Тема: |
Позначення
м’якості приголосних на письмі. Букви
ь, і, є, ю, я. Сполучення літер ьо, йо. |
Мета: |
поглибити й систематизувати знання п’ятикласників щодо позначення
м’якості приголосних на письмі буквами ь, і, є, ю, я, уживання ьо, йо;
формувати загальнопізнаваль-ні вміння правильно визначати приголосні звуки
щодо твердості і м’якості; за допомогою мовленнєво-комунікативного
дидактичного матеріалу розширити знання п’ятикласників про національні
символи України, сприяти формуванню національної свідомості школярів,
виховувати почуття патріотизму. |
Тип уроку: |
урок формування вмінь і
навичок з елементами повторення. |
Обладнання: |
картки. |
Хід уроку |
І. Організаційний
момент
ІІ. Повідомлення теми й мети уроку. Мотивація
навчальної діяльності
IІІ. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок
п’ятикласників
1.
Бесіда за питаннями:
1) Що
вам відомо про букви і, я, ю, є?
2) Яка
буква українського алфавіту не позначається звуком?
3) Чи
можуть букви і, я, ю, є якимсь чином впливати на попередні приголосні? Як саме?
Навести приклади.
2. Дослідження-зіставлення
—
Прочитайте й запишіть слова, підкресліть у них м’які приголосні. Як
позначається м’якість приголосних на письмі?
Сльота,
люк, осіннє, листя, стань, ллє, муляр, зірка, люди.
- З’ясувати,
чим різняться слова рис — рись, ліз — лізь.
3.
Робота з опорною таблицею
Коментар учителя.
1)
Позначення м’якості приголосних на письмі літерами ь, і, є, ю, я.
Звук і буква —
два різних поняття, хоча тісно пов’язаних між собою. Звук ми чуємо, букву — бачимо,
тобто сприймаємо візуально.
В українській
мові м’якість приголосних на письмі позначають:
— буквою ь (м’який
знак): тиждень, льон;
— буквами є, ю, я,
коли вони стоять після м’якого приголосного: синє, людина,подяка;
— буквою і: конвалія, лід.
2)
Звукопис слів в українському мовознавстві.
Для звукопису в українському мовознавстві використовуються літери
українського алфавіту та додаткові (діакритичні) знаки. Наприклад: [л’у´ди].
Де
ти з’їси цілу родзину? – м’які приголосні
Записати слова з м’якими
приголосними в три колонки: у першу – ті, в яких м’якість приголосних
позначається буквою ь, у другу – буквою і, у третю – буквами є, ю, я.
Пісня, українець,
зоря, листя, вік, діти, кульбаба, дід, сталь, брунька.
Уживання ьо |
Уживання йо |
Лише після м’яких приголосних у кінці та в середині складу: кольоровий,
сьомий, крайньою, чотирьох |
1. На початку слова: йому. 2. Після голосних: майор. 3. Іноді після приголосних:Соловйов |
V. Повторення й
усвідомлення здобутих знань у процесі практичної роботи
1.
Робота біля дошки й у
зошитах. Виконати звукопис слів.
Сьогодні,
мальовничий, тополя, єдність, явір, лілея, тямущий, вечірняя, заповіт.
2. Гра «Знайди зайве слово»
1. Тінь, сіль, тік, хміль;
2. Дитя, моя, сім’я, надія;
3. Льон, сльоза, підйом;
4. Земля, доля, воля, поле.
2.
Вставте
там де потрібно м’який знак та відкрийте ключ
Куз..ня, (на) яблун..ці, (в)
хатин..ці, велетен..ський, біл..ший, мен..ший, Об.., чотир..ма, ател..є,
чотир..ох, ірпін..ський, урал..ський, кубан..ський, дон..чин, промін..чик,
цвірін..чання, різ..кий, низ..кий, Іркутс..к, Хар..ків, порт..єра, кур..єр,
різ..бяр, дз..вякати, повір..те, оглянис..
Ключ: підкресли ті
слова, у яких на місці крапок треба вставити знак м’якшення. З перших букв підкреслених
слів утвориться речення.
3.
Обґрунтуйте вибір написання
орфограми «Буквосполучення йо, ьо».
Л..н,
ра..н, бад..рий, міль..н, зна..мий, сер..зний, л..тчик, ..од,медаль..н, ма..р,
Вороб..в, д..готь, павіль..н.
4. Словниковий диктант.
Горобець, вогонь, сьомий, льон, повінь, сільський, люди, третє, ліхтар,
камінчик, кузня, пісня.
VI. Систематизація й узагальнення
знань, умінь і навичок
Подумати і дати відповіді на питання:
1. Чим різняться м’які
приголосні звуки і пом’якшені?
2. Що нового ви дізналися
про вживання сполучень ьо, йо?
3. З якими новими
словами познайомилися?
VII. Підсумок уроку.
VIII. Домашнє завдання. § 29. Вправа
350.
Тема: |
Правила вживання апострофа. |
Мета: |
продовжити
систематизацію знань про вживання апострофа, удосконалення правописних умінь
та навичок; розвивати логічне мислення, усне й писемне мовлення, пам’ять,
уміння робити висновки, узагальнювати. |
Тип уроку: |
урок формування практичних умінь і навичок. |
Обладнання: |
мультимедійний проектор, картки, підручник. |
Хід уроку |
І. Організаційний момент
ІІ. Ознайомлення
десятикласників із темою, метою і завданнями уроку
III. Відтворення теоретичних відомосте
Бесіда.
1) Для чого вживається апостроф?
2) Чому апостроф не вживається на початку слова або в кінці слова?
3) Перед якими буквами ставиться апостроф?
4) Після яких букв ставиться апостроф? Наведіть приклади.
5) Відповідно до якого правила апостроф не вживається після букв, що позначають
губні приголосні, перед я, ю, є, ї? Наведіть приклади.
6) За якими правилом уживається апостроф у словах з’юрмитися, під’язичний?
7) Чому не ставиться апостроф після букви р у словах повітря, рясний?
8) У яких словах апостроф ставиться після букви к?
9) За якими правилами вживається апостроф у словах іншомовного походження?
ІV. Повторення теоретичних відомостей
Апостроф ставиться перед я, ю, є, ї:
1. Після літер, що позначають губні
тверді приголосні звуки б, п, в, м, ф,
але якщо перед ними немає іншого приголосного (крім р),
який належав би до кореня: солов'їний, сім'я, м'ята, п'ятниця, зв'язати,
п'ю, б'ється, в'яз, м'язи, ім'я, В'ячеслав, Стеф'юк; верб'я, верф'ю, торф'яний,
черв'як. Але: свято, морквяний, мавпячий, цвях. Якщо
приголосний, що стоїть перед губним, належить до префікса, то апостроф теж
ставиться: зв'язок, підв'ялити, обм'яклий, розв'ючувати.
2. Після твердого р у
кінці складу: подвір'я,
сузір'я, на узгір'ї, з матір'ю, кур'єр, пір'їна. Якщо ря, рю, рє позначають
сполучення м'якого [р'] із голосними а, у, е ([р'а], [р'у], [р'е]), то апостроф
не пишеться: рясний, Рябко, буря, рюмсати, Рєпін.
3. Після будь-якого твердого
приголосного, яким закінчується префікс або перша частина складних слів: без'язикий, від'єднати, з'ясувати,
над'їдений, над'ярусний, роз'ятрити, роз'юшений; дит'ясла, пан'європейський,
пів'юрти, пів'ящика, але з власними назвами ― через дефіс: пів-Європи.
4. Після к у словах Лук'ян, і похідних від
нього: Лук'яненко, Лук'янчук, Лук'янчик, Лук'янівка тощо.
5. У складних словах, перша частина
яких закінчується на приголосний: дит'ясла, двох'ярусний, трьох'ярусний.
Апостроф
не ставиться:
1. Після б, п, в, м, ф,
що позначають тверді губні звуки, якщо перед ними стоїть інша, крім р,
літера на позначення кореневого приголосного звука: Святослав, святковий, тьмяний,
морквяний, медвяний (але: торф'яний, черв'як, верб'я).
2. Після букви р, що
позначає м'який приголосний на початку слова чи в середині складу: порятунок, рясний,
гарячий, буряк.
3. У словах іншомовного походження у
злитій вимові: резюме,
бюджет, бюро.
Апостроф у словах іншомовного походження пишеться перед я, ю, є, ї:
а) Після приголосних б, п, в, м,
ф, г, ґ, к, х, ж, ч, ш, р: б'єф, комп'ютер, п'єдестал, інтерв'ю, прем'єр,
торф'яний, к'янті, миш'як, кар'єра; П'ємонт, П'яченца, Рив'єра, Ак'яб, Іх'ямас;
Барб'є, Б'єрнсон, Б'юкенен, Женев'єва, Ф'єзоле, Монтеск'є, Руж'є, Фур'є.
б) Після кінцевого приголосного в
префіксах: ад'юнкт, ад'ютант, ін'єкція, кон'юнктура.
Апостроф не пишеться:
Коли я, ю позначають пом'якшення
попереднього приголосного перед а, у: бязь; бюджет, бюро, пюпітр, мюрид, фюзеляж, кювет,
рюкзак, рюш; Барбюс, Бюффон, Вюртемберг, Мюллер, Гюго, Рюдберг.
Винятки: ад'ютант, кон'юнктивіт, кон'юнктура, ін'єкція.
Апостроф у прізвищах
Апостроф пишеться після губних, задньоязикових і р перед я, ю, є, ї: Аляб'єв, Ареф'єв, Водоп'янов,
В'яльцева, Григор'єв, Захар'їн, Луб'янцев, Лук'янов, Пом'яловський, Прокоф'єв,
Юр'єв; перед йо апостроф не пишеться: Воробйов, Соловйов. Примітка.
Коли я, ю означають сполучення пом'якшеного приголосного з а, у, то апостроф
перед ними не пишеться: Бядуля, Пясецький, Рюмін.
Скорочена частка д та ірландська частка о пишуться з
власними іменами через апостроф: Д'Аламбер, Д'Артаньян, Д'Обіньє; О'Генрі, О'Кейсі,
О'Коннейль.
Апостроф у географічних назвах
Апостроф пишеться в географічних назвах після губних (м, п, б, ф, в), задньоязикових (ґ, к, х) і р, а також після
префіксів, що закінчуються приголосним, перед я, ю, є, ї: В'язники, Дем'янськ, Прокоп'євськ,
П'ятигорськ, Ак'яр, Амудар'я, Гур'єв; перед йо апостроф не пишеться:
Муравйово. Примітка. Коли я, ю означають сполучення пом'якшеного
приголосного з а, у, то апостроф перед ними не пишеться: Вязьма, Кяхта,
Крюково, Рязань.
ІV. Виконання вправ на
закріплення вивченого
1. Словниковий диктант.
Позначити в словах орфограму «Апостроф».
Святий Дух, Свят-вечір, з’єднаний, заозер’я, ряст, Рюмін, порятунок, за
Святошином, Юр’єв, Рум’янцев, під’яр’я, Сирдар’я, Рязань, дит’ясла, пів-Японії,
пів’яру, верб’я, вольтер’янець, Женев’єва, ревю, бюрократ, Ф’єзоле, фюзеляж,
пюре, Фейєрбах, В’єтнам, Фур’є, Звєрєв, ряса, зап’ястний, зв’ялити, В’ячеслав,
Святослав, Лук’янченко.
2. Робота біля дошки.
Записати
пари слів. Пояснити вживання і невживання апострофа.
Зів’янути — священний. Зв’язок — Звягель. Сузір’я — зоря. Повітря —
повір’я.
3. Попереджувальний диктант.
І від народження людина — не раб, не гвинтик, не тварина, а щось
величне і святе. (А. Луценко.) Ох, лицарю, не зв’язуйся з отарою — вона тебе
затопче в пилюгу! (Л.Костенко.) Придніпров’я моє, Придніпров’я! Чорнозем
проростає здоров’ям. (М.Стельмах.) Червоні вулики з подвір’я пливуть гречками у
блакить, співає липа на узгір’ї і щирим золотом кипить. (М. Стельмах.) Запахне
м’ятою, дощем і матіолою духмяно. (П. Макєєв.) Мерзлий листочок на гілці горіха
б’ється, мов проситься в хату. (В. Юхимович.) Цю тайну знає різдвяний сніг, а
він уміє зберігати тайни. (І. Жиленко.) Не знала я, що можна доброту знічев’я
так лукаво затоптати… (Л. Забашта.) Тихим надвечір’ям у кав’ярні допиваєш каву
на останні… (Л. Талалай.) Що таке кларнет? Дупласте дерево, виїдене черв’яком
ледачим. Чуєш? О, як воно плаче, коли ти його цілуєш! (Н. Колєв-Босія, переклад
з болг.) Оголошено конкурс — сотий тур кон’юнктур. (Л. Костенко.) А в небі
хмари лебедями із ополонок п’ють. (М. Стельмах.)
4. Переписати слова, на місці крапок уставляючи, де потрібно,
пропущені букви, м’який знак або апостроф.
Поділ..я, Поліс..я, Підмосков..я, покрит..я, насін..я, корін..я,
прибут..я. Примор..я, Покут..я, Приазов..я, Приурал..я, роздоріж..я, збіж..я,
лист..я, щаст..я, роззброєн..я, повіст..ю, річ..ю, піч..ю, стиснен..я,
радіст..ю, швидкіст..ю, любов..ю, сіл..ю, мід..ю, подоро..чан..я, бря..чан..я,
довкіл..я, риштован..я.
5. Розкрити значення кожного з фразеологізмів.
Пояснити вживання апострофа. Ввести фразеологізми до самостійно складених
речень (усно).
Лобом муру не проб’єш. З’явитися на шапкобрання. З вогню та в полум’я.
Серце в’яне. Людям язика не зав’яжеш. П’яте через десяте.
6. Навчальний диктант.
РУСАЛЧИН ВЕЛИКДЕНЬ
Це свято відзначають у перший четвер після Трійці. У давнину це було
вельми поетичне дійство, пов’язане з дохристиянськими віруваннями. Про русалок
і мавок складено безліч легенд і повір’їв. За народною уявою, русалки —
прегарні дівчата з розпущеним волоссям. Ображені своєю долею, вони неодмінно
прагнуть залоскотати до смерті будь-кого. Щоб уберегтися од них, необхідно
тримати при собі пучечок полину, якого русалки бояться. До речі, на Трійцю
полином убезпечували оселю.
Зустрівши людину в полі, русалки обов’язково запитують: «Полин чи м’ята?» Якщо
відповісти: «Полин», вони відкажуть: «Іди в долинь». Коли ж сказати: «М’ята»,
русалки накинуться, приказуючи: «Отут тобі й хата!»
Цього дня русалки буцімто люблять гойдатися на деревах, тому в деяких
місцевостях зв’язували дві берези, щоб вони, забавляючись, не зачіпали людей.
(117 слів) (За В. Скуратівським)
V. Підведення підсумків
уроку
VI. Домашнє завдання
Опрацювати матеріал
Спостереження за вимовою і написанням.
Робота з орфографічним словником.
Мета: продовжувати формувати вміння правильно
вимовляти й писати слова з ненаголошеними голосними е
, и в корені слова; вчити розпізнавати слова, які треба перевіряти, збагачувати активний словниковий запас учнів; розвивати вміння порівнювати звуки е, и в ненаголошеному
та наголошеному складах форм одного й того самого слова; удосконалювати навичку
роботи з орфографічним словником; виховувати щирість і доброту, почуття
любові до рідної мови; любити і берегти природу; створити емоційний настрій.
Обладнання: слайди, картина зими, зображення
«братів-близнюків», «дядечка Наголоса», конверти з завданнями, мікрофон,
чарівні кульки, запис заметілі, штучний сніг.
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент.
1.1. Привітання з учнями
- Діти,
сьогодні до нас завітали гості. А коли в домі гості – це свято.
Повернімося обличчям до гостей і
промовмо разом : «Добрий день!»
Зараз сядуть дівчатка, а
за ними і хлопчики.
1.2. Створення сприятливого психологічного комфорту
- Погляньте мені в очі, усміхніться, поділіться гарним настроєм з
товаришем. Із цих промінчиків добра, що
заіскрилися на ваших обличчях ми і розпочнемо урок.
Отож,
Працюватимемо старанно,
Щоб почути у кінці,
Що у нашім третім
класі
Діти просто молодці!
1.3. Перевірка готовності учнів до уроку
1. Вправа «Очікування».
В кожної групи на парті лежить сніжинка.
Вам потрібно разом скласти речення про те, що ви очікуєте від сьогоднішнього
уроку і записати на сніжинці.
Ми очікуємо, що урок буде цікавим.
·
Ми очікуємо, що на уроці ми дізнаємося щось нове.
·
Ми очікуємо, що будемо гарно працювати.
·
Ми очікуємо, що наша група виконає всі завдання.
-
Усі сніжинки прикріпіть
на «Дереві очікування», а в кінці уроку ми побачимо, чи досягли ви очікуваного результату.
ІІ.
Актуалізація опорних знань.
2.1.
Перевірка домашнього завдання
2.2.
Повторення раніше вивченого матеріалу
-
А тепер, увага! Я пропоную вам послухати казочку «Хитрі близнюки».
Жили на світі двоє близнюків.
Вони були так схожі між собою, що часом, використовуючи це, любили жартувати,
міняючись місцями. Проте зразу з»являвся дядечко Наголос. Близнюки
побоювались свого старого родича, тому що він був дуже серйозний. Як тільки дядечко Наголос «погукав»
близнюків, вони зразу ж ставали на свої місця.
- Чи здогадалися
ви , хто ці близнюки? ( ненаголошені
Е, И)
- Чим же вони схожі? (у ненаголошених складах вони вимовляються
наближено один до одного)
2.3 Мовна розминка.
- На основі цієї казочки ,
хто може сказати , над якою темою ми сьогодні продовжимо працювати?
- Пригадайте, як можна
перевірити написання ненаголошених –е, -и в корені слова? (Правила)
- Сьогодні
брати-близнюки знову вирішили пожартувати . Вони стверджують , що всі
слова на екрані записані правильно. А як
думаєте ви?
(Слайд 1). ( Висна, зима, дирева, зимля, заметіль)
- Отже , ненаголошені
–е та –и з вашою допомогою знову
стали на свої місця.
ІІІ. Закріплення правопису слів з
ненаголошеними -е, -и в корені слова, що
перевіряються наголосом.
3.1Робота з картиними Слайд 2
- Погляньте на екран.
- Яким словом із попереднього завдання ми
можемо підписати ці зображення?( Зима ).
- Як ви думаєте, чому я
вибрала саме картинки зими?( Тому що зараз наступила пора року
зима)
- Діти, ви любите зиму?
- За що ви її любите?
- Сьогодні зима буде подорожувати
з нами впродовж уроку.
- Вимовте слово ЗИМА.
- Як вимовляється звук у
ненаголошеному складі?
(у вимові
наближається до е )
- Кого ми покличемо на
допомогу, пригадуючи нашу казку?
-Назвіть номер перевірного
слова.
1-Зима , 2-зимонька, 3- зимовий, 4- зимувати.
- Чому № 2 ?
3.1 Каліграфічна хвилинка.
Зошити свої ми відкриваємо
І під нахилом тримаємо.
Сидимо рівно, не нахиляємось,
А я
погляну, як ви стараєтесь.
- Красиво писати -
красу творити.
- Запишіть каліграфічно
зимову літеру З з і склади із нею.
- Зима підготувала
вам каліграфічну хвилинку - «переплутанку», щоб переконатися що ви кмітливі і
вмієте логічно мислити.
Слайд 4
З з Зз
из зи ам ма зима
Слайд 5
Все снігом замела сала
Кормів доволі вже зима
Синичці я повішу співала
Щоби вона усім нема
(Діти працюють біля дошки,
міняючи слова місцями.)
-
Ви допомагаєте птахам взимку?
-
Запишіть речення в якому зустрічається
слово зима.
( Слайд із годівницями)
-
Синичка принесла вам завдання.( Конверт з завданням :
зробити звуко –буквений аналіз слова заметіль).
3.3. Прослуховування звуків зимової
заметілі.
Слайди з малюнками зими.
- А зараз закрийте оченята і уважно послухайте
запис.
-
Яку пору року нагадали вам ці звуки?( Зиму)
-
Яку картину зими ви собі уявили
?
( Гуде вітер сильний вітер,
хурделиця, мете сніг, нічого не видно).
- Як ще можна назвати
хурделицю? (
метелиця, заметіть, хуга)
- Як називаються слова,
близькі за значенням?( Синоніми)
- Коли зима буває доброю?( Коли світить сонечко, немає вітру, сніжинки танцюють довкола).
- Я
хочу запропонувати вам цікаве завдання - коли будете йти додому, поспостерігайте, чи всі навколо радіють зимі
так само як і ви? Свої враження
принесете до класу і поділитеся з нами.
