04.11.2022
Тема. Сучасна українська проза В.Діброва "Андріївський узвіз" (опрацювати самостійно)
28.10.2022
Тема. Сучасна українська проза Я. Мельник "Далекий простір" (опрацювати самостійно)
21.10.2022
Тема. Сучасна українська проза Г.Пагутяк (переглянути та записати конспект)
https://www.youtube.com/watch?v=8ZytxiRZgqs
14.10.2022
Тема. Історико-культурна ситуація наприкінці ХХ- на початку ХХІ століття (на шляху до нового відродження). Оксана Забужко – представниця нового літературного покоління. Поезія «Рядок з автобіографії» - заклик до усвідомлення свого Я.
ТЛ: постмодернізм.
Мета (формувати
компетентності):
предметні:характеризує
історико-культурну ситуацію в Україні наприкінці ХХ – на початку ХХ1 століття;
обґрунтовує появу нового літературного покоління, розуміє значення поняття
«постмодернізм» ; аналізує визначені для текстуального вивчення поезії;
ключові:працює в
різних пошукових системах для отримання потрібної інформації; використовує різноманітні
читацькі стратегії;
інформаційні:навички
самостійного аналізування інформації крізь призму власного світобачення;
загальнокультурні:прагнення
до літературної освіти , пошани до митців рідного слова, шанобливого ставлення
до засад народної моралі й етики, розуміння спадковості поколінь;
емоційно-ціннісне
ставлення:усвідомлення того, що мистецтво є засобом саморозкриття особистості;
формування сучасного погляду на світ, людину в ньому.
Тип уроку: урок
засвоєння нових знань і формування нових умінь і навичок.
Обладнання: портрет
Оксани Забужко. Презентація «Короткий огляд життя та творчості сучасної
письменниці О.Забужко», відеозапис поезії, папір, олівці для створення
ілюстративного матеріалу.
Теорія літератури:
постмодернізм.
ПЕРЕБІГ УРОКУ
І.Організаційний
момент.
ІІ.Мотивація
навчальної діяльності. Оголошення теми, мети уроку.
ІІІ. Робота над
темою уроку.
ІV. Усний журнал.
…Поезія – це завжди неповторність,
якийсь безсмертний дотик до душі.
(Л.Костенко
«Страшні слова, коли вони мовчать»)
Коментар. Вивчення нового
матеріалу проводиться у формі усного
журналу. Для цього учні отримують випереджувальне завдання – опрацювати
матеріал підручника, додаткові джерела для підготовки повідомлень за планом:
1. Нове літературне покоління.
2.Постмодернізм як
один із художніх напрямі мистецтва 90-х років,його риси.
3. Оксана Забужко.
Життєвий та творчий шлях. Вірш «Рядок з автобіографії»
4. По ходу виступів учні роблять короткі
записи у вигляді тез.(1 хв.)
Перша сторінка. Вступ (3 хв)
(Додаток 1)
Спадок , спадщина
- за Академічним тлумачним словником -
1. Майно і т. ін., що переходить після смерті його власника до іншої особи. 2.
Явища культури, науки, побуту і т. ін., що залишилися від попередніх часів, від
попередніх діячів.
Нам у спадок
передали величезне багатство – мову та літературу – «духовний заповіт одного
покоління іншому».
Українська
література межі ХХ і ХХІ століть дуже цікава й неоднозначна. Ця література твориться саме тепер, і ми ,
певним чином, є свідками її народження. Нове покоління поетів і письменників
прагне подивитися на навколишній світ по-новому.
Незалежна
Українська держава відкрила перед літературою і нові можливості, і нову її
сторінку. Немає ідеологічно-партійного диктату, стали історією періоди Розстріляного Відродження
та Шістдесятництва. Література
стала абсолютно вільною у виборі тем , образів і способів їх
трактування.
Характерною
прикметою літературного життя кінця ХХ – початку ХХІ століття є те , що у ньому
беруть участь представники різних поколінь, різних стильових течій, отже, в
ідейно-тематичному, жанрово-стильовому й емоційно-інтонаційному виявах
літературу останніх років можна назвати
різнобарвною.
Сучасна
літературно-мистецька ситуація нагадує літературну дискусію 20-х років ХХ
століття. Адже ставляться такі питання: що таке література сьогодні, яка її
місія в житті суспільства, окремої людини, якими повинні бути її
ідейно-естетичні орієнтири?
Ознакою нового часу
є поява творів , які замовчувалися, заборонялися у застійні часи.
Вперше термін
“постмодернізм” з’явився 1917 р. в книжці німецького філософа Рудольфа Паннвіца
“Криза Європейської культури”.
Бібліотека
української літератури дає таке визначення
Постмодернізм (лат. post — за, після, далі; франц. modeme
— сучасний, новітній) – літературний напрямок,який виник унаслідок відчуття письменниками кінця
історії сучасної епохи.
Постмодернізм вибудовує особливу концепцію світу. Якщо
модерністи прагнули виявити найменші відмінності та принципову несумісність
усіх сторін зображуваної дійсності, то постмодерністи захищають позицію
відстороненого і відчуженого спостерігача. Вони утверджують принцип загальної
рівнозначності всіх явищ і аспектів життя.
До визначальних рис
постмодернізму відносять поєднання різних стильових тенденцій, часткову
опозиційність до традиції, універсальність проблематики, позачасовість і
позапросторовість зображення, епатажність, зміну функцій автора та героя, культ
незалежної особистості, прагнення поєднати істини різних націй, культур,
релігій, філософій.
У сучасній постмодерністській літературі
головна увага приділяється, по-перше, індивідуальній манері митця, його
власному баченню людини та світу. По-друге, пошуку внутрішньої ідеї, самовіддана несамовитість, екзистенційність.
По-третє, метафорична насиченість твору поєднана часто з навмисно зниженою
мовою; складна композиція твору, фрагментарність.
Третя сторінка. Оксана Забужко
. Огляд життя та творчості.
(Презентація)(3 хв.)
(Додаток 3)
Зміст презентації –
огляд життєвих та творчих сходинок письменниці.
Сторінками
біографії Народилася 19 вересня 1960 року в Луцьку в родині філологів. 1968 р.
переїхала з батьками до Києва.. Перший літературний герой, з яким себе
ідентифікувала (оскільки він також писав вірші) - Вінні-Пух.
Освіта.
З 1977 року – навчалась у Київській середній школі. А з 1982 на філософському факультет Київського університету
та аспірантурі Інституту філософії України. У 1987 р. захистила дисертацію
«Естетична природа лірики як роду мистецтва» на звання кандидата філософських
наук.
Громадська
діяльність.
В 1986 - 1988рр. викладала естетику та історію
культури в Київській консерваторії ім. мЧайковського. З 1988 р. - співробітник
Інституту філософії Академії Наук України. Член Наглядової Ради Міжнародного
Фонду «Відродження», Член багатьох редколегій, журі, конкурсних комітетів в
Україні та за кордоном.
Закордонна
діяльність.
В 1992 - 1994 рр. перебувала в університетах США (Пенсільванському,
Гарвардському, Пітсбурзькому) як запрошений письменник та Фулбрайтівський
стипендіат. Віце-президент Українського ПЕН-центру.
Творчість.
Поезія «Мова будь-яка таки найбільша любов
мого життя: тільки-бо мова спроможна поєднати музику і міф - дві речі, без яких
світ був би просто непридатним до проживання».
Проза
«Перша і головна
заповідь письменника: Не збреши. Здавалось б, просто. Та саме вона, коли
триматись її послідовно, й робить літературу небезпечною професією як у
альпініста або водолаза»
Інсценізації та
екранізації "Попіл" ("Попелюшка") (1997 р.) Калинова
сопілка (за казкою про калинову сопілку) в Чернівецькому музично-драматичному
театрі ім..Ольги Кобилянської (2009 р.) « Дівчатка» в ефірі Чеського Радіо
(2008 р.)
«Поезія - частина
життя, найбезпосередніший, стихійний на нього відгук, проза - паралельний,
самостійний "віртуальний" світ, який треба по-конструкторському
"побудувати" …»
Актуалізація опорних знань учнів (5 - 7 хв.)
Викладач: Сьогодні ми познайомимося
з поезією «Рядок з автобіографії»
Бесіда
1. Що таке автобіографія?
(Додаток № 4)
2. Автобіографія (грец.αὐτός — сам, грец.βίος — життя,
грец.γράφω — пишу), також саможиттє́пис — літературний жанр, головним героєм якого (в літературному сенсі) є сам автор; основа автобіографістики,
що включає, крім автобіографії, мемуари (спогади), щоденники, почасти й
листування, а також автобіографічні художні твори.
3. 1. Для чого її
створюють?
4. 2. Чи приходилось
вам читати автобіографію,написану в художньому стилі?Які автобіографічні твори
ви знаєте, хто їх автори? (Зачарована Десна, О.Довженко, «Інтермецо» ,
М.Коцюбинський)
Час ознайомитись із поезією Оксани Забужко «Рядок з автобіографії»
(демонстрація відеоролика із читанням вірша учнями )
Рядок з автобіографії (2 хв..)
Мої предки були не вбогі
На пісні та свячені ножі —
З моїх предків, хвалити Бога,
Заволокам ніхто не служив!
Дарували від батька до сина
Честь у спадок — як білу кість!
Мої предки були красиві —
Ворогам на подив і злість.
Хай не славою (Бог там з нею!) —
Як присягою на шаблях,
Мої предки владали землею:
Їм належала ця земля!
І цупким, наче нить основи
Крізь віки однієї сім'ї,
Невразливим — пронесли слово
І внизали в легені мої...
Ох і моцна була порода —
Соловки, Магадан, Колима...
Мої предки були народом —
Тим народом,
якого нема.
Аналіз поезії.(5 -
7 хвил.)
Бесіда за змістом
твору.
-
Хто такі предки?
-
Чи можна за текстом визначити предків авторки?
-
Що ви знаєте про звичай освячувати зброю? (такий обряд робили гайдамаки, на
чолі яких стояв сотник Максим Залізняк перед повстанням 1768 року)
-
Хто з українських письменників у своїй творчості змалював цей обряд?
