Лі
Українська мова 2022року
04.11.2022
Тема.
Тема: |
Розділові знаки у простих
реченнях, ускладнених вставними словами і реченнями. |
Мета: |
(формування
компетентностей): предметні (знання учнів про різновиди вставних і
вставлених слів, словосполучень, речень; уміння визначати їх у реченнях,
усвідомлено вживати під час створення власних висловлювань; пунктуаційна
пильність); ключові (навчально-діяльнісна, комунікативна, інформаційна,
загальнокультурна, українознавча компетентності). |
Тип уроку: |
урок розвитку мовнокомунікативної компетентності. |
Обладнання: |
дидактичний матеріал. |
Хід уроку |
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ,
УМІНЬ І НАВИЧОК
1. Перевірка домашнього завдання
Заслуховування
складених учнями порад «Як бути щасливим» (2-3 учні).
2. Лінгвістичне моделювання
- У якій формі стоять дієслова в рядках І.
Драча? (Наказовий спосіб дієслів 2-ї особи однини)
- Утворіть наказовий спосіб цих дієслів для
1-ї та 2-ї особи множини.
не сполохай — не сполохаймо, |
захисти — захистімо, захистіть; притули — притулімо, притуліть; переповни — переповнімо, переповніть |
не сполохайте |
|
|
|
|
|
|
- Сформулюйте правило.
3. Акцентуаційна хвилинка
□ ВезтИ, вестИ, нестИ (+ префікси від-, до-,
за-, на-, пере-, при );
□ везлА, везетЕ, веземО, неслА, несетЕ, несемО,
брАла, беремО, беретЕ; знАйде, знАйдемо, знАйдете, пІде, пІдемо, підЕте, зІйде,
дрИйде;
□ відпочИти, закінчИти, залишИти, зобразИти,
ускладнИти, утвердИти, вжалИти, хилИти;
□ застОпорити, помОвчати, окрЕслити,
зненАвидіти, заіржАвіти, дичАвіти, пірнАти, стрибАти; смикнУти, хвастнУти;
□ вИвезти, вИвести, вИнести, вИсіти, кИдати,
крОїти, сЕрдити, сЕрдитися, тОвпитися.
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ,
ЗАВДАНЬ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
1.
Проблемне
запитання
- Чи
однаковою є синтаксична роль виділених слів у поданих текстах.
І. Диво
дивнеє на світі з тим серцем буває!
(Т. Шевченко)
II. Буває, іноді старий
Не знає
сам, чого зрадіє,
Неначе
стане молодий,
І
заспіває... як уміє.
І стане
ясно перед ним
Надія
ангелом святим,
І зоря,
молодость його,
Витає
весело над ним.
Що ж се
зробилося з старим,
Чого
зрадів оце? Того,
Що,
бачите, старий подумав
Добро
якесь комусь зробить.
А що ж,
як зробить?
Добре
жить Тому,
чия душа
і дума
Добро
навчилася любить!
Не раз
такому любо стане,
Не раз
барвінком зацвіте.
Отак,
буває, в темну яму
Святеє
сонечко загляне,
І в
темній ямі, як на те,
Зелена
травка поросте.
Т.
Шевченко
- Як ви
розрізняєте член речення і вставне слово?
(Якщо в
простому реченні, крім граматичної основи, є ще присудок (здається, буває,
кажуть, пробачте, ніде правди діти, так би мовити тощо) або підмет і присудок
(я знаю, я певен, ясна річ), то такі слова і конструкції, безперечно, вставні,
тоді їх треба виділяти комами.)
- Чи є у
вірші Т. Шевченка ще конструкції, граматично не пов’язані з членами речення?
(Бачите; як на те)
2. Слово вчителя. Сьогодні ми поговоримо про вставні та вставлені
конструкції в реченнях.
IV. РОЗВИТОК МОВНОКОМУНІКАТИВНОЇ
КОМПЕТЕНТНОСТІ
1. Робота з підручником
- Прочитайте
теоретичний матеріал з теми уроку.
2. Розподільна робота
- Розподіліть
подані слова й сполучення слів за вираженням ставлення мовця до
повідомлюваного, записуючи їх у праву колонку таблиці.
На
радість, по-перше, безумовно, бачиш, взагалі, кажуть, ав жеж, як на зло, до
речі, інакше (коротше) кажучи, за визначенням науковців, погодьтеся, навпаки, можливо,
без сумніву, дивна річ, чого доброго, отже, наприклад, якщо можна так
висловитись, пам’ятаю.
ГРУПИ
ВСТАВНИХ КОНСТРУКЦІЙ
(праву колонку заповнюють учні)
а) оцінка
вірогідності повідомлюваного (упевненість або невпевненість, можливість) |
безумовно, авжеж, звичайно, зрозуміло, напевно, правду
кажучи, по суті, без сумніву, слово честі, в усякому разі, бува, здається,
здавалося б, трапляється, можливо, як звичайно, як завжди, як водиться тощо; |
б)
емоційна оцінка повідомлюваного (радість,
здивування, обурення) |
на радість, на щастя, на жаль, на біду, на нещастя,
грішним ділом, як на зло, як на гріх, дивна річ, чого доброго, нічого гріха
таїти, майте на увазі тощо; |
в)
логічність викладу (зв’язок
думок, послідовність) |
по-перше, по-друге..., з одного (другого)
боку, до речі, між іншим, таким чином,
головним чином, так би мовити, отже, виходить, навпаки, наприклад, зрештою,
повторюю, підкреслюю та ін.; |
г) способи
оформлення думок або висловлення |
взагалі, власне, з дозволу сказати, інакше (коротше)
кажучи, іншими словами, крім жартів, можна сказати, точніше, зізнаюсь, якщо
можна так висловитись; |
д) джерело
повідомлення |
кажуть, по-твоєму, як на мене, на мою думку, за моїми
розрахунками, пам'ятаю, за визначенням науковців; |
е)
активізація уваги співрозмовника |
бачиш, розумієш, зрозумійте, погодьтеся, послухайте,
пробачте (вибачте) мені, пригадайте тощо. |
3. Моделювання «Карти пам'яті»
- Прочитайте
правила в таблиці «Розділові знаки при вставних конструкціях». Номери поданих
нижче речень упишіть у таблицю як приклади до правил.
Розділові знаки при вставних конструкціях
Правила |
Речення-приклади |
1)
найчастіше вставні слова, словосполучення й речення виділяються комами |
|
2)
слова проте й однак (одначе) — вставні, коли
слова стоять у середині простого речення чи в середині окремої частини
складного речення. Якщо на початку речення або частини складного речення — це
сполучники, тоді комами вони не відокремлюються |
|
3) вставні слова відділяються комами від усіх попередніх сполучників, крім а |
|
4) після сполучника а кома ставиться тільки тоді, коли перед ним стоїть
слово з часткою не |
|
5) якщо вставні слова вживаються на початку чи в кінці відокремленого
члена речення, то вони виділяються комами разом із ним |
|
6)
виділяються комами вставні словосполучення, які мають форму порівняльного звороту: як завжди, як звичайно, як і раніше, як правило, як
виняток, як на вмисне і под. |
|
7) два вставні слова відокремлюються одне від одного комою |
|
1. Як на
моє розуміння, то нині — час товариства, нововведень. 2. Особи, які не мають
відповідної освіти, але мають достатній практичний досвід, можуть бути, як
виняток, залишені на займаній посаді. 3. Правда, може, я сам-таки в цьому й
винен.... 4. З борців насміхалася доля, зростала, проте, їх громада. 5. Сонце
зайшло, проте ще було видно. 6. І вернеться наша воля, а може, ще й слава... 7.
Барвисті ліси на схилах обабіч дороги не тільки не гасли під скісним промінням
вечірнього сонця, а, навпаки, розжеврювались ще яскравіше, ніж удень. 8. Певно,
не раз тобі доводилося, шановний читачу, вичитувати в критичних статтях та
оцінках такі осуди, як: оце місце вийшло вельми поетичне.., або навпаки: у тих
віршах нема й сліду поезії. 9. Надвечір, мабуть годині о шостій, почався дощ.
4. Дослідження-аналіз. З’ясуйте, яка інформація в ньому
головна, а яка фонова (уведена з метою пояснення, уточнення або доповнення
змісту речення).
І золотої й дорогої мені, щоб знали ви, не жаль
моєї долі молодої (Т.Шевченко).
- Сформулюйте правило. Прочитайте речення зі вставленими
конструкціями. Поясніть, чому вставлені конструкції виділено різними
розділовими знаками.
1. Софія,
як любовно називають собор кияни,— найстаріший пам’ятник, золота окраса Києва.
2. Є ж люди на землі — а то б не варто жити,— що крізь щоденний труд уміють і
любити, і усміхатись, і мислити, й шукать. 3. Дивлюсь на все спокійними очима
(Давно спокійним бути я хотів), І вже не тішить вишукана рима, А біль її шукати
— й поготів.
Коментар для вчителя. Поготів, присл.— тим більше.
Вставлені
конструкції виділяються:
□ комами, якщо вимовляються майже таким самим
тоном, як і основне речення;
□ тире, якщо вимовляються підвищеним тоном;
□ дужками, якщо вимовляються пониженим тоном і
різко випадають зі структури основного речення.
V. СИСТЕМАТИЗАЦІЯ Й
УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО
1. Пунктуаційний практикум
- Перепишіть
речення, розставляючи, де потрібно, розділові знаки.
1. Людині
суджено не рухатися по колу це зрештою й гаразд. 2. Вибрати потрібне слово то
велике вміння і навпаки якщо ви користуєтеся словом неточним то це власне те
саме коли б замість відточеного олівця на уроці малювання ви користувалися
цвяхом. 3. Чого б здається сумувати. 5. Святковим здається вечір коли добре тобі допрацювалося
вдень. 6. Як відомо з легендарної
історії про всесвітній потоп знаком що його більше не буде стала веселка. 7.
Маслинова гілка з нею в дзьобі повернулася голубка випущена Ноєм стала символ
миру й спокою.
2. Готуємося до ЗНО.
Виконайте тестові завдання.
1. Увідповідніть речення й типи вставних
конструкцій за вираженням ставлення мовця до повідомлюваного.
1.
Указівка
на джерело повідомлення 2.
Активізація
уваги 3.
Послідовність
викладу 4.
Почуття 5.
Невпевненість 6.
Підсумок
висловленого |
А Може, справа, яку розпочну
сьогодні, для когось теж стане традицією.
Б На жаль, не завжди і не все так
робиться, як говориться. В Як він може бути... іноді
занадто принциповим, а іноді просто безпорадним, як дитина. Тут, по-моєму,
непослідовність сили волі. Г Зрештою, щастя — це
найважливіший тонус душі. Д Погодьтеся,
ми не можемо претендувати на згадку про себе, якщо не зберігаємо пам’ять про
своїх пращурів. Е По-перше,
хочу подякувати, що знайшли час зібратися разом з нами для проведення
семінару |
1 2 3 4 5 6
в д Е Б А Г
2. У якому реченні допущено
пунктуаційну помилку?
А Тихе блідо-блакитне море, здається, спить.
Б А, може, я вигадую усе — і то лише дуби
побронзовіли.
В Досі дні стояли теплі, сонячні, а сьогодні, мов
на гріх, задощило.
Г Можливо, були ми квітками в одному суцвітті чи
просто сусідніми днями в спекотному літі.
Д Як відомо, однією з найважливіших ланок у
духовному житті кожної нації є видання книг.
3. Яке речення не має вставленої
конструкції?
А Осідає чорна ніч білим снігом на хати. Осідає —
дивна річ — білизна із чорноти.
Б На плоті поплелися огірки — рідня далека
сонцю-гарбузові.
В Вишневий сад (він тільки-но зацвів, данину першу
виплативши бджолам), дрімав і снив...
Г Відцвів воронець, облетіли на вітрах маки
польові, рано вони зацвітають і швидко гаснуть, зате літо смагляве вже виглядає
із-за кучугур.
Д Лишилася у нас, і зовсім це не хиба, глибока шана
повсякчас — так! — до святого хліба!
2Б, 3Б
2. Дослідження-спостереження
- Прочитайте
текст. Визначте його стиль і тип мовлення.
- Знайдіть у
ньому вставні та вставлені конструкції. Яка їхня функція в тексті?
- Яким
способом утворено час дієслів першого абзацу? (Складним)
- Утворіть
форму майбутнього часу виділеного дієслова для всіх особових форм складним
і складеним способами.
Складний |
Володітиму, володітимеш, володітиме,
володітимемо, володітимете, володітимуть, |
Складений |
Буду володіти, будеш володіти, буде володіти,
будемо володіти, будете володіти, будуть володіти |
- Від якої форми дієслова утворено майбутній
час складним і складеним способом? (Неозначена форма дієслова недоконаного
виду)
VI. ПІДСУМОК УРОКУ.
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
§ 28 Вправа 220.
31.10.2022
Тема. Розділові знаки в простих реченнях, ускладнених відокремленими означеннями, прикладками та обставинами
https://www.youtube.com/watch?v=zfwsEFlDP8k
28.10.2022
Тема. Розділові знаки у простих реченнях, ускладнених однорідними членами речення
Мета:
• формувати мовленнєву компетентність: виявляти
в усному й писемному мовленні порушення норм літературної мови, виправляти допущені помилки,
усно й письмово висловлювати думки, почуття, погляди; узагальнити і закріпити знання
учнів про однорідні члени речення та розділові знаки при них; удосконалити вміння
знаходити речення з однорідними членами, узагальнюючими словами, різними
рядами однорідних членів в одному
реченні;
· закріплювати навички правильної розстановки розділових
знаків при однорідних членах речення; формувати уявлення про особливості зв’язного
мовлення залежно від умов і мети спілкування; розвивати вміння розуміти прочитане,
послідовно викладати думки, стисло передавати основне у змісті кожної з частин,
розвивати мовлення, мислення; формувати вміння вчитися впродовж життя: постійно
поповнювати власний словниковий запас, користуватися різними джерелами
довідкової інформації; розвивати повагу й увагу до слова, логічне
та образне мислення, пам’ять, емоційну та естетичну сфери, збагачувати й
уточнювати словниковий запас учнів;
· виховувати повагу до України, прищеплювати любов до державної мови.
Тип уроку: повторення вивченого матеріалу.
Обладнання: підручник, схеми речень, тести, презентація.
Перебіг уроку
Кожен вираз рідної мови має своє обличчя.
Як у квітки, у них свій
неповторний аромат і відтінок барви,
а цих відтінків кожна
барва має тисячі.
В. Сухомлинський
Чужу
мову можна вивчити за шість років,
а
свою треба вчити все життя.