3.4 Робота з деформованим
реченням.
- Зима підготувала для вас цікаве
завдання. Вам потрібно скласти
з поданих слів речення. Метелиця переплутала всі слова.
(Слайд 5)
(кил . мом все
вкрила Зима сніговим навкруги ).
- Сніговий кил . м- це пряме чи переносне значення?)
-Скажіть, будь ласка, яка
літера пропущена у слові кил.м?
- Чи можна підібрати
перевірне слово?
- Хто ж нам прийде на
допомогу? ( Вчитель
показує орфографічний словник, в дітей він є на партах).
- Як розміщені слова в
орфографічному словнику?
4.1. Робота з орфографічним словником.
Для того щоб правильно написати слова з ненаголошеними голосними - е, - и в корені
слова, що не перевіряються наголосом,
потрібно звернутися до орфографічного
словника.
- Хто дасть орієнтир, де шукати слово «килим»?
( сторінка 65 , правий стовбець)
- Отже в слові килим пишемо
літеру -И- . Запам’ятайте!
- Запишіть речення в зошит.
Позначте граматичну основу.
- Яке це речення за метою
висловлювання?
- Уявіть себе чарівниками . Попробуйте
перетворити дане речення в питальне.
( Чим вкрила зима все навкруги?
Хто вкрив све навкруги сніговим килимом? Яким килимом вкрила зима все
навкруги?)
4.2. Визначення спільнокореневих слів.
(Слайд 5 )
Килим
Покривало
Килимок
Ковдра
Килимочок
-
Відшукайте
спільнокореневі слова. Запишіть їх . Виділіть корінь.
( Один
учень працює біля дошки).
ІV. ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКА ( Слайд 6 )
Малесенькі сніжиночки, як зірочки малі
Із неба ви спустилися до нашої землі
Малесенькі сніжиночки танцюють свій танок
А вітерець кружляє вас на радість для діток
Сніжиночки, сніжиночки ви донечки зими
малесенькі сніжиночки як любимо вас ми
Сніжиночки, сніжиночки красунечки малі
Із неба ви спустилися до нашої землі
У. Узагальнення знань учнів
(Проблемна ситуація)
6.1. Бесіда
-
Скільки сніжинок спустилося до нашого класу! Дітки, ви не замерзли в руки?
Адже, якщо без рукавичок гратися снігом, то можна захворіти . Чи не так? Але
наші сніжинки казкові і ми, звичайно, не
захворіємо.
- А це що за чарівні
снігові кульки?
-
Цікаво, де вони взялися? І чому вони такі важкі?
-Що ж там може бути?
(Діти щупають всі по черзі
і відгадують , що там є лимон, апельсин, цибуля)
Вчитель показує дітям
апельсин, лимон, цибулю).
- Як ви думаєте, чому
зима передала нам апельсин, лимон цибулю і абрикос?
-
Правильно, щоб ми не захворіли на грип , треба їсти багато вітамінів.
Довідка:
Лимони потрібно їсти із шкіркою, тому що у ній міститься у
три рази більше вітаміну С, ніж у м»якоті.
Цибуля – найбільш
корисна у сирому вигляді. Речовина, що є в цибулі знищує шкідливі мікроби при
грипі і ангіні.
- Щоб наші подарунки
мали лікувальну силу, їх назви
потрібно правильно записати.
6. 2. Словникова робота
(Слайд 7)
Ап . льсин, л . мон, ц .
буля, абр.кос.
- Які букви потрібно
вставити в дані слова?
- Чи можна підібрати
перевірні слова? Чому?
- Хто нам знову прийде на
допомогу?
- Перша група шукає по словнику написання слова апельсин, друга – лимон,
третя – абрикос і четверта - цибуля.
- «Сфотографуйте» оченятами і «покладіть» на поличку
пам’яті написання цих слів .
- Я знайшла під ялинкою листівку. (
Зачитую)
(Слайд 8)
Дорогі діти
!
Їжте цибулю, лимони,
апельсини і будьте здорові!
Зима.
- До чого нас закликає
зима?
- Яке це речення за метою
висловлювання? (
Спонукальне)
- Запишемо речення і
підкреслимо ненаголошені е, и.
(Діти записують речення під
диктовку вчителя).
-На домашнє завдання вам
було знайти за допомогою інтернету , чи в художній літературі загадки, прислів»я, приказки про овочі та фрукти .
- Хто знайшов щось цікаве
про лимон, апельсин чи цибулю?
6.3. Робота в
групах. Інтерактивна гра «Займи позицію»( Завдання з сюрпризом)
Наступила
пора року зима. 2. Випав пухкий
сніг. 3. Він вкрив чорну землю білим килимом. 4. Які гарні дерева і кущі у сніговому вбранні!
Кожна
група отримує конверт з словами і
складає речення. Один учень записує його на аркуш. Капітани команд виходять на середину і зачитують
свої речення. Тоді стають в такому
порядку, щоб вийшов зв»язний текст. Потім розгортають листки. Якщо текст
складений правильно, то отримують слово-сюрприз МО-ЛОД-ЦІ !)
(Слайд 9)
( текст висвітлюється на екрані)
- В яких реченнях є слова з
ненаголошеними е, и? Назвіть їх.
VII Підсумок уроку
7.1 Підсумкова бесіда (Вправа
«Мікрофон» , «Незакінчені речення» )
-
Щоб з’ясувати, яку букву е чи и писати в
ненаголошеному складі, треба…
-
Голосні звуки в наголошених складах вимовляємо ……(
чітко)
- Якщо букву е чи и не можна перевірити наголосом, тоді… ( на допомогу нам приходить орфографічний словник).
-
Ми сьогодні поклали на поличку пам»яті
такі словникові слова:
-
……( килим, лимон, апельсин, цибуля, абрикос).
-
А інші слова, написання яких потрібно запам»ятати, ви знайдете в підручнику на сторінці 90 і
запам’ятаєте їх написання.
-
Наш урок підійшов до кінця. Чи
виправдалися ваші очікування ?
-
Наша ялинка дуже щаслива
і радіє за вас разом зі мною.
7.2. Оцінювання учнів
- Сьогодні ви гарно
попрацювали і отримаєте за свою роботу такі оцінки…..
Побажання
- Хоч на вулиці зима, я бажаю вам
хорошого настрою, і тепла у ваших сердечках по відношенню один до одного.
А щоб ви не хворіли, зима
передала вам невеличкі подарунки-вітаміни.
28.12. 22
Практична
риторика
Тестові завдання
І. Завдання з однією правильною відповіддю (4
бали).
1.
Виберіть
правильне визначення до поняття «риторика».
А це
наука про способи переконання і ефективні форми впливу на аудиторію з
врахуванням її особливостей;
Б двосторонній обмін інформацією (розмова,
спілкування) між двома або більше людьми у вигляді питань та відповідей;
В це
обмін думками з тієї чи іншої теми, де кожен учасник має власну відмінну точку
зору;
Г стан суперечки, диспут при обговоренні або вирішенні
проблем.
2.
Мовленнєва ситуація
- це …
А
спосіб поведінки мовця;
Б умови, за яких відбувається комунікація промовця з
аудиторією;
В
комунікація між кількома особами;
Г
культура мислення і мовлення мовця.
3.
В основу активного слухання
покладено:
А максимальна зосередженість на
змісті почутого, невтручання в мовлення співрозмовника, демонстрування бажання
зрозуміти промовця;
Б активне сприйняття інформації,
аналіз суперечностей і уточнення деталей, усунення допущених помилок;
В уміння, не критикуючи і не
повчаючи, висловити співчуття мовцю; бажання зрозуміти його ставлення до того,
про що він говорить;
Г усвідомлене прагнення якнайточніше зрозуміти
зміст висловлювання, активний зворотний зв'язок із мовцем, спільне підбиття
підсумків.
4.
Текст є результатом …
А
мовленнєвої поведінки;
Б
планування дій;
В мовлення;
Г запам’ятовування.
ІІ. Установлення відповідності (2 бали).
5.
Установіть відповідність між поняттям і визначенням:
1 Комунікативний стан мовця – це … 2 Мовлення – це … 3 Ефективність мовлення – це … 4 Мовленнєвий вчинок – це…
|
А підпорядкована досягненню певної комунікативної цілі
послідовність дій мовця, що завершується певним результатом; Б позиція мовця, яку він займає щодо інших
учасників спілкування; В досягнення промовцем поставлених цілей; Г процес спілкування, здійснений засобами
мови; Д сприйняття
лекцій, новин по радіо, інструкцій. |
1 – Б; 2 – Г; 3 – В; 4 – А.
ІІІ. Робота
з текстом (3 бали).
Ознайомтесь із текстом і дайте відповіді на
запитання:
6.
Яка тема цієї промови?
7.
У якому реченні промови висловлена головна думка, яка іі
суть?
8.
Який тип зв’язку між першими трьома реченнями тексту?
У листопаді 1950 американському
письменнику Вільяму Фолкнеру була присуджена Нобелівська премія. У зв’язку з
цим він виголосив промову, у якій яскраво змалював високі завдання, які стоять
перед молодими письменниками. Його промова має пряме відношення і до
початківців-ораторів. «Я відкидаю думку про загибель людини. Легко говорити про
те, що Людина безсмертна просто тому, що вона все витримає: коли віддзвонить і
згасне останній передзвін дзвону долі із самотньої скелі, що безцільно зависла
в червоній заграві на краю пітьми,— навіть тоді залишиться ще один звук:
слабкий, але не знищений голос Людини. Я не визнаю цього. Я вірю, що людина не
просто вистоїть, вона восторжествує. Вона безсмертна не тому, що ніколи не
вичерпається голос людський, але тому, що за своїм характером, душею людина
здатна на співчуття, жертви, непохитність. Обов’язок письменника, поета писати
про це, допомогти людині вистояти, зміцнюючи людські серця, нагадуючи про
мужність, честь, надію, гордість, співчуття, жалість, самопожертву – про те, що становить споконвічну славу людства. Голос
поета не може бути простою луною, він повинен стати опорою, основою, що
допомагає людині вистояти й восторжествувати».
ІV. Творче завдання(3 бали)
9.
Напишіть твір-роздум
(до однієї сторінки) на тему
«Краще
обирати фах престижний чи за покликанням?».
Мета: з’ясувати
основні випадки чергування
у – в, і – й; удосконалювати навички правильної вимови звуків
української мови; розвивати навички правильного вживання у – в, і – й в усній
та писемній мові; удосконалювати уміння знаходити й
виправляти орфографічні помилки у писемному мовленні; за допомогою
мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати у школярів повагу до
рідної мови, а також відчуття її краси як основи естетичного виховання.
Внутрішньопредметні зв’язки:
Фонетика: фонетична
характеристика голосних і приголосних звуків.
Лексикологія: ознайомлення з фразеологічним складом української мови.
Синтаксис: речення.
Тип уроку: урок
формування практичних умінь і навичок
Обладнання: таблиця,
підручник,
Хід
уроку
І. Організаційний момент.
Вітаю
учнів. Перевірка присутності на уроці. Емоційне налаштування
ІІ. Перевірка домашнього завдання
Зчитування
складених статей до орфоепічного словника учнями
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
1. Приблизно 70% населення України розмовляє українською мовою, яка була визнана однією з
наймелодійніших мов світу! На конкурсі краси мов у Парижі в 1934 році українська мова посіла 3
місце після французької та персицької за такими критеріями, як фонетика,
лексика, фразеологія та структура речень. А за мелодійністю українська мова
зайняла 2 місце, а перше - отримала італійська.
2. «Мозковий штурм». Чому, на вашу
думку нашу мову вважають мелодійною?
(Відповіді)
ІV. Повідомлення теми, мети й
ознайомлення з розумовим завданням.
Слово
вчителя.
Сьогодні
працюватимемо над темою «Основні правила чергування у – в, і – й».
Звуки в
мовленнєвому потоці поєднуються й
розміщуються так, щоб їх легко було вимовляти, щоб вони були зрозумілі для
слухача і гармоніювали між собою. Усі це надає мовленню мелодійності, приємного
звучання, милозвучності. Отже, мета уроку:знати основні засоби милозвучності
української мови, основні випадки чергування у – в, і – й; уміти розпізнавати в
тексті чергування у – в, і – й, вставляти відповідно до опрацьованих правил
пропущені букви («у» чи «в», «і» чи «й»), редагувати речення щодо їхньої милозвучності.
V. Вивчення нового матеріалу.
1.
«Дайте
відповідь».
·
Поміркуйте,
чи є різниця у значенні прийменників у і в, сполучників і, й.
·
Порівняйте:
у лісі, в лісі, брат і сестра, мама й бабуся. Чи не можна користуватись лише
одним із них? Обґрунтуйте свою думку.
·
Чи
легко вимовляти: «Постав в воду», «Сергій й Юра»? Як усунути трудність у
вимові?
2.
Робота
з таблицею.
Слово
вчителя.
Розгляньте
таблицю, доповніть її прикладами. Запам’ятайте правила чергування у – в, і – й.
А тепер
давайте подивимось правила у підручнику.
Діти
говорять правила, наводять приклади.
3.
Виконання
тренувальних вправ.
«Спиши і поясни».
Спишіть
прислів’я, розкриваючи дужки.
Не (у,
в)чи плавати щуку, вона знає (у, в)сю науку. Просивсь вовк (в, у) пастухи, а
свиня – (у, в) городники. (У, в) лісі був (і, й) дров не бачив. Вік живи – вік
(у, в)чись.
«Відгадай,
поясни».
Запишіть
і відгадайте ,загадки. Поясніть вживання і, й.
·
І
не дівка, а червоні стрічки носить. (Калина)
·
Зимою
й літом маячить зеленим цвітом. (Ялина).
Розподільний
диктант.
Пливи у/в бік лісу; Богдан і/й Марія; ось і/й гості;
Ольга і/й Павло; ранок у/вдома; бути у/в гарній формі; і/й знову дощі; Оксана
і/й не знала; ракета і/й супутник; ти і/й Яну покликав; енергія у/в твоєму
тілі; еге ж, і/й освіта вища; скинь у/в Твіттер; треба у/вчитися; елементи у/в
таблиці; якось і/й їх запросимо.
4.
Слово
вчителя.
Якщо
говорити про прийменники, то для створення милозвучності чергування
відбувається не тільки у – в, й – і – та, але й з – із – зі – зо, у – уві –
вві, під – піді – підо, над – наді – надо.
Прослухайте
уривок з оповідання на лінгвістичну тему А. Матвієнко. Випишіть з нього всі
прийменникові форми, що розглядалися на цьому уроці.
Творчий
диктант
Красива й елегантна
Прийменник
«в» може виступати в українській мові у п’яти варіантах: в, у, ув, уві, вві.
Сполучник «і» перетворюється, коли треба, на свій приголосний варіант, і це дає
змогу усунути збіг двох, а то й трьох голосних.
Не менш,
ніж «у», має різновид і прийменник «з». Кажуть звичайно: з тобою, але зі мною
чи зо мною З усіх можливих різновидів того самого прийменника завжди мимохіть
вибираєш той, який зручніший.
Так само
змінюються й деякі інші прийменники, приєднуючи до себе голосний звук або
випускаючи його. Кажуть: під тобою і піді мною, над тобою й наді мною, перед
тобою і переді мною.
Недаремно
українську мову у світі вважають однією з наймилозвучніших. Велику роль у цьому
відіграє також її здатність урівноважувати сполучення голосних так, щоб можна
було говорити легко і плавно, без найменших зусиль вимовляючи всі її
звукосполучення.
5. КУЛЬТУРА СЛОВА
Запам’ятайте, як правильно наголошувати слова.
Іконопис, індустрія, йогурт, каталог, квартал.
6.
Перепишіть
сполуки слів, вибравши потрібний прийменник або сполучник.
Сторінка у/в підручнику; збірка «Тиша і/й грім»; знайди і/й підкресли; Яна і/й
Юля; і/й доки мені чекати; щоправда, у/в нас спекотно; конвалії і/й жоржини;
напиши у/в Твіттері; представник у/в області; гра у/в рулетку; він і/й є
чемпіон; гроші — у/в кишені; моря і/й озера; у/в основних положеннях; побували
у/в Осло; цукор додайте у/в каву; і/й туди і/й сюди; іди і/й читай; ці і/й інші
ініціативи; у/в чистовику; ми і/й тут перші; бути у/в авангарді.
VІ. Систематизація й узагальнення знань, умінь, навичок
Виконайте тестові завдання.
1. Правило чергування у–в порушено у варіанті
А ходімо в парк Б знятися в комедії В
перипетії в фільмі Г у цьому супермаркеті
2. Правило чергування у–в порушено у
варіанті
А в основі сюжету Б учити напам’ять В
у нашій школі Г в синій книжці
3. Правило чергування у–в порушено в рядку
А Отже, й ти спробуєш ківі на смак? Б
Завдання таке: упорядкувати числа. В І праворуч, і ліворуч — усюди стоять
знаки. Г Братику, запам’ятай: учитися ніколи не пізно.
4. Правило чергування і–й порушено у варіанті
А іти правильним шляхом Б шоколад і
сирний пиріг В нині тебе і не впізнати Г колись і ти переможеш
5. Правило чергування і–й порушено у
варіанті
А Харків і Мелітополь Б велика
ймовірність В світло й ясно надворі Г і ти не засумніваєшся
6. Правило чергування і–й порушено у
варіанті
А І блискавка, й гроза ударили одночасно. Б
Мабуть, і я трохи з вами потанцюю. В На мить усе стихло — і потемніло. Г
Денисе, іди в парк погуляти.
7. Правило чергування у–в порушено у варіанті А
уже розпогоджується, загубити в траві Б збільшити втричі, найкращі в світі В у
зведеного брата, в іншій серії Г в оксамиті, зайди в бібліотеку
8.
Правило чергування і–й порушено у варіанті
А
чистити й мити, батьки й діти Б і знову дощ, ручка й олівець В дозвольте йти,
клич і його Г ми й порахуємо, інь і ян
9.
Прочитайте речення.
(1)
основі сюжету банальна інтрига: (2) Київ приїздить дівчина з провінції, а (3)
кінці фільму (4) неї закохується принц на білому мерседесі.
Літеру В/в треба писати на місці всіх
цифр, ОКРІМ
А 1 Б 2 В 3 Г 4
10. Прочитайте речення. (1) скільки
не перечитую роман Стендаля «Червоне (2) чорне», усе одно відкриваю для себе
щось нове (3) цікаве (4) знову поринаю в позаминуле століття. Літеру І/і треба
писати на місці цифр
А 1,2 Б 2, 3 В 3, 4 Г 1, 4
VІ. Підсумок уроку.
·
Про
що дізналися на уроці?
·
Чи
вдалося нам досягти мети?
·
Складіть
сенкан «У – в, і – й».
·
Що
найбільше запам’яталося?
VІI. Домашнє завдання.
Есе
«Експресивні можливості звуків української мови»
Основні випадки чергування у — в
У
вживається |
В уживається |
У — В
не чергуються |
Між приголосними: навчаюсь у
гімназії |
Між голосними: була в Одесі |
У словах, що вживаються тільки
з в або тільки з у: воротар, усмішка. |
На початку речення перед
приголосним: У
зошиті немає помилок. |
На початку речення перед
голосними: В оранжереї красиві квіти. |
У власних іменах і в словах
іншомовного походження: Ворскла, Врубель. |
Незалежно від закінчення
попереднього слова перед наступними в, ф, а також перед сполученнями літер
-льв-, -св-, -тв-, -хв-, -зв-:
Я у Львові. |
Після голосного перед більшістю
приголосних (крім в, ф, -льв-, -св-, -хв-, тв.- зв- і под.)
Моя вдача.
|
|
Основні випадки чергування сполучників і — й
Завжди
і |
Завжди
й
|
|
Після будь-якого розділового
знака: Вітер війнув, і облетіло листя. |
Між голосними звуками: срібло й олово.
|
|
Між приголосними звуками: Ось і прийшла
весна.
|
|
|
Початок речення. І летіли знов іскри ясні (О. Олесь).
|
Після голосного звука
перед приголосним: розуміє й
пояснює. |
|
Зіставлення понять: зима і
літо.
|
|
|
Перед звуком [й]
та буквами я, ю, є, ї: Воля і яснії сни.
|
|
|
(10 клас, стандарт)
Лексична норма (тест)
І варіант
1.
Лексичну норму дотримано у варіанті
А мілкі гроші Б подальша
доля
В перевернути сторінку
Г
живописна галявина
2.
Лексичну помилку допущено у варіанті
А освідчені люди Б сусідський собака
В відмінювати іменники Г
здійснювати перевірку
3.
Правильно підібрано український відповідник у рядку, ОКРІМ
А фундаментальний – ґрунтовний Б толерантність -
ввічливість
В рентабельний – дохідний Г дистриб`ютор
– розповсюджувач
4.