(Т.Г.Шевченко. Поема «Гайдамаки»)
Прочитайте два
останні рядки вірша. Що найбільше турбує поетесу?
Як думаєте , що є
причиною того ,що народ зникає?
Що необхідно
зробити, щоб зберегти народ та відновити колишню славу українців?
Яка основна думка
твору? ( Збереження пам’яті про свій рід, своє коріння. Дбайливе та шанобливе
ставлення до спадку,який отримано (культура, мова, історія)
Вправа з технології
Арт – терапії.
-
Чи знаєте ви свій рід. Які вони – ваші пращури. Якими ви бачите своїх
батьків,
бабусь із дідусями, прабабусь та всіх, об’єднаних словом сім’я.
Я не даремно спитала
якими? Колір, символічне, чи традиційне малювання. Я пропоную вам заповнити білий папір. Ті, кому більше подобається традиційне
– до вашої уваги можливість створити родинне дерево. Якщо душа схильна до
абстракції – нехай кожен представник вашого роду отримає свій колір та місце на
аркуші. Для решти – символи: мама – серденько, дідусь – блискавка грому,
прабабуся – квітка. Відчуйте себе. А може, в когось виникне бажання поєднати
традицію із абстракцією та символізмом. Постмодернізм, це, як ви вже знаєте,
прагнення поєднання.
Згадайте
найдорожче. Наповніть мить творчості спогадами та вдячністю.
(на столі в учнів
олівці, наліпки (однотонні,кольорові), аркуші білого паперу).
https://www.youtube.com/watch?v=I4fJYOse2Ao (5 хв. 42 сек.)
-
Демонстрація свого роду учнями (1 - 5)
-
З кого бере початок твій рід
-
Який колір переважає.
-
Кого та на якій відстані намальовано
-
Які символи використав
За можливістю - перехресний аналіз роботи (Як я бачу іншого
через його картину роду. Спільне. Відмінне.)
(жива виставка)
-
Мій рід (оберіть п’ятірку свого роду)
-
П’ять епітетів
-
Метафора мого роду
-
Мій рід -
Наприклад
-
Прабабуся Фрося, дідусь Леонід, Тітка Валя, тато, мама
-
Сильні, балакучі, чесні, працьовиті, замкнені
-
Розвіяні вітром
-
Мій рід – таємниця.
Поезія Оксани
Забужко «Рядок з автобіографії» сьогодні стала приводом до спогадів та
запитань, початком роздуму над написанням своєї автобіографії.
Підсумки уроку.
Евристична бесіда:
-
Чи допомагає олівець або пензлик зрозуміти світ в собі? (Постмодернізм вибудовує особливу концепцію світу)
-
Чи вдалося вам почути себе (своє відчуття сім’ї) під час
малювання?
-
Чи вплинули рядки з автобіографічного віршу на ваш
малюнок?
-
Які рядки або частина рядка приходить на пам’ять? (учні
промовляють уривки з віршу)
-
Підсумовуючи урок, дякую всім за працю. Сьогодні оцінки за попередню
підготовку отримують: 1Болтенко Наталя - , Дзюба Микола -, Капшук Валентин -,
Волошина Поліна - ; Броварник Дар’я - ; Беляєва Валентина -
-
За роботу під час уроку: 1_________, 2________.
Домашнє
завдання:
1. Прочитати та проаналізувати вірш Оксани Забужко «“Казка про калинову сопілку”.»
2. За бажанням «пізнати себе» намалюйте вдома яскравий
епізод вашого дитинства (радісний або сумний, той, який згадаєте першим)
3.
Творче завдання скласти 5-10 речень,
або вірш про намальоване вами сьогодні.
Звертаю вашу увагу
на карту візуалізації. Виходячи з кабінету, позначте стрілочкою саме той рядок із вірша
Оксани Забужко, який запам’ятався, припав до душі, саме вам.
07.10.2022
Тема. Поезія Стуса – взірець «стоїчної» поезії у світовій ліриці «Крізь сотні сумнівів я йду до тебе». «Господи, гніву пречистого» - екзистенційна проблема вибору, віра в себе, надія на здолання всіх перешкод.
Мета
(формувати компетентності): предметні (знати
основне з творчої біографії поета; розуміти суть екзистенціалізму в поезіях;
аналізувати засоби художнього увиразнення, які визначають високу естетичну
вартість; ключові (осмислювати
естетичну вартість художнього твору; визначати ціннісні пріоритети життя на
засадах громадянського суспільства; загальнокультурні
(формувати ствердження рис «стоїцизму», активної життєвої позиції;
усвідомлення понять честі, людської гідності, мужності, сили духу на прикладі
життя і творчості В. Стуса).
Очікувані результати: учні вміють характеризувати
тематику й проблематику творів поета, виразно та вдумливо читати вірші, робити
їх ідейно-художній аналіз, висловлювати власну думку про поезію митця.
Обладнання: портрет письменника, підручник, літературознавчий словник.
Тип уроку: формування вмінь та навичок.
Перебіг
уроку:
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів
1. Перевірка домашнього завдання. Технологія «Так
– Ні»
1.В. Стус народився 6 січня 1939 року в с. Рахнівка Гайсинського району на Вінниччині. (ні)
2. Батьки його були селянами. (так)
3. Дитинство його минуло в атмосфері добра та любові. (так)
4. Перші уроки поезії – бабусині.
(ні)
5. Василь Стус навчався у Вінниці?
(ні)
6. Перша половина 60-х років була позначена розквітом духовного
життя на Україні? (так)
7. Вищу освіту Стус здобув на історико-філологічному факультеті Донецького
педагогічного інституту. (так)
8. У 1959 - 1961р., перебуваючи в армії, Стусу легко писалося. (ні)
9.У 1965 році Стуса виключили з
аспірантури. (так)
10. У 1972 році Стуса арештовують. (так)
11. В Україні за життя В. Стуса виходять дві збірки «Зимові дерева», «Свіча
в свічаді». (ні)
12. У 1985 р. Генріх Белль висунув Стуса на здобуття Нобелівської премії.
(так)
2.
Постановка проблемного запитання. Прийом «Фішбоун»
(риб’яча кістка). Робота в парах.
Чи можна сказати, що В. Стус був справжнім стоїком?
Робота зі
словником
Стоїцизм – учення однієї з шкіл античності. Стоїки ставили
мету: досягнути душевного спокою, духовної незворушності, бути мужніми і
стійкими під час життєвих випробувань.
Екзистенціалізм
– течія
модернізму, яка підкреслює, що людина відповідає за свої дії лише тоді, коли
діє вільно, має свободу волі, вибору і засобів їхньої реалізації.
Голова. Чи можна
сказати, що В. Стус був справжнім стоїком?
Верхні кістки. Виступ у кінотеатрі з протестом проти арештів, прагнення справедливості;
виступ над могилою Алли Горської, друк за кордоном збірки «Зимові дерева»;
відстоювання власної гідності; вступ до Української Гельсінської спілки.
Нижні кістки. Відчислення з аспірантури; звинувачення в антирадянській агітації; арешт
1972 рік; покарання – позбавлення побачень, штрафний ізолятор, карцер; арешт
1980 рік.
Хвіст. Борець за зневажені людські права, за зганьблену національну гідність.
IІІ. Мотивація навчальної діяльності.
Оголошення теми й
мети уроку
Вступне слово вчителя.
Друг В. Стуса,
письменник Ю. Покальчук так оцінював його особистість і творчість:«У Василя
Стуса найбільшим злочином було те, що він був українцем, просто справжнім
українцем; любив свою мову, свою землю, свою культуру і хотів бачити Україну
нормальною українською землею, а не витоптаним полем. Поезія Василя Стуса
виходить далеко за межі того експериментального бунтарства, часто
дилетантської, показової інтелектуалізації вірша, що були притаманні творам
багатьох його ровесників.
По-блоківськи
виточений і холоднуватий його вірш, природний український сентимент тут
приборканий і палає всередині кристала. Якщо ж торкнешся, гріє, мов серце.
Дисципліна слова,
лаконізм виразу, надзвичайно широкий словник, що постійно збагачується, ще й
незупинне власне словотворення — ось шлях його поезії».
У цьому ми
переконаємося на сьогоднішньому уроці.
ІV. Формування вмінь та навичок
1. Слово вчителя. 26 січня 1972 року, уже після
пред’явлення звинувачення,
Василь Стус пише вірш «Крізь сотні сумнівів
я йду до тебе…», в якому вияскравлюється той шлях самоусвідомлення, що його
проходить ліричний герой.
2. Прослуховування поезії «Крізь
сотні сумнівів я йду до тебе…». Обмін враженнями
щодо прочитаного.
3. Словникова робота.
Щовб — сходинка,
перекладина драбини;
хлань — безодня;
врочить — передрікає;
запрагла — захотіла.
4. Евристична бесіда.
— Яку мету ставить
перед собою ліричний герой твору — автор? (Домагатися добра й справедливості
для свого народу чи хоча б прокласти дорогу прийдешнім поколінням.)
— Який пафос поезії?
(Піднесений — «душа запрагла неба», «в буремнім леті», «держить путь на стовп
високого вогню».)
— Що відчуває
ліричний герой на цьому шляху? (Сумніви, зневіру і разом із тим — тверде
переконання у своїй високій меті «предтечі».)
— Який цікавий
синтаксичний прийом використовує автор у творі? (Перенесення рядка.)
5. Коментар учителя.
В. Стус свідомо обрав свою життєву дорогу —
це шлях добра і правди. Але там чекають його «сотні сумнівів», «сто зневір» і
треба вперто, наполегливо долати щабель за щаблем («йти з щовба на щовб»), щоб
досягти мети або хоча б прокласти дорогу іншим, бо він — «предтеча».
Екзистенційна
лірика – вірші, у яких розкривається внутрішня суть людини, те глибинне,
внаслідок якого кожна особистість є неповторною.
6. Паспорт твору «Крізь сотні сумнівів
я йду до тебе»
Жанр:
ліричний вірш.
Вид лірики:
патріотична і філософська.
Тема: показ
свідомого вибору ліричним героєм свого життєвого шляху, де панує світло, добро,
краса; усвідомлення того, що повести його зможе лише правда! Це своєрідна
поетична декларація митця.