Франсуа
Вольтер
І. Організаційний момент
1. Привітання
2. Забезпечення емоційної готовності до уроку
– Любі друзі! Приємно знову зустрітися з вами. Бачу, що на уроці
присутні всі учні класу. Поверніться один до одного, посміхніться своєму
однокласникові і почнемо працювати.
ІІ. Актуалізація опорних знань
1.
Перевірка домашнього завдання
1.Запишіть речення, зробіть
синтаксичний розбір.
Життєвий успіх людини
часто пов'язаний з умінням спілкуватися. Мовлення – надзвичайно важливий чинник
порозуміння між людьми. Конфлікти можуть виникати через невдалий добір мовних
засобів.
2.
Творче завдання
– А зараз, щоб повторити все, що ми згадували
минулого уроку про звертання та вставні слова і конструкції, кожен із вас
складе по 2 окличні речення з
риторичними звертаннями, вираженими кличною формою іменників пісня, зоря, місяць, слово, вітер, море,
кінь, придумавши до кожного з них відповідний епітет та додавши один із
присвійних займенників мій, моя, моє,
наш, наша, наше. Наприклад, «Пісне
крилата моя, лети над полями!»
3.
Орфографічна розминка
Тест.
Випишіть слово, яке написано правильно, і виділіть у ньому останню букву.
Правильно виконавши завдання, дізнаєтеся, правопис чого будемо повторювати на
уроці.
Варіант
1
1.1) пріоритет, пречепити, призвище;
2) бессправний, розчистити, сшиток;
3) різьбяр, кур’йоз, моркв’яний;
4) вижчий, нижче, блищчати.
2. 1) причудово,
приорітетний, пригірок;
2) сцідити, безсовісно, росчулений;
3) звязати, мавп’ячий, В’єтнам;
4) дорожча, дуще, тящий.
Відповіді: тире, кома.
Варіант
2
1. 1)
Стравохід, селезьонка, сердце;
2) припоганий, преїхати, тримав;
3) близько, склиський, україньський;
4) рюкзак, зикзаг, вогзал;
5) кілограмм, кілометр, кіловатт;
6) обличя, фудбол, боротьба;
7) жовто-гарячий, автостоп, віч-навіч;
8) багатокутник, трікутник, параллелограм;
9) оголошеня, м’ята, рєзюмє
Відповідь: двокрапка.
ІІІ. Мотивація
навчальної діяльності учнів
1. Слово вчителя
2. Робота з епіграфом
- Як ви
розумієте слова В. Сухомлинського та Вольтера?
- Знайдіть речення з однорідними членами.
IV.
Повідомлення теми й мети уроку
Учні записують у зошит число й тему уроку.
V.
Опрацювання навчального матеріалу
1. Слово вчителя
2. Бесіда
— Яка
відмінність між складним реченням і простим?
— Які члени
речення називаються однорідними? Наведіть приклади.
— Чи
утворюють словосполучення підмет і присудок? Чому? Наведіть приклади.
— Чи утворюють
однорідні члени речення словосполучення? Чому? Наведіть приклади.
3. Робота зі схемами
За
поданими схемами сформулюйте правила вживання розділових знаків при однорідних
членах речення.
А
О, О. Б О, і О, і О. В О і О.
Г О,а О. Г О і О, О і О. Д УС: О, О,О.
Е О, О,О – УС. Є УС: О, О,О - … .
4. Слово
вчителя
Однорідними
називаються члени речення, які з'єднані сурядним зв'язком, рівноправні,
граматично незалежні одне від одного, відносяться до одного й того самого члена
речення, відповідають на одне питання, виконують однакову синтаксичну функцію.
Наприклад: І зорі, і птиці, і трави з
зорею вітають мене (В. Сосюра).
Однорідними
можуть бути і головні, і другорядні члени речення:
підмети: Тягнуться
до сонця і квіти, і трави, віти кучеряві, гори голубі (В. Сосюра);
присудки: Заспівали,
защебетали пташки (Марко Вовчок);
додатки: Вітер
в гаї нагинає лозу і тополю (Т.Шевченко);
означення (узгоджені й неузгоджені): Тихі, ніжні зорі спадали з неба (Леся
Українка);
обставини: Життя,
немов ріка, пливе в майбутнє, в завтрашнє, в безкрає (Л.Дмитерко).
Не
є однорідними членами речення:
- повторення
одного й того ж слова: Рости, рости, моя пташко, мій маковий цвіте
(Т. Шевченко);
- цілісні
вирази фразеологічного характеру: і день і ніч, ні риба ні м'ясо і подібні до
них: За характером він був ні риба ні м'ясо;
- уточнюючі
і пояснюючі члени речення: У темному гаю,
в зеленій діброві, на припоні коні отаву скубуть: осідлані коні, вороні, готові
(Т.Шевченко);
- поєднання
двох дієслів в одній і тій самій формі, які виступають у ролі єдиного присудка:
Піду принесу гарні квіти (І. Ле).
5.
Диктант із коментуванням
1.Тепле сонце встало пишно, одягається
розкішно… (Л. Забашта) 2.
Вишні й сливи лізуть з гілок у віконце (Я. Щоголів). 3. Скрізь грушею пахне,
медами, малиною… (Д. Білоус) 4. Нас зігріває триєдина Надія, Віра і Любов (Д.
Білоус). 5. Минуле, сучасне і майбутнє в моїй душі єдині назавжди (В. Сосюра).
6. Усе міняється, оновлюється, рветься (П. Тичина). 7.
Порозцвітали гарно квіти: нагідочки, красолі і
мачок (Л. Глібов). 8. Летять
великі птиці: орли і соколи, зозулі і шпаки (Б. Грінченко). 9. В хатках
прокидаються люди: ткачі, кушніри, ковалі (Олег Ольжич).
6. Творчий диктант на доповнення синтаксичних
одиниць
Відновіть текст: уставте на місці крапок однорідні члени речення з довідки.
Поясніть пунктограми. Визначте види однорідних членів речення.
І гори, й долини, і поля, і сади, і ставок, і хати були залиті …, …, …,
як срібло, світлом. Куди не кинеш оком, скрізь весело та любо! Зеленіла молода
бутвина на городах, зеленіли …, …., зеленіли розкішні … …. Над ставком, над
садками …, …, … хвилями золоте марево, неначе на повітрі ворушились якісь пасма
… … ниточок. А над зеленою землею синє-синє та глибоке літнє небо; а між небом
та землею золоте сонце та хвиля світова! І весело, й любо, й радісно! І не до
одного веселого, навіть до нещасного, безталанного сміялося небо, сміялася
земля, сміялося сонечко ясне, а ставочок між зеленими горами, між зеленими … …
неначе реготавсь!.. Холодне серце старої Хомини; весь світ — …, …, … — усе … …
(І. Нечуй-Левицький).
Довідка: миготіло, грало, лилося; поля, садки; вербами
та садами; чистим, прозорим, білим; тонких золотих; і фабрика, і ліс, і небо;
бур’яни та бузина; захиталось і закрутилось.
7. Пунктуаційний практикум
Спишіть, розставте потрібні розділові знаки. Визначте синтаксичну
роль однорідних членів речення.
1.
Був погожий золотистий жовтневий ранок (Ю.
Збанацький). 2. Весна квітчає буйні коси і вируша в далеку
путь (Л. Дмитерко). 3. Я з дитинства люблю теплі лагідні вересневі дні (І.
Цюпа). 4. Тепла
липнева ніч пролітає садками посадками скиртами в полях (О. Гончар). 5. Холодні осінні тумани клубочаться горі та спускають на землю розкішні
мокрі коси (М. Коцюбинський). 6. На високих жовтогарячих
шпилястих тополях іскрилося осіннє сонце (Я. Баш). 7. Осінній терпкий вітерець
бавиться різноколірними кружальцями вибагливо встеляє ними асфальт доріжок (Б.
Волинець). 8. З північного заходу повільно напливала широким півколом низька
кучерява хмара (В. Бабляк).
8. Редагування
Запишіть
речення, виправивши в них помилки.
1. Я люблю дивитися на ромашки, квіти,
маргаритки. 2. В український віночок підбирають різні квіти: червоні, жовті,
маленькі. 3. Наші предки бачили у кожній квітці щось незвичайне, неповторне,
початок життя. 4. Дівча намагалося розфарбувати все, зробити яскравим, щоб їх
кожен помітив. 5. Вони милувалися, квітами і травами, волошками і чебрецем.
9. Лінгвостилістичний аналіз висловлювання
Виразно
прочитайте висловлювання. Дослідіть, яку
функцію в ньому відіграють ускладнювальні компоненти (однорідні члени речення).
Благословенна річка
Дніпро! Від цього слова спадає з тебе зневіра
і втома, і зцілюєшся ти, ослаблений, і повертаєш собі життєдайні сили.
Не в образі водного шляху, не у вигляді повені,
нестримної, буркотливої, не в картині сизого безмежжя простору, сповненого світла,
барв і гомону, постає Дніпро. Він є символом нашої сутності, вічного буття
народу, його багатства, сили і здоров’я.
Висвітливши у своїй душі цей символ,
воскресаєш, як тлінний Лазар з небуття. Стаєш мов хрест на церковній бані —
святий і чистий.
Дніпро... Розділився, монолітний і дужий, на
річки, потоки й рукави, ніби стомився дорогою й спинитися хоче. Досягаючи столиці
України, він омиває зелені острови, тихою гладінню засинає на лебединих озерах.
Та допавши до зелених круч Печерська, виривається на степовий простір. Тоді благословляють
золотим блиском його нестримний біг до моря суворі шпилі Лаврських соборів (За
Р. Іваничуком).
10.
Робота в групах
1 група. Поширте речення однорідними членами. Запишіть,
правильно розставляючи розділові знаки. Однорідні члени речення підкресліть.
Займався на сході ранок. У безодні неба танули
зірочки.
2 група. Уведіть у речення узагальнювальні слова так,
щоб у реченні стояла двокрапка.
Квіти і дерева, мурашки і птахи беззахисні
перед тобою. З-поміж дерев та садів виринають білі хати.
3 група. Уведіть у речення узагальнювальні слова так,
щоб у реченні стояло тире.
Цвіте малина, смородина, аґрус, квасоля. У
похід вирушили учні початкової школи та старшокласники.
11.
Графічний
диктант
Використовуючи
тільки умовні позначки членів речення, запишіть речення, ставлячи пропущені
розділові знаки. Усно поясніть орфограми, укажіть речення з кількома рядами однорідних членів.
1. Шаблі й набої кайдани й пістолі хай гинуть
у морі С. Фоменко). 2. А літа пливуть за ними пливуть собі стиха забирають за
собою і добро і лихо (Т. Шевченко). 3. Чорнобиль та м'ята барвінок та рута
калина верба над водою в(е,и)шневий садок над ставочком солом(')яні стріхи та
чорна пухкаярі(л,лл)я все сниться щоночі шпакові (Дніпрова Чайка). 4. Ті пісні
мене найперше вчили поважати труд людський і піт шанувать Вітчизну мою милу, бо
вона одна на цілий світ (В. Симоненко). 5. Люблю я осінні квіти прощальну красу
вечорів і сині оголені віти і вітру холодного спів (В.
Сосюра). 6. Шумить і хвилюється Київ і сонце сміється з висот (В. Сосюра). 7. На синіх долонях вечора темним
смутком горбатився старий вітряк і в благанні простягав змерзлі руки чи до неба
чи до людей (М. Стельмах). 8. З півночі раптом налетів вітер наробив лиха в
господах (Д. Ковальський).
12. Гра «Хто швидше»
Складіть
речення з кількома рядами однорідних (клас поділений на групи за рядами, учні виконують
завдання у вигляді естафети, передаючи аркуш; кожен учень самостійно обирає
одну із запропонованих схем, указує її номер, повторювати схеми не можна; при
цьому враховується результат роботи усієї команди).
1.
О,О,О…та О, та О, та О
2.
О, О, О…О, О, О
3.
О і О, О і О…О, О.
4.
О, О, О … О, О і О.
5. ні О ні О… у О, у О, у О
13. Вправа з ключем
Випишіть
словосполучення з неоднорідними означеннями,
потім з однорідними. Поясніть розділові знаки.
Знаний молодий поет, зніяковілий розгублений
хлопець, вічний глухий страх, нескінченний безмежний простір, привітний
лагідний голос, очманілий поранений кінь, холодна сира погода, довгий літній
день, обшморгана гола гілка, чиста прозора вода,столочена витоптана трава,
згідливий на все малий чоловічок, холодний осінній вечір, високі вкриті снігом
гори.
У
кожному словосполученні підкресліть другу від початку букву. З цих прочитаєте
закінчення вислову англійського письменника Оскара Уайльда: «Це жахливо важка
робота - …» (нічого не робити).
14. Тестові завдання
1.
Укажіть неправильну ознаку однорідних членів речення.
А Залежать від одного слова у
реченні.
Б Відповідають на одне питання.
В Однорідні члени речення та
узагальнювальне слово виконують одну синтаксичну функцію.
Г Однорідні члени речення
обов’язково виражаються однією частиною мови.
2. Речення з однорідними членами
А Ми стали збиратися додому (За М.
Слабошпицьким).
Б Тарасик знову підкрався,
заклав у кошичок руку та як заверещить!
(За М. Коцюбинським).
В Ні риба ні м’ясо!
Г Ви знаєте, як липа шелестить? (П.Тичина)
3.
Речення, з однорідними обставинами
А Приємно й хороше було
кататись (За М. Трублаїні).
Б Вітер був хоч холодний, зате
приємний (За Ю. Шовкуненко).
В Його полонили не так багатства
наявних рослин, як їх життєва сила (І.
Ле).
Г Любіть травинку і тваринку… (Л.Костенко)
4. Правильно
розставлено розділові знаки в реченні
А Я маю великий, чорний, шкіряний
портфель.
Б Споконвіку люди вважали землю матір’ю, яка завжди зігріє своєю
ласкою, нагодує, підтримає і захистить у лиху годину (За Г. Тарасенко).
В День, і ніч стережуть, чекають
слушної хвилини… (За С.Плачиндою).
Г 3 північного заходу
повільно напливала широким півколом низька кучерява хмара (В.Бабляк).
5.Пунктуаційна помилка є в реченні
А Довга біла шовкова сукня вже
була готова до весілля.
Б Але явище вражало своєю первісністю і грандіозністю (За К.
Скар’яновим).
В Вона кинулася в комірчину до скрині, і внесла
цілу купу вишитих рушників (За І.
Цюпою).