НЕправильно сполучено слова в рядку
А вдалий проект Б розрахувався
гривнами
В поширювати чутки
Г вимкнути
телефон
5.
НЕ є синонімічним до слова зелений
А брунатний Б ізумрудний В малахітовий Г смарагдовий
6.
Синоніми подано в рядку, ОКРІМ
А схарапуджений – наляканий Б погідний - сонячний
В одвірок – поріг Г врунитися
– зеленіти
7.
Слово приймати (у різних формах) можна поєднати з усіма поданими словами, ОКРІМ
А приймати участь
Б приймати
чергування
В приймати за жарт
Г приймати
драбину
8.
Потрібно відредагувати речення
А Проведено навчання населення дій в
умовах воєнного часу.
Б
Громадянські права – основа
конституційно-правового статусу громадянина держави.
В До споживчого кошика входять
найбільш необхідні товари.
Г На
протязі дня дощ лив як з відра.
9.
Установіть
відповідність
Іншомовне
слово Власне
українське слово
1 респектабельний
А небажаний
2 локальний
Б забезпечений
3 одіозний В місцевий
4 гіпотетичний
Г поважний
Д припущений
10.
Установіть
відповідність
Фразеологізм
Антонім
1 співати
дифірамби
А поливати помиями
2 міцний
горішок
Б хоч греблю гати
3 на заячий
скік
В на вагу золота
4 не в тім`я битий
Г ні риба ні м'ясо
Д туман вісімнадцятий
Контрольна робота № 1
(10 клас, стандарт)
Лексична норма (тест)
ІІ варіант
1.
Лексичну норму дотримано у варіанті
А путати коней Б вірне
рішення
В старий друг Г корисне молоко
2.
Лексичну помилку допущено у варіанті
А вірно кохати Б особова
справа
В привести приклад
Г
пост рятувальника
3.
Правильно підібрано український відповідник у рядку, ОКРІМ
А імітація – обробка
Б
адаптація - пристосування
В коректива – поправка Г інвестиція - вкладення
4.
Правильно сполучено слова в рядку
А дублювати двічі
Б
сервісне обслуговування
В проїзний квиток
Г вперше
дебютувати
5.
НЕ є синонімічним до слова червоний
А теракотовий Б пурпуровий В лавандовий
Г кораловий
6.
Синоніми подано в рядку, ОКРІМ
А пелехатий – скуйовджений Б хизуватися - дивуватися
В млявий – маловиразний Г пломінь – полум’я
7.
Дотримано лексичної норми у варіанті
А Захисним імунітетом від хамства є виховання почуття власної гідності.
Б Коли приймають на роботу нових співробітників, обов’язково враховують
ступінь володіння англійською мовою.
В Відступати назад не варто.
Г Користь від використання нового ноутбука не
підлягає сумніву.
8.
Ненормативне словосполучення є у варіанті
А поважати батьків – поважати каву Б любити мову – любити подорожі
В відкривати душу – відкривати рахунок Г стати комусь у пригоді – романтична пригода
9.
Установіть
відповідність
Іншомовне
слово Власне
українське слово
1 трансфер А вибір
2 асортимент Б знижка
3 дефект В доправлення
4 пресинг
Г вада
Д залякування
10.
Установіть
відповідність
Фразеологізм Пояснення
1 хоч вовк
траву їж А увести в оману
2 забити
памороки
Б дошкуляти
3 не мати ріски
в роті В ні риба ні м’ясо
4 сала за
шкуру заливати Г нічого не їсти
Виразно
прочитайте уривок вірша Миколи Данька. Що вам сподобалось у словах поета? Що б ви
могли додати про мову Дніпра, і Карпат, і Великого Степу?
Мово Дніпра, і Карпат, і Великого Степу,
Диво ж моє!
Із водоспадами грім-діалектів на плечах,
Із легіоном струмочків-говірок лелечих.
Ти ж блискавками-ключами шугаєш по небу,
Сонечком красним встаєш,
Мово Дніпра, і Карпат, і Великого Степу.
Хто ж там злічив! Як піску біля Чорного
моря,—
Стільки перлин,
Слів-діамантів ясних — ніби рос красовитих
Поспіль на кулі земній, на тополях і квітах.
І. Оголошення
теми уроку.
ІІ. Робота
над новою темою.
Виділяють три групи
фразеологізмів:
фразеологічні зрощення — сталі
словосполучення, зміст яких не вмотивований значенням слів, що входять до
їхнього складу: бити байдики; викинути коника; вскочити в халепу;
замилювати очі; напнути (накрити) мокрим рядном;
фразеологічні єдності — стійкі словосполучення,
зміст яких до певної міри вмотивовується значенням слів, з яких вони
утворені, а яскрава образність таких висловів зумовлюється
переосмисленням значення їхніх компонентів: п’ятами накивати; повісити носа;
сісти на мілину; держати камінь за пазухою; виносити сміття з хати;
розв’язати руки;
фразеологічні сполучення — стійкі вислови,
цілісне значення яких чітко вмотивоване прямим значенням їхніх компонентів:
берегти як зіницю ока; насупити брови; покласти голову; розбити вщент; сміх
розбирає; подавати надії; тепле місце; живе слово; дивитися звисока. Одне слово
у фразеологічному сполученні є стрижневим і не може бути
замінене іншим, а ті слова, що його характеризують, допускають заміну:
бере досада (зло, страх, жаль).
Деякі мовознавці виділяють ще
й четвертий тип: фразеологічні вислови — стійкі звороти мови, котрі
складаються зі слів, які мають цілком вільне значення, проте в мовленні
такі вислови відновлюються як усталені.
До фразеологічних висловів відносять: прислів’я та приказки: Козача
потилиця панам не хилиться. Аби розум, щастя буде; крилаті вислови: Світ ловив
мене, та не спіймав (Г. Сковорода). Хто бере — усе той тратить; хто
дає — усе придбав (Шота Руставелі); афоризми: Борітеся — поборете
(Т. Шевченко).
За стилістичними властивостями
фразеологізми поділяють на такі групи:
1)
розмовні:
товкти воду в ступі; тягти кота за хвіст; бути на побігеньках; давати
прочухана; за онучу збити бучу; наступити на пробку; втерти носа; на козі не під’їдеш;
курям на сміх. Уживання таких фразеологізмів надає мовленню невимушеності,
оскільки більшість із них має грубувато-знижене забарвлення;
2) книжні: перейти рубікон; співати дифірамби; здати в
архів; обходити гострі кути; наріжний камінь; в’їхати на білому коні; стрітися
на вузькій стежці. Уживання таких фразеологізмів надає мовленню вишуканості,
засвідчує освіченість мовця, більшість із них має урочисто-піднесене, «високе»
забарвлення;
3) стилістично
нейтральні: господар становища;
милувати око; закласти фундамент; стати лавами; сприятливий ґрунт. До
стилістично нейтральних належать і так звані номінативні фразеологізми,
що є назвами явищ (рослин, наукових понять тощо): Роси випали сльозами
над петровими батогами (Д. Чередниченко)
ІІІ.
ЗАКРІПЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.
1.
Прочитайте.
Визначте прислів’я, афоризми, крилаті вислови.
Душі своєї не
зрікаюсь, весь вік повторювать повинен: «Караюсь, мучусь і не каюсь!» (П.
Осадчук) 2. Життя прожить — не поле перейти… Хтось плуга тягне, хтось іде за
плугом (В. Слапчук). 3. Бувайте здорові та, не питаючи броду, не лізьте у воду,
бо втопитесь!
2.
Прочитайте. Витлумачте значення кожного з
фразеологізмів.
1. Як син, живу
тобою, рідна мово, сам Бог велить — не зійдеш із орбіт (Б. Степанюк). 2.
Будувати свою моральність, духовність на чужій мові, чужій культурі, живучи в
Україні,— це все одно, що зводити палац на піску (В. Захарченко). 3.
Коли-небудь ми змушені будемо розрубати цей гордіїв вузол! (В. Малик) 4. Друже,
вдар об землю лихом чи жбурни його за пліт! Ми своїм козацьким сміхом полонили
цілий світ (П. Ребро). 5. Утрат нам не уникнути в житті, буває серце тугою
повите,— та ми живемо в дружньому гурті, і нас, мовляв, водою не розлити! (М.
Рильський) 6. Ніколи не кривили ми душею, ділили щастя з добрими людьми (П. Перебийніс).
7. Що нас чекає завтра: суховій, а чи небесна манна?
3. Прочитайте.
Укажіть фразеологізми стилістично нейтральні, розмовні та книжні.
1.
Загальновідомо, що кожна національна культура має в своєму арсеналі елементи
інших культур, але ж не вони визначають її суть.
2. Життя прекрасне, поки ти пливеш, змагаючи і рифи, й вал дев’ятий (В.
Грабовський). 3. В дорозі начеб не барився, набачивсь, намотав на вус… І так
немовби оновився, коли додому повернувсь (В. Бров ченко). 4. Поки я на коні,
буде слатись мій шлях. Ви коня не дражніть, бо він дасть по зубах (П. Осадчук).
5. У двослівних назвах рослин, утворених за допомогою прикметників кінський,
собачий, заячий, вовчий і под., міститься вказівка на дикорослість рослини,
непридатність її для людини: собача м’ята, заяча капуста, кінський щавель,
жаб’яча кислиця (Л. Москаленко). 6. Про доброго козака так і кажуть:
характерник. Гострий слух, соколині очі, відвага, гумор, кмітливість, уміння
вийти сухим з води… (Ю. Хорунжий)
Молодці!
А зараз відпочиньте і перегляньте правило!!!!
Значну частину лексичного
фонду української мови становить спільнослов’янська лексика (із праслов’янської
мови); це найдавніший шар української лексики, її ядро: мати, око, кінь,
молоко, воля; хитрий, глухий; орати, сидіти, учити, уміти; один, сто; ваш, там,
куди; а, ні, про та ін. Більшість цих слів (слів із таким коренем) збереглася в
усіх слов’янських мовах, тому хибним є піддавати сумніву їхню «літературність» і «нормативність» в українській
мові лише через наявність їх у російській, польській чи інших мовах. Отже, «не
бійтесь заглядати у словник», щоб з’ясувати правомірність уживання того чи того
слова в мові.
Як слово набуває
офіційного статусу в мові (тобто потрапляє до академічного словника), за якими
критеріями? Лексикографи зважають передусім на поширення слова в різних
регіонах України, частотність використання в усному й писемному мовленні,
відповідність звуковим і граматичним законам мови. Також важливим є
використання нових слів (неологізмів) у художніх творах визнаними майстрами
красного письменства. Як ви думаєте, яке слово швидше потрапить до словника:
смаколик чи сторітелінг? Звичайно ж, смаколик, бо воно і звучить органічно, і
має «прозоре» значення (корінь смак), і широко вживане в сучасній мові.
Треба зважати на те, що
вимоги до правомірності вживання слова в усному й писемному мовленні різні:
якщо слова з маркуванням розм. можна використовувати в усному мовленні, то
наявність їх у книжних стилях є порушенням лексичної норми. Розмовні й
просторічні елементи шарпанина, брехати, чимчикувати, писок, баньки й под.
допустимі в розмовному стилі, але ніяк не в офіційно-діловому й науковому.
Як бути з неологізмами,
яких досі немає в словниках, проте їх тривалий час широко використовують у
живому мовленні: аватарка, гуглити, блутуз (блютуз), інсайдер, вподобайка
(лайк), себчик (селфі), покликання (посилання)? Відсутність цих нових слів
зумовлена тим, що паперовий академічний словник технічно «не встигає
узаконювати» їх у своєму реєстрі, адже живе слово значно швидше пристосовується
в мові, аніж писемне.
![]() |
4.Виконайте тести на сторінці 40-41.
ІV. Домашнє завдання:
Повторити параграф 9-10, вивчити параграф 11, виконати
вправу 1, сторінка 42.
Мета: поглибити
знання учнів з української фразеології; ознайомити із основними групами
фразеологізмів, розглянути питання багатозначності,
синонімії та антонімії фразеологізмів;
формувати вміння та навички учнів правильно вживати багатозначні слова, знаходити, добирати синоніми,
антоніми, збагачувати активний словниковий запас; розвивати пізнавальну
активність школярів; виховувати пошану до скарбниці народної мудрості.
Тип
уроку: комбінований урок,
урок-презентація.
Обладнання: підручник, дидактичний
матеріал, фразеологічний словник,
мультимедійний проектор.
Епіграф уроку: Нема мудріших, ніж народ, учителів.
У нього кожне слово
– це перлина.
М.Рильський
Хід уроку
І.
Організаційний момент.
ІІ.
Робота над епіграфом.
Щоб перейти до опрацювання теми
сьогоднішнього уроку, ви повинні прочитати вислів М.Рильського. А для цього
потрібно зібрати слова.
Цей вислів і стане епіграфом до
нашого уроку.
-
Як
ви його розумієте?
ІІІ. Актуалізація опорних знань.
-
Ми
закінчуємо повторювати та поглиблювати знання з розділу «Лексикологія і фразеологія». Для
того, щоб систематизувати знання з лексикології, пропоную написати мовознавчий
диктант “Вірю — не вірю”
1. Лексика – це словниковий склад мови +
2.Усі терміни – багатозначні слова
-
3.У реченні “сумують ластівки в садках” слово “сумують”
ужите в переносному значенні. +
4. Слово “велетень, гігант, титан – синоніми“ +
5. Слова “ вдень – вночі, світлий – темний, широкий –
вузький “ – омоніми. -
6. У реченнях “Учитель використовує ефективні методи викладання”
та “Моя сестра – ефектна дівчина” вжито
пароніми.
+
7. Слова “диспетчер, директор, фотограф” – іншомовні. +
8. Слова “феодал, кріпак, перст” – діалектні. -
9. Слова “вода, небо, дерево” – стилістично забарвлені. -
10. Епітети, порівняння, синекдоха – це тропи. +
11. Дощ іде, залізні нерви, золоте колосся – це
метафори. +
12.
Гіпербола, алегорія здебільшого вживаються в офіційно-діловому стилі -
ІУ. Повідомлення теми і мети уроку.
1. Аналіз художнього тексту
(на дошці записаний текст)
Еней був парубок моторний
І хлопець
хоть куди козак,
Удавсь на
всеє зле проворний,
Завзятіший
од всіх бурлак.
Но греки, як
спаливши Трою,
Зробили з
неї скирту гною,
Він, взявши
торбу, тягу дав;
Забравши
деяких троянців,
Осмалених,
як гиря, ланців,
П'ятами з
Трої накивав.
Він, швидко поробивши
човни,
На синє море
поспускав,
Троянців
насажавши повні,
І куди очі
почухрав.
2.Аналітична бесіда
-
Слова з якого твору записані? («Енеїда»)
(Поема
«Енеїда» була написана Іваном Котляревським у 1798 році. Вона стала першою
друкованою книгою, написаною народною українською мовою
- Хто їх автор?
- Яке значення має твір в розвитку української
літератури?
- Знайдіть у тексті синоніми(моторний,
проворний, завзятіший),
порівняння
(осмалених, як гиря, ланців,)
епітети (синє
море).
- Якими особливими словосполученнями
насичений текст?
( Фразеологізми)
3.Повідомлення теми.
Основні
групи фразеологізмів, багатозначність, синонімія й антонімія фразеологізмів.
Стилістичні засоби фразеології
- Запишіть тему уроку у зошити.
4. Вправа «Очікування».
-
Зараз я пропоную висловити свої очікування, чого
прагнете досягти, що дізнатись, чому навчитись? Запишіть їх на аркушах за таким
зразком: « Я хочу…», « Я намагатимуся…», «Я навчуся…», «Я дізнаюся…» Наприкінці
уроку ми дамо відповідь на запитання: Чи досягли ми очікуваного?»
5. Мотивація навчальної діяльності.
З давніх-давен народ з покоління в покоління передавав чудові перлини
народної мудрості – фразеологізми. І сьогодні наше завдання – дослідити основні
групи фразеологізмів та з’ясувати
їх роль у мовленні. Кожен із вас побуде
в ролі дослідника, продемонструвавши вміння творчо мислити, всебічно аналізувати
мовні поняття та явища, висловлювати й аргументувати власні думки.
Наша мета уроку:
-
визначати роль фразеології в системі мови;
-
пояснювати значення фразеологізмів, їх походження;
-
користуватися фразеологічним словником;
-
правильно вживати фразеологізми у мовленні;
-
пояснювати синтаксичні та стилістичні функції фразеологічних
зворотів;
-
збагатити словник новими фразеологізмами та крилатими висловами.
-
використовувати набуті теоретичні знання в процесі виконання практичних
вправ.
1. Вступне слово.
-”Кожен вираз
рідної мови має своє обличчя. Як у квітки, у них свій неповторний аромат і
відтінок барви, а цих відтінків кожна барва має тисячі,”-писав В.Сухомлинський.
І життя підтверджує істинність цих слів, адже емоційне благодійництво і
виразність нашої мови залежить від доречного вживання фразеологічних виразів з
їх неповторністю, зашифрованістю образів, стислістю, влучністю, грою звуків,
мальовничістю метафор.
2. Мовознавче дослідження
- Я пропоную порівняти словосполучення і з`ясувати чим
відрізняються словосполучення першої і другої колонок.
Білий
папір
біла ворона (відрізняється)
Дати
хліба
дати перцю (покарати)
Каша з
молоком
кров з молоком (краса, здоров`я)
водити за
руку
водити за носа (обдурювати)
Гнути
залізо
гнути кирпу (зазнаватися)
Набити
гулю
набити руку(навчитися)
- Зробіть
висновки.
У якій колонці слова можна змінювати
іншими?
Слова зберігають самостійність?
Сполучення слів має одне лексичне
значення?
Які сполучення слів складаються в
процесі мовлення, а які потребують запам’ятовування?
Словосполучення
Вільні Слово не втрачає власного значення (граматично
організоване вільне поєднання слів) |
стійкі |
||
|
|
||
|
|
6.
Опрацювання теоретичного матеріалу
Українська мова багата на виражальні засоби,
які дають змогу змалювати образ, відтворити пейзаж, радість, смуток,
возвеличити людину, засудити негативні риси її. Серед чисельних перлин
синонімів, антонімів, метафор, які роблять мову гарною та образною, гнучкою та
експресивною, передають найменші порухи нашого серця, серед цих перлин
виділяють стійкі сполуки - фразеологізми,
що виражають думки й сподівання мовців, їх побут, історію, культуру, єднають
різні покоління.
Щодо
походження терміну ”фразеологія” (від грец. phrasis –вислів і logos – поняття,
вчення) - це розділ мовознавчої науки, що вивчає сталі звороти мовлення й склад
фразеологічних одиниць і висловів мови, властивих їм семантичних і структурних
ознак, закономірностей, функціонування в мові та мовленні.
Фразеологія як самостійний розділ
лексикології вперше була введена в лінгвістику швейцарським стилістом Шарлем
Баллі на початку 20 століття.
Немає чіткого загальноприйнятого
визначення фразеологізмів. Мовознавці О. Шахматов, В. Виноградов, І. Білодід
визначають поняття фразеологізм по своєму.
Фразеологія
цікава і складна наука, яка ще глибоко не вивчена й потребує дослідження.
3. Дослідження
теоретичного матеріалу.
- Зараз я пропоную вам побути
мовознавцями і дослідити теоретичний матеріал з теми. Після опрацювання теорії підготуйтеся дати
відповіді на такі питання:
1. Що таке фразеологізм?
2. Які ознаки мають фразеологізми?
3. На які групи поділяються
фразеологізми за семантичною злитістю?
4. Розкрийте питання походження
українських фразеологізмів.
5. Скількома членами речень
виступають фразеологізми?
Теорія
Фразеологізм -- одиниця
мовлення, що складається з двох або більше компонентів і характеризуєься
відтворюваністю, цілісністю значення, стійкістю лексичного складу та будови.
Фразеологія – це розділ мовознавчої науки, що вивчає
фразеологізми.
Фразеологізмам , на
відміну від слів і вільних словосполучень, властиві такі ознаки:
1)
семантична неподільність;
2)
відтворюваність у готовому вигляді;
3)
наявність емоційно-експресивного забарвлення;
4)
за складом – це сполучення двох і більше слів, що
можуть мати переносне значення;
5)
стійкість граматичних категорій і усталеність порядку
слів;
6)
спільність синтаксичної функції для всіх його компонентів.