Ідея: уславлення цілеспрямованості
ліричного героя, який у своїх духовно-етичних домаганнях правди зазнає хитання
і перешкод, але не зневіряється і вибирає духовну висоту.
Провідний мотив:
незламність,
здатність залишатися людиною за будь-яких обставин.
Віршовий розмір: ямб.
Художньо-виражальні
засоби епітети: буремний лет, високий вогонь, смертні грані,
людські дерзання, чорна порожнеча, шлях правдивий; метафори: добро і правдо
віку, душа запрагла неба, душа держить путь, не ступали людські сліди, поза
смертні хлані, врочить подив; гіпербола: крізь сотні сумнівів…, через сто
зневір; алітерація звуків Р, С, Щ звертання: добро і правдо віку; символ:
предтеча.
7. Виразне читання поезії «Господи, гніву
пречистого…». Обмін враженнями щодо прочитаного.
Евристична бесіда.
- Яким настроєм сповнений ліричний герой
твору? (Твердим переконанням, що вистоїть, мужньо сприйматиме всі випробування
долі; біда загартовує волю, дух.)
- Як
називаються такі риси людини? (Стоїчні.)
- Що говорить ліричний герой про
те, звідки у нього такий стоїцизм? (Від матері, від роду, від народу.)
Коментар
учителя.
За жанром твір – віршована молитва. Характерним для неї
є звернення до Бога з проханням потрібного. Мужня, стоїчна поезія «Господи,
гніву пречистого…» В. Стуса утверджує впевненість ліричного героя в тому, що
він зможе вистояти, не зрадить себе й своїх переконань. Він свідомо йде «на
амбразуру», на біду, щоб відкрити людям очі на правду, показати приклад
боротьби за людську гідність і силу людського духу.
Паспорт твору «Господи,
гніву пречистого…»
Жанр:
медитація (віршова молитва).
Вид лірики:
філософська.
Тема:
звернення ліричного героя до Всевишнього з проханням не осудити його за глибоку
віру і надію, бо утверджує безсмертя людського духу.
Ідея:
утвердження сили людського духу, прагнення не загубити у тяжких випробуваннях
своєї самототожності, неповторності своєї долі.
Віршовий розмір:
дактиль.
Римування:
перехресне.
Художньо-виражальні
засоби:
епітети: гнів пречистий; мале людське життя; риторичне звертання: Господи,
гнiву пречистого; метафори: думою тугу розвіюю; надiєю довжу його в віки.
Бога, як символа
совісті людської, віри в справедливість та добро, Стус згадує досить часто: в
часи, коли йому нестерпно важко, шукає опори, дивиться на своє життя крізь
призму Божих заповідей. В основу вірша покладено канон, запропонований
християнським богословом VІІІ ст. Іоаном Дамаскіном, як «сходження розуму до
Бога, прохання потрібного в Бога».
V. Підбиття підсумків уроку
Інтерактивна вправа
«Займи й обґрунтуй позицію».
- Чи можна В. Стуса назвати
справжнім героєм України?
VI. Домашнє завдання
Вміти виразно читати
поезії В. Стуса, аналізувати їх, характеризувати творчість поета в цілому;
письмово — дібрати приклади художніх засобів, пояснити їхню роль у творі.
Скласти сенкан до образу
митця.
Тема. Василь Стус. Загальний огляд життя та творчості (переглянути відео та записати коротко конспект)
https://www.youtube.com/watch?v=F4_KwDqs2sE
23.09.2022
Тема. Контрольна робота .Твір на тему "Пісні Марусі Чурай"
16.09.2022
Тема. Ліна Костенко. Роман у віршах «Маруся Чурай». Історична основа твору, його сюжетна канва.
Мета та завдання:
навчальна: ознайомити зі змістом роману «Маруся
Чурай», історичною основою твору, тематикою
та проблематикою; закріпити знання з теорії літератури;
розвиваюча: розвивати творчі здібності учнів, логічне
мислення, вміння висловлювати свою думку, культивувати чистоту людських
стосунків;
виховна: формувати компетентності, які закладені в
Українській Хартії вільної людини, виховувати любов до історії України,
читацький інтерес.
Очікувані
результати:
учні
повинні: удосконалити уміння аналізувати
твори, а саме визначити жанр твору, тематику та проблематику, характеризувати
головних героїв; формувати навички групової, дослідницько-пошукової роботи,
вміти доводити свою точку зору, добираючи потрібні аргументи; виховувати повагу
до почуттів, художнього слова, історії держави.
Тип уроку:
комбінований.
Форма проведення: дискусія з
елементами інсценізації.
Методи та прийоми:
а) словесні (слово
вчителя, бесіда);
б) наочні (метод інсценізації,
метод демонстрації – показ презентації);
в) практичні (створення
проблемної ситуації, робота в групах, інтерактивна гра);
г) методи самостійної
роботи ( робота з текстом, випереджувальне завдання).
Обладнання: портрет письменниці, тексти роману,
комп’ютер, музичний запис.
План.
І. Організаційний момент.
ІІ. Актуалізація опорних
знань.
ІІІ. Оголошення теми й
мотивація навчальної діяльності.
ІV. Вивчення нового матеріалу.
V. Підсумок уроку.
VI. Домашнє
завдання.
VII. Оцінки та їх аргументація.
Епіграф
В словах ні іржі, ні олжі
Не любить мова жива.
Бо мова - пісня
душі,
Покладена на слова.
Д. Білоус
ІІ. Актуалізація опорних знань
Ми продовжуємо вивчати творчість
Ліни Костенко, її поезію замало буде просто читати, її потрібно пропускати
через душу. І якщо ви прочитаєте епіграф нашого уроку, то зрозумієте, що так
можна сказати про твори Ліни Костенко. Вони прекрасні, досконалі, винятково
чесні й чисті. Ви не побачите в них ні брехні, ні бруду, ні іржі. Можна з
упевненістю стверджувати, що поезія Ліни Костенко - це морально-етичний кодекс
для кожного українця, це заповіді Божі, втілені у прекрасній і точній формі.
Сьогодні ми розпочинаємо вивчати
роман у віршах «Маруся Чурай». Твір ви уже прочитали, обговоримо його.
Який твір ми вивчали в 10 класі про такі ж події? (М. Старицький, драма «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці...»)
Звідки ж походить назва цієї драми? (З української народної пісні.)
Простежимо розвиток теми у жанрах літератури. (Спершу була пісня, потім драма, а тоді вже - роман. Від малого жанру
- до великого, епічного.)
ІІІ. Оголошення теми й мотивація навчальної діяльності
Урок супроводжується презентацією (Додаток 1).
ІV. Вивчення нового матеріалу
Тривалих 6 років роман поневірявся
по видавництвах. Які тільки недоліки не приписувались цьому твору, щоб не
допустити його до читача. Роман було видано аж у 1979 році, і лише в 1987 році
його було оцінено та пошановано Державною премією України імені Тараса
Шевченка.
Отже, в основі роману «Маруся Чурай»
та драми «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці...» лежить українська народна
пісня. Це те спільне, що є у цих двох творах.
Що ще спільного є у них? (Спільні герої, сюжет твору, конфлікт
соціально-побутовий.)
А чим
різняться ці твори? (Драма М.
Старицького обмежується лише розв’язанням
соціально-побутового конфлікту, в основі якого лежить одвічний любовний
трикутник. Зрада і помста - ось слова, що передають зміст драми. А в романі
Ліни Костенко, крім цих подій, широко показано історичне минуле України,
епоху, в якій жили герої; ми стикаємось з реальними історичними особами.)
Це широкомасштабний твір, який
вимагав і іншої форми, більшої. Саме тому це роман ще й у віршах. Це оригінальний
та рідкісний жанр твору. Пригадайте, чи траплявся вам у літературі такий жанр? («Євгеній Онєгін» О. Пушкіна.)
Сформулюйте
визначення роману у віршах на основі знань з теорії літератури.
(Складний
за побудовою і великий за розміром епічний твір, у якому широко охоплені
життєві події певної епохи та багатогранно й у розвитку змальовані персонажі,
кількість яких переважно значна. У романах здебільшого кілька сюжетних ліній,
які перехрещуються та переплітаються між собою. Роман побудовано у віршованій
формі).
Тематика і проблематика.
Сформулюйте
тему роману «Маруся Чурай».
(«Маруся
Чурай» — це твір про героїчну епоху - епоху визвольної боротьби нашого народу
за свою державність. Це енциклопедія життя українського народу середини XVII
ст., світ вічних мотивів духовного буття народу. Вихопивши один маленький
острівець - драму окремої особистості - поетеса показала трагедію цілого
народу, висвітлила болі сучасного покоління і його страх перед майбутнім).
Які проблеми порушує Л. Костенко у
романі?
(пам’яті, історичного
минулого України; невмирущості української пісні; вірності та зради державі й людині зокрема; кохання;
нерівності душ; митця і юрби; національної
гордості).
Ми вже згадували
про те, що цей роман історичний. Яких реальних історичних героїв ми зустрічаємо
на його сторінках?
(Богдан
Хмельницький, полковник Мартин Пушкар, Іван Іскра - син Якова Остряниці, Гордій
Чурай).
Слово
вчителя.
Усі люди створені вільними. Бути вільною
людиною це не лише зовнішня ознака, але і внутрішній духовний вибір. Вільна
людина, як зазначається в Українській Хартії вільної людини: «…має брати на
себе відповідальність, …вірити у свої сили, …усвідомлювати свою неповторність».
Такою вільною людиною, можемо
вважати Марусю Чурай. В основі твору не лише пісня «Ой не ходи, Грицю...», а й
народні перекази про нашу легендарну співачку. Найкраще про свою долю
розповість вона сама.
Прийом інсценізація.
Маруся Чурай: «Народилася я у
Полтаві в 1625 році в сім’ї урядника
Полтавського добровільного козачого полку Гордія Чурая. Мій батько був сміливий
і гордий, брав участь у боях проти польської шляхти, потім потрапив у полон і
був страчений. Ми залишилися з матір’ю самі. Моя
душа говорила, плакала, сміялася піснями, але, мабуть, більше плакала.