Г Лелеки щовесни прилітали,
виводили діток, знову відлітали (В. Земляк).
6.Правильно
розставлено розділові знаки в реченні
А Був гарний, літній день, і все
навколишнє здавалось прекрасним сад, город, соняшники, й мак, і ниви за городом
(За О. Довженком).
Б Засинаючи я ще чув, як увійшла
мати, як укропом, соняшником і росою запахли її одіж і руки (За М. Стельмахом).
В Старезний, густий, предковічний ліс на Волині (Леся Українка).
Г Луки, гори, пишні сади — все зелене й принишкле (За О. Гончаром).
7.
Однорідні присудки є в реченні
А Люди з пароплава привезли на
берег великі бочки, залишили їх тут і повернулись назад (За М. Трублаїні).
Б Осінній
терпкий вітерець бавиться різноколірними кружальцями
(Б. Волинець).
В Захотілось поїхати далі (За М.
Трублаїні).
Г І сів на цю яблуню перепочити (За М. Слабошпицьким).
8.
Однорідних додатків немає в реченні
А Велика Китайська стіна, руїни Колізею у Римі чи давньогрецький
Парфенон в Афінах (За Н. Бібік).
Б Страшні війни, лихоліття понищили в Україні дуже багато чудових
витворів людського духу і прекрасних споруд (За Н. Бібік).
В І навіть базар побачив той
футбол на стадіоні (М. Слабошпицький).
Г Я з
дитинства люблю теплі лагідні вересневі дні (І. Цюпа).
9.Однорідні
означення є в реченні
А Сонячний осінній день… (За Г.
Скребицьким, В. Чапліною).
Б Україна також має чимало
всесвітньо відомих пам’яток-споруд (За Н.Бібік).
В Весна квітчає буйні коси і вируша в далеку путь (Л.
Дмитерко).
Г А там, за річкою, сплелися парубочі дзвінкі, розгонисті, гарячі
голоси (М. Рильський).
10.Речення
без кількох рядів однорідних членів
А То ливарі і ковалі в січневі ночі, в ранки маю могутній плуг кують
землі для дружби, щастя і врожаю (В. Сосюра).
Б Сходились усі кияни до капища, де гордо і мовчазно височіли
золотовусий Перун, вогненний Хорс, добрий і щедрий Дажбог (За С. Плачиндою).
В Сьогодні українська мова разом з політичним та духовним відновленням
самостійної України здіймається на потужних розмахах відроджених крил
національної свідомості (За А. Бортняком).
Г Підсніжник випростався, розправив пелюстки й попросив
захисту в Сонця (Т. Видайко).
11.Правильним
є твердження
А Однорідними можуть бути тільки
додатки, означення, обставини.
Б Однорідними можуть бути тільки
підмети і присудки.
В Однорідні члени функціонально
рівноправні і граматично не залежать один від одного.
Г Повторювані слова також є однорідними
членами речення.
12.
Узагальнювальне слово є в реченні
А Спокійне слово, погляд, увага так полегшують і помагають жити! (За М.
Вінграновським).
Б Усе, що оточує нас і біля нас тече і росте, літає і ходить, — вода і
повітря, гори і степ, птахи і звірі (За М. Вінграновським).
В Я рідне слово люблю і шаную не лише тому і не тільки через те, що
давно вже працюю на письменницькій ниві (За А. Бортняком).
Г Тужлива пісня зринає з сопілки, та не розважа сумного серця… (М. Коцюбинський)
14.
Творче завдання
Скласти діалог на тему «На добро відповідай добром, а на зло?», використовуючи
речення з однорідними членами.
VІ. Підсумок уроку
1. Бліц-опитування (усно)
1. Однорідні члени речення – це…
2. У ролі однорідних
членів речення можуть бути…
3. Однорідні члени речення вимовляються з інтонацією… або…
4. Логічний наголос падає на…
5. Між собою однорідні члени речення можуть
поєднуватись…зв’язком.
6. Однорідні члени речення з’єднуються … сполучниками.
7. В одному реченні може бути…
8. Не є однорідними членами речення…
9. Однорідні члени речення бувають…
10. У реченнях з однорідними членами можуть бути такі
розділові знаки: …
11. У фразеологічних висловах, з’єднаних повторюваними
сполучниками і…і або ні…ні, кома...
12. Однорідні члени речення вживаються в… стилях мовлення
для…
2. Створення
асоціативної сітки
відповідають на одне й те ж
запитання
ОЧЛ відносяться
до одного й того ж слова
є однаковими членами речення
вживаються для логічного
узагальнення понять, названих ОЧР
УС є тими самими членами, що й ОЧР
стоять при ОЧР ( перед або після
них)
3.
Усна рефлексія
На уроці я…
- дізнався
(-лася)…
- зрозумів
(-ла)…
- так і не
зрозумів (-ла)…
- навчився(лася)…
- повторив(-ла)…
- узагальнив(-ла)…
- на
наступному уроці я хочу…
VІI. Домашнє завдання
1. Вивчити теоретичний матеріал підручника.
24.10.2022
Тема.
Тема: |
Розділові знаки у простих
реченнях, ускладнених звертаннями. |
Мета: |
(формування
компетентностей): предметні (знання учнів про звертання, правила
відокремлення їх; уміння визначати звертання, усвідомлено вживати правила
пунктуаційного оформлення їх під час створення власних висловлювань;
пунктуаційна пильність); ключові (навчально-діяльнісна, комунікативна,
інформаційна, загальнокультурна, українознавча компетентності). |
Тип уроку: |
урок формування практичних умінь і навичок. |
Обладнання: |
дидактичний матеріал. |
Хід уроку |
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ,
УМІНЬ І НАВИЧОК
1. Моделювання мовних одиниць
-
Запишіть
подані слова як звертання.
Іван
Володимирович, Михайло Лукич, Сергій Андрійович, ша-новний викладач, добродій
слухач, Василь, лікар, Ігор, Микола, Галина, Галя, земля, Ілля, друг Петро,
товариш Кирило, Наталія Геннадіївна, Наталя, вельможа, батько, Генріх, Людвіг,
брат Роман, сторож Кузьмич, пісняр, Кобзар, вівчар, Любов.
2. Бліц-опитування
- Що
являє собою звертання?
- Яке
його морфологічне вираження в реченні?
- Чи є
звертання членом речення?
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ,
ЗАВДАНЬ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
IV. РОЗВИТОК МОВНОКОМУНІКАТИВНОЇ
КОМПЕТЕНТНОСТІ
1. Робота з підручником
- Ознайомтеся
з теоретичними відомостями, поданими в підручнику.
2. Спостереження над мовним матеріалом
- Зробіть
висновок щодо вживання розділових знаків у реченнях зі звертаннями.
1. Сій,
сіваче, в людські груди правди вічної зерно. 2. О думи мої! О славо злая! За
тебе марно я в чужому краю Караюсь, мучуся... але не каюсь!.. 3. Ой очі, очі,
очі дівочі, Де ж ви навчились зводить людей? 4. Гей, юнаки, гей, молодість
світу, доля планети у ваших руках. 5. Гей ви, козаченьки,— вітер в чистім полі,
Научіть нащадків так любити волю.
3. Коментар для вчителя
1)
Звертання
виділяється комами.
2)
На
початку речення, залежно від інтонації, звертання може виділятися і знаком
оклику.
3)
Не
відокремлюються від звертань слова о, ой, що стоять перед ними (у такому разі ці слова вжито як підсилювальні
частки).
4)
На
початку речення вигук не відокремлюються від особового займенника, після якого
йде звертання.
4. Робота з текстом
- Прочитайте виразно текст. Дайте йому
заголовок. Випишіть звертання, схарактеризуйте морфологічне вираження їх.
Знайдіть слова, якими автор позначає мову. З’ясуйте, що це за члени речення.
Поясніть уживання тире.
Мово
рідна! Ти ж, як море,— безконечна, могутня, глибинна. І котиш хвилі своїх
лексиконів, а їм немає кінця-краю.
Красо
моя! У тобі мудрість віків, і пам’ять тисячоліть, і зойк матерів у годину лиху,
і переможний гук лицарів твоїх у днину по- бідну, і пісня серця дівочого в
коханні своїм, і крик новонароджено¬го; у тобі, мово, неосяжна душа народу —
його щирість і щедрість, радощі й печалі, його труд, і піт, і кров, і сміх, і
безсмертя його.
Арфо
серця мого! Люблю зажуру пісень твоїх, і невмирущий оптимізм гумору твого, і
музику слів твоїх. Скарбе мій єдиний, з то¬бою я найбагатший і найдужчий у
світі, без тебе — перекотиполе, що його вітер несе в сіру безвість, у млу
небуття. Твердине моя, і захисток, і гордість, і розрада в годину смутку! Люблю
тебе і в гніві, коли ти клекочеш, як вулкан, і гримиш громами на ворогів, і
вбити можеш словом єдиним, як блискавкою. Люблю і твою ніжність, ласкавість,
лагідність, коли ти одним-однісіньким словом зігріваєш, мов сонце, і підносиш
над хмари та між зорі, і повертаєш до діяння, до життя, наснаго моя і мудрий
вічний учителю мій.
Світлоносна!
Ти завжди вабиш, чаруєш, кличеш на теплі й могутні хвилі свої. І я, вірний і
вічний юнга твій, пливу й пливу твоїми просторами і не намилуюсь глибинами та
безмежжям твоїм. Єдина печаль проймає, що не вистачить життя мого, аби
переплисти твій лексичний океан. Бо ти є
Вічність. Ти є Правда, Добро і краса народу нашого. Тож такою і будь вічно,
мово рідна! (С. Плачинда)
V. СИСТЕМАТИЗАЦІЯ Й
УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО
1. Пунктуаційний практикум
- Перепишіть
речення, поставивши пропущені розділові знаки.
1. У
росяні вінки заплетені суцвіття До ніг тобі титане кладемо.
Ми чуємо
тебе Кобзарю крізь століття Тебе своїм сучасником звемо. 2. Одійдіте недруги
лукаві! Друзі зачекайте на путі! Маю я святе синівське право 3 матір’ю побуть
на самоті. 3. Дзвени моя пісне крилата в вітрах світової весни. 4. О мій народе
Прометея ти маєш душу молоду. 5. Гей ви далі ясні безкінечні і сині як чудесно
в світі молодому жить!
2. Коментар для вчителя
1. У
росяні вінки заплетені суцвіття До ніг тобі, титане, кладемо. Ми чуємо тебе,
Кобзарю, крізь століття, Тебе своїм сучасником звемо. 2. Одійдіте, недруги
лукаві! Друзі, зачекайте на путі! Маю я святе синівське право 3 матір’ю побуть
на самоті . 3.Дзвени, моя пісне крилата, в вітрах світової весни. 4. О мій
народе, Прометея ти маєш душу молоду. 5. Гей ви, далі ясні, безкінечні і сині,
як чудесно в світі молодому жить!
3. Творче конструювання
- Перебудуйте
речення так, щоб виділені слова вживалися в ролі звертань.
1. Народ
— великий художник, він завжди мислить конкретно. 2. Де природа бере такі барви
пишні й кольори блискучі? 3. Чесна праця — наше багатство.
4. Готуємося до ЗНО
- Виконайте
тестові завдання.
1. Виберіть речення зі звертанням.
А Хто ти,
мрія чи сон? (Леся Українка)
Б Слово!
Як воно потрібне дитині кожної хвилини — і тоді, коли вона втішається радощами
життя, і тоді, коли її серце стискає сум (І. Цюпа).
В Гей,
шаленая пісне! І в кого вдалась ти така непокірна? (Леся Українка).
Г Чуття,
і бажання, й надії! Живи і надійся на них (А. Малишко).
Д І тоді
мій край стражденний, винісши негоду, і труд, і подвиг славлячи в житті, синам-героям
пам’ятник возводить (Н. Кащук).
2. У якому
реченні неправильно розставлено розділові знаки?
А Співай,
поете, будь завжди хорошим другом правди й сили (В. Сосюра).
Б Слово,
моя ти єдиная зброє, ми не повинні загинуть обоє! (Леся Українка)
В Мріє,
не зрадь (Леся Українка).
Г Ой
волохи, волохи, вас осталося трохи (Т. Шевченко).
Д Рости,
міцній моя Вкраїно, во ім’я щастя на землі (В. Сосюра).
1 2
в д
3. Увідповідніть
речення з переліком ускладнень їх.
Речення
ускладнені: 1 вставним словом, відокремленою
обставиною, відокремленим додатком, відокремленою прикладкою 2 відокремленими прикладками,
однорідними членами речення 3 відокремленими обставинами,
однорідними членами речення, відокремленими означеннями 4 звертанням, відокремленими
означеннями, відокремленою обставиною 5 відокремленими означеннями й
обставиною
|
А Оповідач
невтомний, дід Наум, знавець на кухарстві й пияцтві, розказував билиці й
небилиці (М. Рильський) Б Ви
щасливі, холоднії зорі, ясні, тверді, неначе з кришталю (Леся Українка) В Зрештою, про слов’янські племена, по-різному
називаючи їх, писали ще автори стародавнього світу, а серед них і «батько
історії» — грек Геродот (М. Слабошпицький) Г Не з
словників люблю я мову, Плинку, як пісня у маю, її, чарівну і казкову, я із
джерел народних п’ю (Ю. Петренко) Д Зимовий
вечір, закуривши люльку, розсипав зорі, неначе іскри, пустив хмарки, мов
кільця диму, і, проскрипівши чобітьми, шепнув морозам, щоб готували вікна,
ліси вбирали у білий іній та готували йому постіль. |
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
§ 27 Вправа 210 .
21.10.2022
Тема. Тире між підметом і присудком у простому реченні
Мета:
·
поглибити знання учнів про вживання тире між підметом і
присудком; формувати вміння формулювати визначення, будувати гіпотези;
·
розвивати вміння правильно ставити розділові знаки,
обґрунтовувати їх уживання за допомогою вивчених правил;
·
удосконалювати вміння володіти різними видами мовленнєвої
діяльності; тлумачити поняття; учити враховувати вплив слова на психічне життя
людини;
·
виробляти в учнів уміння об’єктивно оцінювати свою
роботу; розвивати увагу, уяву, логічне мислення; удосконалювати культуру
мовлення; виховувати культуру мовлення.
Тип уроку: урок застосування набутих знань, умінь і навичок.
Обладнання: підручник, таблиця, тестові завдання, текст для
редагування.
Перебіг уроку
Пам’ятаймо, чиї ми
сини,
Пам’ятаймо, що ми з України.
В. Лазаренко
Той, хто не любить свою країну,
нічого любити не
може.
Д.