Групи фразеологізмів за семантичною
(смисловою) злитістю:
-- фразеологічні зрощення (ідіоми);
найстійкіші, семантично неподільні сполучення слів, загальне значення яких не
випливає із значення їхніх компонентів (пекти раків – червоніти
--фразеологічні єдності– це семантично
неподільні фразеологізми, цілісне значення яких умотивоване значенням
компонентів: біла ворона, прикусити язика, дихати на ладан)
-- Фразеологічні сполучення – це фразеологізми, до складу яких
входять слова, з яких одне є вільним, а друге – з так званим зв’язаним
значенням, причому цілісне значення фразеологізму випливає із значення
компонентів: брати участь, насупити брови, покласти край
-- Фразеологічні вислови – це окрема група,
стійкі за своїм складом і значенням звороти, які складаються із слів з вільним
лексичним значенням проте в мовленні такі вислови відтворюються як усталені. До
них відносять прислів’я та приказки, крилаті вислови, афоризми.
Походження фразеологізмів
української мови:
n матеріальне
і духовне життя народу( шкурка вичинки не варта, на рушник ставати, що посіяв –
те й пожнеш);
n античні
джерела(дамоклів меч);
n біблійні
джерела(терновий вінець);
n історичні
події (мамаєве побоїще);
n літературні
джерела (борітеся – поборете, Дон Кіхот);
n західноєвропейські
мови( німецька, французька, англійська та ін..) (апетит приходить під час їжі(
франц.)
Фразеологізми допомагають точно, влучно, дотепно та образно
висловити думки, почуття, переживання, передати суть найскладніших явищ,
оцінити їх й сформулювати узагальнення.
Фразеологізми
у реченні виступають одним членом
речення.
Слово вчителя. Пояснення багатозначності,
синонімії та антонімії фразеологізмів.
Для фразеології так само, як і для лексики,
властива полісемія.
Приклади
багатозначності:
1)очі рогом лізуть (очі широко розкриваються від напруження тощо; хтось через силу робить
що-небудь; хтось незручно, неприємно себе почуває);
2)розбирати по кісточках (детально обговорювати кого-небудь, що-небудь; детально, до дрібниць
вивчати, аналізувати що-небудь).
Як же виникає полісемія, тобто
розвивається багатозначність ФО?
На базі вільного словосполучення внаслідок
його переносного вживання виникає первинно-образне
значення ФО. Наступне ж значення народжується вже на основі повторного
переосмислення значення першої ФО, це значення є вторинно-образним. Прикладом може бути вислів в
і д д а т и
к і н ц і. Пряме нефразеологічне значення – «відв’язати канат, коли
судно відшвартовується». Переносне, первинно-образне
(перше фразеологічне) – іти
чи від’їжджати звідкись (щодо людей). Наступне фразеологічне значення – вторинно-образне: іти з життя, помирати.
З розвитком мови
відбуваються також зміни в значенні окремих фразеологічних зворотів. Вони
нерідко набувають додаткових відтінків у значенні. Так з’являються багатозначні
фразеологічні звороти.
Наприклад: 1) усталений
зворот б р а т и ( б л и з ь к о ) д о с
е р ц я означає: переживати через
щось, надавати чомусь великого значення;
2) б у д у т ь
л ю д и ( з к о г о с ь ) - досягне певного становища,
житиме з моральними нормами, володіє професією.
«СИНОНІМІЯ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ»
Фразеологічні синоніми – це такі ФО, які позначають той же предмет дійсності, виражають те саме
поняття, але відтінюють різні його
сторони.
Так про ледарювання можна сказати кількома
синонімічними фразеологізмами: байдики
бити, лежня справляти, собак ганяти,
ґулі правити, посиденьки справляти, ні за холодну воду, боки відлежувати.
Фразеологічні синоніми утворюють
синонімічні ряди. Приклади
синонімічних рядів:
2) Давати дьору (драла); брати ноги на плечі.
3) З кінця в кінець; з кута в куток.
4) Під носом; палицею кинути; під боком; під
руками.
5) Догори дном; догори дригом.
6) На лоні природи; на відкритому повітрі.
«АНТОНІМІЯ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ»
Фразеологічні
антоніми – усталені звороти, які,
характеризуючи предмети і явища
дійсності з певного боку, дають
їм протилежну оцінку;
– це дві фразеологічні одиниці з протилежними значеннями.
Наприклад: у рот води набрати – теревені
правити; кури не клюють – як кіт наплакав; жити як кішка з собакою – жити душа в душу.
Фразеологізми
можна вважати антонімічними за таких умов:
-
усталені словосполучення мають протилежне, контрастне
значення;
-
обидва фразеологізми виражають одну логічну сутність
або явища одного плану, означаючи дію, ознаку, указуючи на обставини дії тощо;
Розрізняють
такі види фразеологічної антонімії:
-
власне фразеологічну, коли у ролі антонімів виступають
фразеологізми;
внутрішню, коли один із фразеологізмів є антонімом до
якогось із компонентів (слова) іншого фразеологізму.
Робота з підручником. Уживання
фразеологізмів у різних стилях
Опрацюйте матеріал підручника на сторінці 108 і зробіть певні висновки.
1. Лексикографічне дослідження.
«Фразеологічні
словники як джерело
навчання»
Я хочу
звернути вашу увагу на словники.
1. Цікавим є і
двотомний фразеологічний словник
української мови. В. М.
Білоноженка. Це перший
академічний словник, що найповніше відображає загальновживану фразеологію сучасної
української мови. Значення фразеологічних одиниць ілюструється цитатним
матеріалом. Подається всебічна лексикографіна характеристика фразеологізмів.
2. Багатий фразеологічний матеріал
ви знайдете у двотомному фразеологічному словнику української мови.Г. М. Удовиченка. Значення фразеологічних одиниць
ілюструється цитатним матеріалом. Подається всебічна лексикографіна
характеристика фразеологізмів.
3.
Українсько-російський і російсько-український фразеологічний словник І. С.
Олійника та М. М. Сидоренка покликаний оволодіти українською та російською
фразеологією, а також усвідомити особливості того чи іншого фразеологізму в
кожній мові.
4. Книжка
Н. Є. Петропольської «Секрети народної мудрості» знайомить з великою
кількістю крилатих висловів, афоризмів,
що являють собою фразеологічні вислови.
5. Багатий
фразеологічний матеріал ви знайдете й у Короткому тлумачному словнику
української мови.
VІ. Організація наукового практикуму.
Теоретичний
матеріал ви засвоїли, переходимо до виконання практичних завдань.
2. Вибірково-визначальний диктант
Прочитати речення. Виписати фразеологізми. Визначити, яку синтаксичну роль
у реченні вони виконують. Пояснити значення фразеологізмів. Визначити усно типи
фразеологізмів.
1. Ця довірлива
розповідь перевернула чоловікові душу (М. Стельмах). Перевернути душу
(фразеологічна єдність) – викликати у когось якесь особливе почуття
занепокоєння, хвилювання , тривоги чи радості, захоплення.
2. Здає
позиції стара гвардія, а треба рухатися вперед.(В. Гужва) ( Ф.єд. Поступатися
перед ким-, чим-небудь, не бути наполегливим у чомусь, відступати.)
3. Хоробрий
зброї не схиля, вперед іде на битв дороги.(П. Усенко) (Ф.єд.Не здаватися,
не капітулювати.)
4. Василь
боронив свої права і йшов війою на Раїсу. (М.Коцюбинський) (Ф.єд.Гаряче,
запально сперечатися з ким-небудь.)
- Зробіть
висновок, яку синтаксичну роль виконують
фразеологізми?
3. Віднови фразеологізм
- Вашій увазі
пропонується дослідження на тему: «Старі люди правду кажуть: “Два хитрих
мудрого не переважать”».
Я називаю тільки першу частину усталеної фрази, а ви
її закінчуєте.
Який Сава, (така й слава).
На тобі, Даниле, (що мені не миле).
Ростом з Івана, (а розумом з болвана).
У всякої Федори (свої одговори).
Казала Настя, (як удасться).
Сиди, Векло, (ще не смеркло).
То ти йому про Хому, (а він про Ярему).
4. Правки
редактора.
«Виправ
помилки» вправа.
Виправте помилки у вживанні
фразеологізмів
Боягуз своєї ліні боїться, жди з горя погоди, тиха
хода греблю рве, у здоровому тілі здоровий пух, від добра бобра не шукають,
крутиться як булка і колесі, камінь на перці лежить, мовчати як рибонька об
лід.
5. Дослідницька лабораторія.
1).Джерела
фразеології. Розподільчий диктант
Фразеологія української мови
сформувалась протягом багатовікового історичного розвитку мовної творчості
українського народу, його контактів з іншими народами, їх культурою.
Немає
такої ділянки, галузі життя народу, які б не характеризувалися усталеними
зворотами. Сьогодні на уроці про походження фразеологізмів ми вже говорили. Отже,
зараз ми систематизуємо ці знання. Вам треба
1.виписати фразеологізми, джерелами яких є:
1в. – військова діяльність;
2в.- вислови, що походять з античних джерел
( два учні біля дошки)
використовуючи слова для довідки.
Слова для довідки: колупати піч, око за око, , здавати позиції, дати
гарбуза, едемський сад, сім
п’ятниць на тиждень,
купатися як вареник у сметані, у своєму
репертуарі, дамоклів меч,
ахіллесова п’ята, сізіфова праця, заварити
кашу, схрещувати мечі, не дати наплювати у
борщ, земля обітована, поцілунок іуди, білими
нитками шито, клювати на
живця ,не нюхати пороху, пропаща
сила, караюсь, мучусь, але не каюсь; і чужому научайтесь, і свого не цурайтесь;
бути чи не бути, не нюхати пороху, брати рубіж, як по нотах,
коронний номер, змотувати вудки.
4. Стилістична лабораторія
1. Визначити
стиль застосування фразеологізмів. Зробіть
висновок, у яких стилях вживаються фразеологізми.
Відкрити
збори офіційно-діловий
Під кутом
зору
науковий
Загострити
питання
публіцистичний
Говорити ні
те ні се
розмовно-побутовий
Надати
слово
офіційно-діловий
Вимушена
посадка
різні стилі
Як з гуся
вода
розмовно-побутовий
Блудний
син різні
стилі
Тримати
нейтралітет
офіційно-діловий
Про мене –
хай вовк траву їсть
розмовно-побутовий
Аналіз думок
Отже, у яких
стилях мовлення фразеологізми вживаються з певною метою?
(Фразеологія є окрасою художнього стилю літературної мови; зокрема усної
народної творчості, вони є характерною ознакою розмовно - побутового стилю.
Тому зі стилістичного погляду фразеологічні одиниці групуються на
розмовно-побутові та народно-поетичні: іти світ заочі; хай наші вороги плачуть;
журавлиний ключ вірності. Але окремі усталені звороти можуть бути притаманні
офіційно-діловому, науковому й публіцистичному стилям)
Проблемне запитання Яка відмінність фразеологізмів розмовно-побутового
стилю від усталених зворотів офіційно-ділового й наукового стилів? (Емоційна забарвленість)
2). Багатозначність, синонімія й антонімія
фразеологізмів
Попрацюйте в
парах. З-поміж поданих фразеологізмів випишіть тільки багатозначні. Витлумачте
різні значення кожного, введіть їх до самостійно складених речень так, щоб
проілюструвати їхню багатозначність. За потреби скористайтесь фразеологічним словником.
Гнути спину, крапля
в морі, роззявити рота, бити ноги, у перших лавах.
гнути спину– 1) тяжко працювати;
2)принижуватися
перед кимсь;
роззявити
рота– 1)говорити що-небудь;
2)уважно
слухати;
3)бути
дуже враженим чимось;
4)бути
неуважним;
ставати дибки може
мати:
1)пряме
значення (коли йдеться про тварин) – «ставати на задні ноги».
Приклад:Коні
стали дибки;
2)певним
чином переносне значення (коли йдеться про предмети) – «ставати вертикально».
Приклад:Стіл
став дибки;
3)повністю
переносне значення (коли йдеться про людей) – «чинити опір, рішуче протестувати».
Приклад: Брат
став дибки, бо це було йому не до вподоби;
2. Пошукова
лабораторія
Дібрати синоніми до
фразеологізма « і слід
пропав»:
--
Як у воду впало, і слід прохолов, і слід простиг, і сліду не стало, як
корова язиком злизала, тільки й бачили, як водою змило, як крізь землю
провалився.
3. Дібрати фразеологізми-синоніми.
До поданих
фразеологізмів доберіть синонімічні слова. Встановіть відповідність.
1. Пускати півня 1. Далеко
2. Замилювати очі. 2.
замовкнути
3. За тридев’ять
земель. 3.
вигідно
4. Утратити
свідомість. 4. удосвіта
5. Прикуси язика. 5. здоровий.
6. Брати гору. 6. знепритомніти
7. Вільний птах. 7.
багато
8. На руку ковінька. 8. обманювати,
9. Кров з молоком. 9.незалежний
10. Ні світ ні зоря. 10.
перемагати
11. Зарубати на носі. 11. підпалювати
12. Хоч греблю гати. 12. запам’ятати
4. Дібрати фразеологізми-антоніми:
- З’єднайте
фразеологізми в антонімічні пари:
З рідного
батька здере |
жити на
широку ногу |
Гнути
спину |
останнє
віддасть |
Перебиватися
з хліба на воду |
ні за
холодну воду не братися |
Справляти
реготи |
ревма
ревти |
На ладан
дише |
кров з
молоком |
1. З рідного
батька здере - останнє віддасть
2. Гнути спину
- ні за холодну воду не братися
3. Перебиватися
з хліба на воду - жити на широку ногу
4. Справляти
реготи - ревма ревти
5. На ладан
дише - кров з молоком
ІІ. Узагальнення і закріплення вивченого
6.
«Малюнковий
диктант». Записати фразеологізми за малюнками.
2. Знайди
фразеологізми.
- Назвіть фразеологізми, вжиті у
тексті.
Ми уже
десятикласники. Пора, як кажуть, за розум
братися. Але в багатьох із нас ще вітер
у голові. Тому частенько доводиться бувати на прийомі у начальника, пекти раків і, переступаючи з ноги на ногу, вибачливо обіцяти взяти себе в руки. Але досить нам вийти з кабінету, як знову
за рибу гроші.
-Чи пізнали
себе в героях тексту?
- Чи
використовуєте ви фразеологізми у своєму
мовленні?
- Яка їх
функція у мовленні?
VIII. Домашнє завдання
1. Теоретичний
матеріал опрацювати, у підр. стор. 108
2.Письмове
завдання
1) Написати
розповідь про цікавий випадок у вашому шкільному житті використовуючи
фразеологізми.
VII. Підсумок уроку
1.
Слово
вчителя
- Чи можна сказати, що наявність фразеологізмів у мові
свідчить про мудрість, дотепність її носіїв?
- Яка роль фразеологізмів у мовленні?
Учитель
підводить підсумки роботи за темою
Слово
вчителя: В одній із легенд говориться: “Слово, воно що яблучко: з одного боку
зелене, з іншого боку червоне, тільки вмій його повертати”. Головна думка – в
останніх словах – умій володіти словом, бо воно може мати не одне, а кілька
значень. Кожна людина повинна уміти користуватися мовним багатством рідної мови
та її лексичним різнобарв’ям, бо в ньому всі тони й відтінки, всі переходи
звуків від твердих до найніжніших; все крупно, зернисто, як самі перли.
2.
Рефлексія і
самооцінювання
- Зачитайте свої очікування і
підсумуємо, чи досягли ми бажаного.
- Яку мету ставили перед собою?
- Чого досягли?
- Що нового дізнались?
- Що найбільше здивувало, зацікавило?
3.
Оцінювання
навчальних досягнень учнів.
Мета уроку (формування компетентностей):
предметні: попередження порушень лексичної норми та визначення видів помилок,
формування вмінь та навичок дотримуватись норм української літературної мови;
комунікативні: виховувати готовність у всіх мовленнєвих ситуаціях завжди
говорити правильно;
інформаційні: вміння знаходити інформацію для виправлення лексичних і інших мовних
помилок;
загальнокультурні: прагнення до досконалого володіння рідною мовою.
Завдання уроку:
визначати види лексичних
помилок;
відрізняти помилкове
вживання від правильного;
аналізувати лексичні помилки,
наводити приклади кальок та українських слів у невластивому їм значенні;
розвивати вміння
говорити правильно в щоденному житті, прагнути досконало володіти рідною мовою.
Діяльність учителя: організація лексичного дослідження, групової роботи,
здійснення контролю за виконанням, оцінювання результатів роботи за допомогою
онлайн-ресурсів.
Діяльність учня: постановка цілей, робота в групах, з електронними ресурсами,
комунікація в чаті, рефлексія, самооцінювання.
ЕОР: онлайн-словник ”Словопедія”, інтерактивна вправа на платформі LearningApps.org, тест на платформі “На урок”.
Спосіб оцінювання: самооцінка в чаті, оцінка за тест на платформі “На
Урок”.
Форми зворотного зв’язку: спілкування в чаті, виступ спікерів після
виконання групової роботи, демонстрація правильних та неправильних відповідей
після виконання тесту.
Перелік завдань для опрацювання учнями: лексичне дослідження, редагування, робота
з електронними ресурсами, словникова робота, групова робота, самооцінювання,
рефлексія
Хід уроку
І. МОТИВАЦІЯ (СЛАЙД № 1)
Учитель. Уявіть, що ви йдете вулицею після
уроків додому. Чи привернув би вашу увагу напис на білборді? Чи побачили ви помилку? Так. У
цій рекламі допущено порушення лексичної норми. Відповідно до норм
української лексикології вживаємо РЕМОНТ НА ВИПЛАТ.
Унаслідок чого виникла ця помилка? Це порушення
спричинене калькуванням слова з російської мови. Тож про кальки та
про інші випадки порушення лексичної норми і йтиметься сьогодні на уроці
ІІ ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ.
ТЕМА УРОКУ (СЛАЙД № 2):
Найпоширеніші випадки порушення лексичної норми,
кальки з інших мов, недоречне вживання українських слів у невластивому їм
значенні.
МЕТА УРОКУ (СЛАЙД
№ 3):
Учитель. Ви
повинні навчитися визначати види лексичних помилок; відрізняти
помилкове вживання від правильного; аналізувати
лексичні помилки, наводити приклади кальок та українських слів у невластивому
їм значенні; розвивати
вміння говорити правильно в щоденному житті, прагнути досконало володіти
рідною мовою.
Після ознайомлення із цілями
уроку, можливо, ви хотіли б додати свої? Отож наші цілі СПІВПАДАЮТЬ? Ні, бо ВОНИ ЗБІГАЮТЬСЯ! Так, мені приємно, що вони в нас спільні.
Тож розпочинаймо нашу роботу.
ІІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ (СЛАЙД № 4).
Онлайн-інтерв’ю:
1. Що
вивчає лексикологія? (Словниковий склад мови - лексику)
2. Що таке лексика? (Це сукупність слів, які вживаються у мові)
3. Що таке лексичне значення слова? (Те, що слово означає)
4. Які види
лексичних помилок ви знаєте?
ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ (СЛАЙД №
5)
Починаючи роботу над сприйняттям та усвідомленням
навчального матеріалу, учитель пропонує
учням розглянути таблицю і ознайомитися з видами лексичних
помилок. Учні записують ці види помилок у
зошити у вигляді таблиці. Значення слів “плеоназм” та “калькування” з’ясовуємо,
використовуючи електронний ресурс “Словопедія”.
Матеріал для вчителя:
- росіянізм - слово або мовний зворот, запозичений з російської мови або побудований за
зразком російських слів і виразів:
Треба приймати участіє у різних міроприємствах.
- тавтологія – повтор слова, спільнокореневих
слів в одному або сусідніх реченнях: Школярам доручили прибрати шкільний
двір.
- плеоназм – дублювання значення у двох словах:
Кожному гостеві нашого закладу подарували пам’ятний сувенір.
- калькування - творення слів і окремих
виразів шляхом копіювання того самого способу, яким вони утворені в іншій мові,
у мові-джерелі: Ваша відповідь вірна.
-
уживання слів у невластивому значенні: Молоко дуже корисливе для
дитячого організму.
V. ВИКОНАННЯ ЗАВДАНЬ НА ФОРМУВАННЯ
ТА ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК.
1. (СЛАЙД № 6) Після ознайомлення із теоретичним матеріалом вчитель
пропонує учням здійснити лексичне дослідження на розрізнення видів
помилок. Із запропонованих на слайді словосполучень потрібно
дібрати
приклади та записати в
таблицю попереднього
слайду навпроти виду лексичної помилки:
На
протязі місяця - невластиве
значення (в даному контексті вжито неправильно, але слово існує в українській мові).
Гарно
получається - росіянізм
(суржик).
Творець
створив твір - тавтологія (вживання
спільнокореневих слів).
Перша прем’єра - плеоназм (вживання
двох слів, які звучать по-різному, але мають одне значення).
Співпадіння обставин (
калькування - російські слова української мові, в українській є свої
відповідники)
2.