Покохала я Гриця Бобренка, він був
нашим сусідом та моїм молочним братом. З раннього дитинства ми були завжди
разом, але Гриць був слабовільним, піддався материним умовлянням і заручився з
багачкою Галею Вишняківною. А потім він умер. Через отруєння. А потім мене
судили, за мить до страти Іван Іскра врятував мене грамотою від Богдана Хмельницького,
та я уже не хотіла жити. А потім була проща до Києва, я так хотіла поклонитися
святим місцям, а потім були сухоти, і все... Лише мої пісні залишились
нетлінними».
Понад три століття прошуміли над
безсмертям Марусі Чурай, навіть могилки не залишилось. Однак її слід є, слід
щонайглибший - у серцях та душах народу.
Нема її могили,
Земля над нею рівна,
А значить, не вмирала
Маруся Чураївна.
Щойно Маруся і розповіла нам сюжет
роману Ліни Костенко, не переказуватимемо детальніше, зупинимося лише на
окремих епізодах.
Створення
проблемної ситуації.
Спираючись на наріжні камені вільної людини, ми можемо виділити три
прості речі: відповідальність за своє життя; мораль і духовні цінності не
можуть бути відкладені на завтра; ми будуємо те, що уявляємо, від цього
залежить наше майбутнє.
Інтерактивна
гра «Ваша думка»
Запитання до хлопців:
Чи мав Гриць
моральне право, кохаючи Марусю, одружуватися з Галею?
Як таке може
бути, що Гриць, будучи сміливим, сильним, гордим козаком, так змалів душею і
піддався впливу матері? Чи не суперечать ці вчинки одні одним?
Чи
трапляються зараз у житті такі ситуації? Чи мають гроші владу над людьми?
Уявіть себе
Грицем і розв'яжіть проблему, яка склалася. Як ви вчинили б у такій ситуації?
Запитання до
класу:
Як ви
вважаєте, якби Гриць залишився жити, чи одружився б він з Галею?
Запитання до дівчат:
Чи вірите,
що Маруся убила Гриця? Чи можна вбити кохану людину?
Чи може
талант бути убивцею?
Чому Маруся
не просила помилування?
Чому Маруся
не одружилася потім з Іваном Іскрою?
Уявіть, що
ви маєте можливість втрутитись у хід подій роману. Введіть себе в текст, ким
би ви хотіли бути? Що ви зробили б?
Як ви
розумієте вислів мандрівного дяка щодо «обвугленості» душі Марусі?
Перевірка випереджувального завдання.
Уявіть собі, що стерлась границя між
віками, і змогли зустрітись дві неповторні жінки - Ліна Костенко та Маруся
Чурай. Про що вони могли б розмовляти?
Ліна. Інколи мрії збуваються. Мені
гак хотілось заглянути краєм ока через віки, побачити тебе, поспілкуватись.
Скажи, чи легко тобі, Марусю, було творити пісні?
Маруся. І легко, і складно водночас.
Пісні жили в душі і починали проситися на волю, я давала їм крила для злету, я
давала їм життя.
Ліна. Я повернула твоє ім’я із забуття, чи не сердишся ти за те, що повернула тобі болючі спогади?
Маруся. Ні, Ліно, мабуть, ти зробила
добре, бо дала мені ще одне життя.
Ліна. Скажи, Марусю, чи вдалося мені
відтворити твою нетлінну, горду душу?
Маруся. Ти, Ліно, наділила мене
власною гордістю і нескореністю, силою духу і невмирущим талантом. Ти бачила
мене такою, якою була сама.
Ліна. Чому ж, Марусю, ти отруїла
Гриця, ти ж так його любила?
Маруся. Мені замало півлюбові, мені
або ціла, або ніщо. А Гриць не мав любові так багато, щоб наділити нею і мене,
хоч я його і не вбивала. Це зілля було моє, я просто не хотіла жити. А ти,
Ліно, хіба вчинила б по-іншому? Хіба тобі достатньо півлюбові?
Ліна. Я, мабуть, теж не змирилася б.
І чимось ми з тобою схожі, немов твоя душа через віки увійшла в мою і
поєдналась. Я справді вкладала, Марусю, у твої уста те, що бачила чула, казала
сама. Але я не проти, і ти, гадаю, також, почути запитання до себе.
(Запитання учнів до Л. Костенко та
Марусі Чурай) від 1 групи учнів.
Ми
прослухали запитання та відповіді на них. Дякуємо вам, дівчата, за
перевтілення.
А тепер
перевіримо виконання завдання учнями ІІ групи.
Відомо, що музика, література та
живопис - це види мистецтва, які перебувають в єдності. Другій групі учнів було
запропоновано дібрати музику, яка змогла б відтворити характер одного з
епізодів твору. Це розділ «Страта». Свій вибір аргументувати.
(Прослуховування музики, відповіді учнів)
https://useraudio.net › search ›
Не можемо оминути й живопис. Людина бачить світ довкола себе в кольорах, якими можна передавати музику, але хочу, щоб ви розповіли, якими кольорами ви намалювали б ілюстрацію до розділу «Суд».
(Відповіді
учнів)
Третя група учнів мала простежити
використання тропів у романі. (Учні розповідають і наводять приклади).
V. Підсумок уроку
Інтерактивна
гра-рефлексія «Мікрофон»
Розкажіть
про шлях роману «Маруся Чурай» до читачів.
Які проблеми
порушує Л. Костенко у своєму творі? Чи перегукуються вони із сучасністю?
Назвіть жанр
твору. У чому його оригінальність?
Які
історичні постаті діють у романі?
Як ви
вважаєте, що хотіла сказати Л. Костенко своїм твором? Яке призначення цього
роману?
Слово
вчителя. На прикладі роману Ліни Костенко «Маруся Чурай», ми можемо побачити,
що духовні цінності турбували суспільство ще з давніх давен.
Зубожіння несправедливість і невпевненість викликали у суспільстві
внутрішнє розчарування, що стоїть на межі з духовною порожнечею. Саме на таких
творах ми вчимося бути вільними людьми, українцями, активними громадянами,
мислити, любити, бути господарями на своїй землі. Опираючись на Українську
Хартію вільної людини, шукаймо відповідей, які дають сили проти зневіри і
надають сенсу нашому життю. Людина прагне бути вільною, бо саме свобода надає
смислу, гідності і цінності людському життю.
VI. Домашнє завдання
Уявити себе захисником
на суді й скласти промову на захист Марусі Чурай.
09.09.2022
Тема. «По сей день Посейдон посідає свій трон…».
Жанр: філософська лірика. Напрям – модернізм
Тема твору: зіткнення світу вічного й духовного та світу тимчасового й буденного.
Ідея: зберегти красу й незайманість природи, щоб зберегти красу людської душі.
Основна думка: Просто хочеться моря,
Провідний мотив – єднання людини зі світом рукотворної краси та природою.
Художні образи: Посейдон, Фавн, Амур, Юнона, Пегас, Афродітп, Парнас, Олімп, Скілла, Харибда.
У своєму вірші Ліна Костенко закликає до збереження краси й читстоти природи, яка є вічною. Ще давні греки захоплювались навколишньою красою, що відбулось у їхній міфології. Вона й стала основою поезії Л. Костенко, оскільки уособлює величність розвитку людської думки й духи, розуміння величі й вічності природньої краси. Поетеса застерігає сучасників та майбутні покоління від забуття прекрасного, говорить про небезпеку, яку несе науково-технічний прогрес (четверта строфа). Краса у простоті – стверджує письменниця: «Просто хочеться моря». Саме в простоті й криється вічність світу і людської душі.
По сей день Посейдон посідає свій трон…
По сей день Посейдон посідає свій трон.
У правиці тримає тризуба.
В голубій одіссеї реліктових крон
причаїлась і зваба, і згуба.
За кущами заліг як не Фавн, то Амур.
А мужчини високі і мужні.
І виходить із піни антична ґламур,
виливаючи море із мушлі.
Понад хмари стоїть величавий Парнас.
На Олімпі лютує Юнона.
І Пегас, як фугас, пролетів і погас,
зачепивши крилом Посейдона.
Просто хочеться моря. Ні Скілл, ні Харибд.
І богиню із піни, невзуту.
Поки танкер якийсь не наскочить на риф
й не розіллє муари мазуту.
Джерело: https://dovidka.biz.ua/analiz-po-sey-den-poseydon-posidae-sviy-tronБЛОК КОНТРОЛЮ
1. Питання для самоконтролю.
- До якого виду лірики належить поезія «Недумано негадано…»?
- Які слухові й зорові образи наявні у вірші «Недумано негадано…»?
- Які художні засоби використано у цьому творі?
- До якої збірки належить твір «По сей день Посейдон посідає свій трон…»?
- Який мотив цієї поезії ?
- Як ви розумієте слова «Просто хочеться моря. Ні Скілл, ні Харибд.
І богиню із піни, невзуту»?
02.09.2022
Тема. Інтимна лірика Л.Костенко як спонукання до роздумів про суть кохання. Поезія «Недумано,негадано...».
Мета уроку.
Навчити вдумливо читати
твори художньої літератури, зіставляючи образ ліричного героя з постаттю самого
автора . Вчити досліджувати поезію.
Поглибити знання учнів про
розмаїття поетичної творчості Л.Костенко, вивчити зразок інтимної лірики
поетеси, її багату образність, художність;виробляти власні підходи до його
аналізу.
Виховувати критичне мислення,
обстоювати власну точку зору, берегти любов як високе, всеосяжне, могутнє
почуття душі й серця
Тип уроку: вивчення нового матеріалу
Форма проведення:урок-дослідження
Хід уроку:
І. Організаційний
момент 1 хв
ІІ. Актуалізація знань 12 хв
Кахут
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності 5 хв
Кохання... Це почуття прекрасне і чарівне, воно надихає
людину якоюсь дивовижною силою, примушує робити дурниці й здійснювати подвиги,
воно окрилює, робить людину трішечки божевільною. Це почуття світле, радісне.
Ми старіємо і помираємо, але кохання залишається вічно.Послухайте легенду про
любов, про її силу, красу і велич.