Байрон
І. Організаційний момент
1.Привітання
2.Забезпечення
емоційної готовності до уроку
Орфоепічна
хвилинка
Прочитайте наведені слова, правильно
наголошуючи їх.
Виразно, добуток, завдання, запитання, кілометр, листопад, новий,
одинадцять, ознака, посередині, предмет, сантиметр, черговий,
читання,чотирнадцять, жалюзі, донька, подруга.
ІІ. Актуалізація опорних знань
Запишіть
речення. З’ясуйте, якими однорідними
членами воно ускладнене.
Джордано Бруно, видатний
філософ та поет епохи Відродження, походив з незаможної італійської
родини. У дитинстві його віддали в монастир, але хлопець утік і подорожував
Європою, пізніше видавав книги та проповідував. У його вченні цікаво поєднані
наука і магія, обґрунтування нескінченності всесвіту й віра в переселення душ.
Один венеційський аристократ написав донос до інквізиції, бо не хотів платити
філософу за поради й консультації. Постраждав Джордано не через свою філософію,
а через принципове протистояння здирництву монастирів (За матеріалами Інтернету).
Перевірка
домашнього завдання
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності школярів
1.
Робота з епіграфом
Прочитайте епіграфи до уроку, поміркуйте
над значенням висловів. Складіть усне
зв’язне висловлювання, пояснюючи один із даних висловів.
ІV. Повідомлення теми й мети уроку
Учні записують у зошит число й тему
уроку.
V. Опрацювання навчального матеріалу
1.
Робота з таблицею
У кожного учня є таблиця, яку, проаналізувавши приклади, потрібно доповнити
правилами про вживання тире між підметом і присудком.
У реченнях підкресліть підмет і присудок, визначте їх морфологічне
вираження. Сформулюйте правило,запишіть його схематично.
Тире між підметом і
присудком |
|
Приклад |
Правило |
2.
Малі дітки —
ясні зірки: світять і радують у темну ніч (Нар. творчість). |
|
3.
Жити –
Вітчизні служити (Нар. творчість). |
|
4.
Пам’ятаймо:
що держава — це ми (О. Глушко). |
|
5.
Два на два –
чотири. |
|
6.
Завдання
молоді – вчитися. |
|
2.
Дослідження
Прочитайте речення. Знайдіть підмет і
присудок. Дослідіть, чому між ними тире не ставиться.
Ти друг, ти
вірність (М. Рильський).
Діти як квіти:
полий, то роститимуть (Нар. творчість).
Серце не камінь.
Почуття великі і
глибокі.
3.
Читайте – міркуйте – робіть висновки
Прочитайте речення. Поміркуйте, чому за однакових
умов вираження головних членів речення розділові знаки поставлено по-різному?
Думку обґрунтуйте.
1. Життя, безумовно, добрий учитель, але дуже дорого бере за свої уроки
(Народна творчість).
2. Життя, мабуть, – це завжди Колізей (Л.Костенко).
Поясніть, як ви розумієте зміст
речень.
4.
«Павутинка»
З’єднайте частини речень лівої
і правої колонок. Запишіть, прислів’я, вставивши, де потрібно, тире між
підметом і присудком.
Добре слово людині… Між «говорити» і «робити» … Слово … Найкраще … Приємне слово … |
… довга дорога. … варте завдатку. … що дощ у погоду. … ключ від серця. … просто сказане слово. |
5.
Вибірково-розподільний диктант
Запишіть окремо речення, розподіливши на дві групи: ті, у яких між підметом
і присудком поставили тире, і ті, у яких тире не ставиться. Поясніть орфограми.
1. Сміятися
над розумним це привілей дурнів (Жан Лабрюйєр). 2. Лиш боротись значить жить
(І. Франко). 3. Дружити значить бути старанним учнем у школі вимогливості (В.
Сухомлинський). 4. На гіллі рясному цвіт немов сніжинки (В. Сосюра). 5. Я син
свого часу і весь належу сучасникам своїм (О. Довженко). 6. Краса душі, краса любові
найвища на землі краса (В.Сосюра). 7. Вірити в казку щасливому буть (М.
Дмитренко). 8. Творчість завжди мрійна і тривожна (В. Симоненко). 9. Бути
людиною дертись по вертикальній стіні (В. Стус). 10. Мрійники це стратегічний
ресурс будь-якої країни (С. Дацюк).
6.
Виконання вправи з підручника
7.
Тестові завдання
1. Тире між
підметом і присудком обов’язково слід поставити в реченні (розділові знаки
пропущено)
А
Усе геніальне просте.
Б Собор як свіча.
В Мова не полова
Г Мова одяг думок.
Д Ти втілення добра.
2. Тире між
підметом і присудком НЕ ОБОВ’ЯЗКОВО ставити в реченні (розділові знаки
пропущено)
А
«Віють вітри…» за жанром пісня.
Б Життя прожити не поле перейти.
В Сміле слово то наші гармати.
Г Шість і чотири десять.
Д Поле як море.
3. Між підметом і
присудком правильно поставлено тире в реченні
А Книги –
морська глибина.
Б Сини – як зима і літо.
В Кохання – не іграшка.
Г Усі дерева - пам'ять роду.
Д Квітки конвалії – найніжніші.
4.Тире між підметом і присудком ставиться в усіх випадках,
крім
А Читати нові
світи відкривати.
Б Кров людська не водиця.
В Сміле слово
то наші гармати.
Г Мова одяг думок.
В Літні канікули улюблена
пора.
5. Помилку у
вживанні тире між підметом і присудком допущено в реченні
А Шість і чотири – десять.
Б «Віють вітри…» за жанром пісня.
В Лиш боротись – значить
жить!
Г Самотність – це ж обірвана
струна.
Д Черешні в нашому саду
розкішні.
8.
Навчальний диктант
Гумор –
це еліксир молодості. Кажуть, що почуття гумору визначає здоров'я нації — і
фізичне, і душевне. Це так. Але разом із тим сміх – чудовий засіб комунікації. Люди сміються всі:
сміються дід і дитина, козак і гречкосій, космонавт і садівник, батько і мати,
дівчина і хлопець, німець і японець, бог і чорт, віруючий та атеїст — усі
представники людської породи. Усмішка здорової людини – найкращий вияв інтелекту космосу. Хороший
сміх сам по собі, посмішка над кимось, коли сміються не першими, а останніми.
Але найкращий сміх – це самоіронія, коли людина ніби дивиться на себе збоку й
насміхається над своїми власними недоліками або оптимістично аналізує недоліки
середовища й обставин, що визначають її долю (За М. Никончуком).
9.
Редагування тексту
Відредагуйте
поданий текст, усунувши лексичні й
граматичні недоліки. Вставте пропущені літери, розділові знаки, опустіть риску.
Доброта це якість яка повинна бути знайома кожній
людині єю повинен володіти любий житель нашої планети. Добра людина завжди
готова прийти на допомогу всім нужде...им і ві...ати оста...ій шматок хліба
не/запропонувавши ні/чого взамін.
Доброта пови…а бути
бе...корисливою. Якщо людина робить добро заради отрима...я чогось в/замін то
таку людину не/можна назвати по/справжньому доброю. Доброта це те
без чого ми не/можемо існувати і з таким твердже...ям важко
не/погодитися.
Люди у всі часи вважали добро
одним з най/важливіших людських якостей. Перемогу добра ми спостерігаємо в
народних казках оповіда...ях та інших
літературних творах різних жанрів. Людям подобається коли в книгах вони
спостерігають перемогу добра над злом тому автори різних творів найчастіше
закінчують свої твори саме перемогою (3а матеріалами Інтернету).
VІ. Підсумок уроку
Рефлексія
Сьогодні на уроці я…
-
дізнався(-лася)…
-
зрозумів(-ла)…
-
навчився(-лася)…
-
найбільший мій успіх – це …
-
найбільші труднощі я відчув(-ла)…
-
я не вмів(-ла), а тепер умію…
VІІ. Домашнє завдання
1.
Вивчити теоретичний матеріал підручника.
2.
Виконати вправу з підручника.
За
вибором учня:
-
записати 10 таких прислів’їв, приказок про моральні
якості людини, у яких підмет і присудок виражено однією частиною мови.
17.10.2022
Тема. Пунктуаційна помилка (переглянути та записати конспект)
https://www.youtube.com/watch?v=btxU19Jrm9k
14.10.2022
Тематична контрольна робота. Синтаксична норма. 11
клас.
1. Синтаксичну помилку допущено в рядку
А жителі села
Нового Березова Б неподалік села Іванівки
В у центрі міста Одеси Г команда міста Ялти
2. Синтаксичну помилку допущено в рядку
А на заводі
«Арсенал» Б біля аеропорту
«Бориспіль» В на планеті Плутон
Г біля міста
Херсон
3.
Синтаксичне керування порушено в словосполученні
А чекати на батька Б запобігти хворобі В хворий діабетом Г зраджувати друга
4.
Синтаксичне керування порушено в словосполученні
А не мати довіру Б радіти сонцю В дякувати дідові Г відгук про вірш
5. Правильно вжито прийменник по в словосполученні
А майстерня по
виготовленню ключів Б комітет по
захисту прав споживачів
В працює по десять
годин на добу Г робота по
підготовці техніки
6. Синтаксичну помилку допущено в словосполученні
А жити по
правді Б говорити по суті В кожному по сувенірові Г план по продажу м’яса
7. НЕМАЄ синтаксичної помилки в рядку
А Школа працює при
університеті. Б Погоджуся при умові
доброї дисципліни.
В Я зможу допомогти
при будь-яких обставинах.
Г Застосували нові
технології при спорудженні клубу.
8. НЕМАЄ синтаксичної помилки в рядку
А Три явори
посадила сестра при долині. Б При
бажанні можна досягти будь-чого.
В Фестиваль
провели при сприянні ОДА. Г Та це було
ще при царі Панькові.
9. Зв’язок між підметом і присудком порушено в реченні
А Вона була
досвідчена лаборантка. Б Мій батько й
мати були блакитноокі.
В Раніше я був
наївною людиною. Г Усе життя мати була
щасливою.
10. Зв’язок між підметом і присудком порушено в
реченні
А Ромашка, деревій
та шавлія має лікувальні властивості.
Б Чулася пісня,
розмова батьків, а потім запала тиша.
В Ідуть Остап і
Соломія широким степом долі шукати.
Г Верба й ставок
нагадують про батьківську землю.
11. Редагування потребує речення
А Поверхню вкрито
позолотою. Б Протокол підписано
директором.
В Меблі
виготовлено 3D-принтером. Г Каблучку
інкрустовано діамантами.
12. НЕ ПОТРЕБУЄ редагування речення
А Тире ставиться
між підметом і присудком, що виражені іменниками.
Б Рішення
приймаються за результатами відкритого голосування.
В У цих місцях
розпогоджується десь після першої години.
Г Цей будинок
здається в оренду на вісімнадцять місяців.
13. Неповним є речення
А Життя — це
божевільне ралі. Б Поезія — це
завжди неповторність… .
В Страждання наше
чисте і терпляче. Г Моя любове! Я
перед тобою.
14. Звертанням ускладнено речення (розділові знаки
пропущено)
А Даруйте на слові
але ви більш як помиляєтеся.
Б В розлуці з вами
солов’ї Вкраїни так ниє серце!
В Іде гроза
дзвінка і кучерява садам замлілі руки цілувать.
Г Беручись за
велику справу не оглядайся на дрібні помилки.
15. Відокремленим означенням ускладнено речення (розділові знаки пропущено)
А Сумно звичайно
що всі дістають свої мобільники замість того щоб насолоджуватися концертом.
Б Радiсть не
подiлена з другом це не радiсть навiть не пiврадостi а якась поганська
четвертушка
мiзерiя якась.
В Іноді те чого як
нам здається ми зовсім не хочемо виявляється саме тим що нам
найбільше
потрібно.
Г Коли притомить
нас дорога нап’ємось грому молодого як п’ють з беріз холодний сік.
16. Логічну помилку допущено в будові речення
А Консультант
розповів про кавомолку, і я спробував її увімкнути.
Б Медсестра дала
мені пластир, і я заклеїв ним пошкоджену ділянку.
В Тренер наполягав
зробити ще один підхід, і в мене не було вже сил.
Г Старший брат
почав грати у футбол, і я теж захотів поганяти м’яч.
17.Установіть відповідність. Вид односкладного речення Приклад
1 безособове 2 означено-особове 3 неозначено-особове 4 узагальнено-особове
А Сумним вікам
немає вороття. Б Червону руту не
шукай вечорами.
В З гармат по
горобцях не стріляють. Г Весна, і
смерть, і світле воскресіння.
Д Кругом гомоніли,
вешталися, лагодилися до чогось.
18. Установіть відповідність. Вид односкладного речення Приклад
1 безособове 2 означено-особове 3 неозначено-особове 4 узагальнено-особове
А Вовка пастухом
не ставлять. Б Довго спали вітри у
ярах на припоні.
В Смеркалося…
Огнем кругом запалало. Г Крізь темний
бір до ясних зір прорубую дорогу.
Д Мене везуть у
царство трав, річок і таємничих озер.
19. Установіть відповідність. Вид складного речення Приклад
1 складносурядне 2 складнопідрядне 3 безсполучникове 4 з різними видами зв’язку
А Є прадавні
скарби, що намертво лежать у землі, і є живі скарби, що йдуть по землі від
покоління до покоління, огортаючи чаром людську душу.
Б Завірюха
стугоніла, вила, а мороз гострив свій білий ніж.
В На вечірньому
небі потьмяніли й щезли сріблясті зірки.
Г Я додам вам раду
щиру: і при щасті майте міру.
Д Якби мені
черевики, то пішла б я на музики.
20. Утворіть і запишіть складні словосполучення.
Жити в (місто Бровари), чекати біля (кінотеатр «Довженко»), розглядати (сузір’я Квочка), плавати в (озеро Сиваш), засмагати біля (річка Конка), приїхав до (село Жовта Круча), кандидат зі (штат Флорида), переходити (вулиця Шовковична), доїхали до (станція Вапнярка), переїхати до (місто Полтава).
21. Утворіть і запишіть словосполучення, вибравши
потрібний прийменник і знявши дужки.
Перетворитися в/на (пар), чекати біля/близько (одинадцята), запізнитися із-за/через (негода), відгук на/про (вистава), сміятися над/з (друг), враження від/про (книжка), знущатися над/з (однокласник), працювати згідно/згідно з (графік)
22.
Відредагуйте й запишіть речення.
