострий слух, соколині очі, відвага, гумор, кмітливість, уміння
вийти сухим з води… (Ю. Хорунжий)
Молодці!
А зараз відпочиньте і перегляньте правило!!!!
Значну частину лексичного
фонду української мови становить спільнослов’янська лексика (із праслов’янської
мови); це найдавніший шар української лексики, її ядро: мати, око, кінь,
молоко, воля; хитрий, глухий; орати, сидіти, учити, уміти; один, сто; ваш, там,
куди; а, ні, про та ін. Більшість цих слів (слів із таким коренем) збереглася в
усіх слов’янських мовах, тому хибним є піддавати сумніву їхню «літературність» і «нормативність» в українській
мові лише через наявність їх у російській, польській чи інших мовах. Отже, «не
бійтесь заглядати у словник», щоб з’ясувати правомірність уживання того чи того
слова в мові.
Як слово набуває
офіційного статусу в мові (тобто потрапляє до академічного словника), за якими
критеріями? Лексикографи зважають передусім на поширення слова в різних
регіонах України, частотність використання в усному й писемному мовленні,
відповідність звуковим і граматичним законам мови. Також важливим є
використання нових слів (неологізмів) у художніх творах визнаними майстрами
красного письменства. Як ви думаєте, яке слово швидше потрапить до словника:
смаколик чи сторітелінг? Звичайно ж, смаколик, бо воно і звучить органічно, і
має «прозоре» значення (корінь смак), і широко вживане в сучасній мові.
Треба зважати на те, що
вимоги до правомірності вживання слова в усному й писемному мовленні різні:
якщо слова з маркуванням розм. можна використовувати в усному мовленні, то
наявність їх у книжних стилях є порушенням лексичної норми. Розмовні й
просторічні елементи шарпанина, брехати, чимчикувати, писок, баньки й под.
допустимі в розмовному стилі, але ніяк не в офіційно-діловому й науковому.
Як бути з неологізмами,
яких досі немає в словниках, проте їх тривалий час широко використовують у
живому мовленні: аватарка, гуглити, блутуз (блютуз), інсайдер, вподобайка
(лайк), себчик (селфі), покликання (посилання)? Відсутність цих нових слів
зумовлена тим, що паперовий академічний словник технічно «не встигає
узаконювати» їх у своєму реєстрі, адже живе слово значно швидше пристосовується
в мові, аніж писемне.
Домашнє завдання: підготуватись до контрольної роботи, опрацювати матеріал конспекта, виписати визначення.
Мета: поглибити знання учнів з української фразеології;
розкрити функціонально-стилістичні можливості лексичних та фразеологічних
одиниць; формувати вміння використовувати фразеологізми в мовленні; збагатити
словник новими фразеологізмами та крилатими висловами; розвивати творче
мислення, комунікативну активність ліцеїстів; удосконалювати вміння працювати
самостійно, в групах і колективно; виховувати пошану до скарбниці народної мудрості,
інтерес до вивчення рідної мови.
Тип уроку: узагальнення і
систематизація.
ХІД УРОКУ
І. Організація
початку уроку.
Психологічний настрій.
Я – учень
Я – особистість творча.
Я – думаю, аналізую, висловлюю свої судження.
4. Робота над
епіграфом
--Щоб перейти до опрацювання теми сьогоднішнього уроку, ми повинні
прочитати вислів М.Рильського. А для цього потрібно зібрати слова
( Відповідь: Нема мудріших, ніж народ,
учителів.
У нього кожне слово – це перлина.
М. Рильський
Цей вислів і стане епіграфом до нашого уроку.
- Як ви його розумієте?
ІІ. Підготовка
до сприйняття навчального матеріалу.
Століттями мова
народу була тією повноводною рікою, яку ми називаємо народною мудрістю. Цей
струмінь живе в слові, і слово немислиме без неї, як немислима річка без води.
ІІІ.
Актуалізація опорних знань учнів.
1.Мовозновчий
диктант « Вірю – не вірю».
- А зараз я пропоную активізувати раніше отримані знання про слово у формі
мовознавчого диктанту «Вірю – не вірю . Так , якщо згодні з висловом, Ні – якщо ні.
1. Лексика – це словниковий склад мови +
2. Усі терміни – багатозначні слова -
3. У реченні «сумують ластівки в садах» слово
«сумують» ужите в переносному значенні +
4. Слова «велетень, титан, гігант» - синоніми +
5. Слова «вдень – вночі, гарячий – холодний, зима –
літо» - омоніми -
6. У реченнях «Учитель використовує ефективні
методи викладання» та « Моя сестра – ефектна дівчина» вжито пароніми +
7. Слова «диспетчер, авіатор, фотограф» - іншомовні
+
8. Слова «феодал, очіпок, урядник» - діалектні -
9. Слова « вода, земля, подяка» - стилістично
забарвлені -
10. Епітети, порівняння, синекдоха – це тропи
+
11. Сніг іде, густий голос, рукав річки – це
метафори +
12. Гіпербола, літота, алегорія здебільшого
вживаються в офіційно-діловому стилі. -
- А тепер разом зясуємо. Які відповіді правильні,
а які – ні.
- Обміняйтесь зошитами і перевірте роботи,
спираючись на інформацію на слайді.
(взаємоперевірка )
2.Повідомлення теми і мети уроку.
1. Робота з уривком художнього тексту
(на екрані записаний текст)
Еней був парубок моторний
І хлопець хоть куди козак…
Він, взявши торбу, тягу дав;
Забравши деяких троянців…
П'ятами з Трої накивав…
І куди
очі почухрав.
2.Аналітична
бесіда
1. Слова з якого твору
записані?
( поема «Енеїда» )
2. Хто їх автор?
( була написана Іваном Котляревським)
3. Якими особливими словосполученнями насичений текст?
(Широко представлена народна фразеологія.)
4. Як вони називаються?( Фразеологізми)
Отже , повертаємося до теми нашого уроку
«Основні групи фразеологізмів . Стилістичні засоби фразеології»
•
Що таке Фразеологізм ?.
•
……..
Фразеологі
•
……..
?Фразеологізмам
•
Фразеологізм -- одиниця мовлення, що складається з двох або більше компонентів і
характеризуєься відтворюваністю, цілісністю значення, стійкістю лексичного
складу та будови.
•
Фразеологія – це розділ
мовознавчої науки, що вивчає фразеологізми.
•
Фразеологізмам , на відіну від слів і вільних словосполучень, властиві такі
ознаки:
•
1) семантична неподільність;
•
2) відтворюваність у готовому вигляді;
•
3) наявність емоційно-експресивного забарвлення;
•
4) за складом – це сполучення двох і більше слів, що можуть мати
переносне значення;
•
5) стійкість граматичних категорій і усталеність порядку слів;
•
6) спільність синтаксичної функції для всіх його компонентів
ІV
. Мотивація навчальної діяльності.
1. Вступне слово
З давніх-давен народз уст в
уста з покоління в покоління передавав
чудові перлини народної мудрості – фразеологізми. І сьогодні наше завдання –
дослідити основні групи фразеологізмів та зясувати їх роль у мовленні. Кожен із
вас побуде сьогодні в ролі дослідника, продемонструвавши вміння творчо мислити,
всебічно аналізувати мовні поняття та явища, висловлювати й аргументувати
власні думки.
- Я пропоную порівняти словосполучення і з`ясувати
2. Робота в
парах « Одна голова добре, а дві краще»
- Я пропоную порівняти словосполучення і з`ясувати чим відрізняються
словосполучення першої і другої колонок. Одна голова добре, а дві краще, тому
попрацюємо в парах.
Білий папір- біла ворона (відрізняється)
Дати хліба- дати перцю (покарати)
Каша з молоком -кров з молоко (краса, здоров`я)
водити за руку- водити за носа (обдурювати)
Гнути залізо- гнути кирпу (зазнаватися)
Набити гулю- набити руку(навчитися)
- Зробіть висновки.
У якій колонці слова можна змінювати?
Слова зберігають самостійність?
Соплучення слів має одне лексичне значення?
V . Організація
наукового практикуму.
Теоретичний матеріал ви засвоїли, переходимо до виконання практичних
завдань.
1.
Лексикографічне дослідження.
«Фразеологічні
словники як джерело навчання»
Я хочу звернути вашу увагу на словники.
1. Цікавим є і двотомний фразеологічний словник української мови. В. М.
Білоноженка. Це перший академічний словник, що найповніше відображає
загальновживану фразеологію сучасної української мови. Значення фразеологічних
одиниць ілюструється цитатним матеріалом. Подається всебічна лексикографіна
характеристика фразеологізмів.
2. Багатий фразеологічний матеріал ви знайдете у двотомному фразеологічному
словнику української мови.Г. М. Удовиченка. Значення фразеологічних одиниць
ілюструється цитатним матеріалом. Подається всебічна лексикографіна
характеристика фразеологізмів.
3. Українсько-російський і російсько-український фразеологічний словник І.
С. Олійника та М. М. Сидоренка покликаний оволодіти українською та російською
фразеологією, а також усвідомити особливості того чи іншого фразеологізму в
кожній мові.
4. Книжка Н. Є. Петропольської «Секрети народної мудрості» знайомить з
великою кількістю крилатих висловів, афоризмів, що являють собою фразеологічні
вислови.
5. Багатий фразеологічний матеріал ви знайдете й у Короткому тлумачному
словнику української мови.
1.“Спіймай помилку”
Боягуз своєї ліні боїться
Жди з горя погоди
Товкти воду в мисці
Тиха хода греблю рве
У здоровому тілі здоровий пух
Від добра бобра не шукають
Крутиться як булка в колесі
Мовчати як риба об лід
За трьома зайцями побіжиш –
жодного не спіймаєш
2.“Продовжіть фразеологізм”
•
Зробив діло –
•
Який батько –
•
Що посієш –
•
Вовків боятися –
•
Вік живи –
•
Краще один раз побачити,…
•
Козацькому роду…
•
Хто рано встає,…
•
Не такий страшний чорт, …
•
Хто в ліс,…
•
Хто спішить,…
3. Дотепні фразеологізми
Розкрити зміст знайдених у дотепах
фразеологізмів
•
Хто віддав останню сорочку, той не носить камінь за пазухою
•
Першими у чорні списки потрапляють світлі голови
•
Ми завжди все робимо правильно, і навіть лікті потім кусаємо як слід
•
Яке коротке життя: не встигне людина навчитися тримати язик за зубами, як
вони вже випадають
•
Хіба у нас очі бачать, що купують, як вони від цін на лоба полізли?
•
У фразеологічні одиниці вставте пропущені слова (користуйтесь довідкою)
•
.
•
4.Поясніть значення фразеологізмів
•
Гострити …; сам собі …; … на … не попадає; викинути з …; втрачати …; … з’їсти; прихилити …; ламати
…; не по …; на … ходити;
крізь … цідити.