(СЛАЙД № 7) Лексичний
коректор. Для усвідомлення видів лексичних помилок вчитель пропонує об’єднатися в групи,
використовуючи режим “сесійна зала” у зумі. Завдання групам: 1 - виписує
кальки; 2 - слова вжиті у невластивому значенні. По групах увести відредаговані варіанти словосполучень до речень.
Зробити наступним чином (зробити таким чином) - невластиве значення.
Слідуюча зупинка (наступна
зупинка) – калька.
Відношення до батьків (ставлення до батьків) –
невластиве значення.
У свою чергу (і собі) – калька.
Узяти себе в руки (опанувати себе) – калька.
Невірний номер (неправильний номер) -
невластиве значення.
3. Проведення здоров”язбережувальної хвилинки - гімнастики для очей (СЛАЙД № 8).
4. (СЛАЙД № 9) Виконання
інтерактивної вправи на платфомі LearningApps.org. за покликанням https://learningapps.org/6357090 для закріплення вивченого
матеріалу. Активуємо вкладку «правильного вживання» і по черзі
називаємо правильну відповідь.
VІ. ПІДБИТТЯ
ПІДСУМКІВ (СЛАЙД № 10).
Для підсумку засвоєння теми можна
запропонувати виконати самостійно заздалегідь підготовлені тести на
онлайн-платформі «На урок» з теми «Лексичні помилки». Виконавши
завдання, діти зможуть одразу перевірити
правильність їх виконання і побачити, де, можливо, були помилки.
VІІ. РЕФЛЕКСІЯ. ОЦІНЮВАННЯ (СЛАЙД № 11).
Учитель. На
завершення виконаймо вправу на рефлексію “Незакінчене речення”. Оберіть речення
й закінчіть його:
·
Сьогодні на уроці я запам”ятав….
·
Сьогодні на уроці я навчився…
·
Сьогодні на уроці я зрозумів…
·
Цікавим для мене було...
Учитель. А тепер, діти,
проведіть самооцінку свого емоційного стану під час уроку та надішліть мені смайлики в чат, які б
свідчили про ваш настрій, а також можете оцінити рівень засвоєння матеріалу,
поставивши собі оцінку за роботу на уроці від 1 до 12 балів.
Приємно бачити, що у вас гарний емоційний стан, який
ви засвідчили надісланими смайликами.
VІІІ. ДОМАШНЄ
ЗАВДАННЯ (СЛАЙД № 12).
Зробіть два-три фото порушень лексичної норми,
допущених у рекламі та оголошеннях, і надішліть їх у чат на початку наступного уроку.
Мета: поглибити суть поняття «пароніми», формувати навички
доречного використання паронімів, розвивати пізнавальне ставлення до слова,
виховувати культуру думки та мовлення, навчати ощадливості та раціонального
використання коштів.
Цілі
уроку
Учень (учениця)
Знаннєвий
компонент:
-
розуміє
суть поняття «пароніми»;
-
пояснює
найпоширеніші випадки порушення лексичної норми;
-
визначає
роль і стилістичні можливості вивчених лексичних одиниць, комунікативно доцільно використовує їх у власному мовленні.
Діяльнісний
компонент:
-
організовує
свою діяльність (мотивує, ставить цілі, планує, прогнозує, контролює, здійснює
рефлексію, коригує);
-
організовує
й планує навчальне співробітництво з учителем та однокласниками;
-
дотримується
лексичної норми в усних і писемних висловленнях;
-
уживає слова
відповідно до їхніх лексичних значень, правильно
використовує у мовленні пароніми;
-
додержується
лексичної сполучуваності слів;
-
виявляє
й усуває порушення лексичних норм, норм слововживання;
-
оцінює
власне й чуже мовлення з погляду точного, доречного й виразного слововживання;
-
висловлює міркування
й пропозиції щодо гармонізації спілкування.
Ціннісний
компонент:
-
висловлює
власне розуміння цінностей.
-
демонструє
повагу до себе й інших, добираючи і вживаючи потрібні слова.
Емоційний
компонент
-
висловлює
адекватні почуття і враження від почутого й прочитаного;
уміє керувати почуттями відповідно до обставин.
Поведінковий
компонент
-
демонструє
на уроці активність, ініціативність, відповідальність.
Тип
уроку: поглиблення та
засвоєння знань і формування вмінь і навичок.
Обладнання: підручники, маркери, паперові промінці, ТЗН.
Перебіг уроку
І.
Мотиваційний етап.
1.
Забезпечення емоційної готовності до уроку.
Вправа «Портрет у промінні сонця». Учням роздати промінці,
на яких потрібно записати одну-дві свої позитивні якості (добрий, кмітливий
тощо). Промінці прикріплюють до розміщеного на дошці або фліпчарті сонця.
Учитель зачитує «портрет» класу.
2.
Актуалізація опорних знань, умінь і навичок.
Розминки:
Мовна. Проказування скоромовки. Два бобри брунатно-бурі
бобралися у баюрі. «Правда, брате бобре, добре?» – «Пречудово, брате бобре!»
Лексична. Дібрати синоніми й антоніми до рис характеру,
записаних на промінцях.
Орфографічна. Словниковий диктант: брунатно-бурий,
пречудовий, бюджет, щасливий, пестливий, туристський, видання, ефективний,
взуття, щастя, піджак, страждання, пом’якшити, сусідський, позичений,
зосереджений, упередження, найважливіший.
3.
Епіграф до уроку. Щастя за
гроші не купиш (Народна творчість).
ІІ.
Цілевизначення і планування навчальної діяльності.
1.
Повідомлення
теми, мети уроку.
2.
Вибір
особисто значущих цілей.
3.
Планування
роботи.
ІІІ.
Реалізація мети.
1.
Спостереження.
Уривок із учнівського твору: «Усі мами вродливі, але моя – найкрасивіша! Вона
немов морфологічна красуня: карі розкосі очі, чорне розкішне волосся, струнка
постава».
-
Яке
слово вжите в невластивому значенні?
-
Як
називають близькозвучні слова?
2. Повторення
та поглиблення фактичного матеріалу.
Пароніми – це
близькі за звучанням, але різні за значенням і написанням слова (пари слів).
Наприклад: музичний – музикальний, адресат – адресант. Пароніми можуть бути
близькими за значенням (сусідній – сусідський), протилежними (еміграція –
імміграція), різними (талан – талант). У художній літературі пароніми
використовують для створення каламбурів: «Прийомний син барона
був баран» (Ліна Костенко).
3.
Робота з підручником (Заболотний О. В., Заболотний В. В. Українська мова
(рівень стандарту): підручний для 10 класу закладів загальної середньої освіти.
– Київ: Генеза, 2018).
Виконання вправ 72,
73, 74.
4. Словникова
робота:
споживний/споживчий/споживацький.
Джерело: http://slovopedia.org.ua/32/53409/32243.html
Літературне слововживання
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
СПОЖИВНИЙ , СПОЖИВЧИЙ , СПОЖИВАЦЬКИЙ
СПОЖИВНИЙ – СПОЖИВЧИЙ –
СПОЖИВАЦЬКИЙ
Споживний. Який
стосується споживання, придатний для нього; їстівний: споживні
властивості, споживні гриби, споживний фонд.
Споживчий. Який
служить для задоволення потреб споживання: споживчі товари, споживча
кооперація, споживче товариство.
Споживацький. Властивий
тому, хто прагне тільки до задоволення власних потреб: споживацькі
настрої, споживацькі інтереси, споживацьке ставлення, споживацька психологія.
5. Аудіювання
тексту.
Споживчий
кошик
Спожи́вчий ко́шик —
набір товарів, що характеризує типовий рівень і структуру місячного
(річного) споживання людини або сім'ї. Використовується для розрахунку мінімального
споживчого бюджету (прожиткового мінімуму), виходячи із вартості споживчого
кошика в актуальних цінах. Застосовується як база для порівняння розрахункових
і реальних рівнів споживання.
На основі даних по
споживчому кошику та споживчому бюджеті розраховуються такі показники, як
мінімальна зарплата і мінімальна пенсія. Поняття споживчого кошика існує в
багатьох країнах світу. Проте ці «кошики» мають певні національні особливості:
споживчий кошик американця нараховує 300 продуктів і послуг, француза —
250, англійця — 350, німця — 475. Український споживчий кошик
нещодавно був розширений до 297 найменувань продуктів.
Наприклад, у споживчому
кошику британця передбачені витрати на підключення до інтернету, покупку
мр-3-плеєра та гітари, а також послуги садівника. Навіть найменш забезпечені
німці мають право на цифровий фотоапарат та відеокамеру, сканер та принтер, а
також тонометр. Французи закладають у споживчий кошик послуги перукаря,
косметичні засоби та харчі для котів та собак.
Крім
того, експерти
вважають, що найраціональнішою є така структура споживання, коли на харчі
витрачається до третини доходів, непродовольчі товари (одяг, меблі) —
47 %, і решта — на послуги. В українському ж споживчому кошику левова
частка доходів (понад 65 %) витрачається на харчі, а деякі непродовольчі
товари та послуги не згадуються взагалі. Наприклад, вважається, що пенсіонерам
не потрібні ані плавки, ані купальники, школярі можуть обійтися двома
підручниками на рік, а студенти взагалі мають обходитися без підручників.
Платна медицина та платна вища освіта взагалі не згадуються, бо, згідно із
Конституцією, вони в Україні мають надаватися безкоштовно (за матеріалами Вікіпедії).
Обговорюємо почуте
-
Від
чого залежить мінімальна заробітна плата і мінімальна пенсія?
-
Для
чого використовується споживчий кошик?
-
Який
зв’язок між споживчим кошиком та сімейним бюджетом?
-
Як
можна поповнити доходи, якщо бюджет сім’ї дефіцитний (доходи менші за витрати)?
-
Чи
знаєте ви вартість споживчого кошика українця?
Прожитковий мінімум
українця – 1777 гривень.
-
Що
можна купити за ці гроші?
ТСН у 2015 році
провела власне розслідування. Журналісти з’ясували, що мінімальний набір
предметів гардеробу (одяг, взуття) становить для чоловіків 8780 гривень, для
жінок 9395 гривень при умові, що, наприклад, штани – одні на 4 роки, зимове
пальто – одне на 8 років (за законодавством). Київський юрист Станіслав Батрин
у тому ж році подав до суду щодо споживчого кошика, виграв справу і змусив
Кабмін переглянути вартість прожиткового мінімуму (ТСН від 23 серпня 2015 р.).
-
Як
мудро жити в умовах економічної нестабільності?
-
Як
ви можете заощаджувати гроші?
|
- Чи є ефективними поради однокласників?
-
Поясніть
значення паронімів ефектний –
ефективний.
-
Чи
потрібно лікувати людей, для
яких пріоритетним заняттям є лічити
гроші?
Лікувати душі
Лічити душу
6. Складання
паспорта слова.
Переконана, що кожне слово, як і людина,
може отримати свій паспорт. По-перше, слово має своє походження, місце, де
народилося. По-друге, у слова є вік. Наприклад, є слова-пенсіонери, а є
новонароджені. По-третє, є слова, відомі всім, а є маловідомі. Також слово має
власне забарвлення, воно може викликати різні емоції.
Паспорт слова
1.
Національність
(власне українське/запозичене).
2.
Вік
(активна лексика/пасивна(неологізм, застаріле)).
3.
Сфера
використання(загальновживане/обмеженого вжитку (професійне, діалектне, жаргонізм)).
4.
Стилістичне
забарвлення (емоційно забарвлене чи нейтральне).
5.
Світлина.
Паспорт слова «щастя»
1. Власне
українське, слов’янського походження.
2. Активна
лексика.
3. Загальновживане.
4. Органічно
емоційне слово, що містить позитивне емоційне забарвлення.
5.
Лексична розминка. Доберіть синоніми, антоніми до слова щастя, фразеологізми зі словом.
Синоніми: 1 синонімічний ряд: щастя, доля,
талан, жереб;
2 синонімічний ряд: щастя,
задоволення, утіха, кайф, насолода, розкошування, раювання, блаженство,
благодать;
3 синонімічний ряд: щастя, успіх, талан, тріумф.
Антоніми: щастя – горе, біда, лихо, нещастя.
Фразеологізми: випадає щастя, мати щастя, попитати щастя,
щастя моє, щастя ще десь завалялося.
-
Яке
заняття робить вас щасливими?
Міні-дискусія. Чи потрібно мати багато грошей, щоб бути
щасливою людиною?
Культура мовлення. Відредагуйте вірш Ліни Костенко,
замінивши виділені слова доречними паронімами.
На світі можна жить без талонів,
По-різному дивитися на світ :
Широкими очима , з-під долоні ,
Крізь пальці ,
У квартирку
,
З-за воріт .
Від цього світ не зменшиться
нітрохи ,
А все залежить від людських зірниць –
В широких відіб’ється вся епоха ,
У звужених – збіговисько дрібниць.
На світі можна жить без еталонів,
По-різному дивитися на світ :
Широкими очима , з-під долоні ,
Крізь пальці ,
У кватирку ,
З-за воріт .
Від цього світ не зменшиться нітрохи
,
А все залежить від людських зіниць
–
В широких відіб’ється вся епоха ,
У звужених – збіговисько
дрібниць
Домашнє
завдання
Написати есе «Будьте щасливі і розрізняйте ціну і цінність речей»
(до 150 слів).
ІV. Рефлексія та оцінювання.
-
Яка
інформація була новою?
-
Що
зацікавило, збентежило?
-
Який
вид роботи сподобався?
-
Де
використаю отримані знання та набуті вміння?
-
Що
потрібно вдосконалити?
-
Якими
ви були на уроці:
тактовними чи
тактичними
дружніми чи
дружними
людяними чи
людними?
-
Яким
був матеріал уроку
корисним чи
корисливим
інформативним чи інформаційним?
Додаток: тактовна відповідь, дружній погляд, дружний
клас, людяний учинок, корисна інформація, інформативний виклад.
Наостанок. Норвезький письменник Арне Гарборг сказав, що
за гроші «ви купите їжу, але не апетит; ліки, але не здоров’я; м’яке ліжко, але не сон; знання, але не мудрість; блиск, але не вроду;
світло, але не тепло; розваги, але не радість; знайомих, але не друзів; слуг,
але не вірність».
І. Мотиваційна хвилинка (оберіть для себе
те, чого очікуєте від уроку)
ІІ. Актуалізація опорних знань і навичок:
1. Що називається синонімами? Наведіть приклади.
2. Яка їх роль у мові?
3. Чи часто ви користуєтесь словником синонімів?
ІІІ. Повідомлення теми і мети
уроку
Робота з правилом сторінка 27-28
Синоніми (грецьк. synonymos — однойменний) — близькі за значенням слова:
горизонт, обрій, небосхил, крайнебо, виднокруг, овид. Вони відрізняються лише
відтінками значення (хотіти, жадати); стилістичним забарвленням (базікати —
розмовне, говорити — нейтральне); можливістю поєднуватися з іншими словами
(дефект у товарі, недолік у роботі, вада в характері людини — аж ніяк не
скажеш: дефект у характері людини). Синоніми можуть бути й тотожними за
значенням: століття — сторіччя, Фразеологічні
синоніми можуть бути
близькими, а не тотожними за значенням. Наприклад, стійкі сполуки як віл, як
звір, як проклятий хоч і мають загальне значення (з великим напруженням
працювати), проте відрізняються відтінками: як віл — без утоми багато й
старанно працювати; як звір — несамовито працювати; як проклятий — працювати
не перестаючи, не даючи собі відпочинку. Антоніми (грецьк. anty — проти й onyma — ім’я) — протилежні за значенням
слова: темний — світлий, сідати — уставати, пекло — рай. Антоніми переважно
належать до однієї частини мови. Вони об’єднуються не в ряди, а в пари:
жорстокий — ніжний, весело — сумно. |
ІV. Закріплення нового матеріалу
Лінгвістичне спостереження
Запишіть речення. Підкресліть синоніми і поясніть їх значення.
1. Наче зачарований велетень, стояв ліс (Панас Мирний). 2.
Під гаєм в’ється річенька
(Л. Глібов). 3. По діброві
вітер виє (Т. Шевченко). 4. Ой піду я в бір темненький
(Леся Українка). 5. Могутнім спокоєм дихає праліс.
-
Знайдіть синоніми й антоніми.
-
Визначте, які з них контекстуальні.
2. До кожного з іменників підберіть по кілька відповідних синонімів, поданих у довідці, і запишіть їх у вигляді 12 синонімічних груп.
Область. Яр. Бій. Болото. Палиця.
Гілка. Глибина. Бідолаха. Нероба.
Голяр. Верткість. Огорожа.
Довідка. Яруга. Глибочінь.
Баталія. Край. Зона. Байрак. Віти.. Перукар. Балка. Битва. Дручечок. Ломака.
Гультяй. Паркан. Бідаха. Ледар. Вітка.
Ограда. Вертлявість. Глибинь. Бідар. Ковінька. Неборак. Сіромаха.
Бідняк. Гультіпака. Трясовина. Цирульник. Тин. В’юнкість. Драговина.
3.
Виконати вправу 3 сторінка 28
4.
Виконайте тести
Тести:
1. Синонімічним є ряд слів
А курйозний, смішний, комічний,
кумедний
Б
крикливий, галасливий, горластий, голосовий
В
красномовний, золотоустий, говіркий, пишномовний
Г
короткочасний, скороминущий, нетривалий, миттєвий
2. Синонімічним є ряд слів
А
засмоктуватися, грузнути, застрягати, стругати
Б гостинний, хлібосольний,
привітний, щирий
В
волохатий, кошлатий, ворсистий, хутряний
Г
гідність, честь, достойність, чесність
3. Антоніми подано в рядку
А
помисливий – легковажний
Б
схарапуджений – бадьорий
В
опецькуватий – лагідний
Г
знавіснілий – спокійний
4.
Контекстуальним
антонімом до слова небо може бути
А гора
Б море
В хмара
Г земля
5.
Установіть
відповідність
Слово Синонім
1 огрядний
А широкоплечий
2 кремезний
Б неповороткий
3 вайлуватий
В тендітний
4 чепурний
Г опасистий
Д охайний
6.
Установіть відповідність
Слово
Антонім
1 млявий
А запопадливий
2 мінливий
Б бадьорий
3 буденний
В казковий
4 упереджений
Г зверхній
Д стійкий
V. Систематизація та узагальнення засвоєного
матеріалу
1. Які слова називаються синонімами?
2. Які слова називаються антонімами?
4. Яку стилістичну роль відіграють синоніми?
5. Чи досягли ви мети уроку? (Обери для себе знак і намалюй в зошиті)
Мета: сприяти
розумінню учнями потреби
збереження питомо українських слів, поглиблювати їхні знання про джерела заміни запозичених слів
українськими відповідниками; плекати у школярах стійкий україномовний імунітет.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу
Технологія розвитку критичного мислення: вивчення інформації на
основі тексту
Х І Д У Р О К У
І.
Вступна частина
¤ Актуалізація
Бесіда. Під час
бесіди обговорити з дітьми ситуацію, яка дуже часто простежується в соцмережах,
—велике засилля іншомовних слів. Чи таке явище
є
нормальним?
Мікрофон.
Учні висловлюють свої думки, дають їм оцінку.
¤ Мотивація
Учитель. Чи правильним буде, коли українські слова поступатимуться своїм місцем чужинцям? Сьогодні ми маємо з’ясувати, чия позиція є
правильною.
¤ Тема, очікувані
результати
Слово вчителя.
Сьогоднішню тему уроку ми будемо розглядати у контексті ролі мови в державотворчих процесах. Для цього ми скористаємося досвідом Франції у врегулюванні мовного
питання і з’ясуємо, чому так жорстко французи ставляться до цього
питання.
ІІ.
Основна частина уроку
¤ «Спрямоване
читання».
Стаття .З історії мовного регулювання Франції (https://www.radiosvoboda.org/a/3545488.html)
Київ –
З огляду на посилення русифікації України за рік діяльности Президента Віктора
Януковича і підконтрольних йому уряду та парламенту, варто придивитися до
мовних політик в інших державах, зокрема і до французької моделі (як це зробили
в деяких європейських країнах, зокрема й у нашої сусідки Польщі). Франція –
одна з найдавніших європейських держав, порівнянна з Україною в багатьох
параметрах. І відмінною від неї багато в чому, хоча б у ставленні до своєї
мови.
Історія мовного регулювання у Франції
нараховує щонайменше п’ять століть, і його роль у формуванні мовної єдности, а
відтак перетворення цієї єдности в національну державу французів, неоціненна.
Франція однією з перших замахнулася на фортецю латинської мови.
Перші акти (Муленcький указ 1490 року та
Ліонський указ 1510 року) стосувалися в основному судових справ. Указ
Вілле-Котере, підписаний 1539 року королем Франциском І, став засадничим щодо
першости і винятковости французької мови у середньовічній Франції. В статті
111-й цього указу під назвою «Проголошувати і складати всі акти французькою
мовою» йдеться про таке: «Ми хочемо, щоб відтепер усі рішення, вироки, а також
інші процедури… розслідування, контракти, заповіти та інші юридичні і судові
акти проголошувалися, складалися і видавалися сторонам рідною французькою мовою
і не інакше».