1. Проїжджаючи по вулиці Предславинська, ми помітили на прохідній заводу «Будгідроприладу» інженера Олександра Коваленко. 2. За містом Білою Церквою ми зупинилися перепочити на березі річки Рось. 3. На станції Шепетівці стояли півгодини, потім зупинилися в місті Вінниця, а в місті Чернівцях вийшли з потяга. 4. У штаті Аляска перемогли демократи, а в штаті Каліфорнії — республіканці. 5. За селом Зеленою Пущею ніч, на небі не видно сузір’я Стожарів, а біля річки Дніпра — тиша. 6. На горі Евересті небо можна помацати руками, та й до планети Сатурна значно ближче. 7. Хочу побувати біля озера Вікторії, а про відвідини планети Меркурій навіть не мрію.
10.10.2022
Тема.Прості ускладнені речення
https://www.youtube.com/watch?v=qFV9ZbiZO_s
7.10.2022
Тема. Прості ускладнені речення
https://www.youtube.com/watch?v=qFV9ZbiZO_s
3.10.2022
Тема. Порядок слів у реченні. Односкладні й неповні речення
https://www.youtube.com/watch?v=tSmVrXludhE
30.09.2022
Тема. Синтаксичні конструкції з дієслівною формою на -но,
-то (переглянути відео та зробити короткий конспект)
https://www.youtube.com/watch?v=VzqBszJO44k
26.09.2022
Тема. Пасивні конструкції з дієсловами на -ся
https://www.youtube.com/watch?v=da0JfsTj7RM
23.09.2022
Тема. Тема. Варіанти граматичного зв’язку підмета й присудка
Мета: поглибити знання учнів про поділ членів речення на головні та другорядні, граматичну основу; ознайомити зі способами вираження підмета; формувати вміння знаходити в реченні граматичну основу, складати речення, у яких би підмет виражався різними способами
Складання опорної схеми за поданим текстом. Прочитайте уривок з книги «Як ми говоримо» Б. Антоненка-Давидовича «Числові особ- 2 ливості дієслова-присудка». Складіть схему-опору за поданим матеріалом. Дієслово-присудок зазвичай узгоджується в числі з підметом речення: якщо підмет стоїть в однині, то й дієслово-присудок також виступає в однині: Посадила стара мати три ясені в полі. (Т. Шевченко); а множина підмета зумовлює й множину дієслова-присудка: На чужину з України брати розійшлися. (Т. Шевченко) Проте бувають випадки, коли дієслово-присудок стоїть в іншому числі, ніж підмет: Був собі дід та баба. (Нар. творч.) Здавалось би, що за наявності в цьому реченні двох підметів — дід та баба — дієслово-присудок слід було б поставити в множині, але якщо дієслово-присудок стоїть перед двома або кількома підметами, а перший підмет стоїть в однині, то й дієслово стоятиме теж в однині: Був собі котик та півник. (Нар. творч.) Дієслово-присудок виступає в однині також тоді, коли підмет має при собі додаток, що становить із підметом одну підметову групу речення й пов’язується з ним прийменником з: Гарматний відгомін з першим громом мішався раз у раз в одних розкатів жмут. (М. Бажан). Дієслово-присудок буде в однині й тоді, коли за підмет правлять збірні слова — більшість, меншість, частина, ряд, кілька, багато, чимало, група, низка, решта, половина та інші, поєднані із залежними від них іменниками (прикметниками) в родовому відмінку: Кілька відер води бухнуло на вогонь. (М. Коцюбинський) Більшість присутніх пристала на цю пропозицію. Якщо підмет складається із числівників два, три, чотири й іменника, а в реченні мовиться про спільну дію, дієслово-присудок слід ставити в однині: Летить чотири утиці. (Б. Грінченко) На полу лежало три чоловіки. (Панас Мирний). Якщо в реченні треба підкреслити, що особи, які складають підмет із числівником, діють кожна окремо, дієслово-присудок годиться ставити в множині: Не вертаються три брати, по світу блукають. (Т. Шевченко) Якщо підметом є складений числівник, де останнє слово — один, дієслово-присудок може стояти в однині в чоловічому роді або в безособовій формі на -ло: Тридцять один солдат вийшов з оточення.— Вийшло з оточення тридцять один солдат. Якщо перед таким підметом є означення в множині (усі, наші й под.), присудок має форму множини: Усі двадцять один учасник конкурсу вийшли на змагання.
Дз. Опрацювати матеріал уроку
19.09.2022
Тема: | Словосполучення з прийменниками в(у), при, за, із-за (посіяти у дощ; працювати в бібліотеці; росте при дорозі; за часів Мазепи; за активної підтримки). |
Мета: | (формування компетентностей): предметні (поглиблене знання учнів про синтаксис та синтаксичні норми; підвищення мовленнєвої майстерності учнів шляхом практичного засвоєння синтаксичних норм; уміння правильно вживати прийменники в (у), при, за, із-за); ключові (уміння вчитися: уміння школярів спостерігати за мовними явищами та робити висновки, збагачення словникового запасу учнів; комунікативні: навички роботи в колективі, уміння працювати самостійно; інформаційні: уміння узагальнювати теоретичний матеріал у вигляді таблиці, уміння працювати з текстом; загальнокультурні: мовленнєва культура учнів, ініціативність, самостійність мислення). |
Тип уроку: | урок засвоєння нового матеріалу. |
Обладнання: | дидактичний матеріал. |
Хід уроку |
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК
1. Емоційна зарядка
Життя справді складне, і єдиний у нього підручник — досвід.
► Прочитайте слова Г. Тютюнника. Як ви розумієте думку українського письменника?
2. Комунікаційний практикум
► Закінчіть речення:
□ Мовленнєва культура — це...
□ Синтаксична норма — це...
□ Знання правил вживання прийменників потрібні, тому що...
3. Перевірка домашнього завдання
ІІІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ, ЗАВДАНЬ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Мова — показник ерудиції, інтелекту, внутрішньої культури людини. З раннього дитинства, засвоюючи мову, ми запам’ятовуємо правила використання прийменників.
Ці навички стають для нас автоматичними, але вони не позбавляють нас від усіх помилок. Як часто у вашому житті виникали ситуації, коли ви не були впевнені в тому, що правильно вжили прийменник? Визначте, яких синтаксичних помилок припускаєтеся ви найчастіше.
ІV. ЗАСВОЄННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Робота з підручником
- Вивчення параграфа «Словосполучення з прийменниками в (у), при, за, із-за».
2. Лінгвістичне дослідження
- Заповніть другу та третю колонки таблиці.
Відмінки | Прийменники | Приклади |
Родовий |
|
|
Давальний |
|
|
Знахідний |
|
|
Орудний |
|
|
Місцевий |
|
|
- Згадайте й запишіть по два фразеологізми з прийменниками в (у), при, за, із-за. Поясніть їхнє значення.
4. Складання пам'ятки
- Узагальніть відомості про вживання прийменників, склавши пам’ятку.
Коментар для вчителя. Зразок пам’ятки
Прийменник у вживається:
1. Між приголосними: узяв у хлопця, пішов у кіно.
2. Перед приголосними на початку речення: У кімнаті тихо.
3. Після паузи (розділового знака) перед приголосним: Дитина — у плач.
4. Між голосним і приголосним та завжди перед в, ф, льв, св, тв, хв тощо: виглянув у вікно; у хвилини тривоги; зайшла у своїй справі.
Прийменник в уживається:
1. Між голосними: прийшла в аптеку; бачила в озері.
2. Перед голосним на початку речення: В іншій ситуації. В озері купатися краще.
3. Після голосного перед приголосним (крім в, ф, льв, св, хв та ін.): зайшли в ліс; але: побачила у вікно.
Уживання прийменників з, із, зі (зо):
1. З уживається перед словом, що починається на голосний: вийшов з автомобіля; узгодив з управлінням; вирішили з орендою приміщення.
2. З уживається перед приголосним (крім с, ш): одна з них мала вже приїхати; наш керівник — із Херсона; але: вийшов зі школи.
3. Із уживається між приголосними (переважно з, с, ц, ч, ш, щ): із сиром пироги; взяв із шафи; разом із часописом; приїхав із Сімферополя.
4. Зі вживається перед сполученням приголосних, серед яких є з, с, ц, ч, ш, щ: зустрівся зі старостами груп; виїхав зі Сходу; пізно прийшов зі школи.
5. Зо (фонетичний варіант зі) уживається з числівниками два, три та займенником мною: зустрівся зо (зі) мною; разів зо два.
► На кожне правило наведіть власні приклади.
V. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Робота з текстом
- Прочитайте текст. Запропонуйте назву. На які проблеми вказує автор?
До комп’ютерної залежності більш схильні підлітки 11-17 років. У них відбувається втрата відчуття часу, порушення зв’язків
із навколишнім світом, виникає почуття невпевненості, безпорадності, страху самостійного прийняття рішень і відповідальності за них. Комп’ютерна залежність негативно впливає на особистість дитини, викликаючи емоційну й нервову напругу, астеноневротичні та психоемоційні порушення, проблеми в спілкуванні та порушення соціальної адаптації. Нічне використання Інтернету спричиняє порушення режиму сну, унаслідок чого виникає хронічна втома, підвищується дратівливість, конфліктність. З метою подолання сонливості діти, які страждають залежністю, удаються до підвищеного споживання кави, міцного чаю та інших тонізуючих речовин, що також шкодить їхньому здоров’ю. Щоб придбати нові ігри чи пристрої для гри або для оплати користування Інтернетом, деякі діти вдаються до шахрайства.
За ступенем упливу на гравця найбільш потужними є рольові комп’ютерні ігри, які сприяють інтеграції свідомості з комп’ютером, що може призвести до повного самоототожнення дитини з комп’ютерним героєм. У нормальному стані відбувається короткочасне поринання гравця у віртуальну реальність з метою зняття напруги, відволікання від побутових проблем. У випадку патологічного відхилення від норми дитина повертається в реальний світ на короткий проміжок часу, тільки щоб поїсти, попити й трохи поспати. Перебування залежної дитини в кіберпросторі може сягати 18 годин на добу. Залежність, як правило, помічають рідні та близькі користувача за змінами в поведінці, інтересах і режимі дня (За І. Литовченком, С. Максименком, С. Болтівцем).
- Назвіть відомі вам ознаки інтернет-залежності.
- Укажіть правильний варіант словосполучення:
По ініціативі студентів — за ініціативи студентів, за власним бажанням — по власному бажанню, на замовлення — за замовленням, викликати у справах — визвати по справах, наказ по інституту — наказ інститутом, колеги по роботі — колеги'з роботи, по робочих днях — у робочі дні, з багатьох причин — по багатьох причинах, робота за професією — робота по професії, при будь-якій погоді — за будь-якої погоди, пляшка на олію — пляшка для олії, одяг на свято — одяг для свята, тарілка для перших страв — тарілка на перші страви, захворів на кір — захворів кором, при Запорізькій Січі — за Запорізької Січі, за листуванням — шляхом листування, писати за адресою — писати на адресу, дзвоніть за телефоном — дзвоніть телефоном (на телефон), по суті — за суттю, відомий за назвою — відомий з назви, заходити за чергою — заходити по черзі, за напрямом до — у напрямі до, старший за званням — старший рангом, старший по віку — старший віком.
- Зредагуйте словосполучення та замініть у поданих конструкціях неправильно вжитий прийменник при.
При вході, жити при автобусній зупинці, битва при Жовтих Водах, верхній одяг залишився при мені, загін при одному керівникові, тільки при умові, що ..., при одній згадці, при виготовленні меблів необхідні якісні матеріали, його знали ще при житті, при підписанні угоди, при зіткненні потягів ніхто не постраждав при підтримці колег, загартуватися при регулярному охолодженні, при адресуванні, вибити скло при аварії, при незалежній Україні, при вході покажіть перепустки, повертався при гучних оплесках, при зачинених дверях, при виконанні службових обов’язків, висипати при кипінні, при появі тріщин на стелі, при аналізі подій.
V. СИСТЕМАТИЗАЦІЯ Й УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО
1. Самостійна робота
- Поставте пропущені у, в.
... дужках наведено ставки з урахуванням капіталізації; знайшов ... полі; взяли ... аптеці; зустріли ...Львові; бачила ... метро; ... мене їх немає; бачили ... очах; Я знаю: ... таких справах не завжди все й зрозумієш; кинула ... яр; зайшла ... воду; зайшли ... урочище; заніс ... дім; розмовляли ... кімнаті; прийшов ... гості; ... Угорщину поїхали; одягнувся ... святковий одяг; була ... садку; завжди ... твоєму столі; потонули ... хвилях; побачити ... Вінниці.
2. Практична робота
- Поставте на місці крапок потрібний прийменник, поясніть, чим ви при цьому керувались.
1. Стоїть гора високая, ... горою гай, зелений гай, густесенький, неначе справжній рай (Л. Глібов). 2. Там ... горі високій Росте дерен широкий, А ... того дерена вийшла дівка молода (Нар. творчість). 3. Ой, не гудіть ... мною, голуби, не клопочіть молодої голови (Нар. пісня). 4. Ой, коню, мій коню, не грай ... мною, не неси мене ... чистому полю (Нар. балада).
Слова для довідок: під, на, з-під, наді, піді, по.
3. Творча робота
- Складіть речення, у яких би прийменники з — в (у), перед — після, під — над, до — після разом з іменниками, числівниками, займенниками виражали антонімічні відношення.
- Перепишіть речення, відповідно до змісту доберіть з дужок прийменник, поставте іменник чи займенник у потрібному відмінку. Свій вибір обґрунтуйте.
- Визначте відмінок, з яким уживається той чи той прийменник.
1.І вітряк (із-за, з-за, зі) (гай) крилами махає, і дуб зелений, мов козак, (із, з, зі) (гай) вийшов та гуляє (попід, під, понад) (гора) (Т. Шевченко). 2. Пливи, косо, тихо (по, за) (вода), а я піду услід (по, за) (ти) (Нар. творчість). 3. (Над, наді) (я) ясні зорі (в, у, уві) (Десна) кинули вінки, і купальська синь прозора їх несе, немов роки (М. Стельмах). 4. (Над, наді, надо) (я) небес бірюза, (під, піді, підо) (я) шовкова трава. Здрастуй, земле, умита дощами (О. Підсуха).
VІ. ПІДСУМОК УРОКУ
Рефлексія
- Складіть монологічне висловлення «Що я дізнався про вживання прийменників на сьогоднішньому уроці?»
VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ (НА ВИБІР)
§ 17. Вправа 133
16.09.2022
Тема.