Легенда про Любов
Колись, дуже давно, на Землі був
острів, на якому мешкали усі духовні цінності. Та одного разу вони зауважили,
що острів почав опускатись під воду. Усі цінності сіли на свої кораблі і
поплили світ за очі. Залишилась
тільки Любов. Вона чекала до останнього,
але коли вже чекати було нічого, їй теж
закортіло податися геть. Тоді вона
звернулась до Багатства і попросилась до нього на корабель. Але Багатство відповіло:
– На моєму кораблі багато дорогоцінностей і золота, для тебе тут не вистачить
місця.
Коли повз пропливав корабель Суму,
вона попросилась до нього, але той відповів:
– Вибач, Любове, я такий сумний, мені треба завжди залишатися на самоті.
Тоді Любов побачила корабель Гордості
і попросила про допомогу її, але та
сказала, що Любов порушить гармонію на її кораблі.
Поруч пропливала Радість,
але вона така була перейнята веселощами, що навіть не почула, як її кликала
Любов.
Тоді Любов впала у відчай. Але
раптом вона почула голос десь позаду:
– Ходімо, Любове, я заберу тебе з собою.
Любов озирнулася і побачила старого. Він довіз її до суші, і коли старий
поплив, Любов спохопилась, адже вона
забула запитати його ім'я. Тоді вона звернулась до Знання:
– Скажи, Знання, хто врятував мене? Хто був цей старий?
Знання подивилось на Любов:
– Це був Час.
– Час? – перепитала Любов. – Але чому
він врятував мене?
Знання ще раз поглянуло на Любов, потім вдалеч, куди поплив старий:
– Тому, що тільки Час відає, якою
важливою в житті є Любов.
-
Що саме хотіло сказати Знання цими словами?
-
Ви ж вирушаєте у самостійне життя, де вам обов’язково
зустрінеться (якщо не зустрілася вже)
любов. І, без сумніву, виникне безліч питань:
-чи є це почуття
справжнім коханням?
-а як воно буває в
інших людей?
-чому любов
приносить не тільки радість, а й сльози?
-чи може перше
кохання бути єдиним?
-чи буває друге,
третє кохання?
-чи довго живе
кохання між подружжям, а кохання без взаємності – як з ним бути?
Тисячі запитань,
які однаково хвилюють і геніїв, і звичайних людей.
Ми будемо вчитися любити…
Отже, тема
нашого уроку:…………………………..
IV.Вивчення
нового матеріалу шляхом досліджень. 15 хв
1.
Слово вчителя
«Я кохаю тебе..» ці слова звучать усіма мовами , тисячі літ в усіх куточках Всесвіту. Це
вічна тема, яка змушувала творити митців. До неї завжди зверталися поети й
художники, композитори й скульптори, драматурги й філософи, бо немає тих, хто б не оспівував любов – вже надто значне
місце вона посідає у спектрі людських почуттів.
Іноді кохання було проблемою, а іноді саме життя
являло собою суцільне кохання.
-
Як часто ми
вживаємо це слово?
Сьогоднішня
наша розмова присвячена інтимній ліриці Ліни
Костенко. Кредо видатної українськаої письменниці –
свобода і правда. Нас вражає потужна
громадянська та філософська лірика поетеси, захоплює її мужність і
сила духу.
Та
Ліна Костенко – жінка, і їй як кожній жінці дароване Всевишнім щастя кохати й
бути коханою. На жаль, вона дуже мало розповідає про себе, про свою
жіночу долю. Якось Гете сказав, що жінка-поет не здатна писати про речі, які
вимагають аналізу, зусилля розуму. Жіноча область творчості — це почуття. Ліні
Костенко вдається усе. Вона говорить про серйозне, важливе, вічне, аналізує,
робить висновки, розмірковує — і все це пропускає через своє чутливе серце. Уся
її творчість по-чоловічому поміркована, мудра і по-жіночому пристрасна.
У
неї до теми любові свій підхід, своє бачення світу закоханих. Це ціла симфонія почуттів.
Свято. Полон. Шаленство. Наслання. Хвороба. Сон. Чаклунство. Драма. Трагедія.
Це самозреченість і відчай, втіха і смуток, беззахисність і сила, безмежжя
ніжності.
Я пропоную поринути у світ інтимної лірики,
проаналізувавши поезію «Недуманно, негаданно…»
2. Виразне читання вчителем
3. Протягом уроку ми спробуємо дати відповідь на питання : «Щасливе чи нещасне кохання у
героїні?»
4.
Робота з таблицею.
|
Образ-символ |
Тлумачення |
|
Глухомань (сосни,
берези) (слайд ) |
|
|
Кадильниця,ладан |
|
|
Світання ,вечір |
|
|
Проміння |
|
|
Коньяк, шампань |
|
5.Словникова робота
Кадильниця–металевий посуд
на довгих ланцюжках із прорізною накривкою для куріння ладаном (ароматично
смолою) під час відправи православного й католицького релігійного культу.
6. Дослідження (Кожного разу перевіряти написане в
зошитах!!!!!)
-У чому зізнається
лірична героїня?
-Чому недуманно,
негаданно?
(невідоме, нез’ясоване,загадкове почуття)
-З чим у вас
асоціюється глухомань.Якою ви її собі уявляєте? Чому забігла в глухомань?Що це
значить? (слайд)(Глухомань світла,
насичена світлом)
- Що таке
кадильниця?Чому використовує слово кадильниця та ладан?(Відчуває все зі святістю, з чимось сокровенним)
-Коли відбуваються
подіїї?(коли світало, вечір)
-Чому ?Як ви
вважаєте?(Бо є ще якась невизначеність,
в якій є місце надії і сподіванням, болі та щастю)
- Чому тричі
повторює люблю?
- Що символізує
проміння? (Світло, тепло, яке відчуває
від кохання)
-То яке ж тоді у
неї кохання:щасливе чи нещасне?
-Якщо все так
ідеально, то чому ж тоді далі йдуть сльози, стогін…
- Що таке коньяк? (міцний напій)
-А шампань? (теж хмільний , п,янкий напій)
-Коли люди їх
вживають, за яких обставин?
-Що має на увазі
ЛГ, коли говорить, що п,яна? ( Легкість,
радість, ейфорію.Їй не потрібно вживати міцні напої,аби бути щасливою)
-Які висновки ви
зробили з почутого вірша?Дайте відповідь на поставлене проблемне питання: «Щасливе чи нещасне кохання у героїні?»
7. Метод
«гронування» Word.pro 4 хв (Показ
результатів)
Романс Ольги Богомолець « Недуманно, негаданно…»
- Яка ж вона лірична героїня поезії Ліни Костенко? Які вона
має конкретні риси вдачі?
Учні малюють
«гроно» своїх думок, роблять висновки.
VII. Підсумок уроку. 5 хв
-
Тож чи варто
кохати?
-
Чи дає це
почуття щось, чи тільки забирає?»
Слово вчителя.
Таким чином, виходячи із прослуханого, сказаного,
робимо висновки. Її струни закоханих сердець спонукають до роздумів,
узагальнень.Не забудеться, впевнена, спілкування з інтимною лірикою поетеси, бо
в ній виражені сокровенність і чистота людських стосунків, хвиля почуттів то
спокійних, то буремних, то сонячних, то хмарних, то драматичних, але ніколи не
байдужих. Її поезії виховують красу почуттів, облагороджують, викликають радощі
й тривоги. Вони, як несподіваний сполох душі, вчать бути гідною Людиною, яка вміє красиво любити, красиво жити, бути багатою
на думки й почуття особистістю. Це так важко, але вкрай потрібно.
Саме цього вчить поезія душі, щедрості серця Л.Костенко, її ліричні
герої. У житті, стосунках із дорогими
серцю коханими дотримуйтеся принципу: «Люди, будьте взаємно красивими!»
VIІI. Домашнє завдання
1. Створити відео-ролик за змістом поезіїї у програмі wizer.mi
2. Намалювати епізоди поезії
3. Зробити ідейно-художній аналіз поезії.
01.09.2022
Ліна Костенко. Творчий
шлях. Особливості індивідуального стилю (філософічність, історизм мислення,
традиційність, інтелектуалізм, публіцистичність). «Страшні слова, коли вони
мовчать…» – ліричний роздум
про значення слова в житті людини, суть мистецтва.
Мета уроку: ознайомити учнів із життєвим та творчим шляхом Ліни
Костенко; розкрити жанрове й тематичне розмаїття її творчості; познайомити з
особливостями індивідуального стилю; опрацювати ідейно-художні
особливості поезії «Страшні слова….», формувати світогляд учнів,
розвивати навички аналізу поетичних текстів, навички аналізу та синтезу;
виховувати любов до поезії.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Обладнання: аудіо- та фотоматеріали, тексти поезій,
роздатковий матеріл.
Я вибрала Долю собі сама.
І що зі мною не станеться —
у мене жодних претензій нема
до Долі — моєї обраниці.
Л.
Костенко
І. Організаційний момент
Перевірка
підготовки учнів до уроку.
ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів
Узагальнююче повторення.
Микола
Хвильовий «Я (Романтика)»
Літературний диктант.
1.Назва нового (покоління) радянської та української національної інтелігенції, що ввійшла у літературу та політику в СРСР в другій половині 1950-х — у період тимчасового послаблення комуністично-більшовицького тоталітаризму та хрущовської «відлиги» (десталінізації та деякої лібералізації) і найповніше себе творчо виявила на початку та в середині 1960-х років…
2.Назвати прізвища 4-х поетів – шістдесятників, творчість
яких була вивчена у 11 класі
3. Вказати назву поезії та іі автора
Мені
війнула в очі сивина,
Та я нічого не везу додому,
Лиш горточок старого полотна
І вишите моє життя на ньому.
4.
Вказати назву поезії та іі автора
Вже б, здавалося, відболіло,
Прогоріло у тім вогні,
Ступцювало і душу, й тіло,
Вже б, здалося, нащо мені?
5. Вказати назву поезії та іі автора
Одійдіте,
недруги лукаві!
Друзі, зачекайте на путі!
Маю я святе синівське право
З матір'ю побуть на самоті.
6.
Вказати назву поезії та іі автора
І
раптом побачив сонце,
Красиве засмагле сонце,-
В золотих переливах кучерів,
У червоній сорочці навипуск,
Що їхало на велосипеді,
Обминаючи хмари на небі...
Слово вчителя.