1635 року було створено Французьку
академію, головна мета якої – фіксація стану французької мови та її
регулювання. Задля цього почалася робота над словником французької мови, перше
видання якого вийшло в 1694 році.
Закон часів Великої Французької революції,
ухвалений 1794 року (так званий закон другого термідора другого року), на
відміну від попередніх королівських указів, було спрямовано проти місцевих мов,
діалектів і говірок. Він складався всього з чотирьох статей, але передбачав
піврічне ув’язнення за вживання інших мов.
Обов’язкове шкільне навчання, запроваджене
1882 року, забороняло учням користуватися в школах їхніми рідними мовами і
діалектами. До початку 50-х років ХХ століття французькі вчителі практикували
покарання, в тому числі і методи фізичного впливу до тих учнів, які переходили
на інші, ніж французька, мови. Навіть були спеціальні посади
вчителів-наглядачів, що стежили, якою мовою спілкуються учні на перервах.
Ухвалений у 1951 році закон про навчання
місцевими мовами і діалектами передбачав факультативне вивчення в школі
баскійської, бретонської, каталонської та окситанської мов. Пізніше додалися
корсиканська, гаїтянська і меланезійські мови.
Ключовими нормативно-правовими актами
новітнього часу стали закони про вживання французької мови 1975-го і 1994 років
(про останній закон – нижче), а також доповнення конституції Франції в 1992
році статтею про державність французької мови. У 2008 році було внесено ще одну
поправку до конституції, згідно з якою «регіональні мови є частиною надбання
Франції».1999 року Конституційна рада Франції заборонила ратифікацію
Європейської хартії регіональних або міноритарних мов, покликаючись на те, що
Хартія «зазіхає на конституційні принципи неподільности Республіки, рівности
перед законом і єдности французького народу». До речі, французька авторка Івон
Больман у своїй книжці «Мовні війни в Европі» назвала цей документ машиною
війни.
Закон
Тубона
Чинний на сьогодні закон 1994 року (так
званий закон Тубона), названий за прізвищем тодішнього міністра культури і
франкомовности Жака Тубона, який вносив мовний законопроект у Національну
асамблею (резонансним законам у Франції прийнято давати ім’я профільних
міністрів). На відміну від закону 1975 року, в тубонівському були встановлені
штрафні санкції за порушення закону.
Відповідно до
Закону Тубона, французька мова є мовою освіти, праці, торгівлі та публічних
послуг. Вона – привілейований засіб зв’язку між державами франкомовної
спільноти. Використання французької мови обов’язкове в описі поширення й умов
гарантії майна, продукту або послуг, а також у рахунках і квитанціях.
Детально врегульовані різні сфери
суспільного життя, зокрема сфера роботи, працевлаштування і дільности
підприємств. Наприклад, умови й колективні угоди про роботу та угоди
підприємства або установи повинні бути складені французькою мовою. Будь-яке
положення, застосоване до найманого працівника, є нечинним, якщо воно складене
іноземною мовою. Кодекс про працю зобов’язує укладати трудовий договір у
письмовій формі французькою мовою. Якщо посада, що є об’єктом договору, може
бути названа іноземним терміном, який не має відповідного аналога у французькій
мові, то іноземний термін обов’язково пояснюється французькою. Внутрішній
розпорядок будь-якого підприємства, незалежно від форми власности, виду
діяльности, складається французькою мовою. Такі ж положення стосуються
будь-якої письмової, усної або аудіовізуальної реклами.
«Будь-який напис чи оголошення, зроблені в
громадських, публічних місцях або в громадському транспорті і призначені
інформувати населення, повинні бути зроблені французькою мовою», – читаємо в
іншій статті закону. Закон Тубона регламентує статус французької мови в освіті
(мова освіти, іспитів і конкурсів, а також дисертацій і доповідей державних і
приватних закладів – французька, за винятками, виправданими тими випадками,
коли викладачі запрошені з іноземних держав) та в засобах масової інформації
(публікації, огляди, повідомлення, поширювані у Франції через засоби масової
інформації, повинні бути французькою або ж, принаймні, супроводжуватися тезами
французькою).Закон зобов’язує уряд щороку до 15 вересня подавати парламентові
звіт про стан французької мови.
Інституції
і громадські організації із захисту французької мови
Сьогодні на сторожі французької мови стоїть
низка інституцій, підпорядкованих або президентові, або прем’єр-міністрові. Це,
зокрема, Вища рада французької мови,
Головна комісія з термінології та неологізмів, спеціалізовані
термінологічні комісії Французької Академії, які координуються підрозділом
Міністерства культури, Головним управлінням з питань французької мови.
Контроль за застосуванням закону покладено
на Головну дирекцію конкуренції, споживання і боротьби з контрабандою, Бюро
перевірки реклами, Вищу раду з телебачення і радіомовлення та асоціації захисту
французької мови. Таких асоціацій чимало. Назву деякі: «Майбутнє французької
мови», «Оборона французької мови», «Право розуміти», «Асоціація комп’ютерників,
які розмовляють французькою», тощо.
До речі, французи придумали «стимул» для
високопосадовців та відомих приватних власників, які публічно ігнорують
французьку мову: щороку їм присвоюють титул «Англійський попихач (наймит)» або
«Англійський попихач міжнародного рівня».
Думки,
висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче
відображають позицію Радіо Свобода
1.Опрацьовуємо статтю колективно, але із зупинками.
Роблячи паузу, діти виділяють ті чи інші уривки у творі, необхідні для аналізу (можна
застовувати маркування).
2. Бортовий
журнал (у ньому виписуємо цитати)
3.Коло ідей (учні діляться своїми
міркуваннями стосовно позиції французів)
ІІІ.
Підсумкова частина
Таблиця
«З –Х-Д»
Домашнє завдання: написати есе «Мова — фортеця»
Мета: закріпити
й поглибити знання школярів про власне українські слова; закріплювати навички
роботи зі словниками; спрямувати учнів на введення слів цієї групи до їхнього
активного словника; розвивати в школярів мовне чуття, а також вміння
правильного та майстерного вибору з-поміж синонімів найбільш точного,
стилістично доречного відповідно до
ситуації спілкування слова; удосконалювати логічне та образне мислення,
виховувати культуру мовлення; прищеплювати несприйняття мовного суржику як
однієї з яскравих ознак комплексу малоросійства.
Тип уроку: урок закріплення знань і навичок.
Обладнання: підручник.
ХІД УРОКУ
І. Повідомлення теми і мети уроку.
ІІ. Відтворення теоретичних відомостей.
◊ Прочитати.
Дати відповідь на запитання: які слова є
власне українськими? Навести приклади таких слів. Пояснити, чому відродження
власне української лексики є важливим.
Однією
з граней самобутності і краси будь-якої мови є її лексична неповторність.
Власне українська лексика якраз і відображає національні особливості рідної
мови. Саме цю лексику упродовж століть підступно намагалися знівечити,
затушувати, замовчати, відсуваючи її на задній план, облудно чіпляючи до слів
ярлик застарілості, вилучаючи їх зі словників і повсякденного вжитку. Тому
відродження рідної мови шляхом широкого використання в мовленні такої лексики –
важливе завдання сучасності.
(З
журналу)
◊ Робота з підручником.
Опрацювання
теоретичного матеріалу (с. 34, власне українська лексика).
Ввести слова до самостійно складених
речень.
Громада – група людей,
об’єднаних спільністю проживання, становища, інтересів. Досконалий – такий, що має потрібний ступінь довершеності,
визначається повнотою позитивних якостей. Хист
– уміння що-небудь роботи, здібності. Зворушливий
– такий, що викликає зворушення, глибоке почуття хвилювання. Чепурний – такий, що відзначається
чистотою, стежить за чистотою житла, за власним виглядом. Печеня - м’ясна страва – запечене або смажене м'ясо. Хурделиця – заметіль, сильний вітер зі
снігом. Питомий – такий, що означає
кількість, роль, значення або місце когось або чогось. Зухвалий – такий, що не виявляє належної поваги, пошани до когось
або чогось. Негаразди – обставини, що
складаються несприятливо, погано, як потрібно. Навмисне – з певним наміром, заздалегідь визначеною метою. Знестяму – не тямлячи нічого, у стані
розгубленості. Либонь – означає деяку
непевність, сумнів у вірогідності висловлюваного. Навпростець – найкоротшим шляхом, по прямій лінії.
Власне українські слова підкреслити.
Плекати – дбайливо піклуватися,
дбати, вирощувати. Плесо – спокійна
широка поверхня види (річки, ставу). Яса
– світло, сяйво.
Два-три дібраних слова увести до
самостійно складених речень (усно).
1. Лелека. 2. Полуниця. 3. Осоння. 4. Скриня. 5.
Обрій. 6. Завзяття. 7. Бентежити. 8. Вщерть. 9. Дошкуляти. 10. Погідний.
Вказати іншомовні слова. З’ясувати їхні
лексичні значення, за потреби звернувшись до словника. Коли використання
іншомовних слів є доречним, коли – небажаним?
С л о в н и к.
Патерналізм – політика великих
держав, спрямована на поневолення економічно слаборозвинутих країн під виглядом
«піклування про слабкі народи», одна з форм неоколоніалізму. Автракія – політика господарського
відособлення, створення замкнутого самодостатнього господарства в межах окремої
країни або групи країн. Корупція –
підкупність, продажність державних, політичних і громадських діячів, службовців
державного апарату. Ген – одиниця
спадкової речовини, за допомогою якої ознаки і властивості батьків передаються
нащадками.
Вказати слова, що є ненормативними. Дати
визначення поняттю «лексична норма». Що таке суржик? Навести приклади вживання
суржику зі шкільного життя.
Мовна норма – той мовний варіант у
сфері вимови, слововживання, словозміни, який закріплений практикою і
рекомендований до вживання як обов’язковий. Лексична
норма – норма вживання слова у властивому йому лексичному значенні і норма
сполучуваності слова з іншими словами в реченні. Суржик. – 1. Суміш зерна пшениці й жита, жита й ячменю й вівса
і т. ін.; борошно з такої суміші. 2. перен. Елементи двох або кількох мов,
об’єднані штучно без додержання норм літературної мови.
Свій вибір обґрунтувати.
Міститься. Пощастило. Заходів. Замісником. Вважаю.
Численні. Ставлення. Трапляються. Винятки. Дорівнює.
З-поміж двох висловів вибрати нормативний.
Вибране словосполучення записати.
Громадянські права, передплата на журнал, пам’ятка
архітектури і мистецтва, акварельні фарби, знепритомніти, замовити каву,
нехтувати звичаї і нехтувати звичаями (нормативними
є обидва вислови).
♦ Прочитати уривок з фейлетону.
Чи можна вважати використання суржику літературним
прийомом? Назвати відомих вам письменників та артистів, які послуговувались цим
прийомом. Чи завжди використання суржику на сцені є доречним? Навести приклади.
Запросили
язиковєдов із північної столиці сусідньої держави, які будь-кому язика розв’яжуть.
Тобто визначать його шкідливість. Случай, як сказав один з тих язиковєдов,
тяжолий. Хохол! Натуральний!
Газети
другодні з жахом повідомили, що в Кієве викрили типа, «зараженого вирусом
зоологического национализма», який уперто «балакав» на «своей мове».
Скільки
раніше виловили націоналістів, не лімітований відстріл їх дозволили, труїли їх,
як колорадських жуків, а за півстоліття так усіх і не виловили!
(Репортаж
із майбутнього підготував
Панько
Печерянин)
♦ Вільний диктант.
Кому
потрібен суржик? А нікому. Ні українцю,
ні росіянину, ні греку чи болгарину, які проживають в Україні. Хіба що
прихильником Вєрки Сердючки, які чужої мови не навчились і на свою не
спромоглись.
Кожного
з нас суржик має ображати як людину, як громадянина, як українця. Невже у своїй
державі на ім’я Україна ми не можемо бути таки українцями, а не суржиковими
хохлами, не Вєрками Сердючками, не Довгоносиками, не Кроликами, які будь-яке
зілля стравлять?
Будьмо
ж мудрими! Бо вийшовши з віків рабської покори, наш народ зберіг свій єдиний
скарб – мову.
(За Л. Кореневичем)
IV. Підведення підсумків уроку.
Опрацювати конспект
Нормативне й ненормативне мовлення. Типи норм.
Автор розробки: Кулинич Ніна Іванівна,
викладач-методист української мови та літератури
Навчальний заклад: Відокремлений
структурний підрозділ «Смілянський технологічний фаховий коледж Національного
університету харчових технологій»
Курс: 1 (навчання студентів у дистанційному режимі)
Назва навчальної програми: робоча
програма навчального предмета «Українська мова»
для студентів усіх спеціальностей та освітньо-професійних програм/ Олійник О. Л., Яковлєва С. В., Кулинич Н.І.,
Демченко О. М.-Сміла, ВСП «СТФК НУХТ»,
2020.
Авторська робоча програма занять з української мови для
студентів 1 курсу розрахована на 34
години на 1 семестр та 34 години на 2 семестр, затверджена заступником директора з навчально-методичної
роботи, головою циклової комісії гуманітарно-соціальних дисциплін пр. №1 від 05
09.2020.
Автор дистанційного курсу: Кулинич Ніна
Іванівна
Мета (формування
компетентностей):
предметні: знання про норми сучасної
української літературної мови; нормативне та ненормативне мовлення: про типи
норм;
ключові: розвивати культуру мовлення;
комунікативні: навички увести бесіду про
культуру спілкування в різних ситуаціях;
інформаційні: навички самостійної роботи з
лінгвістичними довідниками;
загальнокультурні: прагнення оволодівати
літературною українською мовою.
Результати навчально-пізнавальної діяльності:
- знаннєвий компонент: студент
розуміє суть понять «лексична норма», «лексичне значення слів», «типи норм»,
пояснює суть «нормативна й ненормативна
лексика»
-діяльнісний компонент:
організовує свою діяльність, ставить цілі, планує, прогнозує, дотримується
лексичної норми в усних і писемних висловлюваннях
-ціннісний компонент: висловлює
власне розуміння цінностей, демонструє повагу до себе і інших
-емоційний компонент: висловлює
адекватні почуття і враження від почутого й прочитаного
-поведінковий компонент:
демонструє активність на занятті, ініціативність, відовідальність.
Обладнання:комп’ютерний клас, підручники,
словники, робочі зошити.
Дидактичні та методичні матеріали: Підручник для 10 класу.
Українська мова. О. Авраменко, В. Пахаренко.Київ, «Грамота», 2018.
Перелік он-лайн сервісів, які використані на уроці: дистанційний курс з української
мови для 10 класу на навчальній платформі Moodle, програма для створення
презентацій PowerPoint
Тип уроку: вивчення
нового матеріалу.
ПЕРЕБІГ УРОКУ
І. ОРГАНІЗАЦІЯ ГРУПИ ДО ЗАНЯТТЯ
Читаю вірш І. Франка «Ой ти, дівчино, з горіха зерня…»
Яка основна
думка твору?
Поясніть
розділові знаки в ньому.
Ой ти, дівчино, з горіха зерня,
Чом твоє серденько – колюче
терня?
Чом твої устонька – тиха молитва,
А твоє слова остре, як бритва?
Чом твої очі сяють тим чаром,
Що то запалює серце пожаром?
Ох, тії очі темніші ночі,
Хто в них задивиться, й сонця не
хоче!
І чом твій усміх – для мене
скрута,
Серце бентежить, як буря люта?
Ой ти,
дівчино, ясная зоре!
Ти мої радощі, ти моє горе!
Тебе видаючи, любити мушу,
Тебе кохаючи, загублю душу.
ІІ.
АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК
1. Самоаналіз
Чи
траплялись у вас випадки порушення мовних норм, скажімо, орфографічних,
пунктуаційних, орфоепічних?
Чим
це зумовлено? Поясніть
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ І ЗАВДАНЬ
УРОКУ. МОТИВАЦІЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ
2. Аналіз змісту поетичних рядків
-
Уважно
послухайте слова Людмили Савчук про рідну мову.
-
Як ви розумієте основну думку вірша?
Як воду п'ю із чистої криниці,
З-поміж людей вишукую слова.
І наша рідна мова-чарівниця
У віршах повнозвучних ожива.
Цвіте, як квітка маку серед поля.
Дзвенить, як пісня пташки чарівна.
І хоч нелегка в Україні доля,
Та вірю все ж відродиться вона.
І буде людям Україна – мати,
Не мачуха, якою нині є.
І мову рідну будуть шанувати,
Як найбагатіше надбання своє.
ІV. ПОЯСНЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Ознайомлення з
теоретичним матеріалом
Прочитайте текст (з екрана). Випишіть речення,
у якому, на ваш погляд, найповніше сказано про норми сучасної української мови.
Сучасна українська літературна мова в обох
своїх різновидах — писемному й усному — становить оброблену, відшліфовану,
упорядковану вченими, письменниками, іншими видатними діячами культури форму
загальнонародної національної української мови.
Найголовніша ознака літературної мови — це
її унормованість, властиві їй норми. Мовною нормою виступає будь-яке усталене й
загальноприйняте в мові явище — звук, сполучення звуків, морфема, значення
слова чи фразеологізму, форма слова, той чи той різновид словосполучення чи
речення, синтаксичної нечленованої конструкції. Кожне з цих явищ сприймається
як зразок і як обов’язкова одиниця для використання всіма носіями мови.
Наприклад, іменники ІІІ відміни в орудному відмінку однини закінчуються на -ю (молоддю,
ніччю, сіллю). Тільки з таким закінченням і належить уживати ці форми слів.
Закінчення -ю в цьому випадку нормативне, є однією з морфологічних норм мови.
Її характеристика, опис мають назву мовного правила. Теорія морфології,
фонетики, усіх інших розділів науки про мову якраз і виявляється в
морфологічних, фонетичних та інших мовних правилах. У вигляді мовних правил
мовні норми найповніше й у певній системі викладено в словниках, підручниках і
посібниках з граматики, фонетики, орфографії тощо.
2. Презентація «Система
норм сучасної української літературної мови»
Випишіть назви норм української літературної
мови в зошити. Система норм мови внутрішньо поділяється
на такі різновиди:
1. Фонетичні норми. Стосуються
закріпленого у всенародній літературній практиці вимовляння голосних і
приголосних звуків, різних сполучень звуків: наприклад, у слові джерело перший
звук є злитим [] і саме так слід його вимовляти; обидва звуки [е] в
ненаголошеній позиції вимовляємо як [еи], тобто з певним наближенням
до [и], а звуки [р] та [л] мають у цьому слові таку ж природу, як і поза
словом.
2. Лексичні норми. Охоплюють
ті лексичні значення слів мови, які закріпилися за словами. Наприклад, на
означення зустрічі двох чи кількох осіб (здебільшого за домовленістю)
вживається слово побачення, а не зобачення (діалектизм).
3. Фразеологічні норми.
Виявляються в такому вживанні фразеологізмів (стійких словосполучень), коли не
спотворюються їхній зміст і граматична будова. Наприклад: за боки
братися, тобто «сильно сміятися»; на вудочку попастися — «дати себе ошукати,
обдурити».
4. Морфологічні норми.
Полягають у правильному вживанні морфем (значущих частин слова). Наприклад,
іменники солдат, відкриття слід уживати в родовому відмінку
множини тільки із закінченням -ів (солдатів, відкриттів).
5. Синтаксичні норми.
Виявляються в усталених зразках побудови словосполучень, речень, у способах
поєднання слів і речень. Наприклад, нормою є вживання форм словосполучень два (три,
чотири) зошити, п’ять зошитів (а не два зошитів чи п’ять
зошити).
6. Стилістичні норми.
Дотримання їх забезпечує найбільш раціональне вираження думки за певної
конкретної життєвої ситуації, оскільки при цьому максимально враховуються мета,
характер мовлення і стильова приналежність слів (уживаються слова урочистого
звучання або фамільярні, згрубілі, з тим чи тим значенням суб’єктивної оцінки —
зменшеності чи зневажливості тощо); унаслідок цього мовне оформлення поетичного
твору відрізняється від оформлення заяви, замітки до газети чи наукової праці з
хімії; допускається лише певна синтаксична сполучуваність певного слова з
іншими. Наприклад, стилістично нормативними є словосполучення у
змаганнях беруть участь (а не приймають участь), екзамени
складають (а не здають) тощо.
7. Орфоепічні норми.