Словосполучення з прийменником по (піти по гриби; по цей день; блукати по полю; триватиме з лютого по квітень; кожному по сувенірові; зауваження по суті тощо). | |
Мета: | (формування компетентностей): предметні (знання учнів про синтаксичні норми; правила утворення словосполучень із прийменником по; уміння аналізувати текст; навички грамотного письма); ключові (уміння вчитися: логічне мислення, уява, пам'ять, творчі здібності, старанність і наполегливість; навички самоаналізу своєї роботи; комунікативні: уміння працювати в колективі і парах; інформаційні: навички роботи з текстами, уміння узагальнювати матеріал для презентації; навички роботи з тестами; загальнокультурні: уміння працювати в інтернет-просторі, толерантне ставлення до інших). |
Тип уроку: | урок засвоєння нового матеріалу. |
Обладнання: | дидактичний матеріал. |
Хід уроку |
Емоційна зарядка
- Виразно прочитайте вірш М. Рильського. Зверніть увагу на те, які тропи та стилістичні фігури використовує автор для створення художніх образів.
Сніг падав безшелесно й рівно,
Туманно танули огні,
І дальній дзвін стояв так дивно
В незрозумілій тишині.
Ми вдвох ішли й не говорили,
Ти вся засніжена була,
Сніжинки грали і зоріли
Над смутком тихого чола.
І люди млисто пропливали,
Щезали й гасли, як у сні, —
І ми ішли й мети не знали
В вечірній сніжній тишині.
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК
1. Комунікативний практикум
- Дайте відповіді на запитання.
1. Що таке синтаксичні норми?
2. Наведіть приклади синтаксичних помилок.
3. Назвіть правила вживання прийменників в і на з географічними назвами і просторовими іменниками.
2. Орфографічна хвилинка
- Розподіліть дієприкметники на активні та пасивні. Уставте пропущені букви, виділіть суфікси.
Нагрі..ий сонцем, скопі..а нива, смаже..е м’ясо, зів’я..е листя, осяя..ий славою, навантаж..ний зерном, пожовк..а трава, нагородж..ий орденом, зроста..ий галас, потемні..ий від часу, засмаг..ий на сонці, спорудж..ий до війни, покину..а в лісі хатина, змарні..ий від голоду, посивіле волосся, сп’яні..ий від чистого повітря, схудлий.
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ, ЗАВДАНЬ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Епіграф
Розширювати свої знання можна тільки тоді, коли дивишся прямо в очі власному незнанню (К. Ушинський).
IV. ЗАСВОЄННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Робота з підручником
- Вивчення параграфа «Словосполучення з прийменником по».
Дослідження
- Прочитайте словосполучення з прийменником по. Зробіть висновок про те, коли вживається прийменник по.
«По діброві вітер виє, гуляє по полю...» (Т. Шевченко), пішли у ліс по грибочки, по обіді, по канікулах, по цукерці, по сотні, по господарству, по службі.
- Спробуйте визначити причини порушення синтаксичних норм, причини виникнення відхилень (обговорення).
2. Коментар для вчителя
Прийменник по властивий українській мові, коли йдеться про місце дії, мету дії, час, міру, кількість чогось, а також сферу діяльності.
3. Граматична робота
- Замініть словосполучення з прийменником по синонімічними словами або безприйменниковими зворотами.
По ліву сторону (ліворуч); по меншій мірі (принаймні); по понеділках (щопонеділка); по порядку (послідовно); по пошті (поштою); по електронній пошті (електронною поштою); по стежині біжить (стежиною) біжить; по цілим дням (цілими днями); униз по річці (униз річкою); по обох сторонах дороги (обабіч дороги); сам по собі (сам собою); операції по розвитку (операції розвитку); говорити по душах (говорити відверто); подорожі по місту (подорожі містом); звертатися по телефону (звертатися телефоном).
4. Робота з текстом
- Прочитайте текст. Визначте тему й головну думку.
- Підготуйте висловлення на тему «Місце інтернет-технологій у сучасному житті».
Інтернет-технології стали природною частиною життя дітей і сучасної молоді. Невміння працювати з комп’ютером й орієнтува-тися в інтернет-просторі в сучасному суспільстві можна порівняти з невмінням писати й читати. Комп’ютер є не тільки розвагою, але й засобом спілкування, самовираження та розвитку. У кіберпросторі існує велика кількість спеціальних сайтів, адресованих дітям різного віку. Самостійне пізнання інформаційного світу дозволяє розширити коло інтересів дитини та сприяє її додатковій освіті, спонукає до кмітливості, привчає до самостійного розв’язання задач. Усесвітня мережа також задовольняє потребу підлітків у лідерстві. Діти, які добре знають комп’ютер та Інтернет, більш адекватно оцінюють свої здібності та можливості, вони більш цілеспрямовані та кмітливі. Щоб повноцінно орієнтуватись у віртуальному просторі, дитині треба вчитися структурувати великі потоки інформації, до-тримуючись основних правил безпеки в мережі.
Мережеві освітні ресурси для підлітків допомагають прискорити й оптимізувати процес навчання, підвищують якість навчання завдяки максимальній структурованості та цікавій формі викладення навчального матеріалу. Діти засвоюють нові цифрові технології та вчаться вільно орієнтуватися в інформаційному просторі.
Майбутнє висуває нові вимоги до нового покоління, необхідним стає формування певних соціальних і професійних навичок, що дозволяють жити в сучасному цифровому суспільстві (За І. Литовченком, С. Максименком, С. Болтівцем).
V. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Робота в парах
- Складіть макети слайдів для презентації «Синтаксичні норми української мови», включивши весь вивчений матеріал з цієї теми.
- Які приклади ви використаєте в презентації?
2. Перевірка роботи в парах. Обговорення презентації
- Презентуйте свої слайди.
- Проаналізуйте переваги й недоліки роботи своїх однокласників.
VI. СИСТЕМАТИЗАЦІЯ Й УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО
1. Редагування словосполучень
- Виправте помилки, пов’язані із закінченням іменників, зробіть висновок про те, з якими відмінками поєднується прийменник по.
Рахує по пальцям, читає по складам, мандрує по горам і доли-нам, б’є по великим барабанам.
2. Коментар для вчителя
Рахує по пальцях, читає по складах, мандрує по горах і долинах, б’є по великих барабанах.
Прийменник по в сучасній українській мові поєднується з формами знахідного і місцевого відмінків (з формою давального від-мінка не вживається):
1) із знахідним відмінком виражає: а) відношення просторової межі: зайти у воду по коліна, заміряти по канаву; б) часової межі: відпочивати по серпень;
2) з місцевим відмінком виражає: а) місце поширення дії: іти по дорозі; розкидати по кімнатах; б) час дії, що відбувається після якоїсь межі: довідатись по святах (після свят), виїхати по весні, а також протяжність дії; не спить по ночах (ночами) та ін.
Готуємося до ЗНО
- Виконайте тестове завдання.
1. Прийменники вжито правильно в словосполученні
А по вихідним дням
Б передати по радіо
В діяти по наказу
Г приємний по смаку
Д у всіх випадках помилки відсутні
3. Усі прийменники пишуться з дефісом у рядку
А (з)над, (по)над, (по)щж, (по)серед
Б (на)прикінці, (в)наслідок, (на)зустріч, (по)біля
В (з)під, (за)для, (уві)сні, (у)слід
Г (з)поза, (з)посеред, (з)поміж, (з)за
Д (по)друге, (по)одному, (до)мене, (тим)часом
4. У якому реченні допущено помилку під час використання прийменників у та в?
А Добре було у вересні та на початку жовтня.
Б Заглядає в шибку казка з сивими очима.
В За вікном в абрикосовому саду щось кричала хазяйка подвір’я.
Г В гору стежка твоя, я спускаюсь з гори.
Д У двері хтось злегка постукав.
4. Правильно вжито прийменник у словосполученні
А залік по економіці
Б доглядати за тваринкою
В проживати по адресі
Г звернутися за телефоном
Д називати по імені
5. Знайдіть словосполучення, у якому прийменник ужито неправильно
А увійти до кімнати
Б пройти повз будинок
В виконати по дорученню
Г за життя вченого
Д отримати за рецептом.
6. Знайдіть словосполучення, у якому прийменник ужито правильно
А розпитувати за сина
Б зошит по українській мові
В прийти в школу
Г доводити для відома
Д виконати на прохання.
VII. ПІДСУМОК УРОКУ
Рефлексія
- Заповніть контрольний лист, оцінивши свої знання з теми.
Основні питання й уміння з вивченої теми Оцінка
Знання синтаксичних норм
Уміння виправляти синтаксичні помилки
Уміння правильно вживати прийменники
- Поясніть епіграф, використовуючи матеріал уроку.
VIII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
§18. Вправа 146
12.09.2022
Тема.
Тема: | Уживання прийменників в і на з географічними назвами і просторовими іменниками (відбувається в Україні, побувати в Німеччині; поглянути на Вкраїну; жити на Черкащині; піднятися на Еверест). |
Мета: | (формування компетентностей): предметні (знання про види синтаксичних помилок, про правила уживання прийменників в і на; навички грамотного письма); ключові (уміння вчитися: логічне мислення, уміння зіставляти, порівнювати, робити висновки; інформаційні: робота з текстом; комунікативні: уміння працювати самостійно та в колективі, уміння складати власне монологічне висловлення; загальнокультурні: повага до народної мудрості, увага до слова). |
Тип уроку: | урок формування практичних умінь і навичок. |
Обладнання: | дидактичний матеріал. |
Хід уроку |
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК
1. Перевірка домашнього завдання
1) Орфографічна хвилинка
- Випишіть у колонку слова, у яких букви, взяті в дужки, подвоюються.
Доне(ч)чина, осін(н)ій, за(б)ризкати, (с)савці, ві(д)дячити, на(д)ворі, іме(н)ний, Туре(ч)чина, ві(д)окремити, на (д)дністрянський, іме(н)ник, ро(з)умний, о(в)ва, гайдам(ч)чина, бе(з)успішний, небе(з) захисний, істи(н)ний.
2) Комунікативний практикум
- Поясніть слова Я. Вишневського: «В Інтернеті все на відстані витягнутої руки. Треба тільки знати, як витягнути руку».
- Чи згодні ви з ними?
- Якими вміннями повинен володіти справжній користувач Інтернету?
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ, ЗАВДАНЬ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
1. Слово вчителя. Одне з головних умінь, необхідних сучасній людині — уміння здобувати різноманітну інформацію. Саме для цього нам і потрібен Інтернет. Але часто ми навіть не замислюємося про небезпеку інформаційних технологій, що стають частиною нашого життя. Саме про це ми сьогодні поговоримо на уроці.
Мовна тема уроку — «Уживання прийменників в і на». Ми узагальнимо правила вживання цих прийменників з географічними назвами й просторовими іменниками.
IV. ЗАСВОЄННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Робота з підручником
- Вивчення параграфа «Уживання прийменників в і на».
2. Лінгвістичне дослідження
- Проаналізуйте подані у таблиці приклади вживання прийменників в і на. Зробіть висновок про те, які значення мають прийменники.
Прийменник в (у) | Прийменник на |
У сусіда, у людей (особа, при якій щось відбувається) | На Київ, на вулицю (напрямок) |
У кімнату, у море (рух усередину) | На місяць, на день (час дії) |
В полі, в колективі (предмет, у якому щось міститься) | На сміх, на свято (мета дії) |
У гніві, у хустці (відношення до іншого предмета) | Захворів на грип, багатий на ідеї (набуття предметом певних властивостей) |
У вівторок, у бурю (час дії) |
|
3. Робота з текстом
- Прослухайте текст. Визначте головну думку. З якими думками автора ви згодні?
Удосконалення інформаційних технологій створює умови для ефективного розвитку сучасного суспільства. Комунікаційні засоби стали невід’ємним складником життя людей у всіх сферах діяльності. Мобільні телефони, комп’ютери та Інтернет, розширивши комунікаційні, просторові й часові межі, розкрили нові можливості для спілкування, освіти, праці, відпочинку й творчої самореалізації особистості. Кількість користувачів мобільних телефонів та Інтернету щодня невпинно збільшується. Більшість із них — це молодь.
Незважаючи на безумовно позитивну роль сучасних комунікаційних засобів та Інтернету, існують певні ризики у використанні інформаційних технологій. Особливу небезпеку незахищений інформаційний простір приховує для дітей. Інтернет може містити інформацію агресивного чи соціально небезпечного змісту. А надання переваги віртуальному світові перед реальним справляє негативний уплив на психіку і здоров’я дитини, зокрема, може погіршити зір, поставу, порушити сон, викликати тривожність, дратівливість, соціальну дезадаптованість і узалежнену поведінку. За даними Центру цифрових технологій майбутнього, 25 % дорослих стурбовані тим, що їхні діти проводять в Інтернеті забагато часу, 53 % вважають кіберзлочинність реальною загрозою, а 63 % висловлюють схвильованість через спілкування їхніх дітей у віртуальних співтовариствах, що лякають сучасних батьків так само, як попередні покоління бачили загрозу в негативному впливі «вулиці» на дітей. При цьому 46 % користувачів усесвітньої мережі, які належать до молодіжної аудиторії, особисто зустрічалися зі своїми віртуальними знайомими. Для когось Інтернет може бути єдиним джерелом спілкування, але варто враховувати те, що віртуальна реальність ніколи не замінить гармонійних взаємин і повноцінного спілкування між людьми (С. Максименко).
- Випишіть прийменники з другого абзацу тексту. Яку роль у реченні відіграють прийменники?
4. Інтерактивний тренінг
- Складіть стисле висловлення на тему «Межі безпеки віртуального простору».
V. СИСТЕМАТИЗАЦІЯ Й УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО
1. Колективна робота
- Укажіть прийменники, з’ясуйте, з формами яких відмінків ужито їх.
От у садочку перед хатою, напрацювавшися як слід, із снігу білого, пухнатого зліпили ляльку баба й дід. Коли це галка враз пролинула понад садком і на льоту з крила пір’їнку чорну скинула на сніговую ляльку ту. З-за хмар вечірнє сонце блиснуло, зачерво-ніли промінці. І враз немов рум’янець виступив на білім ляльчинім лиці. І раптом, наче небилицею, дівчатко виникло живе з такими синіми очицями, як синє небо зимове, з такими чорними косичками, як чорне галиче крило, з червоними такими щічками, як сонце ввечері було. «Добридень, каже,— мамо й таточку! Ведіть скоріш до себе в хаточку!» (Наталя Забіла).
2. Орфографічно-розподільча робота
- Запишіть прийменники в три колонки:
а) разом; б) з дефісом; в) окремо.