•
Язик до … доведе; пропав, як
швед під …; на городі бузина, а в …
дядько; бачив …і …, і мідні труби; у …
був і папи не бачив.
•
•
Довідка: зуб, голова, очі, Київ, Полтава, Крим, Рим
5 «Виправ
помилки»
Виправте помилки у вживанні фразеологізмів.
Боягуз своєї ліні боїться, жди з горя погоди, товкти воду в мисці, тиха
хода греблю рве, у здоровому тілі здоровий пух, від добра бобра не шукають,
дала гарбуза на кашу, крутиться як булка і колесі, камінь на перці лежить,
мовчати як рибонька об лід, пропав як Пилип з конопель.
б. Віднови
фразеологізм
- Вашій увазі пропонується
дослідження на тему: «Старі люди правду кажуть: “Два хитрих мудрого не
переважать”».
Учитель називає тільки першу частину усталеної фрази, а учні її закінчують.
Який Сава, (така й слава).
На тобі, Даниле, (що мені не миле).
Ростом з Івана, (а розумом з болвана).
Коли не вчився Іванком, (то Іваном вже тяжко вчитись).
У всякої Федори (свої одговори).
Ой не ходи, Грицю, (та й не вечорниці).
Казала Настя, (як удасться).
Сиди, Векло, (ще не смеркло).
То ти йому про Хому, (а він про Ярему).
VI
. Закріпленя матеріалу
- Чи використовуєте ви фразеологізми у своєму мовленні?
- Яка їх функція у мовленні?
- Чи можна сказати, що наявність фразеологізмів у мові свідчить про
мудрість, дотепність її носіїв?
Слово вчителя: В одній із
легенд говориться: “Слово, воно що яблучко: з одного боку зелене, з іншого боку
червоне, тільки вмій його повертати”. Головна думка – в останніх словах – умій
володіти словом, бо воно може мати не одне, а кілька значень. Кожна людина
повинна уміти користуватися мовним багатством рідної мови та її лексичним
різнобарв’ям, бо в ньому всі тони й відтінки, всі переходи звуків від твердих
до найніжніших; все крупно, зернисто, як самі перли.
VII . Оцінювання навчальних досягнень учнів.
VIII . Домашнє
завдання
1) Написати розповідь про цікавий випадок у вашому житті використовуючи
фразеологізми.
2) Скласти словничок фразеологізмів на військову тематику. 5 з них увести в
рачення.
3) Виписати з художньої літератури 8 – 10 речень із фразеологізмами.
Мета уроку (формування компетентностей):
предметні: попередження порушень лексичної норми та визначення видів помилок,
формування вмінь та навичок дотримуватись норм української літературної мови;
комунікативні: виховувати готовність у всіх мовленнєвих ситуаціях завжди
говорити правильно;
інформаційні: вміння знаходити інформацію для виправлення лексичних і інших мовних
помилок;
загальнокультурні: прагнення до досконалого володіння рідною мовою.
Завдання уроку:
визначати види лексичних
помилок;
відрізняти помилкове
вживання від правильного;
аналізувати лексичні помилки,
наводити приклади кальок та українських слів у невластивому їм значенні;
розвивати вміння
говорити правильно в щоденному житті, прагнути досконало володіти рідною мовою.
Діяльність учителя: організація лексичного дослідження, групової роботи,
здійснення контролю за виконанням, оцінювання результатів роботи за допомогою
онлайн-ресурсів.
Діяльність учня: постановка цілей, робота в групах, з електронними ресурсами,
комунікація в чаті, рефлексія, самооцінювання.
ЕОР: онлайн-словник ”Словопедія”, інтерактивна вправа на платформі LearningApps.org, тест на платформі “На урок”.
Спосіб оцінювання: самооцінка в чаті, оцінка за тест на платформі “На
Урок”.
Форми зворотного зв’язку: спілкування в чаті, виступ спікерів після
виконання групової роботи, демонстрація правильних та неправильних відповідей
після виконання тесту.
Перелік завдань для опрацювання учнями: лексичне дослідження, редагування, робота
з електронними ресурсами, словникова робота, групова робота, самооцінювання,
рефлексія
Хід уроку
І. МОТИВАЦІЯ (СЛАЙД № 1)
Учитель. Уявіть, що ви йдете вулицею після
уроків додому. Чи привернув би вашу увагу напис на білборді? Чи побачили ви помилку? Так. У
цій рекламі допущено порушення лексичної норми. Відповідно до норм
української лексикології вживаємо РЕМОНТ НА ВИПЛАТ.
Унаслідок чого виникла ця помилка? Це порушення
спричинене калькуванням слова з російської мови. Тож про кальки та
про інші випадки порушення лексичної норми і йтиметься сьогодні на уроці
ІІ ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ.
ТЕМА УРОКУ (СЛАЙД № 2):
Найпоширеніші випадки порушення лексичної норми,
кальки з інших мов, недоречне вживання українських слів у невластивому їм
значенні.
МЕТА УРОКУ (СЛАЙД
№ 3):
Учитель. Ви
повинні навчитися визначати види лексичних помилок; відрізняти
помилкове вживання від правильного; аналізувати
лексичні помилки, наводити приклади кальок та українських слів у невластивому
їм значенні; розвивати
вміння говорити правильно в щоденному житті, прагнути досконало володіти
рідною мовою.
Після ознайомлення із цілями
уроку, можливо, ви хотіли б додати свої? Отож наші цілі СПІВПАДАЮТЬ? Ні, бо ВОНИ ЗБІГАЮТЬСЯ! Так, мені приємно, що вони в нас спільні.
Тож розпочинаймо нашу роботу.
ІІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ (СЛАЙД № 4).
Онлайн-інтерв’ю:
1. Що
вивчає лексикологія? (Словниковий склад мови - лексику)
2. Що таке лексика? (Це сукупність слів, які вживаються у мові)
3. Що таке лексичне значення слова? (Те, що слово означає)
4. Які види
лексичних помилок ви знаєте?
ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ (СЛАЙД №
5)
Починаючи роботу над сприйняттям та усвідомленням
навчального матеріалу, учитель пропонує
учням розглянути таблицю і ознайомитися з видами лексичних
помилок. Учні записують ці види помилок у
зошити у вигляді таблиці. Значення слів “плеоназм” та “калькування” з’ясовуємо,
використовуючи електронний ресурс “Словопедія”.
Матеріал для вчителя:
- росіянізм - слово або мовний зворот, запозичений з російської мови або побудований за
зразком російських слів і виразів:
Треба приймати участіє у різних міроприємствах.
- тавтологія – повтор слова, спільнокореневих
слів в одному або сусідніх реченнях: Школярам доручили прибрати шкільний
двір.
- плеоназм – дублювання значення у двох словах:
Кожному гостеві нашого закладу подарували пам’ятний сувенір.
- калькування - творення слів і окремих
виразів шляхом копіювання того самого способу, яким вони утворені в іншій мові,
у мові-джерелі: Ваша відповідь вірна.
-
уживання слів у невластивому значенні: Молоко дуже корисливе для
дитячого організму.
V. ВИКОНАННЯ ЗАВДАНЬ НА ФОРМУВАННЯ
ТА ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК.
1. (СЛАЙД № 6) Після ознайомлення із теоретичним матеріалом вчитель
пропонує учням здійснити лексичне дослідження на розрізнення видів
помилок. Із запропонованих на слайді словосполучень потрібно
дібрати
приклади та записати в
таблицю попереднього
слайду навпроти виду лексичної помилки:
На
протязі місяця - невластиве
значення (в даному контексті вжито неправильно, але слово існує в українській мові).
Гарно
получається - росіянізм
(суржик).
Творець
створив твір - тавтологія (вживання
спільнокореневих слів).
Перша прем’єра - плеоназм (вживання
двох слів, які звучать по-різному, але мають одне значення).
Співпадіння обставин (
калькування - російські слова української мові, в українській є свої
відповідники)
2.
(СЛАЙД № 7) Лексичний
коректор. Для усвідомлення видів лексичних помилок вчитель пропонує об’єднатися в групи,
використовуючи режим “сесійна зала” у зумі. Завдання групам: 1 - виписує
кальки; 2 - слова вжиті у невластивому значенні. По групах увести відредаговані варіанти словосполучень до речень.
Зробити наступним чином (зробити таким чином) - невластиве значення.
Слідуюча зупинка (наступна
зупинка) – калька.
Відношення до батьків (ставлення до батьків) –
невластиве значення.
У свою чергу (і собі) – калька.
Узяти себе в руки (опанувати себе) – калька.
Невірний номер (неправильний номер) -
невластиве значення.
3. Проведення здоров”язбережувальної хвилинки - гімнастики для очей (СЛАЙД № 8).
4. (СЛАЙД № 9) Виконання
інтерактивної вправи на платфомі LearningApps.org. за покликанням https://learningapps.org/6357090 для закріплення вивченого
матеріалу. Активуємо вкладку «правильного вживання» і по черзі
називаємо правильну відповідь.
VІ. ПІДБИТТЯ
ПІДСУМКІВ (СЛАЙД № 10).
Для підсумку засвоєння теми можна
запропонувати виконати самостійно заздалегідь підготовлені тести на
онлайн-платформі «На урок» з теми «Лексичні помилки». Виконавши
завдання, діти зможуть одразу перевірити
правильність їх виконання і побачити, де, можливо, були помилки.
VІІ. РЕФЛЕКСІЯ. ОЦІНЮВАННЯ (СЛАЙД № 11).
Учитель. На
завершення виконаймо вправу на рефлексію “Незакінчене речення”. Оберіть речення
й закінчіть його:
·
Сьогодні на уроці я запам”ятав….
·
Сьогодні на уроці я навчився…
·
Сьогодні на уроці я зрозумів…
·
Цікавим для мене було...
Учитель. А тепер, діти,
проведіть самооцінку свого емоційного стану під час уроку та надішліть мені смайлики в чат, які б
свідчили про ваш настрій, а також можете оцінити рівень засвоєння матеріалу,
поставивши собі оцінку за роботу на уроці від 1 до 12 балів.
Приємно бачити, що у вас гарний емоційний стан, який
ви засвідчили надісланими смайликами.
VІІІ. ДОМАШНЄ
ЗАВДАННЯ (СЛАЙД № 12).
Зробіть два-три фото порушень лексичної норми,
допущених у рекламі та оголошеннях, і надішліть їх у чат на початку наступного уроку.
Мета: поглибити суть поняття «пароніми», формувати навички
доречного використання паронімів, розвивати пізнавальне ставлення до слова,
виховувати культуру думки та мовлення, навчати ощадливості та раціонального
використання коштів.