У кожного з поетів свій
неповторний голос, своє особливе бачення світу. Читаючи вірші Тараса Шевченка й
Лесі Українки, В. Симоненка й М.
Вінграновського, І. Драча й Д. Павличка, ми бачимо багатовимірність,
різнобарвність усього, що нас оточує , учимося відчувати, сприймати напівтони й
напіввідтінки, глибше усвідомлюємо неповторність кожної миті життя.
Українську поезію сьогодні важко уявити
без Ліни Костенко. У її дивовижному поетичному голосі гармонійно поєдналися
зво¬рушлива ніжність жінки й твердість духу справжнього борця, філософська
заглибленість у проблеми буття й пристрасна емоційність трибуна.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів. Оголошення теми й мети уроку.
1.Аудіозапис поезії «Крила»
2. – Які твори
Л.Костенко ви ще знаєте?
Проблемне питання:
Чому і чим популярна
поезія Л.Костенко у сучасному світі?
Слово вчителя. Ліна Василівна Костенко — це мужність і зрілість
сучасної української поезії, її безкомпромісність, непоступливість у
принципових, доленосних питаннях, небуденний талант у поєднанні з почуттям відповідальності
перед минулим, сучасним і майбутнім.
Життя
Ліни Костенко — це урок безкомпромісності, совісності й принциповості. Усім цим
і дорога для нас наша талановита сучасниця, справді народна українська поетеса
Ліна Василівна Костенко.
ІУ. Сприйняття і засвоєння учнями
навчального матеріалу.
Виступи учнів –
біографів.
1 учень. У народі
кажуть, що 19 березня прилітають із вирію лелеки — птахи в українському
фольклорі обожнювальні й тотемні.
Мабуть,
саме вони принесли в цей день у далекому 1930 р. в сім’ю ржищівського вчителя
немовля - дитину, яка назвали Ліною.
Батьки
майбутньої поетеси Ліни Костенко — високоосвічені порядні люди — учителювали. З
ранніх літ прищеплювали дитині високі моральні, етичні та естетичні смаки,
подавали літературні, фольклорні та історичні взірці для наслідування. На все
життя Ліна перед собою мила приклад батька — Василя Костенка,
поліглота-самородка (знав 12 мов),
педагога від Бога, який за потреби міг на найвищому рівні викладати всі
предмети в школі. Родина Костенків зазнала суворих переслідувань у роки
сталінщини.
Одного
страшного дня було заарештовано батька та забрано від сім’ї на
|
|
У повоєнні роки Ліна почала відвідувати літературну студію при журналі
«Дніпро», який редагував Андрій Малишко.
Вона надовго запам’яталася ровесникам і навіть
уже відомим талантам не тільки аристократичною красою, яка свідчила про глибоку
духовність допитливого дівчатка-підлітка, а й дивовижно свіжими віршами,
оригінальним поглядом на світ і вмінням відтворити побачене несподіваними
словами.
Раннє
дитинство Ліни минало «над берегами вічної ріки» —понад Дніпром. Коли дівчинці
минуло 6 років, родина перебралася до Києва. Тут дівчинка закінчила середню
школу, навчалася в педагогічному інституті. 1952 р. вступила до Московського
літературного інституту імені М. Горького, який закінчила з відзнакою (1956).
Була однією з перших у плеяді молодих українських поетів, що виступили
на межі 1950-1960 рр. Період так званих «шістдесятників» створив новітні стилі
в українській літературі, змусив творити щось нове, атипове, щось авангардне,
але безжальне та максимально критичне щодо влади та тодішнього режиму.
2 учень. На початку 1960 р. брала участь у
літературних вечорах київського Клубу творчої молоді, але на своєму літературному
шляху довелося Ліні Костенко пережити майже п’ятнадцятилітнє невизнання її як
митця. Це був сумний період у житті письменниці , зокрема й в історії
української літератури взагалі. Хоча й тоді вона писала. Не зламалася, не
зневірилася, не занепала духом, а шліфувала своє поетичне слово.
Починаючи
з 1961 р., її піддавали критиці за «аполітичність», був знятий з
|
|
8
квітня 1963 р. на ідеологічній нараді секретар ЦК КПУ з ідеології А. Скаба заявив: «Формалістичні
викрутаси зі словом неминуче призводять до викривлення і затемнення ідейно -
художнього змісту твору. А що справа
саме така, свідчать деякі твори молодих поетів М. Вінграновського, І.
Драча, Л. Костенко.» Це був сигнал до погрому
покоління шістдесятників.
1963
р.— зняли з друку книжку віршів Л. Костенко «Зоряний інтеграл», книжку «Княжа
гора» зняли з верстки.
1964-1965
рр. були, очевидно, часом переоцінки цінностей, зокрема світоглядних. Л.
Костенко не належала до якихось дисидентських організацій, але коли в 1965 р.
почались арешти української інтелігенції, підписувала листи протесту проти
арештів української інтелігенції. Була
присутня на суді над М.
Осадчим і М. Зваричевською у Львові. Під час суду над братами Горинями кинула
їм квіти. Разом з І. Драчем звернулася до редакції журналу «Жовтень» (тепер
«Дзвін») і до львівських письменників з пропозицією виступити на захист
заарештованих. Письменники не зважилися
на протест, але подали в суд клопотання з проханням передати на поруки Б.
Гориня як наймолодшого з заарештованих. Усе це не вплинуло на перебіг судів,
але мало величезне моральне значення.
Травень
1966 р.— у Спілці письменників України, де таврували «націоналістичних
відщепенців», частина молоді влаштувала овацію Л. Костенко, яка
відстоювала свої позиції й захищала І.Світличного, О. Заливаху, М. Косіва й
Б. Гориня.
1968 р.— написала листи на захист
В.Чорновола у відповідь на наклеп на нього в газеті «Літературна Україна».
Після цього ім’я Л. Костенко в радянській пресі довгі роки не згадувалося. Вона
працювала «в шухляду».
1969 р. в діаспорі було видано велику
збірку «Поезії», до якої ввійшло все краще, створене на той час поетесою,
зокрема вірші, що поширювалися в «самвидаві» через заборону тогочасною
цензурою.
1973
р.— потрапила до «чорних списків», складених секретарем ЦК КПУ з ідеології В.
Маланчуком. Лише 1977 р., після відходу В. Маланчука, вийшла збірка віршів
«Над берегами вічної ріки», а 1979 р., за спеціальною постановою Президії СПУ,—
історичний роман у віршах «Маруся Чурай», що пролежав без руху 6 років.
1977 р. Ліна Костенко повернулась у
поезію — вийшла другом її збірка «Над берегами вічної ріки», через два роки —
роман у віршах «Маруся Чурай», 1980
р.— збірка «Неповторність», 1987 р.— збірка «Сад нетанучих скульптур». 1989 р.
побачила і піт збірка «Вибране».
1999 р. був написаний історичний роман у
віршах «Берестечко» й окремою брошурою видана лекція «Гуманітарна аура нації,
або Дефект головного дзеркала», прочитана 1 вересня 1999 р. в національному
університеті «Києво-Могилянська академія». Ліна Василівна стала почесним
професором Національного університету "Києво - Могилянська академія", студенти
із трепетом ходили на її лекції, пишаючись тим, що можуть слухати
"титана" українського слова.
До болю зачіпає поетесу Чорнобиль. У її
творчості він стає символом катастрофи глобальних масштабів. Багато років Ліна
Василівна самовіддано працює у зоні відчуження, намагаючись відродити і
зберегти культурні цінності унікального етносу Полісся.
3 -й учень. Сім’я Ліни
Костенко.
1.Чоловіки.
•
Єжи-Ян
Пахльовський (1930), польський письменник, однокурсник Л. Костенко під час навчання в Московському
літературному інституті імені М. Горького.
•
Цвіркунов
Василь Васильович, керівник Київської кіностудії Імені Довженка в 1960-х рр.
2.Діти.
•
Пахльовська
Оксана Єжи-Янівна, культуролог.
•
Цвіркунов
Василь Васильович-молодший, програміст.
3. Відзнаки.
Почесний професор Національного
університету «Києво-Могилянська академія».
Почесний доктор Чернівецького
національного університету, 2002
Лауреат Державної премії імені
Тараса Шевченка (1987, за роман «Маруся Чурай»)
Лауреат Міжнародної літературно-мистецької премії імені О. Теліги
(2000).
Нагороджена Почесною відзнакою
Президента України (1992) і Орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня (березень
2000).
Відмовилася від звання Героя України,
відповівши: «Політичної біжутерії не ношу!». Присуджено премію імені Франческа
Петрарки, якою Консорціум венеціанських видавців відзначає твори видатних
письменників сучасності (1994).
Торонто. Світовий конгрес українців
нагородив Л. Костенко своєю найвищою відзнакою — медаллю Святого Володимира
(1998).
4 -й учень.
Романи.
«Записки
українського самашедшого» (Київ, видавництво «А-ба-ба-га-ла-ма-га», 2010).
5.Поеми.
•
«Маруся
Чурай».
•
«Берестечко».
•
«Дума
про братів Неазовських».
•
«Скіфська
одіссея».
•
«Сніг
у Флоренції».
6.Поезії.
• «Вже почалось,
мабуть, майбутнє...».
•
«Віяло
мадам Полетики».
•
«Життя
іде, і все без коректур...».
•
«На
конвертики хат літо клеїть віконця,як марки...».
•
«Моя
любове! Я перед тобою...».
•
«Мій
перший вірш написаний в окопі...».
•
«Очима
ти сказав мені: люблю...».
•
«Пастораль
XX сторіччя».
•
«Пелюстки
старовинного романсу».
•
«Пісенька
з варіаціями».
•
«Послухаю
цей дощ. Підкрався і шумить...».
•
«Розкажу
тобі думку таємну...».
•
«Світлий
сонет».
•
«Старенька
жінко, Магдо чи Луїзо!..».
•
«Тут
обелісків ціла рота...».
•
«Українське
Альфреско».
•
«Умирають
майстри...».
•
«Хай
буде легко. Дотиком пера...».
•
«Чекаю
дня, коли тобі скажу...».
7.
Переклади.
Твори
Ліни Костенко перекладено англійською, білоруською, естонською, італійською,
німецькою, словацькою та французькою мовами.
8.