Виявляються в усталеному, закріпленому традицією вимовлянні ненаголошених
голосних звуків, дзвінких і глухих приголосних, різних звукосполучень, окремих
граматичних форм, у правильному наголошуванні слів. Наприклад, дзвінкі
приголосні в кінці слів треба вимовляти без оглушення, дзвінко (дуб, діловод,
мороз, трикотаж); слова ознака, предметвимовляємо за наголосом на
другому складі, а в словах сімдесят, вісімдесят наголошуємо
останній склад.
8. Орфографічні норми.
Представлені в обов’язкових написаннях слів. Наприклад, префікси роз-,
без- від-, над- завжди пишемо однаково: розбити і розпитати,
відробити і відпрацювати.
9. Пунктуаційні норми.
Визначаються правилами вживання розділових знаків у письмовому тексті.
2.
Робота з підручником
- Прочитайте теоретичний матеріал у підручнику: 10 клас, О. Авраменко, с.14
Виконайте
вправу (усно): с. 15, впр.3
3. Саморегуляція
-
Зверніть ще раз увагу на тему уроку.
-
У чому нам ще слід розібратися
(Нормативне і ненормативне мовлення)
4. Спостереження над мовним
матеріалом
- Прочитайте речення. Визначте в них
діалектизми.
Чи є вони нормативними ?
Завдання 1
Спросив Іван ціле село: «Дякую вам файно, газди і
газдині, щосте мі
Мали за газду, а мою за газдиню …Аді стою перед вами і
говорю з вами,
а той горб не виходить ми з голови … Все забуду, а
його не забуду.
Співанки-м знав-та й на нім забув-єм, силу мав-та й на
нім лишив-єм».
Одна сльоза покотилася по лиці, як перла по скалі.
Завдання 2
Здивований лагідним тоном хлопець мовчав.
– Мені неня купила нову запаску … і
постоли… і мережані капчурі … і …
Він все ще не знав, що сказати.
– Я ся обую файно та й буду дівка …
Тоді йому заздрісно стало.
– А я вже вмію грати в денцівку.
– Наш Федір зробив си таку файну флояру … та й
як заграє.
Завдання 3
Складіть свій словничок із 10 слів, які ви чули від знайомих,
родичів, від бабусі, яка проживає в селі тощо
V. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Самостійна робота
- Випишіть із твору І. Нечуй-Левицького
«Кайдашева сім’я» , який ви вивчаєте, один-два
абзаци, визначте в них норми української літературної мови, поясніть їх у формі
відповідних мовних правил.
3. Творча робота
-
Викладіть свій погляд на проблему: «Одвічна
проблема протистояння поколінь: чи має вона місце в сучасному світі?» з дотриманням усіх норм сучасної української
літературної мови (усно).
VI. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ
ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
- Чим характеризується
літературна мова?
- Назвіть норми сучасної
української літературної норми.
-
Що є головною ознакою культури мовлення?
- З
чим співвідносні мовні і мовленнєві норми?
VII. ПІДСУМОК ЗАНЯТТЯ
·- Чим саме тема уроку може
допомогти вам підвищувати культуру власного мовлення?
Обгрунтуйте.
VIII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ (НА ВИБІР)
1. Опрацюйте теоретичний матеріал за підручником.
2. Перегляньте експрес-урок О. Авраменка за посиланням:
https://www.youtube.com/watch?v=nezy-h6_cn8
3. Складіть текст (0,5 с.)
з дотриманням усіх норм сучасної української літературної мови (письмово).
Список використаних джерел
1.
Підручник
для 10 класу. Українська мова. О. Авраменко.Київ. «Грамота». 2018
2.
Українська
мова та література. Довідник завдань в тестовій формі. О. Авраменко. Київ.
«Грамота». 2018
3.
Українська
мова та література. Власне висловлення. О. Авраменко. Київ. «Грамота». 2019
4.
І.
Франко. Збірка «З вершин і низин»
5. Експрес-урок
О. Авраменка за посиланням:
https://www.youtube.com/watch?v=nezy-h6_cn8
Перевірна контрольна робота
для здобувачів освіти І курсу ЗП(ПТ)О
з предметів «Українська мова» і «Українська література»
(вересень 2022 року)
І варіант
Термін
виконання завдання – 45 хвилин
Форма
проведення – письмова робота
Рівні
та зміст завдань |
УРБ* |
І
рівень |
|
1. 1. Запишіть, взявши у лапки
(де потрібно), іменники – власні назви: Поема
Мойсей, гора Ай-Петрі, журнал Перець, річка Харків, круїзний лайнер Леся
Українка, озеро Синевир, печиво Ювілейний букет, пансіонат Зоря, кав’ярня
Зустріч , селище Слобожанське. 2. 2. Запишіть числівник 2021
у орудному відмінку. 3. 3. Виберіть одну правильну
відповідь. Поема
Лесі Українки «Давня казка» – це
розповідь про: А) роль поета і поезії в суспільстві; Б) історичні події; В) повстання проти можновладців; Г) стосунки між володарем і народом; Д) кохання, вірність і зраду. |
1 1 1 |
Усього
за рівень: |
3 |
ІІ
рівень |
|
1. 1. Виберіть і підкресліть
правильний варіант відповіді. Закінчення
– а у формі родового відмінка мають усі іменники в рядку: А) пісок, атом, додаток, трикутник; Б) гараж, робітник, учитель, палац; В) майданчик, долар, трактор, Харків; Г) горох, барвінок, мотор, дизель; Д) плащ, малюнок, дах, Дніпро. 2.
Замініть іншомовні слова власне українськими. Лінгвістика, горизонт, госпіталь, аудієнція, пілот,
міграція, фах, шофер, стимул, ідеал. 3. 3. Виберіть одну правильну
відповідь. М. Коцюбинський назвав свою повість «Дорогою ціною», тому що у ній
розповідається про: А) викуп з кріпацтва; Б) кохання головних героїв; В) проблему волі та можливості її здобуття; Г) пригоди головних героїв; Д) історичне минуле українського народу. |
1 1 1 |
Усього
за рівень: |
3 |
ІІІ
рівень |
|
1. 1. Від назв населених
пунктів за допомогою суфікса - ськ -
утворіть назви територіальних одиниць(пам’ятайте про чергування приголосних): Куп’янськ,
Люботин, Коломак, Харків, Чугуїв, Печеніги, Великий Бурлук, Збараж,
Кременчук, Бахмач, Запоріжжя, Хуст, Арциз, Острог, Дрогобич, Золотоноша,
Вінниця, Умань, Мелітополь, Вовчанськ. 2.
Простим є речення: А) Далеко чути ніжні звуки, гучно линуть дівочі голоси. Б) Жовтокоса осінь
не забарилася, бо закони природи невблаганні. В) Пташині зграї злітають високо в небо, і від того
здіймається вітер. Г) Яскравої й теплої тихої днини кружляє над землею, сідає
на обличчя павутиння. 3.
Виберіть одну правильну відповідь. Головного героя поеми І.П Котляревського «Енеїда» звуть: А) Низ; Б) Евріал; В) Турн; Г) Еней; Д) Зевс. |
1 1 1 |
Усього
за рівень: |
3 |
ІІ варіант
Термін
виконання завдання – 45 хвилин
Форма
проведення – письмова робота
Рівні
та зміст завдань |
УРБ* |
І
рівень |
|
1. 1. Запишіть, взявши у лапки
(де потрібно), іменники – власні назви: Селище
Слобожанське, пансіонат Зоря, поема Мойсей, гора Ай-Петрі, круїзний лайнер
Леся Українка, річка Харків, журнал Перець, озеро Синевир, кав’ярня Зустріч,
печиво Ювілейний букет. 2. 2. Запишіть числівник
2022 в орудному відмінку. 3. 3. Виберіть одну правильну
відповідь. Поема
Лесі Українки «Давня казка» – це
розповідь про: А) повстання проти можновладців; Б) кохання, вірність і зраду; В) роль поета і поезії в суспільстві; Г) історичні події; Д) стосунки між володарем і народом. |
1 1 1 |
Усього
за рівень: |
3 |
ІІ
рівень |
|
1. 1. Виберіть і підкресліть
правильний варіант відповіді. Закінчення
– а у формі родового відмінка мають усі іменники в рядку: А) плащ, малюнок, дах, Дніпро; Б) пісок, атом, додаток, трикутник; В) гараж, робітник, учитель, палац; Г) горох, барвінок, мотор, дизель; Д) майданчик, долар, трактор, Харків. 2.
Замініть іншомовні слова власне українськими. Ідеал, міграція, лінгвістика, горизонт, шофер, госпіталь,
пілот, фах, аудієнція, стимул. 3. 3. Виберіть одну правильну
відповідь. М. Коцюбинський назвав свою повість «Дорогою ціною», тому що у ній
розповідається про: А) проблему волі та можливості її здобуття; Б) історичне минуле українського народу; В) кохання головних
героїв; Г) викуп з кріпацтва; Д) пригоди головних героїв. |
1 1 1 |
Усього
за рівень: |
3 |
ІІІ
рівень |
|
1. 1. Від назв населених
пунктів за допомогою суфікса - ськ -
утворіть назви територіальних одиниць(пам’ятайте про чергування приголосних): Золотоноша, Куп’янськ, Печеніги, Коломак, Запоріжжя,
Харків, Великий Бурлук, Острог, Збараж, Хуст, Кременчук, Бахмач, Дрогобич,
Вінниця, Умань, Арциз, Мелітополь, Люботин, Вовчанськ, Чугуїв. 2.
Простим є речення: А) Пташині зграї злітають високо в небо, і від того
здіймається вітер. Б) Яскравої й теплої тихої днини кружляє над землею, сідає
на обличчя павутиння. В) Жовтокоса осінь не забарилася, бо закони природи
невблаганні. Г) Далеко чути ніжні звуки, гучно линуть дівочі голоси. 3.
Виберіть одну правильну відповідь. Головного героя поеми І.П Котляревського «Енеїда» звуть: А) Еней; Б) Евріал; В) Зевс; Г) Низ; Д) Турн. |
1 1 1 |
Усього
за рівень: |
3 |
Мета:
- поглибити знання про
мовленнєву ситуацію як організаційний чинник мовленнєвої діяльності,
аналізувати мовленнєву ситуацію, визначаючи адресата й адресанта мовлення,
мотив і мету, формувати вміння будувати спілкування залежно від ситуації; спонукати
до роздумів про необхідність мовної самоосвіти та безперервного
самовдосконалення; розвивати комунікативно-мовленнєві вміння, мислення,
культуру усного й писемного мовлення; виховувати тактовність, ввічливість,
повагу до співрозмовників.
- формування
компетентностей:
предметні: елементи
мовленнєвої ситуації;
ключові: успішне
спілкування;
комунікативні: володіння
мовленнєвою ситуацією;
інформаційні:
результативний пошук необхідної інформації;
загальнокультурні:
екологія мовлення та навколишнього середовища.
Тип уроку:
вивчення нового матеріалу.
Форми роботи: вправа «Обміняйтесь
компліментами», «Читання
з позначками» рольова гра «Моделюю ситуацію», робота в
парах, робота в групах, гра
«Пантоміма», проект «Десять незмінних правил успішного спілкування» технологія «Незакінчене речення».
Епіграф
уроку:
Найбільша розкіш — це розкіш людського спілкування.
А де Сент-Екзюпері
Перебіг уроку
І. Організація
класу. Емоційне налаштування на урок.
-Чи
приємно вам,
коли вас
хвалять, роблять
комплімени?
Прогнозована відповідь:
«Так».
-А що таке «комплімент»?
Вправа «Обміняйтесь
компліментами». Учні записують у
зошит сусіда за партою комплімент, за бажанням зачитують.
ІІ. Вступне
слово вчителя. Мотивація навчання.
Отже, ми
налаштувалися на подальше сприйняття матеріалу. А тепер увага!
З нею ми стикаємося щодня і не
один раз. У ній ми можемо брати як
активну участь, так і тримати нейтралітет. Вона підстерігає нас вдома, на вулиці, на роботі, в магазині, в
транспорті ... Ви все ще не здогадалися, про що або про кого йде мова? Ні? Тоді
дозвольте представити: її величність мовленнєва
ситуація!
І почнемо ми наше знайомство,
звичайно ж, з яскравих прикладів.
А тепер про все за порядком.
ІІІ.
Повідомлення теми і мети, завдань уроку.
Отож, тема нашого уроку «Мовленнєва ситуація. Елементи мовленнєвої ситуації (мовець (адресат),
слухач (аудиторія), предмет мовлення, умови успішного спілкування».
Епіграф
уроку:
А де Сент-Екзюпері
-
Розкодуйте епіграф.
-
Як ви розумієте цей вислів?
IV.
Пояснення нового матеріалу.
Що ж говорить нам теорія?
1.Стратегія «Читання з позначками». Прочитайте
текст (тексти у кожного на парті)
Учитель дає учням завдання позначити на полях
тексту позначками інформацію, за таким алгоритмом:
З |
знайома інформація |
+ |
нова інформація |
--- |
я думала(в) інакше |
? |
це мене зацікавило(здивувало),
хочу дізнатися більше |
Мова
наша багата, їй властива розвинена синоніміка та варіантність на фонетичному,
лексичному і граматичному рівнях. Наше завдання — розвинути в собі здатність
оптимального вибору мовних засобів відповідно до предмета розмови,
співрозмовника, мовленнєвої ситуації.
Поняття «мовленнєва
ситуація» є базовим поняттям лінгвопрагматики — науки, що
вивчає,
як
людина поводиться в процесі мовного спілкування і як використовує мову для
впливу на адресата. Від чого залежать особливості мовної поведінки людини? Як
виявилося, від багатьох причин та факторів. Сукупність цих чинників і
називається мовленнєвою ситуацією.
Складові мовленнєвої
ситуації:
- наявність
адресанта (той, хто говорить, пише) і адресата (той, хто слухає, читає);
-мотив
— те, що спонукає до мовлення (потреби у висловлюванні, бажання запитати,
сказати, виразити ставлення до якихось подій, фактів, явищ);
-мета
— те, чого мовець прагне досягти своїм висловлюванням;
-місце
спілкування.
Ситуації
мовлення реалізовуються у різних сферах: соціально-побутовій;
громадсько-політичній; соціально-культурній та професійно-трудовій.
Однією з умов успішного
спілкування є дотримання мовленнєвого етикету (від фр.— вироблені суспільством
норми поведінки).
Мовленнєвий етикет українців
вироблявся впродовж тисячоліть і відбиває культурні традиції народу,
загальнолюдські моральні цінності — доброзичливість, повага, привітність,
ґречність.
За змістом, характером та
умовами спілкування розрізняють кілька етикетних мовних формул, (звертання,
вітання, знайомство, запрошення, прохання, вибачення, втішання, комплімент,
побажання, вдячність, прощання тощо), завдяки яким створюється певна
тональність комунікативної дії.
При
цьому треба добре засвоїти чинники, що впливають на вибір словесної формули та
тональності в кожній ситуації, наприклад:
□
вік, стать, соціальний статус адресата;
□
особливості характеру співрозмовника;
□
комунікативні умови (час, місце, тривалість спілкування);
□
характер взаємин між співрозмовниками та ін.
2.Аналізування тексту. Обмін думками.
V. Закріплення вивченого матеріалу.
1.Розгляньте таблицю. Кожному тлумаченню
в лівій колонці знайдіть слово, значення якого воно розкриває (усно)
2. Робота
в парах. Створіть схему, що відображає найтиповіші наміри мовлення (мету
мовлення). Кожна пара пропонує свій намір і прикріплює до схеми.
3. Робота в групах.
Прочитайте уривки з творів. Визначте мовленнєві наміри мовців. Чи
спрямовані вони на створення гармонійної атмосфери для спілкування? Назвіть
мовні засоби, які свідчать про це?
І. До того ж, ми пишаємося своєю школою.
Така – єдина в усьому світі. Ми постійно можемо вчитися, розвиватися, досягати
успіхів і все робити для того, щоб дати таку можливість нашим учням. Тому й
маємо тьюторів*,
яким можна довірити свої таємниці, учнів-помічників, чимало конкурсів для
виявлення надзвичайних талантів…
Тью́тор (від англ. tutor
— учитель) — особа, що веде індивідуальні або групові заняття із учнями,
студентами, репетитор, наставник.
ІІ. Знаєш, у дитинстві я був нестерпним
хлопчиськом. Ніхто мене не любив. Якось я собі сказав: «Так далі тривати не
може». І тоді я почав змінювати себе. Нині я люблю людей і вони мене люблять.
Якщо я зміг цього навчитися, то зуміє й кожен…
ІІІ. Привітність сильніша за насильство.
Будьте завжди привітними! Здебільшого людям набридає довго сердитися на когось.
Якщо хтось і далі продовжує шукати сварки, просто відійдіть (За Б.
Шефером).
4.Валеологічна хвилинка
5.Завдання
«Моделюю ситуацію».
- Робота в групах.
Група 1.
Уявіть, що ви перебуваєте в незнайомому місті й шукаєте потрібну вулицю. З
якими словами ви звернетеся до перехожого, який поспішає? Що скажете на
прощання?
Група 2.
Ви не згодні з висловленою думкою співбесідника. Як ви про це скажете йому?
Запропонуйте кілька варіантів.
Група 3.
Ви хочете попросити вибачення в товариша, якого вчора безпідставно образили. З якими словами звернетеся до
нього? Запропонуйте кілька варіантів.
-Колективна
робота.
1. Гра «Пантоміма». Перелічіть (усно)
основні невербальні (несловесні) засоби спілкування. (Прогнозована відповідь:
посмішка, погляд, порухи голови, брів, рухи рук, положення ніг, поза, хода,
покашлювання, інтонація тощо). За допомогою невербальних
засобів передайте різні почуття, зокрема радість, погорду, презирство,
захоплення, подив, розчарування, гнів.
Спілкування
– це те, що наповнює щоденне життя кожного. Під час комунікації обмінюємось
думками, знаннями, емоціями. Однак, на жаль, не завжди залишаємось задоволеними
після розмов. У чому ж справа? А може в тому, що ми не дотримуємося
тих нехитрих правил, які забезпечуть якість наших
бесід?
2.
Створіть правила успішного спілкування.
Презентація колективного проекту «Десять незмінних правил успішного
спілкування» (форма довільна)
«Десять незмінних правил успішного спілкування»
Правило друге: діалог! Так,
ми всі невиправні егоїсти. Але для розмови завжди потрібен хтось ще, окрім
мене, прекрасного.. Варто навчитись бачити, чи цікаво співрозмовнику тебе
слухати, а чи ні.
Правило третє: слухай іншого. Мабуть,
кожному з нас доводилось побувати у ситуації, коли я говорю – стіни слухають.
Це ж образливо, правда? Якщо йдеться про якість спілкування, то слухати
співбесідника – основоположне завдання. Бо який же тоді сенс?
Правило четверте: пам’ятай про добрий тон. Ще
змалечку всі ми вчимось, що перебивати – не надто культурно. Однак з віком все
менше про це згадуємо. Добрі манери ніхто не відміняв. І вони, насамперед, – це
вияв самоповаги.
Правило п’яте: не говори для годиться або
тому, що треба. Всі ми чудово знаємо, що нічого й нікому не
мусимо. Більше того, у спілкуванні, бо воно – вияв внутрішнього бажання
кожного. Не варто вести розмову для годиться. Бесіди мають приносити
задоволення, а не втомлювати.
Правило шосте: будь відвертим. Уміти
назвати біле білим, а чорне – чорним, не загортаючи все у папірці, – це не
нахабство і не вроджена властивість характеру, це насправді – результат
праці над собою. висловлена тут і зараз об’єктивна критика може й не
прибільшить друзів, зате може і справді змінити чиєсь життя.
Правило сьоме: готуйся до важливих розмов і до
буденних також. І тут не йдеться про детальний розписаний план
розмови, а про саморозвиток. Читай, будь активним, монітор щось цікаве,
займайся улюбленою справою – і з тобою буде про що поговорити.
Правило восьме: усміхайся.
Усмішка здатна налагодити комунікаційні потоки навіть тоді, коли слова безсилі.
Правило дев’яте: жестикулюй. Постава
тіла, вміння підсилювати сказане жестами – це мистецтво, до якого варто
прагнути. Так розмова стає жвавішою та живішою.
Правило десяте: не піддавайся емоціям. Нерідко
розмови мають підвищений тон звучання. В таких випадках слід пригадати, що той,
хто володіє собою, – володіє світом. Бо слово – не горобець…
Спробуй
застосувати ці поради уже сьогоді і результат не забариться!
VІ. Рефлексія і самооцінювання
Технологія «Незакінчене речення»
-Головні результати моєї роботи на уроці – це…
-Найбільший інтерес викликали такі завдання:…
-Найважливішими для мене були такі епізоди уроку:…
-Найкориснішими були такі вправи і завдання:…
-Відкриттям для мене на уроці було…
-Ці знання і вміння я обов’язково використаю під час…
-Найбільше моє досягнення сьогодні –…
VІІ.Домашнє завдання.