Цілі
уроку
Учень (учениця)
Знаннєвий
компонент:
-
розуміє
суть поняття «пароніми»;
-
пояснює
найпоширеніші випадки порушення лексичної норми;
-
визначає
роль і стилістичні можливості вивчених лексичних одиниць, комунікативно доцільно використовує їх у власному мовленні.
Діяльнісний
компонент:
-
організовує
свою діяльність (мотивує, ставить цілі, планує, прогнозує, контролює, здійснює
рефлексію, коригує);
-
організовує
й планує навчальне співробітництво з учителем та однокласниками;
-
дотримується
лексичної норми в усних і писемних висловленнях;
-
уживає слова
відповідно до їхніх лексичних значень, правильно
використовує у мовленні пароніми;
-
додержується
лексичної сполучуваності слів;
-
виявляє
й усуває порушення лексичних норм, норм слововживання;
-
оцінює
власне й чуже мовлення з погляду точного, доречного й виразного слововживання;
-
висловлює міркування
й пропозиції щодо гармонізації спілкування.
Ціннісний
компонент:
-
висловлює
власне розуміння цінностей.
-
демонструє
повагу до себе й інших, добираючи і вживаючи потрібні слова.
Емоційний
компонент
-
висловлює
адекватні почуття і враження від почутого й прочитаного;
уміє керувати почуттями відповідно до обставин.
Поведінковий
компонент
-
демонструє
на уроці активність, ініціативність, відповідальність.
Тип
уроку: поглиблення та
засвоєння знань і формування вмінь і навичок.
Обладнання: підручники, маркери, паперові промінці, ТЗН.
Перебіг уроку
І.
Мотиваційний етап.
1.
Забезпечення емоційної готовності до уроку.
Вправа «Портрет у промінні сонця». Учням роздати промінці,
на яких потрібно записати одну-дві свої позитивні якості (добрий, кмітливий
тощо). Промінці прикріплюють до розміщеного на дошці або фліпчарті сонця.
Учитель зачитує «портрет» класу.
2.
Актуалізація опорних знань, умінь і навичок.
Розминки:
Мовна. Проказування скоромовки. Два бобри брунатно-бурі
бобралися у баюрі. «Правда, брате бобре, добре?» – «Пречудово, брате бобре!»
Лексична. Дібрати синоніми й антоніми до рис характеру,
записаних на промінцях.
Орфографічна. Словниковий диктант: брунатно-бурий,
пречудовий, бюджет, щасливий, пестливий, туристський, видання, ефективний,
взуття, щастя, піджак, страждання, пом’якшити, сусідський, позичений,
зосереджений, упередження, найважливіший.
3.
Епіграф до уроку. Щастя за
гроші не купиш (Народна творчість).
ІІ.
Цілевизначення і планування навчальної діяльності.
1.
Повідомлення
теми, мети уроку.
2.
Вибір
особисто значущих цілей.
3.
Планування
роботи.
ІІІ.
Реалізація мети.
1.
Спостереження.
Уривок із учнівського твору: «Усі мами вродливі, але моя – найкрасивіша! Вона
немов морфологічна красуня: карі розкосі очі, чорне розкішне волосся, струнка
постава».
-
Яке
слово вжите в невластивому значенні?
-
Як
називають близькозвучні слова?
2. Повторення
та поглиблення фактичного матеріалу.
Пароніми – це
близькі за звучанням, але різні за значенням і написанням слова (пари слів).
Наприклад: музичний – музикальний, адресат – адресант. Пароніми можуть бути
близькими за значенням (сусідній – сусідський), протилежними (еміграція –
імміграція), різними (талан – талант). У художній літературі пароніми
використовують для створення каламбурів: «Прийомний син барона
був баран» (Ліна Костенко).
3.
Робота з підручником (Заболотний О. В., Заболотний В. В. Українська мова
(рівень стандарту): підручний для 10 класу закладів загальної середньої освіти.
– Київ: Генеза, 2018).
Виконання вправ 72,
73, 74.
4. Словникова
робота:
споживний/споживчий/споживацький.
Джерело: http://slovopedia.org.ua/32/53409/32243.html
Літературне слововживання
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
СПОЖИВНИЙ , СПОЖИВЧИЙ , СПОЖИВАЦЬКИЙ
СПОЖИВНИЙ – СПОЖИВЧИЙ –
СПОЖИВАЦЬКИЙ
Споживний. Який
стосується споживання, придатний для нього; їстівний: споживні
властивості, споживні гриби, споживний фонд.
Споживчий. Який
служить для задоволення потреб споживання: споживчі товари, споживча
кооперація, споживче товариство.
Споживацький. Властивий
тому, хто прагне тільки до задоволення власних потреб: споживацькі
настрої, споживацькі інтереси, споживацьке ставлення, споживацька психологія.
5. Аудіювання
тексту.
Споживчий
кошик
Спожи́вчий ко́шик —
набір товарів, що характеризує типовий рівень і структуру місячного
(річного) споживання людини або сім'ї. Використовується для розрахунку мінімального
споживчого бюджету (прожиткового мінімуму), виходячи із вартості споживчого
кошика в актуальних цінах. Застосовується як база для порівняння розрахункових
і реальних рівнів споживання.
На основі даних по
споживчому кошику та споживчому бюджеті розраховуються такі показники, як
мінімальна зарплата і мінімальна пенсія. Поняття споживчого кошика існує в
багатьох країнах світу. Проте ці «кошики» мають певні національні особливості:
споживчий кошик американця нараховує 300 продуктів і послуг, француза —
250, англійця — 350, німця — 475. Український споживчий кошик
нещодавно був розширений до 297 найменувань продуктів.
Наприклад, у споживчому
кошику британця передбачені витрати на підключення до інтернету, покупку
мр-3-плеєра та гітари, а також послуги садівника. Навіть найменш забезпечені
німці мають право на цифровий фотоапарат та відеокамеру, сканер та принтер, а
також тонометр. Французи закладають у споживчий кошик послуги перукаря,
косметичні засоби та харчі для котів та собак.
Крім
того, експерти
вважають, що найраціональнішою є така структура споживання, коли на харчі
витрачається до третини доходів, непродовольчі товари (одяг, меблі) —
47 %, і решта — на послуги. В українському ж споживчому кошику левова
частка доходів (понад 65 %) витрачається на харчі, а деякі непродовольчі
товари та послуги не згадуються взагалі. Наприклад, вважається, що пенсіонерам
не потрібні ані плавки, ані купальники, школярі можуть обійтися двома
підручниками на рік, а студенти взагалі мають обходитися без підручників.
Платна медицина та платна вища освіта взагалі не згадуються, бо, згідно із
Конституцією, вони в Україні мають надаватися безкоштовно (за матеріалами Вікіпедії).
Обговорюємо почуте
-
Від
чого залежить мінімальна заробітна плата і мінімальна пенсія?
-
Для
чого використовується споживчий кошик?
-
Який
зв’язок між споживчим кошиком та сімейним бюджетом?
-
Як
можна поповнити доходи, якщо бюджет сім’ї дефіцитний (доходи менші за витрати)?
-
Чи
знаєте ви вартість споживчого кошика українця?
Прожитковий мінімум
українця – 1777 гривень.
-
Що
можна купити за ці гроші?
ТСН у 2015 році
провела власне розслідування. Журналісти з’ясували, що мінімальний набір
предметів гардеробу (одяг, взуття) становить для чоловіків 8780 гривень, для
жінок 9395 гривень при умові, що, наприклад, штани – одні на 4 роки, зимове
пальто – одне на 8 років (за законодавством). Київський юрист Станіслав Батрин
у тому ж році подав до суду щодо споживчого кошика, виграв справу і змусив
Кабмін переглянути вартість прожиткового мінімуму (ТСН від 23 серпня 2015 р.).
-
Як
мудро жити в умовах економічної нестабільності?
-
Як
ви можете заощаджувати гроші?
|
Роздруківка на вітрині магазину Шановні покупці! Дивлячись на ціни,
стримуйте свої емоції. Сама в шоці! |
Перевір себе.
Для учнів
початкового рівня. Установи відповідність:
|
споживчий |
|
|
споживацький |
|
|
споживний |
|
Для учнів достатнього рівня. Запишіть словосполучення,
склавши картинку і слово.
Для учнів середнього й достатнього рівнів. Складіть пам’ятку «Як мудро розпоряджатися
грошима?»
Орієнтовний зразок.
Як
мудро розпоряджатися грішми?
1. Знати
свої прибутки.
2. Встановити
чітку межу між потребою і бажанням щось купити.
3. Шукати
вигідні пропозиції (наприклад, одяг зі знижками, купівля добре збережених
уживаних речей).
4. Заощаджувати
(відкладати).
5. Не
зациклюватися на грошах.
6. Бути
щедрим.
-
Чи
є ефективними поради однокласників?
-
Поясніть
значення паронімів ефектний –
ефективний.
-
Чи
потрібно лікувати людей, для
яких пріоритетним заняттям є лічити
гроші?
Лікувати душі
Лічити душу
6. Складання
паспорта слова.
Переконана, що кожне слово, як і людина,
може отримати свій паспорт. По-перше, слово має своє походження, місце, де
народилося. По-друге, у слова є вік. Наприклад, є слова-пенсіонери, а є
новонароджені. По-третє, є слова, відомі всім, а є маловідомі. Також слово має
власне забарвлення, воно може викликати різні емоції.
Паспорт слова
1.
Національність
(власне українське/запозичене).
2.
Вік
(активна лексика/пасивна(неологізм, застаріле)).
3.
Сфера
використання(загальновживане/обмеженого вжитку (професійне, діалектне, жаргонізм)).
4.
Стилістичне
забарвлення (емоційно забарвлене чи нейтральне).
5.
Світлина.
Паспорт слова «щастя»
1. Власне
українське, слов’янського походження.
2. Активна
лексика.
3. Загальновживане.
4. Органічно
емоційне слово, що містить позитивне емоційне забарвлення.
5.
Лексична розминка. Доберіть синоніми, антоніми до слова щастя, фразеологізми зі словом.
Синоніми: 1 синонімічний ряд: щастя, доля,
талан, жереб;
2 синонімічний ряд: щастя,
задоволення, утіха, кайф, насолода, розкошування, раювання, блаженство,
благодать;
3 синонімічний ряд: щастя, успіх, талан, тріумф.
Антоніми: щастя – горе, біда, лихо, нещастя.
Фразеологізми: випадає щастя, мати щастя, попитати щастя,
щастя моє, щастя ще десь завалялося.
-
Яке
заняття робить вас щасливими?
Міні-дискусія. Чи потрібно мати багато грошей, щоб бути
щасливою людиною?
Культура мовлення. Відредагуйте вірш Ліни Костенко,
замінивши виділені слова доречними паронімами.