По/між, із/за, з/заду, на/в/круги, на/зустріч, з/по/серед, подібно/ до, близько/від, на/чолі, із/за, по/серед, з/по/між, у/супереч, відповідно/до, за/винятком, з/під, по/близу, на/в/коло, за/для, із/над, на/ перед, незалежно/від, з/поза, згідно/з.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
Рефлексія
- Оцініть свою роботу на уроці за запитаннями.
1. Яку роботу виконували ви на уроці?
2. Що нового ви дізналися?
3. Чого ви навчилися сьогодні?
4. Якою оцінкою ви оцінили б свою роботу на уроці?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ (НА ВИБІР)
- Повторіть теоретичні відомості з вивченої теми. Виконайте вправу з підручника.
ПРИЙМЕННИК — службова частина мови, яка виражає залежність одного повнозначного слова від іншого в словосполученні або реченні.
Прийменники самі членами речення не виступають. Прийменник підкреслюють разом із тим членом речення, з яким він пов'язаний за змістом:
Я від колиски чую рідну мову. Зацвіла калина біля круч Дніпра.
Прийменники не мають лексичного значення: у, за, перед, через. Проте разом із відмінковими формами іменників, займенників та числівників вони можуть указувати на:
• місце: По діброві вітер віє, гуляє по полю,
Край дороги гне тополю до самого долу( Т. Шевченко );
· час: Сумним бузок стає під вечір (Г. Чубач);
• причину: Повітря тремтить від спеки (М. Коцюбинський );
• мету: А я піду за волю проти рабства (Леся Українка );
• кількість: У майстерні невеликі, на чотири шибки, віконця (М. Стельмах ).
Найчастіше прийменники стоять при іменнику.
З усіма частинами мови прийменники пишемо окремо.
За способом творення (або походженням) усі прийменники поділяються на непохідні й похідні.
До непохідних належать прийменники в, на, від, до, при, під, з, за, над, через та ін., походження яких визначити неможливо.
Похідні прийменники утворені шляхом складання кількох непохідних прийменників (посеред → по + серед; з-за → з + за) або переходу самостійних частин мови в прийменники (край, близько, відповідно до).
Списати, розкриваючи дужки. Прокоментувати орфограму «Написання похідних прийменників разом, окремо й через дефіс».
(За)для нас; (з)поміж нас; (по)між людьми; (на)чолі(з) учителем; (з)під опіки батьків; (на)зустріч щастю; (у)напрямку(до) площі; (на)передодні свята; (по)над деревами; (у)ві сні; (з)(по)над гір; (з)над вершин дерев.
Дослідження-зіставлення. Пояснити правопис однозвучних слів. Визначити, до яких частин мови вони належать.
Зібратися (в)гори — котитися (з)гори — котитися (з)гори високої; говорити (в)третє — заглянути (в)третє вікно; приїхати (в)двох — (у)двох кімнатах; йти (на)зустріч — (на)зустріч з братом.
09.09.2022
Тема.
ДАТА : |
|
Тема: |
Складні
випадки і варіанти синтаксичного керування (відгук про роботу, радіти з
перемоги і радіти перемозі; потреба в підручниках; не вживати заходів; не
викликає довіри; враження від фільму; командувач військ; багатий на копалини і
багатий копалинами; близько десятої години; переміг завдяки вам; посіяла біля
хати, за нашими розрахунками). |
Мета: |
(формування
компетентностей): предметні (знання про синтаксичні норми; поняття про
синтаксичну помилку; уміння знаходити й виправляти синтаксичні помилки;
орфографічні й пунктуаційні навички); ключові (уміння
вчитися: аналітико-синтетичні лінгвістичні навички; уміння робити
висновки; комунікативні: навички складання власного монологічного
висловлення; навички виразного читання; загальнокультурні: естетичні
почуття, пов'язані з мовленням). |
Тип уроку: |
урок
формування практичних умінь і навичок. |
Обладнання: |
дидактичний
матеріал. |
Хід уроку |
І. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ
Чужу мову можна вивчити за шість років, а свою
треба вчити все життя.
-
Прочитайте
слова Ф. Вольтера. Як ви розумієте думку філософа?
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК
1.
Виразне читання
- Прочитайте
вірш Л. Вінника «Справжній друг». Яку проблему розкриває поет? Як він розуміє
почуття дружби?
А в дружбі не буває порівнянь.
Немає друзів кращих або гірших.
Лиш справжній друг за тебе без вагань
може віддати все і навіть більше.
В очах у друга не буває фальші.
І заздрості у серці теж не буде.
І байдуже молодший він чи старший,
та він тебе ніколи не осудить.
А дружбу не вимірюють словами.
Слова — ілюзія, що створена із пилу.
Лиш дружба не розвіється з роками,
бо справжня дружба — це велика сила.
У дружбі не буває порівнянь.
Це кожен з нас повинен добре знати
Бо друг — це той, за кого без вагань
ти теж готовий все, що є віддати.
-
Поясніть
правила узгодження підмета й присудка на прикладі речень із вірша.
2.
Перевірка домашнього завдання Граматична робота
-
Розкрийте дужки. Поясніть правила узгодження присудка з підметом.
1. Усі 20 студентів (узяти) участь у геологічній
експедиції. 2. Переважна більшість овець (прокидатися — мин. час)
разом із пастухом (За П. Коельо).
3.Шестеро гостей (завітати — мин. час) на входини. 4. Решта
студентів (поїхати —- мин. час) до Угорщини. 5. Лише п’ять хвилин
(залишитися) до третього дзвінка. 6.Більшість учнів сьогодні на уроках (відповідати)
добре. 7. Райвно (скликати) нараду директорів шкіл. 8. Минулого року
музичні школи міста (закінчити) близько 50 учнів. 9. Двадцять юних
музикантів (з учнів) самовіддано (дути) у труби (С. Колесник).
ІІІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ, ЗАВДАНЬ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Слово вчителя
Сучасне суспільство не може існувати без мови —
найважливішого засобу спілкування, засобу вираження думок та передачі досвіду
сучасникам і нащадкам. Мова — наше національне багатство, тому на перший план
виходить питання культури мовлення. Серед них головними є питання оволодіння
правилами граматики, правопису, вимови й наголошення. Величезне значення має
також вивчення й правильне використання мовних засобів вираження думки залежно
від мети й змісту висловлювання. Правильність мови — це насамперед дотримання
тих літературних норм, які є усталеним зразком, еталоном для носіїв цієї мови.
І сьогодні на уроці ми продовжуємо говорити про синтаксичні норми мови.
ІV. ФОРМУВАННЯ ПРАКТИЧНИХ НАВИЧОК
1.
Словникова робота
-
Запишіть
слова, поясніть орфрграми.
Шви..кісний, якіс..ний, улес..ливий, освідчитися,
хвастливий, контрас..ний, щас..ливий, блис..нути, агентство, волейболістці,
заїз..ний, їж..жу, мас..ний, учас..ник, заздріс..ний, ус..ний, випус.. ний,
стис..нути, щотиж..ня, студен..ський, студентство, очис..ний, скатер.жа,
буревіс..ник, п’ятдесят.
2.
Робота з підручником
-
Робота з параграфом «Синтаксичне керування».
3.
Лінгвістичне дослідження
- Поясніть, чим відрізняються подані нижче пароніми
в лексичному та граматичному плані.
Оснований — заснований, повстати — постати;
стилізований — стилістичний; переможений — переможний; підсумовувати — сумувати.
4.
Самостійна робота
- Утворіть з поданими словами словосполучення.
Зробіть висновок про правила вживання їх.
Оволодіти — опанувати; навчатися — вчити;
властивий — характерний; багата — славиться; сповнений — наповнений; дорівнювати
— рівнятися; торкатися — доторкатися; знущатися — збиткуватися.
Коментар для вчителя
Оволодіти (чим?) англійською мовою — опанувати
(що?) англійську мову; навчатися (чого?) мови — вчити (що?) мову; властивий
(кому?) — характерний (для кого?); багата (на що?) — славиться (чим?);
сповнений (чого?) — наповнений (чим?); дорівнювати (чому?) — рівнятися (на
що?); торкатися (чого?) — доторкатися (до чого?); знущатися (з кого?) —
збиткуватися (над ким?).
5.
Вибіркова робота
-
Випишіть
тільки ті словосполучення, що утворені правильно.
Вжити (що) заходи — вжити (чого) заходів; глузувати
(над ким) над опонентом — глузувати (з кого) з опонента; говорити (на чому) на
англійській — говорити (як) англійською; дивуватися (чому) поведінці —
дивуватися (з чого) з поведінки; доглядати (за ким) за хворим — доглядати
(кого) хворого; дотримувати (що) слово — дотримувати (чого) слова; женитися
(на кому) на багатій — одружитися, женитися (з ким) з багатою; завдати (що)
біль — завдати (чого) болю; запобігати (чого) руйнування — запобігати .(чому)
руйнуванню; знущатися (над ким) над людиною — знущатися (з кого) з людини;
зрадити (кому) Батьківщині — зрадити (кого) Батьківщину.
V. СИСТЕМАТИЗАЦІЯ Й УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО
1. Робота з таблицею
- Запам’ятайте,
якими формами керують деякі іменники в сучасній українській літературній мові:
Ненормативна конструкція |
Правильна конструкція |
відгук на дисертацію / реферат |
відгук (про що?) про дисертацію / реферат |
характеристика на студента |
характеристика (кого?) студента |
тенденція зростання |
тенденція (до чого?) до зростання |
оплата за навчання |
оплата (чого?) навчання, але плата (за що?) за
навчання |
3.
Редагування речень
- Виправте
помилки, пов’язані з порушенням літературних норм, запишіть речення правильно.
Малий Олександр розповідає нам, якою насолодою
було вмиватися її водою, милуватися нею, пірнати з дитячою пристрастю. А якщо
ми будемо жити в гармонії з природою, оберігати та захищати її, тоді вона
неодмінно нас віддячить. Кожен із нас повинен шукати способу поріднитися'з
природою, зрозуміти її. Нам варто шукати шляхів вирішення цієї проблеми. Із-за
чого було скасовано зустріч. На мою думку, у нашому житті була боротьба добра
над злом. їхня щира та відверта розмова, хвороба Ірини перемогла над усіма
їхніми конфліктами. Спочатку він осуджує місто, а пізніше стає його
завойовником. А завдяки чому? Завдяки насильству. По-друге, саме завдяки
природі люди лікуються від хвороб, душевних травм. У ньому головний герой твору
Сашко описав рідний край і своє життя на великому проміжку часу.
VІ. ПІДСУМОК УРОКУ
Рефлексія
-
Чи сподобалась вам робота на сьогоднішньому
уроці?
-
Що в завданнях виявилося найбільш важким?
-
Із чим ви справилися легко?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ (НА ВИБІР)
-
Виконайте вправу з підручника.
-
Повторіть вивчений матеріал з теми «Просте
речення».
-
Складіть тести для перевіряння теми «Просте
речення».
05.09.2022
Тема.
ДАТА : |
|
Тема: |
Складні випадки синтаксичного узгодження |
Мета: |
формування
компетентностей): предметні (поглиблене знання учнів про синтаксис; розуміння
поняття синтаксична норма; знання фразеологічних одиниць; уміння визначати
синтаксичні помилки та виправляти їх; уміння використовувати різні мовні
засоби для ефективного мовлення, навички грамотного письма); ключові (уміння
вчитися: уміння зіставляти, робити висновки; інформаційні: навички роботи з
текстами; уміння узагальнювати знання у вигляді таблиці; комунікативні:
уміння працювати в парах та в колективі, навички складання усного
висловлення; загальнокультурні: культура мовленнєвої поведінки, розвиток
позитивної мотивації навчання). |
Тип уроку: |
урок
засвоєння нового матеріалу. |
Обладнання: |
дидактичний
матеріал. |
Хід уроку |
- Прочитайте вірш Л. Костенко. Який настрій
створює поет?
Красива осінь вишиває клени
Червоним, жовтим, срібним, золотим.
А листя просить: — Виший нас зеленим!
Ми ще побудем, ще не облетим.
А листя просить: — Дай нам тої втіхи!
Сади прекрасні, роси — як вино.
Ворони п’ють надкльовані горіхи.
А що їм, чорним? Чорним все одно.
- Чи відчуває ліричний герой вірша гармонію з
природою?
- Дайте синтаксичну характеристику останнім
трьом реченням вірша.
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ,
УМІНЬ І НАВИЧОК
1.
Перевірка домашнього завдання
Орфографічна п'ятихвилинка
- Запишіть слова у дві колонки: у першу — з
м’яким знаком, у другу — без знака м’якшення.
Кавказ..кий, тюр..ма, астрахан..ский, різ..бяр,
арал..ський, камін..чик, ремін..чик, щіл..ний, емул..сія, мален..кий, електро-
паял..ник, астрахан..ці, щонаймен..ший, нян..чити, економія..ний, шахтарський,
емал..ований.
2.
Повторення вивченого
- Дайте відповідь на запитання.
1. Дайте
визначення терміна «синтаксис».
2. Що таке
синтаксична норма?
3. З чим
можуть бути пов’язані синтаксичні помилки?
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ,
ЗАВДАНЬ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Слово вчителя
Слово — це дар Бога людині. Відомий ритор Софокл
сказав: «Багато говорити і багато сказати — це не одне й те саме». Як ви
думаєте, чи справедливий цей вислів? Що потрібно для того, щоб ми могли вільно
передавати свої думки? Яку роль у формуванні наших думок, наших усних
висловлень відіграє синтаксис?
IV. ЗАСВОЄННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1.
Комунікативний практикум (робота в
парах)
Закінчіть
вислови:
Де верба... Доброту віддячить
Ліс і вода... Який поріг, така й господиня
Хліб — батько... Там
і вода
Криниця з водою... Вода — мати
Яка криниця... Той
у добрі
2.
Коментар для вчителя
Де верба, там і вода. Ліс і вода — брат і сестра.
Хліб — батько, вода — мати. Криниця з водою — що людина з розумом. Яка криниця,
такий і господар.
3.
Робота з підручником
- Робота з параграфом «Синтаксичне узгодження».
4. Редагування речень
- Знайдіть синтаксичні помилки, поясніть їх.
Запишіть правильний варіант.
Радіє і садок, і поле, і долина. Більшість
проголосували за пропозицію. Більшість абітурієнтів, які успішно склали вступні
іспити, буде зарахована на стипендію й забезпечена гуртожитком. Більшість
абітурієнтів будуть зараховані на стипендію й забезпечені гуртожитком. Усі, хто
не пройшли реєстрації, повинні з’явитися до відповідального. Ми вивчали книжку,
розповідаючу про наших предків.
4.