1
Розробіть мовленнєву ситуацію на одну із
тем:
«Чи потрібна культура мовлення у час
Інтернету?».
«Небезпека в Інтернеті (фітинг, клікфорд,
кібербулінг, спам, тролінг)».
«Корисні правила-поради
для профілактики і подолання кібербулінгу».
«Правила
мережевого етикету».
«Чи
знаєте ви, що...? (Цікава статистика про спілкування в Інтернет просторі)».
Мета: пояснити,
що є предметом вивчення риторики як науки; окреслити роль і місце риторики в
античному світі, внесок, зроблений у розвиток риторики східними слов’янами, з’ясувати
причину необхідності поновлення статусу риторики як науки та навчальної
дисципліни в сучасній Україні; розвивати мислення, комунікативні вміння,
зокрема, необхідні для слухання-сприймання-письма; увагу, пам’ять, збагачувати
й уточнювати словниковий запас учнів.
Тип уроку: урок
вивчення нового матеріалу.
Обладнання: підручник,
таблиця «Різновиди усних публічних виступів»
ПЕРЕБІГ УРОКУ
І. Повідомлення
теми і мети уроку. Мотивація навчання.
ІІ. Вивчення
нового матеріалу.
Лекція.
Слухаючи вчителя, учні самостійно складають план сприйнятого.
Риторика — це
теорія ораторського мистецтва, наука і водночас мистецтво переконуючої
комунікації, що становить фундамент професіоналізму представників багатьох
гуманітарних фахів: політика, вчителя, журналіста, юриста, менеджера.
Різновиди усних публічних виступів можна показати у вигляді таблиці:
Роди красномовства |
Жанри красномовства |
Академічне
красномовство |
Лекція
(вузівська, шкільна), наукова доповідь, науковий огляд, наукове повідомлення,
науково-популярна лекція |
Судове
красномовство |
Прокурорська
(звинувачувальна) та адвокатська (захисна) промови. Самозахисна промова |
Соціально-політичне
красномовство |
Звітна
доповідь на конференції (з’їзді, зборах, засіданні). Парламентська, мітингова
промови. Промова при здісненні дипломатичного акту. Політичний огляд |
Соціально-побутове
красномовство |
Ювілейна,
вітальна, застільна (тост), надмогильна (поминальна) промови. Виступ на
прийомі |
Церковно-богословське
(духовне) красномовство |
Церковна
проповідь. Промова на соборі. Офіційне звернення до пастви |
Навчальний курс
риторики складається з таких частин: історія риторики (досліджує місце риторики
серед інших наук, основні види і жанри ораторського мистецтва, етапи зародження
і розвитку риторики в історії людства (Давня Греція, Давній Рим, становлення
слов’янського ораторського мистецтва, сучасні риторичні школи); теоретична
риторика (предметом її вивчення є закони риторики: концептуальний, закон
безпосереднього спілкування, системно-аналітичний закон); практична риторика
(розглядає предмет і зміст усного публічного виступу, текст виступу, образ
оратора, логічну культуру оратора, мовленнєву культуру оратора, композицію і
стиль виступу, психологію аудиторії, взаємодію оратора та аудиторії,
спілкування з аудиторією як творчий процес, полемічне мистецтво оратора тощо).
Мистецтво ритора (оратора) полягає в його володінні усним
словом як засобом впливу на слухачів. Воно ґрунтується на культурі мислення,
глибокій і різносторонній освіченості, засвоєнні досвіду найкращих ораторів
минулого і ораторів сучасних, бездоганному знанні мови і досконалому володінні
мовленням, а також на оволодінні культурою спілкування. Оратор має бути
наділений розумом, ерудицією, даром слова, певним рівнем майстерності, бути
комунікабельним. Сьогодні, коли суспільство живе в
умовах девальвації слова, особливо важливим є особиста порядність оратора, його
безкомпромісність, щирість, спроможність обстоювати власні погляди, вміння
зрозуміти проблеми людей, до яких він звертається.
Риторика, як і філософія та логіка, належить до класичних наук, які з
найдавніших часів були основоположними загальноосвітніми дисциплінами.
Мистецтво риторики було відомим в Стародавньому Єгипті, Індії та Китаї, проте
справжньою батьківщиною красномовства вважають Стародавню Грецію.
Риторика була вагомою складовою частиною суспільного життя Давньої Греції. Як і
епос, драма, музика, скульптура й архітектура, вона вважалась мистецтвом,
творчістю, її називали «царицею всіх мистецтв».
За стародавніх часів риторику поділяли на три галузі: судова риторика, риторика
політична, урочиста риторика.
Античні ритори виступали на політичних зібраннях, форумах та судових процесах.
Найпершу теорію риторики створили V ст. до н. е. в Сіракузах. Найвидатнішим
ритором був Горгій, який, удосконаливши теорію ораторського мистецтва,
познайомив з нею Афіни. Він зумів перетворити риторику на мистецтво, яке силою
впливу зрівнялося з поезією.
Найславетнішим ритором Стародавньої Греції був Демосфен (384 — 322 рр. до н.
е.). Сучасники зазначили, що силу Демосфенового слова можна порівняти хіба що з
вихором чи блискавкою.
До нас дійшло понад 60 промов і листів Демосфена. Найвідомішими є його
політичні промови, виголошені проти македонського царя Філіпа, який намагався
позбавити Афіни самостійності. Демосфен, будучи вождем антимакедонської партії,
боровся проти керівника македонської партії Есхіна. Дійшло до судової справи,
яка стала визначною подією для тодішньої Греції. Есхін та Демосфен зустрілись у
суді. Промови обох ораторів — яскраві зразки політичних виступів.
На Демосфенових промовах вчилися цілі покоління античних ораторів. Його промови
брав за зразок один з найславетніших давньоримських ораторів Цицерон (106 — 42
рр. до н. е), якого вважають батьком риторики. Ідеальним оратором сам Цицерон
вважав людину високої культури, яка знає історію, філософію, літературу,
юриспруденцію, може владарювати над аудиторією, вміючи примусити людей сміятися
й плакати. Запорукою успіху ритора Цицерон вважав освіту та природний дар. У
своїх трактатах про ораторське мистецтво Цицерон зазначав, що ритор має бути патріотом,
громадянином, який живе ідеалами держави й народу.
Найпершу промову Цицерон проголосив у 25 років, останню — на 63-му році життя
(у рік смерті). Усього виголосив понад 100 промов, тексти 57 з них збереглися
до нашого часу.
Видатними риторами були давньогрецькі філософи Арістотель (384 — 322 рр. до н.
е.) та Платон (428 — 348 рр. до н. е.).
Найвідомішими ораторами Київської Русі були перший Київський митрополит Іларіон
та Кирило Туровський (обидва жили в ХІ ст..).
Найвідомішою проповіддю митрополита Іларіона є «Слово про закон і благодать»,
де стверджено визначну роль Київської Русі та обстоюється її право на
самостійність. Проповідь відзначається винятковою глибиною думки, образністю та
емоційністю.
Кирило Туровскьий — автор багатьох піднесених величальних промов.
Найперша російська «Риторика» була створена невідомим автором 1620 року. Текст
дійшов до нас у 36 списках. Цей твір є перекладом латинської риторики
німецького вченого Меланхтона, проте текст було пристосовано до потреб
російської освіти. Вона стала підґрунтям для дальшого розвитку
східнослов’янського красномовства.
У ХVII-XVIII ст. курс риторики викладався у Києво-Могилянській академії, яка,
будучи глибоко національним навчальним закладом, орієнтувалася на
найпрогресивніші здобутки кращих європейських університетів. До наших днів
дійшли описи 183 підручників риторики, 127 з яких було складено в академії.
Ім’я академії прославили такі видатні ритори, як Григорій Сковорода, Феофан
Прокопович, Михайло Ломоносов.
Необхідність відновлення національних риторичних традицій спричинена тим, що
нині виникла якнайгостріша потреба в особистостях, які можуть самостійно
мислити, переконувати, спонукати й скеровувати співгромадян до поступу до
істини, добра і краси. Сьогодні ми розуміємо риторику як науку, спроможну
відіграти роль синтезатора багатьох наук, спрямованих на розвиток мовної
особистості: педагогіки, соціолінгвістики, психолінгвістики, соціальної й
особистісної психології, методики викладання мови, стилістики, культури
мовлення, лінгвістики тексту тощо.
Відновлення статусу риторики як науки і навчальної дисципліни має стати
визначним кроком на шляху до творення демократичного, високоцивілізованого
суспільства.
Словник.
Комунікабельність — здатність до комунікації — спілкування, легкого
встановлення контактів і зв’язків, товариськість.
Ерудиція — глибокі знання в певній галузі науки чи в багатьох
галузях, широка обізнаність.
Трактат — наукова праця, де розглянуто окреме питання чи проблему.
Статус — законодавчо закріплене правове становище.
Перевірка самостійно складених учнями планів.
Зразок
1. Предмет вивчення риторики.
2. Роди і жанри красномовства.
3. Три частини навчального курсу риторики (історія риторики, теоретична та
практична риторика).
4. У чому полягає і на чому ґрунтується мистецтво оратора.
5. Батьківщина красномовства — Стародавня Греція.
6. Найславетніші ритори античного світу (Демосфен, Цицерон, Арістотель,
Платон).
7. Оратори Київської Русі (Іларіон та Кирило Туровський).
8. Викладання курсу риторики в Києво-Могилянській академії.
9. Чим спричинено необхідність відновлення національних риторичних традицій.
10. Потреба у відновленні статусу риторики як навчальної дисципліни.
ІІІ. Виконання вправ на закріплення вивченого.
Прочитати.
Прокоментувати зміст кожного з речень.
Красномовство є мистецтво керувати умами. Промови достойної
людини завжди спрямованої до вищого блага. (Платон.) Нічим не можна завдати
більшої шкоди, ніж промовляючи брехливо. Саме так, якщо ті люди, в яких
державна діяльність полягає у промовах, не казатимуть правди, тоді хіба можна
надійно керувати державою? (Демосфен.) Філософія розпізнає доброчинності,
корисні з точки зору моральної й громадянської, красномовство створює їм славу.
(С. Шамфор.)
Диктант із коментуванням.
Кінцева мета красномовства — переконувати людей. (Ф.
Честерфілд.) Обов’язок оратора — говорити правду. (Платон.) Красномовство
належить до тих мистецтв, які все здійснюють і всього досягають словом.
(Платон.) Красномовство — дар, який дозволяє нам оволодіти розумом і серцем
співрозмовника, здатність тлумачити чи навіювати йому все, що нам потрібно. (Ж.
Лабрюйєр.) Ораторське мистецтво користується усіма вигодами поезії й усіма її
правами. (Й. Гете.) Платон, поєднуючи мудрість із красномовством, майстерно
схиляв до себе серця слухачів не хитрощами, а силою істини. (К. Віланд.)
Риторика — цариця душ і княгиня мистецтв. (Ф. Прокопович.) Оратор, достойний
уваги, є той, хто користується словами для думки, а думкою для істини і
доброчесності. (Ф. Фенелон.) Говорити багато й добре є дар гострого розуму,
говорити мало й добре є властивістю мудрого, говорити багато й погано означає
дурня, говорити мало й погано є ознакою божевільного (Ф. Ларошфуко.) Є галузі,
у яких посередність нестерпна: поезія, музика, ораторське мистецтво. (Ж.
Лабрюйєр.)
IV. Підведення підсумків уроку.
V. Домашнє завдання.
За складеним на уроці планом (зразок вище) підготувати повідомлення про риторику як науку.
І. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ
► Як ви розумієте вислів екологія слова?
► Поспостерігайте за мовленням своїх однокласників. Запишіть приклади, що не відповідають нормам сучасної української літературної мови. Доберіть правильні відповідники. За потреби скористайтесь словниками чи довідниками.
ІІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ, ЗАВДАНЬ УРОКУ
ІІІ. ЗАСВОЄННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Привіт, проблемо!
► Розгляньте різні варіанти тлумачення значення слова різними способами. З’ясуйте, який варіант є доцільнішим під час пояснення слів і виразів водоспад, долина, зелений розмай, маківка гори, полонина, праліс.
1. Демонстрація предмета чи малюнка.
2. Добір синонімів, антонімів.
3. Використання контексту.
4. Коротке описове пояснення.
5. Використання словника.
IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
Лексикографічний практикум
► Прочитайте анотації до сучасних видань словників і довідкової літератури (за матеріалами сайту bukva.ua). Якими з них ви користуєтеся для вдосконалення свого мовлення? З якими хотіли б ознайомитися? Чим ці видання відрізняються від академічних?
1. Яковлева А., Афонська Т. Сучасний тлумачний словник української мови. 55 000 слів.
Пропонований тлумачний словник містить 55 000 реєстрових слів і словосполучень найуживанішої лексики розмовної мови, книжної сфери, термінологічної лексики. До багатьох термінів або іншомовних слів подано українські відповідники. У словник уведено також значну кількість слів іншомовного походження, що зумовлюється загальною комп’ютеризацією й насиченістю ефіру й періодичних видань інтернаціональною лексикою і термінологією, яку можна почути у щоденному спілкуванні, прочитати в газетах або журналах, побачити на рекламних щитах і вивісках крамниць. Основний принцип і оригінальність словника — це тлумачення основного слова синонімами, які з’ясовують найтонші його значення, та фразеологізми. До багатьох слів подано граматичні форми, що значно розширює сферу охоплення лексики української мови.
2. Береза Т. Словник вишуканої української мови.
Словник вишуканої української мови — данина великій мовній спадщині, яку у різні часи з нами щедро розділяли майстри художнього пера. Автор опрацював кращі твори української та світової літератури, вибрані уривки з яких слугують докладними ілюстраціями до цього видання. Від Пантелеймона Куліша до Мирослава Дочинця, від Даніеля Дефо до Джеймса Паттерсона,— таким є безмежжя авторського лету упродовж XVIII — XXI століть. Понад 1500 словникових одиниць дозволяють користувачам поглибити знання рідної мови, збагатити активний словниковий запас, розмовляти і писати українською мовою якнайвишуканіше.
3. Береза Т. Слова, що нас збагачують.
«Слова, що нас збагачують» — словник вишуканої української мови, покликаний відновити призабуті, а почасти несправедливо «викоренені» з народної свідомості, слова у нашій мові. Автор звертається до творчості майстрів художнього пера та літературного перекладу, щоб читач наснажився різнобарв’ям словотвору рідної мови, її синонімічною розлогістю та величчю. Подані словникові одиниці, безумовно, збагатять словниковий запас кожного користувача та заохотять говорити рідною мовою якнайвишуканіше. Словник є продовження праці «Гарна мова — одним словом», виданої в рамках спільного лексикографічного проекту «Авторської кухні словників» та видавництва «Апріорі».
4. Різників О. Одноримки. Словник омонімів та схожословів.
Ця книжка — словник омонімів та омонімічних форм — схожих слів, слів-близнят, слів «обоє рябоє» за вимовою та написанням, але відмінних за значенням. Проілюстровано схожослови одноримками — віршиками-мі- ніатюрами з омонімічними римами. Лексичні омоніми, здебільшого, взяті з 11-томного Словника української мови, складають чи не менше половини поданих тут схожословів. Решта — слова, які стають схожими, омонімічними, при словозмінах, власне омофонами, омоформами. Охоплено максимум схожих слів, уживаних в українській мові. Амплітуда змісту одноримок обмежена омонімічною римою, але досить широка — серйозне, поважне, жартівливе, смішне, каламбури, гра слів, а то й просто ілюстрація схожословів. Адресується школярам, студентам, широкому колу читачів, передусім шанувальникам рідної мови.
5. Береза Т. Мовою бестселерів. Сучасний словник живої мови.
Сучасний словник живої мови «Мовою бестселерів» розкриває фразеологічне багатство рідної мови. Автор опрацював близько 3000 усталених та оказійних висловів української та світової літератури. Словник занурить вас у безмежний океан фразеологізмів. 600 творів від найкращих майстрів художнього пера роблять це ювілейне авторське видання правдивим сучасним бестселером!
6. Береза Т. Мова — не калька (Говорімо гарною українською).
Сучасний словник гарної української мови «Мова — не калька» розкриває велич і красу рідної мови, звільняє її від суржику й чужомовних запозик. Словник містить самобутні українські слова та вислови, поставлені на противагу звичному (буденному) словниковому запасу сучасних українців. У словнику опрацьовано понад 20 000 найбільш проблемних слів та висловів украй потрібних для збагачення мовної культури кожного українця. Призначений для найширшого кола шанувальників української мови: викладачів, студентів, учнів і вчителів, урядовців, ділових людей, учених, письменників, перекладачів, журналістів, працівників редакцій і видавництв тощо, одне слово, для всіх, кому небайдужа доля рідної мови, культури й словесності.
Робота з текстом.
► Прочитайте текст. Зробіть висновок про важливість умінь систематизувати, зіставляти, аналізувати, узагальнювати й використовувати інформацію, яка міститься в лексикографічних джерелах, довідниках, ресурсах мережі Інтернет.
ШУКАЙ І ЗНАХОДЬ
Яка найвища будівля у світі? Чого найбільше бояться комарі? Як швидко запам’ятовувати іноземні слова? Ще двадцять років тому вам довелося б витратити не одну годину на пошук відповідей на ці запитання. Та з появою інтернет-пошуковиків їх можна знайти за лічені секунди. Інтернет зробив справжню революцію в пошуку інформації. У світі зареєстровано понад мільярд сайтів (станом на серпень 2016 року). Фантастичне зростання кількості інформації — це водночас погана й хороша новина. Погана — бо неякісної інформації більшає, й це ускладнює пошук якісної. Хороша — бо існують пошуковики, які за двадцять років навчилися ефективно фільтрувати необхідну інформацію.
Після натискання кнопки «Пошук» тисячі комп’ютерів за менш ніж секунду видають результати. 1998 року на один пошук витрачалося до 10 секунд.
На результати пошуку впливає не лише збіг ключових слів, а й рейтинг сайту. Цей рейтинг визначається популярністю, згадуваністю, тривалістю перебування, глибиною сайту тощо. Логіка така: якщо сайт цікавий багатьом користувачам — має сподобатися й вам. Особливу вагу має заголовок на сторінці. Що точніше він збігається із запитом, то більше шансів побачити його першим у результатах (За матеріалами сайту http://mediadriver.online).
Мистецтво переконувати
► Прокоментуйте висловлювання «Подвиг лексикографа йде слідом за подвигами Геракла».
V. ПІДСУМОК УРОКУ
✵ Сьогодні на уроці я дізнався (лася), що...
✵ Здобуті знання мені знадобляться, щоб...
VІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ. Опрацювати конспект уроку
Мета :
предметні: поняття про лексикографію;
ключові: навички роботи зі словниками;
комунікативні: спілкування з різними лексикографічними джерелами;
інформаційні: вміння добувати знання про різні типи словників;
загальнокультурні: знайомство зі словниками різних мов.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
ПЕРЕБІГ УРОКУ
І. Організаційний момент
Фронтальна бесіда
· У чому нам допомагають словники?
· Яким із словників ви найчастіше користуєтесь?
· У яких книгах зібрані майже всі слова будь-якої мови?
ІІ. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок
- Виразно прочитайте уривок вірша М. Рильського «Мова». Яку пораду нам дає поет? Поясніть правопис виділених слів.
III. Повідомлення теми, мети і завдань уроку
Мотивація діяльності учнів
Системне представлення розділу «Лексикографія»
- Назвіть розділи науки про мову. Який їхній зміст?
IV. Пояснення нового матеріалу
Викладач. Прочитайте слова. Визначте в них спільну частину. Що вона означає? Чим відрізняються ці слова? Що значить кожна ця частина?
Орфографія, каліграфія, монографія, лексикографія.
Лексикографія — розділ мовознавства, який досліджує теорію і практику укладання словників.
V. Закріплення нового матеріалу
Ø Робота з Інтернет-ресурсами
(uk.wikipedif.org/wiki/Список словників української мови)
Запишіть інформацію про словники, які викликали у вас підвищений інтерес.
Ø Пояснювальний диктант
Напишіть диктант. Назвіть у записаному тексті всі орфограми й пунктограми. На яку тему цей текст? Чи трапилось вам слово, значення якого ви б хотіли уточнити за словником?
VI. Систематизація й узагальнення нового матеріалу
Випишіть назви 5-7 видів словників і складіть із цими словами
речення, запишіть.
- З видами яких словників ви ознайомилися вперше?
VІІ. Підсумок уроку
Рефлексія
- Що нового я дізнав(ла)ся на уроці?
- Що таке лексикографія?
Підсумкове слово викладача
VIII. Домашнє завдання
1. Робота з конкретним (на вибір) словником і розповідь про це на наступному уроці.
Комментариев нет:
Отправить комментарий