На світі можна жить без талонів,
По-різному дивитися на світ :
Широкими очима , з-під долоні ,
Крізь пальці ,
У квартирку
,
З-за воріт .
Від цього світ не зменшиться
нітрохи ,
А все залежить від людських зірниць –
В широких відіб’ється вся епоха ,
У звужених – збіговисько дрібниць.
На світі можна жить без еталонів,
По-різному дивитися на світ :
Широкими очима , з-під долоні ,
Крізь пальці ,
У кватирку ,
З-за воріт .
Від цього світ не зменшиться нітрохи
,
А все залежить від людських зіниць
–
В широких відіб’ється вся епоха ,
У звужених – збіговисько
дрібниць
Домашнє
завдання
Написати есе «Будьте щасливі і розрізняйте ціну і цінність речей»
(до 150 слів).
Мета:
Знаннєвий компонент
-
повторити,
що вивчає фразеологія (інформаційна
компетентність);
-
поглибити
знання учнів про джерела української фразеології (ціннісно
смислова
компетентність);
-
розкрити
функціонально-стилістичні можливості лексичних та
фразеологічних одиниць.
Діяльнісний компонент
-
формувати
вміння визначати фразеологізми в реченнях і текстах;
активно використовувати вислови в різних
життєвих і професійних ситуаціях (комунікативна
компетентність);
-
збагачувати
словник новими фразеологізмами та крилатими
висловами (компетентність
саморозвитку і самоосвіти);
-
удосконалювати
вміння учнів працювати з фразеологічним словником,
визначати синтаксичну роль фразеологізмів (компетентність продуктивної творчої праці).
Ціннісний компонент
-
розвивати
вміння робити висновки про виявлену у фразеологізмах
спостережливість і мудрість народу і за ними оцінювати
здібності, вміння, риси вдачі людей (полікультурна
компетентність);
-
виховувати пошану до скарбниці народної мудрості, інтерес до
вивчення
рідної мови (соціальна компетентність);
-
розширювати
етнознання (етнокультурна й
етнолінгвістична
компетентність).
Тип уроку: узагальнення і систематизація компетентностей.
Вид уроку: урок – практикум.
Обладнання:
фразеологічні словники, опорні конспекти. мультимедійна дошка, комп’ютер, картки.
Кожен вираз
рідної мови має своє обличчя.
Як у
квітки, у них свій неповторний аромат
і
відтінок барви, а цих відтінків кожна
барва має тисячі.
Василь Сухомлинський
ХІД УРОКУ
І. Організаційний етап.
Вступне слово вчителя.
- Дозвольте, шановні гості, десятикласники, ударити чолом перед вами.
Повірте, мурашки бігають по спині, так хочеться взяти правильну ноту на нашому
уроці. Сподіваюсь, що ви не підведете мене під монастир. Знаєте, не святі
горшки ліплять, ми справимося із сьогоднішніми завданнями і будемо трудитися в
поті чола.
«Незакінчене
речення».
- Скажіть, будь ласка, які сполучення слів я використала у своєму зверненні до вас? (стійкі сполучення слів, які називаються
фразеологізмами).
ІІ. Повідомлення теми,
цілей і завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності.
1.Організаційний момент
(слайд).
- Василь Сухомлинський казав: « Кожен вираз
рідної мови має своє обличчя. Як у
квітки, у них свій неповторний аромат і
відтінок барви, а цих відтінків кожна барва має тисячі». Сьогодні ми з вами розглянемо усі відтінки
фразеологізмів.
- Поглибимо свої знання про фразеологію, джерела української фразеології, з’ясуємо роль
стійких сполучень у мовленні, удосконалюватимемо уміння знаходити фразеологізми
в тексті, визначати їхню синтаксичну роль, працюватимемо з фразеологічним
словником (слайд ).
2.Проблемні питання (слайд).
Розпочнемо свою
роботу із проблемного запитання.
- Чи
можна сказати, що наявність
фразеологізмів у мові свідчить про мудрість і дотепність її носіїв? Яка роль
фразеологізмів у мовленні?
(Орієнтовні відповіді
учнів. Ці вислови надають нашому мовленню образності, виразності та
емоційності. Використання влучних виразів дає можливість проявити свій розум,
кмітливість, вміння дотепно й влучно висловлюватися).
-На ці запитання,
діти, ми сьогодні спробуємо відповісти. Можливо, упродовж нашого спілкування ваша
думка зміниться. Побачимо.
-Бажаю усім працювати не покладаючи рук, не пасти задніх та здобути в кінці
уроку своє золоте руно.
3.Вправа «Очікування» (ціннісно-смислова компетентність).
-У вас на партах є опорні конспекти, у яких ми запишемо те, чого прагнемо досягнути.
-Зараз ви
сформулюєте свої очікування від уроку і запишете їх в опорні конспекти за таким зразком: «Я хочу…», «Я прагну…», «Я намагатимуся…».
4. Правила роботи в групах (слайд ).
- Нагадаємо правила роботи в групах. Вони перед вами.
1. Уважно читати завдання.
2. Працювати так, щоб не заважати іншим.
3. Вислуховувати думки кожного члена групи.
4. Користуватися додатковою літературою.
5. Вкладатися у визначений час.
6. Презентувати дослідження можуть усі члени
групи.
7. Дотримуватися «Правила піднятої руки».
8. Бути ввічливими і стриманими.
ІІІ. Актуалізація
та корекція опорних знань.
1.Мовозновчий
диктант « Вірю – не вірю» (компетентність
саморозвитку і самоосвіти) (слайд).
- А зараз я пропоную активізувати раніше
отримані знання про слово у формі мовознавчого диктанту «Вірю – не вірю».
Поставте плюс, якщо згодні з формулюванням, мінус – якщо ні.
1.Лексика – це
словниковий склад мови +
2.Усі терміни –
багатозначні слова -
3.У реченні «Сумують
ластівки в садах» слово «сумують» ужите в переносному значенні +
4.Слова «велетень,
титан, гігант» - синоніми +
5.Слова «вдень –
вночі, гарячий – холодний, зима – літо» - омоніми -
6.У реченнях «Учитель
використовує ефективні методи викладання» та « Моя сестра – ефектна дівчина»
вжито пароніми +
7.Слова «диспетчер,
авіатор, фотограф» - іншомовні +
8.Слова «феодал,
очіпок, урядник» - діалектні -
9.Слова « вода,
земля, подяка» - стилістично забарвлені -
10. Епітети,
порівняння, синекдоха – це тропи +
11.Сніг іде, співає
ліс, зима прийшла – це метафори +
12.Гіпербола, літота,
алегорія здебільшого вживаються в офіційно-діловому стилі. –
-А тепер разом з’ясуємо. Які відповіді правильні, а які – ні.
-Кількість правильних
відповідей поставте у квадратик праворуч(слайд ).
ІV. Сприймання й усвідомлення учнями фактичного матеріалу, осмислення
зв’язків і залежностей між елементами вивченого матеріалу.
1.Аналіз
думок (соціальна компетентність) (слайд).
-Діти,
зверніть увагу на слайд і подумайте, чим відрізняються словосполучення двох
колонок?
Завдання: дослідити, чим
відрізняються словосполучення першої і другої колонок.
|
Дати хліба |
Дати перцю (покарати) |
|
Відкрита каструля |
Відкрита душа (щира людина) |
|
Каша з молоком |
Кров з молоком (краса, здоров’я) |
|
Водити за руку |
Водити за носа (обдурювати) |
|
Гнути залізо |
Гнути кирпу (зазнаватися) |
Висновок: дійсно, слова з першої групи – це лексичні словосполучення,
а слова з другої – це усталені звороти, які сприймаються як одне ціле і
означають одне поняття.
-Отже, фразеологізми – це стійкі сполучення слів, що за
своєю природою відрізняються і від слова, і від словосполучення. Як слово має
своє значення, так і фразеологізм має своє узагальнене значення, що не
складається з окремих лексичних значень його компонентів. Фразеологічне
сполучення слів має одне лексичне значення. Часто фразеологізм можна замінити
одним словом (наприклад, серце з перцем –
норовливість).
2.Робота в групах. «Джерела української фразеології»
(компетентність саморозвитку і самоосвіти, інформаційна) (слайд)
Випереджуюче завдання: кожна група мала
підготувати інформацію про джерела фразеології і записати фразеологізми з даної
групи та пояснити їх. Представте результати своєї роботи.
1група. Народна мова. Професійні вирази.
2 група. Античні вислови.
3 група. Вислови з Біблії.
4 група. Прислів’я, приказки.
Крилаті вислови видатних письменників.
Виступи груп
(слайди із визначенням джерела)
(Запис на дошці джерел фразеологізмів у вигляді таблиці).
3. Творче спостереження.
Розподільний диктант(компетентність продуктивної праці)
-Діти, а тепер розподіліть подані
фразеологізми за джерелом походження.
Завдання: з’ясуйте джерело походження
фразеологізмів.
Дати гарбуза; сізіфова праця;
караюсь, мучусь, але не каюсь; дамоклів меч;
сім п’ятниць на тиждень; земля обітована; і чужому научайтесь, і свого
не цурайтесь; ахіллесова п’ята; заварити кашу;
прийшов, побачив, переміг; з важким серцем; клеїти дурня; учітеся, брати
мої, думайте, читайте.
Прислів’я та приказки,
трудова діяльність людей, народна мудрість.
Дати гарбуза, сім п’ятниць на тиждень, заварити кашу, з
важким серцем, клеїти дурня.
Біблійні вислови, антична міфологія
Дамоклів меч, ахіллесова п’ята, сізіфова
праця, земля обітована.
Афоризми
Караюсь, мучусь, але не каюсь; і чужому
научайтесь, і свого не цурайтесь;
прийшов, побачив, переміг; учітеся, брати мої, думайте, читайте.
-Отже, як бачимо, джерела фразеології різноманітні. Більшість із них
корінням сягають у сиву давнину, несуть у сьогоднішній день глибокі ідеї
культури, традиції, віри народу.
4. Пошукова робота
(компетентність продуктивної творчої діяльності)
-Діти, на деякий час станемо пошуковцями. Перед вами загадки.
Завдання: за ключовим словом, яке ви маєте відгадати, записати усі
можливі фразеологізми, пояснити їхнє значення.
1 група
ЇЇ товчуть в ступі або
носять в решеті ті, хто займається марним справою.
ЇЇ набирають у рот, коли мовчать.
У НЕЇ ховають кінці
нещасні люди.
НЕЮ не можна розлучити нерозлучних друзів.
Іноді виходять з НЕЇ сухими.
(ВОДА: «товкти воду в ступі», «як в рот води набрав», « кінці у воду», «нерозлий
вода», «вийти сухим із води».)
2 група
ЙОГО ковтають, вперто
не бажаючи говорити.