Кіносценарії.
«Перевірте
свої годинники» (1963, спільно з А. Добровольським) — про українських поетів,
загиблих під час Другої світової війни. Фільм знятий 1964 р., але на екрани не
вийшов. Він був так перероблений під назвою «Хто повернеться — долюбить», що Л.
Костенко відмовилася від авторства.
9. Театральні
постанови за творами.
Харківський
театр «P.S.» випустив дві вистави за творами Ліни Костенко:
«Горохове плем’я» — поетична вистава за
поезіями Ліни Костенко та Олени Теліги.
«Циганська
Муза» — драматична поема, прем’єра вистави відбулася 15 березня 2010 р.
“У 2018 р. ми очікуємо від Ліни Костенко нову прозову книгу.
Це буде велика несподіванка. Вона над нею вже кілька років працює, закінчує. Це
художньо-історична. Ми поки говоримо, як позначити жанр, так як це не роман і
не есеїстика”, – сказав ПОЕТ І ВИДАВЕЦЬ
і. Малкович. Він також розповів, що у 2018 році його видавництво
“А-ба-ба-га-ла-ма-га” перевидасть “Марусю Чурай” Костенко.
Слово вчителя. Лірика
Ліни Костенко різнобічна та
всеохоплююча:
-
Людина і війна ( «Мій перший вірш, написаний в окопі»)
-
Молитва високої жіночої душі (« Моя любове! Я перед
тобою….»)
-
Філософські роздуми про сенс життя (« Життя іде, і все
без коректур…»)
-
Значення слова в житті людини, суть мистецтва («Страшні
слова, коли вони мовчать…»)
( Учні
зачитують фрагменти поезій)
Виконання тестових завдань.
1. У якому році народилася Ліна Василівна Костенко?
а) у 1918 році;
б) у 1930 році;
в) у 1935 році;
г) у 1964 році.
2. Місце народження майбутньої поетеси:
а) с. Обухів на Київщині;
б) с. Шилівка на Полтавщині;
в) м. Ржищів на Київщині;
г) м Носівка на Чернігівщині.
3. Ким працювали батьки Ліни Костенко?
а) учителями;
б) лікарями;
в) інженерами;
г) художниками.
4. Який вищий навчальний заклад закінчила Ліна Костенко?
а) Московський літературний інститут;
б) Київський педагогічний інститут;
в) Київський художній інститут;
г) Київський інститут народної освіти.
5. Яку назву має перша збірка поетеси, що вийшла в 1957
році:
а) «Мандрівки серця» ;
б) «Зоряний інтеграл» ;
в) «Проміння землі»;
г) «Вітрила».
6. Хто з видатних поетів - «шістдесятників» писав: « Її
третя книга має принципове значення. Уже одним фактом свого існування вона
перекреслює всю тріскучу і плаксиву писанину деяких ліриків…» :
а) Дмитро Павличко;
б) Юрій Мушкетик;
в) Василь Симоненко;
г) Іван Драч.
7. Яку назву має збірка віршів Ліни Костенко для дітей?
а) «Бузиновий цар»;
б) «Вітрила»;
в) «Мандрівки серця»;
г) «Неповторність».
8. З якої поезії ці слова:
Людина нібито не літає,
А крила має, а крила має,
а) «Світлий сонет»;
б) «Крила»;
в) «Життя іде і все без коректур»;
г) «Кольорові миші.»
9. Найбільш влучне жанрове визначення твору Ліни Костенко
«Маруся Чурай»:
а) історична пісня;
б) історичний роман у віршах;
в) драматична поема;
г) історична драма.
10.Події якого історичного періоду описані в романі «Маруся
Чурай»:
а) початку козаччини;
б) відлиги;
в) Хмельниччини;
г) Руїни.
11. Які твори Ліни Костенко в 1987 році були відзначені
державною премі єю України ім. Т. Г. Шевченка?
а) збірка «Неповторність»;
б) збірка «Бузиновий цар»;
в) збірка «Сад нев’янучих скульптур;
г) роман у віршах «Маруся Чурай».
12.Поет, літературознавець Оксана Пахльовська — це:
а) подруга Ліни Костенко;
б) дочка Ліни Костенко;
в) сестра Ліни Костенко;
г) мати Ліни Костенко.
Слово вчителя. Світ
рятувало Слово. У Великобританії вже більше 50 років у шпиталях лікують
поетичними текстами, поетичними записами. У стародавніх цивілізаціях поезія
супроводжувала всі сакральні й взагалі значимі для історії народу процеси:
народження і смерть, війна і мир, ритуальні свята и наукові відкриття. Це є
розуміння мови як складової здоров’я людини, а відтак і здоров’я нації. У вірші
«Страшні слова, коли вони мовчать» поетеса написала про те, що
поезія є по-справжньому неповторним явищем духовного життя української нації.
Виразне
читання поезії «Страшні слова, коли вони мовчать…».
Обмін враженнями щодо прочитаного. Бесіда:
- Які враження у вас викликали ці
поетичні рядки?
- Над якими питання роздумує
поетеса?
Складання
паспорта поезії. «Страшні слова,
коли вони мовчать…»
Літературний рід: лірика.
Жанр: ліричний вірш.
Вид лірики: філософська.
Провідний мотив: ліричнии роздум
про значення слова в житті людини, суть мистецтва.
Віршовий розмір: ямб.
Тип римування: перехресне.
Художні
засоби: епітети (страшні слова, безсмертний дотик); метафори (слова
мовчать, причаїлись); антитеза — (краса й потворність, асфальти й спориші)
тощо.
Бесіда:
-
Хто з поетів ще звертався до питання значення мистецтва
слова в житті людини?
( Учні
зачитують фрагменти поезій)
Слово, чому
ти не твердая криця,
Що серед бою
так ясно іскриться?
Чом ти не
гострий, безжалісний меч,
Той, що
здійма вражі голови з плеч?
(Леся
Українка)
Як гул
століть, як шум віків,
Як бурі
подих — рідна мова,
Вишневих
ніжних пелюстків,
Сурма походу
світанкова,
Неволі
стогін, волі спів,
Життя
духовного основа. (М. Рильський)
Ну що б,
здавалося, слова...
Слова та
голос — більш нічого.
А серце
б'ється — ожива,
Як їх почує!
(Т. Шевченко)
Слово —
полова,
Але вогонь в
одежі слова —
Безсмертна,
чудотворна фея,
Правдива
іскра Прометея.(Іван Франко)
Як добре на
душі,
коли нема
боязні
за слово
праведне,
що визріло в
тобі… (Дмитро Павличко)
Я глухоти не
зможу перенести,
Бо не вкладе
ніхто в печальні жести
Шум
Черемоша, співи солов'я;
Дивитися на
радощі обнови,
Та
материнської не чути мови, -
Ото була б
загибель - смерть моя.
(Дмитро
Павличко)
Не поет, хто
забуває
Про страшні народні рани,
Щоб собі на
вільні руки
Золоті
надіть кайдани!
(Леся
Українка)
О слово!
Будь мечем моїм!
Ні, сонцем
стань! вгорі спинися,
Осяй мій
край і розлетися
Дощами
судними над ним. (О.Олесь)
Поезія, як
океанська хвиля —
бурхлива й
тиха водночас.
Думкам дарує
ніжності вітрила,
Поезіє,
сонце моє оранжеве!
Щомиті
якийсь хлопчисько
Відкриває
тебе для себе,
Щоб стати
навіки соняшником. (І.Драч)
щоб
гостротою правди покарати нас
Поет — це
той, хто пробиває мури
Та вміє
словом душу прокричать.
(
Андрій Яремко)
Порівняльний аналіз поезій «шістдесятників» :
|
«Балада про
соняшник» І.Драч Історія
написання: Іван Драч як представник
«шістдесятництва» осмислює у своїй творчості чимало філософських питань,
одним із яких для нього стає й питання поезії, народження поета, водночас, як
митець-експериментатор, він свої роздуми вкладає в оригінальну форму —
баладу-притчу. Рік створення: 1962. Збірка: «Соняшник». Рід: лірика
+ епос (ліро-епос). Жанр: балада;
притча про красу й силу поезії з елементами балади (олюднення образів сонця й
соняшника) Тематичний різновид: філософська
лірика. Тема: народження
людини-творця, людини-поета. Ідея: поет
повинен прагнути високості в поезії, укорінюючись при цьому в рідному ґрунті,
у національній творчості; тільки той творець може відкрити сонце поезії, хто,
поглянувши на це сонце, навіки ним захоплюється. Мотиви: «джерело
творчості», «покликання», «велич поезії», «рідна земля». Спосіб змалювання бешкетного хлопця-«соняшника» як
майбутнього митця І в Івана Драча чимось нагадує жартівливі міркування про
прихід у літературу Остапа Вишні (Павла Губенка) у «Моїй автобіографії». Образи: олюдненої
природи: соняшник (майбутній митець), сонце (поезія, джерело натхнення);
природи: груші-гнилиці, горобці; предметів і явищ: велосипед, млин. Образи в поезії неоднопланові: метафоричні поєднані з реальними.