ВІН добре підвішений у людини, яка говорить легко і бойко.
За НЬОГО тягнуть або смикають, змушуючи висловитися.
ЙОГО тримають за зубами, коли не хочуть говорити зайвого.
(ЯЗИК: «язик проковтнув», «язик добре підвішений», «хто тебе за язик тягнув?»,
«тримати язик за зубами».)
3 група
ВОНИ не зайці, а
розбігаються.
ВОНИ не курчата, а вилуплюються.
У НИХ пускають пил, створюючи хибне або краще враження про себе.
ВОНИ можуть злипатися, розгоратися і бути на мокрому місці.
(ОЧІ: «очі розбігаються», «очі вилупив», «пускати пил в очі», «очі
злипаються», «очі розгорілися», «очі на мокрому місці».)
4 група
ВІН в голові у легковажного,
несерйозної людини.
ЙОГО радять шукати у полі, коли хто-небудь безслідно зник.
На НЬОГО кидають слова і гроші ті, хто їх не цінує.
(ВІТЕР: «вітер в голові», «шукай вітру в полі», «кидати слова на вітер»)
Отже, використовуючи стійкі
сполучення слів, можна проявити вміння дотепно і влучно висловлюватися.
5.Робота з
фразеологічним словником (компетентність
саморозвитку і самоосвіти).
-Попрацюймо з фразеологічним словником.
Завдання: виписати по
одному фразеологізму, скласти з ним речення.
Отже, фразеологізми несуть не тільки предметну, а й
естетичну інформацію. Тому необхідно виробляти навички вмілого вживання
фразеологізмів у повсякденній мовній практиці.
6. Знайди
відповідник (соціально-трудова компетентність)
-Попрацюймо біля
дошки. Діти, знайдемо синоніми серед запропонованих фразеологізмів. Завдання
для 1 і 3 груп.
1і 3 група.
Завдання: згрупуйте
фразеологізми в синонімічні ряди.
|
Ні чутки, ні вістки |
Ні слуху, ні духу |
|
Богатирський
сон |
Обійми Морфея |
|
Пекти
раків |
Зайнятися
рум'янцем |
|
Лавровий вінок |
Пальма першості |
|
Тягти
ярмо |
Важкий
хрест нести |
-А тепер згрупуємо
фразеологізми в антонімічні ряди. Завдання для 2 і 4 груп.
2 і 4 група.
Завдання: згрупуйте фразеологізми в антонімічні ряди
|
Глек
розбити |
Душа
в душу |
|
Не нюхати пороху |
Стріляний горобець |
|
Світитися від радості |
Як у воду опущений |
|
З комарів носок |
Хоч греблю гати |
|
Авгієві стайні |
Чистий як сльоза |
Отже, бачимо, що синонімічними й антонімічними можуть бути не тільки лексичні сполучення, а й фразеологічні.
7.Обернений диктант(комунікативна компетентність)
- Діти,
спробуймо з вами підібрати синонімічні відповідники серед фразеологізмів до
лексем і навпаки – до фразеологізмів серед лексем.
1 і 3 групи.
Завдання: замінити слова (лексичні сполучення) відповідними
фразеологізмами.
Багато(як оселедців у
бочці)
Сумний(як у воду
опущений)
Мало (як кіт
наплакав)
Загордитися (задерти
носа)
Утекти (накивати п’ятами)
2 і 4 групи. Завдання:
замінити фразеологізми
дієсловами.
Брати за душу
(хвилюватися)
Тримати у голові (пам’ятати)
Тремтіти, як осиковий
лист (лякатися)
Продавати зуби
(сміятися)
Ламати голову
(обдумувати)
Вкладати всю душу
(старатися)
Крутити носом
(вередувати)
Отже, при написанні
творчих робіт та й у мовленні в цілому ми можемо використовувати фразеологізми
для емоційної передачі інформації.
V. Узагальнення і систематизація набутих компетентностей
1. Робота з текстом(компетентність продуктивної
творчої праці)
Попрацюймо з текстом,
який містить стійкі сполучення. З’ясуймо,
яку роль вони виконують.
Завдання: прочитати речення. Знайти фразеологізми.
Пояснити їх. З’ясувати роль стійких словосполучень. Зробити
синтаксичний розбір речень.
1.Коли б мені тільки (Г,г)осподь віку продовжив, а я
вже дов(и,е)ду до пуття тебе, Мотре.
2. Вона догадалася, що її св.(е,и)круха (не)добра і що
під її словами ховається гіркий полин.
3. Я вашого сина (не)силувала мене брати; я до вас з
хлібом з сі(л,лл)ю (не) ходила, порогів (не)оббивала.
4. Вона стояла над душею в Мотрі, наче осавула на пан..щині,
а сама (не) бралась і за холодну воду.
Отже, без крилатих слів наша література, наша мова і наше життя
було б куди менше яскравим, виразним та емоційним.
VІ. Підсумки.
Слово вчителя.
Перед тим, як ми
повернемося до проблемного запитання, звернемо увагу на текст. Знайдіть у ньому
фразеологізми Що це за текст? Назвіть
автора.
(Учні слухають текст і роблять висновок)
Н а т а л к а. Мені здається, для того(люди женяться), щоб завести
хазяйство і сімейство; жити люб'язно і дружно; бути вірними до смерті і помагати одно другому. А пан, которий жениться
на простій дівці, чи буде її вірно любити? Чи буде їй щирим другом до смерті?
Йому в голові і буде все роїтися, що
він її виручив із бідності, вивів в люди і що вона йому не рівня; буде на неї дивитися з презирством і обходитися
з неповагою, і у пана така жінка буде гірше наймички... буде крепачкою.
Отже, повернімося до проблемних
питань:
1)
Чи можна сказати, що наявність фразеологізмів у мові
свідчить про мудрість, дотепність її носіїв?
2)
Роль фразеологізмів у мовленні.
Гра «Миттєва
відповідь»(полікультурна компетентність)
Ø Чи буває душа в
п’ятах?(буває, коли злякатися)
Ø Що можна ламати без рук
і усякого знаряддя?(дрова)
Ø Коли беруть ноги в
руки?(коли тікають)
Ø У кого сім п’ятниць на
тиждень?(у брехуна)
Ø Коли не знаєш, де «очі
подіти»?(коли соромно)
Ø На кому шапка горить?
(на злодієві)
VІІ. Рефлексія й оцінювання
-Повернімось до наших очікувань.
Зачитаймо свої очікування і підсумуймо, чи досягнули ми бажаного:
«Тепер я вмію…»
«Тепер я знаю…»
Метод
«Мікрофон»
-
Яку мету ставили перед собою?
-
Чого досягли?
-
Що нового дізналися?
-
Що найбільш здивувало, зацікавило?
VІІІ. Домашнє завдання та
інструктаж до його виконання.
1.Середній рівень – вправа 99, ст.
2.Високий та достатній – скласти відгук на сьогоднішній урок,
використовуючи фразеологізми.
26.09.2022
Перевірна контрольна робота
для здобувачів освіти І курсу ЗП(ПТ)О
з предметів «Українська мова» і «Українська література»
(вересень 2022 року)
І варіант
Термін
виконання завдання – 45 хвилин
Форма
проведення – письмова робота
|
Рівні
та зміст завдань |
УРБ* |
|
І
рівень |
|
|
1. 1. Запишіть, взявши у лапки
(де потрібно), іменники – власні назви: Поема
Мойсей, гора Ай-Петрі, журнал Перець, річка Харків, круїзний лайнер Леся
Українка, озеро Синевир, печиво Ювілейний букет, пансіонат Зоря, кав’ярня
Зустріч , селище Слобожанське. 2. 2. Запишіть числівник 2021
у орудному відмінку. 3. 3. Виберіть одну правильну
відповідь. Поема
Лесі Українки «Давня казка» – це
розповідь про: А) роль поета і поезії в суспільстві; Б) історичні події; В) повстання проти можновладців; Г) стосунки між володарем і народом; Д) кохання, вірність і зраду. |
1 1 1 |
|
Усього
за рівень: |
3 |
|
ІІ
рівень |
|
|
1. 1. Виберіть і підкресліть
правильний варіант відповіді. Закінчення
– а у формі родового відмінка мають усі іменники в рядку: А) пісок, атом, додаток, трикутник; Б) гараж, робітник, учитель, палац; В) майданчик, долар, трактор, Харків; Г) горох, барвінок, мотор, дизель; Д) плащ, малюнок, дах, Дніпро. 2.
Замініть іншомовні слова власне українськими. Лінгвістика, горизонт, госпіталь, аудієнція, пілот,
міграція, фах, шофер, стимул, ідеал. 3. 3. Виберіть одну правильну
відповідь. М. Коцюбинський назвав свою повість «Дорогою ціною», тому що у ній
розповідається про: А) викуп з кріпацтва; Б) кохання головних героїв; В) проблему волі та можливості її здобуття; Г) пригоди головних героїв; Д) історичне минуле українського народу. |
1 1 1 |
|
Усього
за рівень: |
3 |
|
ІІІ
рівень |
|
|
1. 1. Від назв населених
пунктів за допомогою суфікса - ськ -
утворіть назви територіальних одиниць(пам’ятайте про чергування приголосних): Куп’янськ,
Люботин, Коломак, Харків, Чугуїв, Печеніги, Великий Бурлук, Збараж,
Кременчук, Бахмач, Запоріжжя, Хуст, Арциз, Острог, Дрогобич, Золотоноша,
Вінниця, Умань, Мелітополь, Вовчанськ. 2.
Простим є речення: А) Далеко чути ніжні звуки, гучно линуть дівочі голоси. Б) Жовтокоса осінь
не забарилася, бо закони природи невблаганні. В) Пташині зграї злітають високо в небо, і від того
здіймається вітер. Г) Яскравої й теплої тихої днини кружляє над землею, сідає
на обличчя павутиння. 3.
Виберіть одну правильну відповідь. Головного героя поеми І.П Котляревського «Енеїда» звуть: А) Низ; Б) Евріал; В) Турн; Г) Еней; Д) Зевс. |
1 1 1 |
|
Усього
за рівень: |
3 |
ІІ варіант
Термін
виконання завдання – 45 хвилин
Форма
проведення – письмова робота
|
Рівні
та зміст завдань |
УРБ* |
|
І
рівень |
|
|
1. 1. Запишіть, взявши у лапки
(де потрібно), іменники – власні назви: Селище
Слобожанське, пансіонат Зоря, поема Мойсей, гора Ай-Петрі, круїзний лайнер
Леся Українка, річка Харків, журнал Перець, озеро Синевир, кав’ярня Зустріч,
печиво Ювілейний букет. 2. 2. Запишіть числівник
2022 в орудному відмінку. 3. 3. Виберіть одну правильну
відповідь. Поема
Лесі Українки «Давня казка» – це
розповідь про: А) повстання проти можновладців; Б) кохання, вірність і зраду; В) роль поета і поезії в суспільстві; Г) історичні події; Д) стосунки між володарем і народом. |
1 1 1 |
|
Усього
за рівень: |
3 |
|
ІІ
рівень |
|
|
1. 1. Виберіть і підкресліть
правильний варіант відповіді. Закінчення
– а у формі родового відмінка мають усі іменники в рядку: А) плащ, малюнок, дах, Дніпро; Б) пісок, атом, додаток, трикутник; В) гараж, робітник, учитель, палац; Г) горох, барвінок, мотор, дизель; Д) майданчик, долар, трактор, Харків. 2.
Замініть іншомовні слова власне українськими. Ідеал, міграція, лінгвістика, горизонт, шофер, госпіталь,
пілот, фах, аудієнція, стимул. 3. 3. Виберіть одну правильну
відповідь. М. Коцюбинський назвав свою повість «Дорогою ціною», тому що у ній
розповідається про: А) проблему волі та можливості її здобуття; Б) історичне минуле українського народу; В) кохання головних
героїв; Г) викуп з кріпацтва; Д) пригоди головних героїв. |
1 1 1 |
|
Усього
за рівень: |
3 |
|
ІІІ
рівень |
|
|
1. 1. Від назв населених
пунктів за допомогою суфікса - ськ -
утворіть назви територіальних одиниць(пам’ятайте про чергування приголосних): Золотоноша, Куп’янськ, Печеніги, Коломак, Запоріжжя,
Харків, Великий Бурлук, Острог, Збараж, Хуст, Кременчук, Бахмач, Дрогобич,
Вінниця, Умань, Арциз, Мелітополь, Люботин, Вовчанськ, Чугуїв. 2.
Простим є речення: А) Пташині зграї злітають високо в небо, і від того
здіймається вітер. Б) Яскравої й теплої тихої днини кружляє над землею, сідає
на обличчя павутиння. В) Жовтокоса осінь не забарилася, бо закони природи
невблаганні. Г) Далеко чути ніжні звуки, гучно линуть дівочі голоси. 3.
Виберіть одну правильну відповідь. Головного героя поеми І.П Котляревського «Енеїда» звуть: А) Еней; Б) Евріал; В) Зевс; Г) Низ; Д) Турн. |
1 1 1 |
|
Усього
за рівень: |
3 |
| Неправильно | Правильно |
Маруся Богуславка звільнила невільників із турецької неволі. Діти поклали квіти до меморіального пам'ятника полеглим воїнам. У першій половині вересня місяця здебільшого ще тепло. Ці ліки виявилися неефектними. | Маруся Богуславка звільнила бранців із турецького полону. Діти поклали квіти до пам'ятника полеглим воїнам. У першій половині вересня здебільшого ще тепло. Ці ліки виявилися неефективними |
| Неправильно | Правильно |
Здавати іспит із математики було неважко. Мати відіграла велике значення у вихованні Лесі Українки. | Складати іспит із математики було неважко. Мати відіграла велику роль у вихованні Лесі Українки. |
| Неправильно | Правильно |
| Мені больно почути таку звістку. | Мені прикро почути таку звістку. |
| Неправильно | Правильно |
| Наша квартира має три палати. | Наша квартира має три кімнати. |
| Неправильно | Правильно |
Дівчинка сиділа на лавці й гірко умивалася крокодилячими сльозами. «Краще тримати ґав у руці, ніж ловити журавля в небі», — думав Семен. | Дівчинка сиділа на лавці й гірко плакала. «Краще синиця в руці, ніж журавель у небі», — думав Семен. |
| Неправильно | Правильно |
| Завітаю до вас на наступній неділі. | Завітаю до вас наступного тижня. Завітаю до вас наступної неділі (день тижня). |
| Неправильно | Правильно |
| Швендяв Іван додому так швидко, як тільки міг. | Іван мчав додому так швидко, як тільки міг. |
Мета . Дати поняття учням про нормативне й ненормативне мовлення, типи норм; розвивати логічне мислення, пам`ять, збагачувати
словниковий запас дітей; виховувати культуру мовлення.
Хід уроку
І. Організація классу
ІІ. Перевірка домашнього завдання
- Над якою темою ми працювали на минулому уроці?
- Що називається лексикографією?
- Яких двох типів бувають словники?
- Які це енциклопедичні словники?
- Які це
лінгвістичні словники?
Тестові завдання
1. За алфавітом
записано всі слова в рядку
А азбука,
акваріум, амфора, амфітеатр
Б билинка,
бінокль, бежевий, безмежжя
В ґава,
генетика, гість, горизонтальний
Г дальній,
дисгармонія, диск, дискований
2. За алфавітом записано всі слова в рядку
А енергія,
енергетика, естетичний, Естонія
Б жалість,
жалити, життєлюбний, жінка
В заступ, засув, засуджувати, засудити
Г Іванка,
іволга, імпресіонізм, імперія
3 .
За алфавітом записано всі слова в рядку
А Киричук,
кирпатий, кінофестиваль, кіноцентр
Б Лементувати,
лимонний, лісгосп, лікарський
В
мелітопольський, метро, ментол, Мінськ
Г нюанс,
нюнькатися, Нюрнберг, Нью – Йорк
4. За алфавітом записано всі слова в рядку
А обережно, оберіг, обер – майстер, оберт
Б Пилипенко, піцерія, Піфагор, пічниковий
В реєстр, реєстрація, реєстратура, реєстратор
Г сюди – туди,
сюжетний, сюрчання, сюрреалізм
5. Прочитайте
уривок
ячмінний [йачм’ін:
ией],
-нна, -нне; -нні [н':і]
Це матеріал із словника
А
орфографічного
В перекладного
Б
орфоепічного
Г наголосів
6. Прочитайте
уривок
цибатий, -а, -е, розм. З довгими тонкими ногами. Цибатий Невкипілий , на цілу голову в натовпі вищий
за всіх, кумедно, як чорногуз, хитав головою (А.Головко, ІІ, 1957, 220).//
Довгоногий (про птахів). Півень такий у дворі ходив.
Ґалаґа́н, куряча порода, цибатий та шия гола (О. Донченко, VІ, 1957, 108).
Це матеріал із словника
А
фразеологічного
В орфографічного
Б
етимологічного
Г тлумачного
7. Прочитайте уривок
заїр, -а (грошова одиниця)
Заїр, -у (кол. Назва країни й річки)
заїрець, -їрця, ор. – їрцем, мн. –їрці, -їрців
Це матеріал із словника
А
наголосів
В орфоепічного
Б
морфемного
Г орфографічного
8. Прочитайте
уривок
Торік [ торік
], минулого року, торі́́́́́шній, поза́́́́́торі́́́́́к , поза́́́́́торі́́́́́шній, уторі́́́́́к – складне слово, що виникло із словосполучення то(й)рік. – Див. ще рік ,
той. - Пор. ти́ждень, тогі́́́́́д
Це матеріал із словника
А перекладного
В орфографічного
Б орфоепічного
Г етимологічного
9. Установіть відповідність
Маркування в словнику Слово
1 діал.
А нажиратися
2 заст.
Б маршрутка
3 розм.
В ґаздиня
4 вульг.
Г дукач
Д ківі
10. Установіть
відповідність
Маркування в словнику Слово
1 рідко А
фотосинтез
2 поет.
Б виднокруг
3 невідм.
В колиба
4 бот. Г барокко
Д овид
Прочитайте впр.1 ст.14
- через що виникло непорпзуміння?
ІІІ. Повідомлення теми та мети уроку.
ІV. Робота над темою
1. Робота з правилом ст.14
2.
Лінгвістичний практикум
Ст.14 впр2(усно)
,,Наголос - ,,серцебиття” у слові”
Вимова, запитання, завдання, новий, , випадок, одинадцять, ненависть,
, подруга, приятель,
помилка, кілометр, каталог, довідник, цінник, вантажівка, витрата, дрова, жалюзі, фольга, вітчим, апостроф, листопад, перепис, фартух .
-
Як перевірити, якщо є сумнів, наголошування слів та їхніх форм ?
Як
відомо, від наголосу залежать відтінки лексичного значення слова.
Гра
,,Заміни кальку”
До
слова – кальки підберіть слово – норму.
Норма
Калька
постачальник
поставщик
навчальний учбовий
наступний слідуючий
відноситися
ставитися
брати участь приймати участь
захід
міроприємство
збігатися
співпадати
зіставляти співставляти
триденний
трьохденний
протягом, упродовж тижня на протязі тижня
добре ставлення добре відношення
брати до уваги
приймати до уваги
Гра
,,Я коректор”
•
Знайдіть помилку у виборі
слова. Правильну
відповідь запишіть.
Терміново подзвонити (терміново зателефонувати)
Завдати удару
(нанести удар)
Приймати участь (брати участь )
Дав вірну відповідь (дав правильну відповідь)
Перевертати сторінки (перегортати сторінки)
Давати запитання (ставити
запитання )
Піднести квіти ( вручити квіти )
Виключна роль
(виняткова роль)
Багато статтів (багато статей)
Відігравати значення
(відігравати роль)
Оформляти підписку
(оформляти передплату)
Підвищувати кількість
(збільшувати кількість)
Культура мовлення
Запамятайте, як правильно наголошувати слова.
Багаторазовий, благовіст, бородавка,
бюллетень, бурштиновий.
Перегляд експрес-уроку «Купувати чи купляти?»
- Про порушення якої норми розповів учитель?
V. Підведення підсумків.
- Якого мовця можна назвати культурним ?
-
Які мовні
норми ви знаєте ?
-
Яке значення
мають орфоепічні норми ?
-
Що означає
поняття ,,культура мовлення”, ,,культурна людина”?
VI. Домашнє завдання(на вибір)
Ст.17 впр7
Підтримайте або спростуйте думку:,,Мова є критерієм того, на
якому рівні знаходиться людська культура”.
Енциклопедичні словники містять текстову (але нелінгвістичну) інформацію про явища дійсності, країни, події, людей та ін. й різноманітні ілюстрації (малюнки, світлини, карти, діаграми, аудіо-, відеоматеріали).
Лінгвістичні (філологічні) словники з’ясовують різні аспекти слова: значення, особливості вимови, написання, будови, сполучуваності, співвідношення з лексемами інших мов — тобто лінгвістичну інформацію.
* Інформація про словники є за покликанням: http://www.nbuv.gov.ua/node/2782.
15. Об'єднайтеся в групи. Прочитайте короткі характеристики словників. Які стосуються всіх словників, а які - лише окремих? Зазначте, яких саме.