В об-I разі соняшника вбачається людина, яка відкриває для себе джерело
поетичної творчості — сонце. «Балада про соняшник» є розгорнутою метафорою, де буденні
непоетичні образи (груша, млин, пісок) набувають глибшого звучання. Композиція (сюжет): складається
з 2-х частин — притчової (живе соняшник; своєю поведінкою нагадує звичайного
хлопця, який бігає наввипередки, рве груші-гнилиці, купається коло млина,
стріляє горобців із рогатки; різниться від хлопця тим, що має шорстке тіло;
одного разу, купаючись, соняшник побачив сонце «у червоній сорочці на
випуск», що їхало на велосипеді; соняшник просить сонце покатати його на
велосипеді) й роз’яснювальної («Поезіє, сонце моє оранжеве! / Щомиті якийсь
хлопчисько / Відкриває тебе для себе, / Щоб стати навіки соняшником»). Система віршування: вірш
написаний верлібром, або білим віршем, — неримованим нерівнонаголошеним
віршем. Такий спосіб віршування інколи кваліфікують як окрему систему віршування (тобто не
силабічну, не тонічну, не силабо-тонічну). Віршовий розмір: не
визначається. Строфа: нестрофічна
будова. Римування: відсутнє. Художні засоби виразності: епітет, персоніфікація та ін. |
«Страшні слова, коли вони мовчать…» Л.Костенко Історія
написання: філософські питання про сутність поезії, про місію
митця для Ліни Костенко (особливо для неї, яка пішла у «внутрішню еміграцію»
на знак протесту проти відновлення тоталітаризму в СРСР і понад 16 років
змушена була писати «в шухляду»), як і для всіх «шістдесятників», були
особливо актуальними, що вилилося в низку творів, де ця проблематика стає
осердям уваги. Рік написання: 1977. Збірка: «Над берегами вічної ріки». Тема: слово в житті людини,
сутність поезії. Ідея — показати силу слова:
«Людині бійся душу ошукать». Вид лірики: філософська. Жанр ліричний вірш. Напрям: модернізм. Течія: неоромантизм. Провідний мотив твору. Роздуми поетеси про
значення слова в житті людини, про сутність поезії. Композиція твору. Невеликий за розміром у три строфи вірш
наповнений почуттями й експресією. Перша строфа твору — це одне
складнопідрядне речення, у якому кожне підрядне речення посилює звучання
головного. Образи твору. Ліричний герой — це
людина, що знає силу слова й відчуває відповідальність за їх використання:
«Хтось ними мучився, болів…» Філософські роздуми поетеси над словом і
творчістю породжують в уяві читача образ ліричного героя, який висловлює свої
думки щодо проблеми добору слів, завдань мистецтва у суспільстві. Римування — перехресне: мовчать — почать, причаїлись — чиїмись
(абаб): Віршовий
розмір — вірш написано п’ятистопним ямбом із пірихієм. Художні
засоби: епітети: «страшні слова», «безсмертний дотик»;
метафори «слова мовчать, причаїлись», «хтось ними (словами) плакав, мутився,
болів» оживлюють, олюднюють слова; анафора: у першій строфі другий і третій
рядки починаються словом «коли*, яке підкреслює і пояснює оксиморон «слова
мовчать»; антитези: «краса й потворність», «асфальти й спориші» змальовують і
різноманітність світу, і його повторюваність, узагальнюючи словами «Усе
було», і підводять до висновку: «Поезія — це завжди неповторність». У вірші «Страшні
слова, коли вони мовчать» Ліна Костенко закодувала своє розуміння значення
слова в житті суспільства і кожної людини. Поетеса впевнена, що митці, як
ніхто інший, мають обережно й відповідально ставитися до сказаного, адже
«поезія — це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі». Буває важко знайти потрібні
слова, які б не «були уже чиїмись», але поети тому й несуть це звання, що
вміють словом торкатися наших душ і пробуджувати світлі почуття |
Звучить
поезія «Біль єдиної родини»
Слово вчителя.
А ось такими
рядками розпочинається інтернет-добірка пісень: «Ліна Костенко є видатною
сучасною українською поетесою. Усім своїм життям і творчістю
вона довела світові свою незламність і палку любов до
України. Творчість Ліни Костенко — визначне явище в українській літературі
новітнього часу, її прикметною рисою є інтелектуалізм — рух, поезія, злети
думки, яка осягає великі історичні простори... Тому не дивно, що поезія Ліни
Василівни так красиво і легко лягає на музику. Українські митці створили
чимало романсів і пісень на слова Ліни Костенко. Пропонуємо вам
насолодитися відео-концертом наших українських виконавців та
композиторів»
Звучить романс
"І як тепер тебе забути?"
(сл. Ліни
Костенко, муз. Ольги Богомолець):
Бесіда:
-
Особливостями поетичного стилю Л.Костенко дослідники
вважають:
філософічність,
історизм мислення,
традиційність,
інтелектуалізм,
публіцистичність.
Доведіть
правильність їх думки.
( Вона філософськи осмислює зміст життєвих
проблем, розкриває найсуттєвіші почуття людини, її неповторність і складність,
суперечливість і красу.
Історизм
поезії Ліни Костенко ніколи не був просто фіксуванням певних подій - поетеса
завжди будує мости між минулим та сучасним, і навіть майбутнім. Прагне пояснити
сьогодення заради прийдешнього. Кожен історичний твір перегукується з близькими
поетесі подіями. Часто за образами бачиш її саму.
Прикметною рисою
творчості поетеси є інтелектуалізм —
рух, поезія, злети думки, яка осягає великі історичні простори, напружено
шукаючи ключів до таємниць буття людини, нації, людства… Пошук цей нерідко
пов’язаний з “інтенсивним переживанням культури”, а не лише з безпосереднім
спогляданням плину життя. Спілкування з великим культурним досвідом людства та
його творцями, осмислення парадоксів історії, у школі якої сучасна людина
далеко не завжди виглядає розумним учнем, загострюють відчуття дисгармонійності
й невлаштованості світу наприкінці XX ст., яке в поезії Ліни Костенко постає як
вельми драматичний акт у житті людської цивілізації. З подібних відчуттів та
висновків виникають апокаліпсичні мотиви в її поезії. Але кінцева зупинка в
цьому прямуванні до нелегких істин нашого драматичного часу — все ж не відчай
та безнадія, а гостре жадання краси (досконалості), затишку, людяності, бажання
пропекти байдужу свідомість, достукатися до розуму, пробудити людську гідність…
Публіцистичність
як атрибут поезії Костенко перейшла у внутрішню якість, потвердилась насамперед
багатогран¬ністю образного світорозуміння і світобачення. Поривання і прагнення
сучасника завжди в центрі ідейно-естетичних пошуків поетеси.)
Бесіда:
-
А
чим є поезія для вас?
Виконання творчого завдання
(Для зразка. Уривки з творів.
1.Я вважаю,
що мені поталанило, тому що я розумію та люблю поезію. Ну, звичайно, не всю.
Бувають і погані вірші. До того ж смаки людей різноманітні, як і поетичні
твори.
Мені ближче сучасні поети. Зараз читати
нові вірші допомагає Інтернет. Часто знаходжу там твори, які подобаються. Імен
авторів я потім, мабуть, не згадаю. А от поезії залишаються в пам’яті.
Звичайно, я люблю українську класичну
поезію. Справжнім генієм є Тарас Шевченко, і рівних йому немає. Дуже ніжна та
водночас бунтівна, сильна поезія Лесі Українки. “Ще не було епохи для поета,
але були поети для епох” – ці слова точно про них написала Ліна Костенко.
Також прекрасна лірика Максима Рильского
та Володимира Сосюри. А які чудові вірші про кохання писав наш поет Павло
Тичина! Читаєш та відчуваєш, що вони неначе торкають струни серця.
2.Що таке слова? Всього лише те, що допомагає нам
розуміти один одного. А що таке поезія? Це стихія, в якій ми можемо
висловлювати наші думки, не боячись осуду або нерозуміння. Коли людину відвідує
муза або приходить натхнення, його вже не втримати — енергія і рядки б’ють
зсередини, виривають серце і просяться на папір.
Натхнена людина бере в
руки ручку, папір і починає
творити. При цьому потоки необхідних слів лягають на аркуші в рівні стовпчики,
підкреслюючи римою закінчення слів для співзвучності. Але не тільки рима є в
поезії, є ще й життя, людське життя, яке нас оточує або
яке ми хочемо створити.
Завдяки
поезії, люди можуть і висловити, і сприйняти багато того, що їм в житті не дає спокою
і ятрить серце. Але не кожному дано управляти словом, як будь – яким знаряддям
праці, тільки дійсно гідні здатні римами і рядками розпалити в душах людей
багаття пристрасті і міць духу.
3.
Поезія... Чи потрібна нам у житті ця річ? Чи потрібно їй приділяти
стільки часу? Чи, можливо, їй давно уже слід заблукати у минулому? На ці
запитання я маю тільки одну відповідь. Так, поезія безперечно потрібна нам у житті,
потрібна як чисте повітря, як сонце, як їжа і вода, як спілкування...
«Ну що б, здавалося, слова... Слова та
голос — більш нічого. А серце б’ється, ожива, як їх почує!», – говорив до нас
Тарас Шевченко. І це беззаперечна істина. Бо справді, що ж таке поезія? На це
питання конкретної відповіді нема. Кожен розуміє це поняття по-своєму. Особисто
для мене поезія – це те, що не дає мені згаснути. Поезія додає мені снаги у
житті. Це щось прекрасне, без чого я просто не вмію жити, без чого не уявляю
життя. Поезія навчила мене цінувати дружбу, ніколи не здаватися, навчила
відстоювати свої права, любити батьківщину, золоте сонце, зелену траву,
барвисті квіти, спів соловейка, шепіт вітру, голубий безмежний простір неба...
Вона промовляє до мене сильним голосом Шевченка і Франка, ніжними устами Ліни
Костенко і Лесі Українки... Поезія вчить мене жити. І за цю науку я буду вдячна
їй до кінця свого життя.
Дуже прикро, що не кожен здатен розуміти
поезію. Прикро, що для багатьох це просто рядки, які вивчають напам’ять для
оцінки на уроці, а вже через день забувають.
Люди приходять і відходять. Але те, що
вони принесли із собою, залишається. Мистецтво – вічне. Його не можна знищити.
Я дуже
пишаюся тим, що в сучасній українській літературі визначною постаттю виступає
талановита поетеса Ліна Костенко, творчість якої мені дуже подобається. Усім би
нашим співвітчизникам прихилитися до її поезії, відчути її вірші, і тоді,
безумовно, світ став би значно добрішим.)
V. Підведення підсумків уроку.
Проблемне питання: Чому і чим популярна поезія Л.Костенко
у сучасному світі?
VI. Домашнє завдання
1. Опрацювати зміст поезій «Українське альфреско»,
«Хай буде легко. Дотиком пера…», «Я вранці голос горлиці люблю…», «Недумано,
негадано…» і приготуватись до їх ід. – худ. Аналізу.
2. Вивчити напам’ять один вірш.
3. Написати лист письменниці.
4. Узагальнююче повторення. Юрій Яновський. Роман у новелах «Вершники».
( «Дитинство», «Шаланда
в морі»)
👍
ОтветитьУдалить😊
ОтветитьУдалить😊
ОтветитьУдалить