1. Лексикографи визначають такі найважливіші завдання для цих словників: створення реєстру, що полягає в доборі термінів; наведення рівнозначних слів-відповідників у мові перекладу, спроможних якнайточніше передати семантику реєстрового слова; забезпечення ідентичного визначення однакових категорій понять і термінів на позначення їх (За К. Селіверстовою).
2. Словник містить реєстр українських слів, поданих в алфавітному порядку з позначенням наголосу. Реєстрові слова представлені в початковій формі.
3. Ці словники фіксують і пояснюють не слова, а пов’язані з тими чи іншими словами (як назвами відповідних явищ) відомості з різноманітних галузей знань, мистецтв, виробництв, політичного життя тощо.
4. У цій лексикографічній книжці з’ясовують походження слова, його первісне значення, реконструюють найдавнішу форму слова, указують, запозичене слово чи власне українське.
5. А це словник, у якому кожне слово схарактеризоване з огляду на кількість уживань його в обмеженому масиві текстів, тобто на його абсолютну частоту в цих текстах.
6. Ці словники репрезентують терміни відповідної галузі, важливі для формування мовної компетентності фахівців, фіксують оновлення конкретної галузі, роблять доступною інформацію, сприяють розумінню її.
7. Словник складається зі словникових статей. На початку словникової статті стоїть заголовне слово (сполука).
16. Розгляньте таблицю, на основі її змісту розкажіть про словникове багатство української мови. Знайдіть самостійно інформацію про види словників, не згадані в таблиці.
Типи і види словників | ||
Енциклопедичні (універсальні й галузеві) | Лінгвістичні | |
Енциклопедія сучасної України, Енциклопедія кібернетики, Географічна енциклопедія України, Банківська енциклопедія, Мистецтво України: енциклопедія, Українська літературна енциклопедія, Українська мова: енциклопедія, Мала філологічна енциклопедія, Універсальний словник-енциклопедія. До енциклопедичних належать також такі словники: Комп'ютерний словник, Український педагогічний словник, Країнознавчий словник-довідник. | Види | Приклади |
Тлумачні | Великий тлумачний словник сучасної української мови (за ред. В. Бусела) | |
Словники іншомовних слів | Словник іншомовних слів (за ред. О. С. Мельничука) | |
Перекладні | Російсько-український словник (за ред. В. Жайворонка), Українсько-іспанський словник (за ред. М. Жердинівської) | |
Фразеологічні | Словник фразеологізмів української мови | |
Етимологічні | Етимологічний словник української мови (6 томів) | |
Історичні | Словник староукраїнської мови ХІV-ХV ст. (за ред. Л. Гумецької) | |
Неологізмів | Нові слова та значення Л. Туровської та Л. Василькової (Київ, 2009 р.) | |
Діалектні | Словник буковинських говірок (Н. В. Гуйванюк) | |
Словник жаргонів/сленгів | Перший словник українського молодіжного сленгу (укл. С. Пиркало) | |
Словники синонімів, омонімів, антонімів, паронімів | Повний словник антонімів української мови (Л. Полюга), Практичний словник синонімів української мови (С. Караванський) | |
Словники мови письменників | Словник мови Шевченка у 2-х томах (укл. М. Бойкота ін.) | |
17. Прочитайте словникові статті. Висловіть припущення щодо того, із яких словників вони виписані. У разі потреби звірте відповіді з матеріалами додатку 6.
1. Міколог - фахівець із мікології, який досліджує гриби.
2. Емоції - психічні стани і процеси в людини й тварини, у яких реалізуються їхні ситуативні переживання.
3. Риторичне запитання - одна з риторичних фігур, яка полягає у використанні запитання, що не потребує відповіді, оскільки вона загальнозрозуміла; Р. з. вживають для того, щоб привернути увагу слухачів до певного явища або самим запитанням висловити ствердну думку.
4. Періщити (дощ) - іти, лупити, хлюпати, сікти, прати, хлюскати, пороти, шкварити; ( сніг) ліпити; (батогом) шмагати, стьобати, хльоскати, бити.
5. Луг - барвистий, безкрайній, безмежний, буйний, великий, веселий, вологий, гладенький, грузький, живий, життєдайний, заквітчаний, запашний, затишний, затуманілий, зацвічений, зелений, імлистий, квітчастий, кучерявий, мальовничий, м’який, низький, пахучий, перлистий, пишний, просторий, прохолодний, рідний, розкішний, розлогий, росяний, свіжий, світлий, синій…
6. Те́рмін, -а (слово); те́рмін, -у (строк).
7. Літич - бог літа. Дбає про тепло, родючість, злагоду серед людей. Згадується у «Велесовій книзі».
18. І. Об'єднайтеся в чотири групи. Оберіть один із варіантів завдання. Назвіть словники, до яких необхідно звернутися, щоб правильно виконати такі завдання:
18. 1. Запишіть виділені слова, обравши правильний варіант закінчення з дужок.
1. Ще школяр(-ом,-ем) він пройшов перші бізнесові університети (М. Дочинець). 2. А звуки орган(-а, -у) розсипаються по підлозі, ударяються об стіл, сипл(-ють, -ять)ся травневим дощем на підвіконня (Дз. Матіяш). 3. Дивні пальці вітерц(-ю, -я) час від часу торкалися обличчя (Л. Зоряна). 4. Доторкнувшись душ(-ою, -ею) до рідного слова і відчувши його життєдайне тепло, повертаюсь до нього я знову і знову (Т. Іванчук). 5. Рештки густого туман(-у, -а) волого опускалися на вусаті колоски жовтої пшениці (За І. Савкою). 6. Бур (-е, -ю)! Бур (-е, -ю)! Будь ласкава і виходь до нас на Святу вечерю! (Дара Корній).
18. 2. Укладіть і запишіть словникові статті до слів, позначених зірочкою.
1. І постелила щедро, мов руно*, із буйнотрав’я ліжники* ворсаті, вдягнула вишні в біле кімоно, на клумби барви вилила строкаті (Н. Данилюк). 2. Личка стрілчастих* айстр були повернені до сонця, а горді жоржини виклично хизувалися* своїми пухнастими оксамитовими* голівками (І. Савка). 3. Ятрило* душу весняне птаство (Л. Зоряна). 4. Села Вербівку й Лозову роз’єднувало море ранньої отави* (І. Савка).
18. 3. Поясніть особливості правильної вимови виділених слів.
1. А поруч змагаються у фарбах з небесами волошка, петрів батіг і дзвоники (Л. Зоряна). 2. На гостину позлітались бджілки, джмелики туди-сюди снують і куштують з кожної тарілки, і чаклунство новолітнє п’ють (Н. Горішна). 3. Ніч розчинилась в сивому тумані, день увірвався в тишу сонних трав (Н. Дейнека). 4. І робить місяць свій обхід, перераховує сузір’я (Т. Фролова). 5. Різнобарв’я золоте стає коловоротом, зірка мигтить у своєму дивному леті, а малі колядники, котрі чемно йдуть слідком за зорею, гордо виспівують (Дара Корній).
18.4. Прочитайте виразно речення. Як правильно наголосити виділені слова?
1. І знову був росяний ранок (І. Савка). 2. А червень віддав естафету липневі, жнивам та новим - яблучним - урожаям (Л. Зоряна). 3. Чарівна, мальовнича природа України не може залишити байдужою жодну людину, здатну сприймати прекрасне (3 інтернету). 4. Дружня течія несла нас у бік узбережжя (Р. Ріггз). 5. Надворі стояла погожа днина, і читання вирішили перенести на природу (А. Хома). 6. А бабуся застеляє стіл вишиваним обрусом, і той стає урочистим і усміхненим (Дара Корній).
II. Спільні для всіх варіантів завдання й запитання:
1. Чим умотивовані в реченнях слова ліжники, кімоно, гордії
2. Як ви розумієте вислови «доторкнутись душею до рідного слова», «день увірвався в тишу», «купатися в обіймах слова», «пірнати вглиб слова», «підноситись словом у небо»?
3. Назвіть двоє слів зі своїх речень, у яких однакова кількість звуків і букв.
4. Знайдіть у реченнях свого варіанта приклади складеного присудка.
5. Випишіть підкреслені словосполучення, доберіть до іменника якомога більше епітетів.
19. Прочитайте речення. У яких словниках можна знайти відповідь на поставлені запитання? Продемонструйте це, обравши будь-які двоє запитань. У разі потреби скористайтеся джерелами, зазначеними в додатку 7.
1. Який іменник найчастіше вживаний в українській мові?
2. Яка з абревіатур - ЗНО, АТО чи ДВНЗ - має лише один варіант розшифрування?
3. Скільки синонімів має дієслово бити?
4. Що означають слова тинейджер, тінізація, стайлінг, карт-бланш?
5. Що означають і для якої сфери характерні сполуки вимір біди, параметри гламуру, екологічна свідомість, екологія слова, зелені інвестиції, висока мода, соціальний пакет, поле електоральне, простір для діалогу, сіра зона, у стилі фешн?
20. І. Прочитайте висловлення читачів про різні книжки. Охарактеризуйте таким чином один із українських словників. Підготуйте розповідь, скориставшись початком будь-якого з цих висловлень.
1. Ця книжка здатна вилікувати мільйон депресій. Це приклад невиправного оптимізму й креативного ставлення до життя, у ній літо не закінчиться ніколи. «Літо» тут означає щастя, дитинство, упевненість у своїх силах і готовність змінювати світ навколо (про «Пеппі Довга панчоха» Астрид Ліндґрен).
2. Читання цієї книжки корисне для підняття настрою. Попри архаїчну лексику, гумор письменника дуже здоровий. Авторські тексти мають виражений терапевтичний ефект: від здорового сміху втікає всяка хвороба (про «Співомовки» С. Руданського).
3. Найбільшою смакотою в пригодах Аліси є те, що їх зручно читати і дорослим, і дітям. Особлива цінність цих книжок полягає в тому, що тут є всі потрібні метафори (про книжки «Аліса в Країні Див», «Аліса в Задзеркаллі» Льюїс Керрол).
II Запитання й завдання:
1. Доберіть епітети до слова книжка. Звірте їх за словником епітетів.
2. З чим у вашій уяві асоціюється книжка? Запишіть асоціативний ряд.
3. Доберіть спільнокореневі слова до іменника смакота.
4. Як правильно наголосити виділені слова?
Екологія слова: Надавайте перевагу українським словам: гасло, заклик (а не девіз), стінопис (а не графіті), книголюб (а не бібліофіл), славень (а не гімн), пихатий, зарозумілий, чванькуватий (а не гоноровитий), початківець (а не дебютант), утікач (а не дезертир), проголошувати (а не декларувати).
21. Проаналізуйте роботу на уроці. Розкажіть про свої досягнення. Чим матеріал уроку був для вас корисним?
Виконайте один із варіантів домашнього завдання:
22. Випишіть з художньої книжки, яку ви зараз читаєте, або з тлумачного словника незнайомі слова й укладіть словник-мінімум незнайомих слів. У зошиті ваших досягнень може бути сторінка/рубрика, відведені новим словам, що поповнять ваш активний запас.
23. Доберіть цікаві завдання /запитання для однокласників, що передбачають роботу з будь-яким словником.
24. Підготуйте проект «Весь світ довкола нас - у словниках».
25. Прочитайте про популяризацію українських словників (https://www.facebook.com/ Український-мовно-інформаційний-фонд-НАН-України-відділ-інформатики- 307858899608276/). Підготуйте коротку розповідь, у якій висловіть власну думку щодо ефективності такої роботи. Додайте власні пропозиції.
26. Прочитайте текст. Про що в ньому йдеться? Відгадайте ключове слово й підготуйте про це цікаву розповідь. Увиразніть її своїми ілюстраціями.
… - у перекладі з італійської означає «затушований, зникає, як дим».
Художниця Світлана Петренко народилася в Житомирі. Чотири роки навчалася в дитячій художній школі, а після закінчення середньої школи вступила до Кримського художнього училища. З 1985 року бере участь у виставках, розробляє інтер’єри й пише натюрморти в романтичній техніці, яку називають … (В. Дорош).
І. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ
► Як ви розумієте вислів екологія слова?
► Поспостерігайте за мовленням своїх однокласників. Запишіть приклади, що не відповідають нормам сучасної української літературної мови. Доберіть правильні відповідники. За потреби скористайтесь словниками чи довідниками.
ІІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ, ЗАВДАНЬ УРОКУ
ІІІ. ЗАСВОЄННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Привіт, проблемо!
► Розгляньте різні варіанти тлумачення значення слова різними способами. З’ясуйте, який варіант є доцільнішим під час пояснення слів і виразів водоспад, долина, зелений розмай, маківка гори, полонина, праліс.
1. Демонстрація предмета чи малюнка.
2. Добір синонімів, антонімів.
3. Використання контексту.
4. Коротке описове пояснення.
5. Використання словника.
IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
Лексикографічний практикум
► Прочитайте анотації до сучасних видань словників і довідкової літератури (за матеріалами сайту bukva.ua). Якими з них ви користуєтеся для вдосконалення свого мовлення? З якими хотіли б ознайомитися? Чим ці видання відрізняються від академічних?
1. Яковлева А., Афонська Т. Сучасний тлумачний словник української мови. 55 000 слів.
Пропонований тлумачний словник містить 55 000 реєстрових слів і словосполучень найуживанішої лексики розмовної мови, книжної сфери, термінологічної лексики. До багатьох термінів або іншомовних слів подано українські відповідники. У словник уведено також значну кількість слів іншомовного походження, що зумовлюється загальною комп’ютеризацією й насиченістю ефіру й періодичних видань інтернаціональною лексикою і термінологією, яку можна почути у щоденному спілкуванні, прочитати в газетах або журналах, побачити на рекламних щитах і вивісках крамниць. Основний принцип і оригінальність словника — це тлумачення основного слова синонімами, які з’ясовують найтонші його значення, та фразеологізми. До багатьох слів подано граматичні форми, що значно розширює сферу охоплення лексики української мови.
2. Береза Т. Словник вишуканої української мови.
Словник вишуканої української мови — данина великій мовній спадщині, яку у різні часи з нами щедро розділяли майстри художнього пера. Автор опрацював кращі твори української та світової літератури, вибрані уривки з яких слугують докладними ілюстраціями до цього видання. Від Пантелеймона Куліша до Мирослава Дочинця, від Даніеля Дефо до Джеймса Паттерсона,— таким є безмежжя авторського лету упродовж XVIII — XXI століть. Понад 1500 словникових одиниць дозволяють користувачам поглибити знання рідної мови, збагатити активний словниковий запас, розмовляти і писати українською мовою якнайвишуканіше.
3. Береза Т. Слова, що нас збагачують.
«Слова, що нас збагачують» — словник вишуканої української мови, покликаний відновити призабуті, а почасти несправедливо «викоренені» з народної свідомості, слова у нашій мові. Автор звертається до творчості майстрів художнього пера та літературного перекладу, щоб читач наснажився різнобарв’ям словотвору рідної мови, її синонімічною розлогістю та величчю. Подані словникові одиниці, безумовно, збагатять словниковий запас кожного користувача та заохотять говорити рідною мовою якнайвишуканіше. Словник є продовження праці «Гарна мова — одним словом», виданої в рамках спільного лексикографічного проекту «Авторської кухні словників» та видавництва «Апріорі».
4. Різників О. Одноримки. Словник омонімів та схожословів.
Ця книжка — словник омонімів та омонімічних форм — схожих слів, слів-близнят, слів «обоє рябоє» за вимовою та написанням, але відмінних за значенням. Проілюстровано схожослови одноримками — віршиками-мі- ніатюрами з омонімічними римами. Лексичні омоніми, здебільшого, взяті з 11-томного Словника української мови, складають чи не менше половини поданих тут схожословів. Решта — слова, які стають схожими, омонімічними, при словозмінах, власне омофонами, омоформами. Охоплено максимум схожих слів, уживаних в українській мові. Амплітуда змісту одноримок обмежена омонімічною римою, але досить широка — серйозне, поважне, жартівливе, смішне, каламбури, гра слів, а то й просто ілюстрація схожословів. Адресується школярам, студентам, широкому колу читачів, передусім шанувальникам рідної мови.
5. Береза Т. Мовою бестселерів. Сучасний словник живої мови.
Сучасний словник живої мови «Мовою бестселерів» розкриває фразеологічне багатство рідної мови. Автор опрацював близько 3000 усталених та оказійних висловів української та світової літератури. Словник занурить вас у безмежний океан фразеологізмів. 600 творів від найкращих майстрів художнього пера роблять це ювілейне авторське видання правдивим сучасним бестселером!
6. Береза Т. Мова — не калька (Говорімо гарною українською).
Сучасний словник гарної української мови «Мова — не калька» розкриває велич і красу рідної мови, звільняє її від суржику й чужомовних запозик. Словник містить самобутні українські слова та вислови, поставлені на противагу звичному (буденному) словниковому запасу сучасних українців. У словнику опрацьовано понад 20 000 найбільш проблемних слів та висловів украй потрібних для збагачення мовної культури кожного українця. Призначений для найширшого кола шанувальників української мови: викладачів, студентів, учнів і вчителів, урядовців, ділових людей, учених, письменників, перекладачів, журналістів, працівників редакцій і видавництв тощо, одне слово, для всіх, кому небайдужа доля рідної мови, культури й словесності.
Робота з текстом.
► Прочитайте текст. Зробіть висновок про важливість умінь систематизувати, зіставляти, аналізувати, узагальнювати й використовувати інформацію, яка міститься в лексикографічних джерелах, довідниках, ресурсах мережі Інтернет.
ШУКАЙ І ЗНАХОДЬ
Яка найвища будівля у світі? Чого найбільше бояться комарі? Як швидко запам’ятовувати іноземні слова? Ще двадцять років тому вам довелося б витратити не одну годину на пошук відповідей на ці запитання. Та з появою інтернет-пошуковиків їх можна знайти за лічені секунди. Інтернет зробив справжню революцію в пошуку інформації. У світі зареєстровано понад мільярд сайтів (станом на серпень 2016 року). Фантастичне зростання кількості інформації — це водночас погана й хороша новина. Погана — бо неякісної інформації більшає, й це ускладнює пошук якісної. Хороша — бо існують пошуковики, які за двадцять років навчилися ефективно фільтрувати необхідну інформацію.
Після натискання кнопки «Пошук» тисячі комп’ютерів за менш ніж секунду видають результати. 1998 року на один пошук витрачалося до 10 секунд.
На результати пошуку впливає не лише збіг ключових слів, а й рейтинг сайту. Цей рейтинг визначається популярністю, згадуваністю, тривалістю перебування, глибиною сайту тощо. Логіка така: якщо сайт цікавий багатьом користувачам — має сподобатися й вам. Особливу вагу має заголовок на сторінці. Що точніше він збігається із запитом, то більше шансів побачити його першим у результатах (За матеріалами сайту http://mediadriver.online).
Мистецтво переконувати
► Прокоментуйте висловлювання «Подвиг лексикографа йде слідом за подвигами Геракла».
V. ПІДСУМОК УРОКУ
✵ Сьогодні на уроці я дізнався (лася), що...
✵ Здобуті знання мені знадобляться, щоб...
VІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ. Опрацювати конспект уроку
Мета :
предметні: поняття про
лексикографію;
ключові: навички роботи зі
словниками;
комунікативні:
спілкування з різними лексикографічними джерелами;
інформаційні: вміння добувати знання
про різні типи словників;
загальнокультурні: знайомство зі
словниками різних мов.
Тип уроку: вивчення нового
матеріалу.
ПЕРЕБІГ УРОКУ
І. Організаційний момент
Фронтальна бесіда
· У чому нам допомагають
словники?
· Яким із словників ви
найчастіше користуєтесь?
· У яких книгах зібрані
майже всі слова будь-якої мови?
ІІ. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок
-
Виразно прочитайте уривок вірша М. Рильського «Мова». Яку пораду нам дає
поет? Поясніть правопис виділених слів.
III. Повідомлення теми, мети і завдань уроку
Мотивація діяльності учнів
Системне представлення
розділу «Лексикографія»
-
Назвіть розділи науки про мову. Який їхній зміст?
IV. Пояснення нового матеріалу
Викладач. Прочитайте слова. Визначте в них спільну
частину. Що вона означає? Чим відрізняються ці слова? Що значить кожна ця
частина?
Орфографія, каліграфія,
монографія, лексикографія.
Лексикографія — розділ
мовознавства, який досліджує теорію і практику укладання словників.
V. Закріплення нового матеріалу
Ø Робота з
Інтернет-ресурсами
(uk.wikipedif.org/wiki/Список
словників української мови)
Запишіть інформацію про
словники, які викликали у вас підвищений інтерес.
Ø Пояснювальний диктант
Напишіть диктант. Назвіть у записаному тексті
всі орфограми й пунктограми. На яку тему цей текст? Чи трапилось вам слово,
значення якого ви б хотіли уточнити за словником?
VI. Систематизація й узагальнення нового матеріалу
Випишіть назви 5-7 видів словників і складіть
із цими словами
речення, запишіть.
-
З видами яких словників ви ознайомилися вперше?
VІІ. Підсумок уроку
Рефлексія
-
Що нового я дізнав(ла)ся на уроці?
-
Що таке лексикографія?
Підсумкове слово викладача
VIII. Домашнє завдання
1. Робота з конкретним (на вибір) словником і розповідь про це на наступному уроці.
Комментариев нет:
Отправить комментарий