Коментар для вчителя
Радіють і садок, і поле, і долина. Більшість
проголосувала за пропозицію. Більшість абітурієнтів, які успішно склали вступні
іспити, будуть зараховані на стипендію й забезпечені гуртожитком. Більшість
абітурієнтів буде зарахована на стипендію й забезпечена гуртожитком. Усі, хто
не пройшов реєстрації, повинні з’явитися до відповідального. Ми вивчали книжку,
що розповідає про наших предків.
V. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Робота з текстом
- Прочитайте
уривок із твору М. Коцюбинського. Укажіть назву.
- Як перегукуються почуття герою твору Коцюбинського й ліричного
героя вірша Л. Костенко?
Котивсь зеленими царицками, маленький і білий,
наче банька кульбаби, безстрашно забирався у темний ліс, де гаджуги кивали над
ним галузками, як ведмідь лабами.
Звідси дивився на гори, близькі й далекі верхи,
що голубіли на небі, на смерекові чорні ліси з їх синім диханням, на ясну
зелень царинок, що, мов дзеркала, блищали в рамах дерев. Під ним, у долині,
кипів холодний Черемош. По далеких горбах дрімали на сонці самотні оселі. Було
так тихо і сумно, чорні смереки безперестанку спускали сум свій в Черемош, а
він ніс його долом й оповідав.
Сонце починало пекти, і кам’яниста доріжка мулила
ноги. Тепер вже хати попадалися рідше. Черемош простягся в долині, як срібна
нитка, і шум його сюди не доходив. Ліси уступали місце гірським сіножатям,
м’яким і повним. Іван брів серед них, як по озерах квіток, нагинаючись часом,
щоб закосичить кресаню жмутком червоної грані або блідим вінком невістульки.
Вниз западалися боки гори у глибокі чорні ізвори, звідки родились холодні
потоки, куди не ступала людська нога, де плекався тільки бурий ведмідь,
страшний ворог маржини — «вуйко». Вода попадалася рідше. Зате як припадав він
до неї, коли знаходив потік, той холодний кришталь, що омивав десь жовті корні
смерек і аж сюди приносив гомін лісів! Коло такого поточна якась добра душа
лишала горнятко або коновочку гуслянки.
-
Проаналізуйте
синтаксичну будову виділеного речення.
-
Моделювання «Карти пам'яті» (робота з
таблицею)
- Заповніть другу колонку таблиці. Зробіть
висновок про узгодження присудків із підметами.
Приклад
Правило
УАН (Українська академія наук) була створена 1918
року
Межи втікачами були Остап і Соломія (М.
Коцюбинський)
За нашу пропозицію проголосувала більшість
В цей час
з’явилися три постаті (Ю. Збанацький)
2. Лінгвістичне спостереження
- Проаналізуйте речення. Зробіть висновок про
узгодження однорідних членів речення.
У цьому випадку діє не інструкція, а постанова.
Вам був висланий не окремий збірник, а комплект документів. І той, і інший здатні
на це. Кожна довідка, кожен протокол був узятий на контроль.
VI. СИСТЕМАТИЗАЦІЯ Й
УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО
1.
Самостійна робота
- Перепишіть, підкресліть головні члени
речення, поясніть пра¬вила узгодження їх. Укажіть можливі варіанти.
1. Коли потяг у даль загуркоче, пригадаються
знову мені дзвін гітари у місячні ночі, поцілунки й жоржини сумні... (В.
Сосюра). 2. Головною темою їхніх розмов була перемога, марш, Прага, чиїсь
милозвучні вірші (О. Гончар). 3. Ні-ні, не тіні від віття стелилися внизу,
бігали по стовбурах, то рухалися роги, то йшло назустріч багато мовчазних,
весняних оленів... (Є. Гуцало). 4. Більш як сто років на Потебню посилається та
цікавиться його ідеями велика кількість авторів (Із журналу). 5. Вслід за ними
то тут, то там за садками проривалося незрозуміле, виюче, розкотисте а-а-а!..
а-а-а! (О. Гончар). 6. Лишатися на місці — означає пристати на все добре і зле
(Із журналу). 7. Ще, може, найбільше подобалося Німому купати коней... (П.Загребельний).
8. Ох, хоча б швидше приходило те «завтра» (В. Канівець). 9.Дехто з
мовознавців, як зазначалося, вважає, що поділ слів на склади певною мірою
пов’язаний з морфологічним членуванням слів... (Н. Плевако). 10. Коли були ще
баба молодими, вони були веселі, як Хуррем (Л. Костенко). 11. Три безлічі
бульбашок котяться й котяться вітром і жаб’ячі очі на мене здивовано мружать
(В.Балдинюк). 12. Триста лих мені дивиться в вічі (Б. Олійник).
2. Інтерактивний тренінг
- Складіть стисле висловлення з теми «Екологія й
тривалість життя людини».
3. Творча робота
- Поширте подані речення так, щоб утворився
зв’язний текст. Крижаніє ріка. Ніч спустилася. Зима панує. Усе принишкло. Шлях
звивається. Сон оповив. Мороз тріщить.
VII. ПІДСУМОК УРОКУ
Рефлексія
Сьогодні на уроці:
□ було
непросто... я домігся... в мене вийшло... я спробую...
VIII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ (НА ВИБІР)
- Виконайте
вправу з підручника.
02.09.2022
Тема.
ДАТА : |
|
Тема: |
Поняття
синтаксичної норми. Синтаксична помилка. |
Мета: |
(формування
компетентностей): предметні (знання учнів про синтаксичну норму, про види
синтаксичних помилок, уміння знаходити синтаксичні помилки, навички
виправлення синтаксичних помилок, навички грамотного письма); ключові (уміння
вчитися: спостережливість, кмітливість, мовне чуття; комунікативні: робота в
колективі та в парах, навички складання усного висловлення; інформаційні:
навички роботи з джерелами інформації, загальнокультурні: мовленнєва культура
учнів). |
Тип уроку: |
закріплення
та поглиблення знань, умінь і навичок. |
Обладнання: |
дидактичний
матеріал. |
Хід уроку |
Плекатимеш мову — цвістимуть слова,
Мов білі черешні весною...
Ростимуть слова, як у квітні трава,
Зігріті любов’ю земною.
Які ж вони чисті, як вічно звучать,
Як птахами в’ються крилато, —
Мов зорі незгасні небесних багать:
Хліб. Совість. Вітчизна і Мати.
Шануй їх у серці. Ніколи не смій
Святе і високе топтати.
Як жито-пшеницю слова добрі сій
Рясний урожай будеш мати!
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ,
УМІНЬ І НАВИЧОК
1.
Комунікативний практикум
- Дайте
відповіді на запитання.
1. Що таке синтаксис?
2. Які синтаксичні одиниці ви
знаєте?
3. Що таке словосполучення?
Речення?
4. Чим речення відрізняється
від словосполучення?
5. Які види зв’язку слів у
словосполученні ви знаєте?
6. Що таке мовна норма?
2. Перевірка домашнього завдання
3. Орфографічна п'ятихвилинка
- Запишіть
слова, поясніть орфограми.
Гр..чаний, знервований, тр..мати, пр..рода,
д..тячий, м..нати, дже..р..ло, л..вада, кр..ниця, ч..кати, з..л..ніти, к..шеня,
б..р..гти, шт..псель, тр..вога, л..ман, в..дмідь, ком..н, ст..р..гти, гр..міти,
кр.. слярський, М..ЛОДІЯ, к..тушка, дешевий, м..довий, кр..венький, ц..-
ф..рблат, р..зумний, зам..рзати, в..ртлявий, заг..нати, безз..мельний.
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ,
ЗАВДАНЬ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Епіграф до уроку
Мова — втілення думки. Що багатша думка, то
багатша мова. Любімо її, вивчаймо її, розвиваймо її! Борімося за красу мови, за
правильність мови, за багатство мови... (М. Рильський).
IV. ЗАСВОЄННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1.
Мозковий штурм
-
У яких випадках можуть виникати порушення
синтаксичної норми? Наведіть приклади.
2.
Робота з підручником
3.
Лінгвістичне дослідження
-
Проаналізуйте подані речення. Як відбувається
поступове згортання речення? Зробіть висновок про різницю між поширеним і
непоширеним реченням.
Малий синьоокий
хлопчина захоплено читає цікаву книжку про тварин.
Малий хлопчина
захоплено читає цікаву книжку про тварин.
Хлопчина захоплено читає цікаву книжку про тварин.
Хлопчина захоплено
читає книжку про тварин.
Хлопчина читає книжку про тварин.
Хлопчина читає книжку.
4.
Редагування речень
-
Зредагуйте
подані речення. Які літературні норми в них порушені?
- Визначте тип кожної з виправлених помилок.
1. Згадуючи школу, перед нашими очима постає наш
дружній клас, бібліотека та оформлений по останньому слову техніки спортзал. 2.
Учасники олімпіади встигли на регістрацію, яку розпочали в 9 годин ранку. 3. Не
дивлячись на спеку на протязі дня вони зберігали трудоспособність. 4. Наслідки
змагання їм обявили через три неділі. 5. Без хороших знаннів дуже важко знайти
своє місто в житті.
5. Робота в парах
- Утворіть
словосполучення, додавши необхідні за змістом слова. Із указаними
словосполученнями складіть речення.
Скористатися (чим?); скористатися (з чого?);
сподіватися (кого?); сподіватися (чого?); сподіватися (на кого?).
V. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Робота з таблицею
-
Опрацюйте матеріал таблиці. Наведіть власні приклади.
Синтаксичні помилки Приклади
Порушення норм узгодження в словосполученні Керівництво
виробничої
практики
Порушення норм узгодження дієслів Більшість учасників конференції
з екології голосувало проти
Порушення правил використання прийменників Спрага до слави
Порушення правил використання дієприкметників Вражений Валентин словами
вчителя, захопився історією
своєї країни
Порушення правил використання дієприслівників Вивчаючи проблеми
державної
служби,
вченими були отримані
цікаві
результати
Порушення норм утворення складних
речень Відділ
виправив усі недоліки в
оформленні документів, як було
зазначено перевіркою
Порушення зв’язку між займенником і тим Сестра попросила принести
словом, на яке він указує свою
книжку, треба її книжку
2.
Самостійна робота
-
Виправте
синтаксичні помилки, поясніть, які синтаксичні норми порушено.
ООН прийняв резолюцію, згідно наказу, дякувати
вас, особливо на мене сильне враження справив герой оповідання, пішов в кіно,
взяв з шафи, вийшов з школи, по виконанні завдання, при досліджуванні ми
виявили, по власному бажанню, на протязі дня, слід потурбуватися за своє
здоров’я.
VI. СИСТЕМАТИЗАЦІЯ Й
УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО
1.
Усне висловлення
- Поясніть
латинську приказку: «Граматиці підкоряються навіть імператори». Чи згодні ви з
ними? Доведіть свою думку.
- У своєму
висловленні використайте слова, що є епіграфом сьо-годнішнього уроку.
2.
Творча робота
- Складіть
речення за такими ознаками:
1) Просте,
повне, двоскладне, зі складеним дієслівним присудком, непоширене, ускладнене.
2) Просте,
повне, двоскладне, зі складеним іменним присудком, поширене узгодженим
означенням, непрямим додатком, неускладнене.
3) Просте,
повне, двоскладне, зі складеним іменним присудком, поширене неузгодженим
означенням, прямим додатком, неускладнене.
VII. ПІДСУМОК УРОКУ
Рефлексія
-
Зробіть висновки за темою уроку, закінчивши
речення.
-
Синтаксис вивчає ...
-
Синтаксична норма регулює ...
-
Порушення синтаксичної норми пов’язані з ...
VIII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ (НА ВИБІР)
-
Виконайте вправу з підручника.
-
Підготуйте план виступу з теми «Синтаксичні норми
сучасної української мови».
10.12.2021
Тема уроку: Прикметники, що
перейшли в іменники
Завдання до уроку:
1. Запишіть у зошит дату та тему уроку.
2. Перейдіть за посиланням, перегляньте відео та пригадайте
відомості про прикметник.
https://www.youtube.com/watch?v=TWbzJR9jZgc
3. Виконайте письмово завдання до теми «Прикметник»
1.Заповніть схему про прикметник.
2. Назвіть у кожному рядку зайве слово. Поясніть
свій вибір
1) лід, льодове, льодовиковий,
2) синь, синька, синій;
3) золотий, золотити, позолотила;
4) малюнок, мальовничий, малювання;
5) далеко, здалеку, далекими.
- Що спільного між словами в
кожному рядку?
3. Доберіть до слів спільнокореневі
прикметники. Яка між цими словами різниця?
Весна –
Дерево –
Зима –
Птах –
Сніг –
4. Виписати словосполучення,
до складу яких входять прикметники. Визначити рід, число, відмінок
прикметників.
1) За Дмитровим днем у давнину завбачували погоду — якими будуть літо і
зима, урожай, приплід худоби тощо.
2) Випав сніг — увесь листопад буде холодним і морозним.
3) Замерзла земля і дме холодний вітер — снігу не буде до Нового року.
4) Якщо відлига, то на теплу зиму і ранню весну; цей день зі снігом — весна
пізня; холод і сніг — на пізню і холодну весну (За В. Скуратівським).
- До якого жанру літератури
належать подані речення?
5. Підберіть
до іменників відповідні прикметники, узгодивши їх з поданими іменниками у роді,
числі та відмінку.
Яблуками |
ароматний |
Льодом |
холоднючий |
Квітко |
запашний |
На дереві |
м’який |
Ягоди |
ранній |
Сонце |
сухий |
Траві |
кремезний |
Пелюстку |
золотистий |
6. Заповніть кола Вени.
|
|
|
7. Доповніть пропуски в таблиці.
8. Випишіть
прикметники в таблицю.
Втомлений, солодкий, крихкий, озоновий, звірячий, щедрий, валютний,
осінній, гарний, люблінський, вдалий, гордий, шкільний, кінний, Іванів,
тривалий, український, китайський, милий.
Можна утворити ступені порівняння прикметників |
Не можна утворити ступенів порівняння прикметників |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Підкресліть другу від початку букву й прочитаєте назву відомого твору
Всеволода Нестайка.
9. Добери власні приклади.
10.Випишіть
подані прикметники у таблицю.
Всесильний, апаратний, учорашній, передній, крайній, пильний, круглий,
околишній, липовий, задній, осінній, адресний, безкраїй, внутрішній,
екстрановітній. кольоровий, колишній, значний.
Прикметники твердої групи |
Прикметники м’якої групи |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
4. Опрацюйте теоретичний матеріал
Перехід прикметників
в іменники. Творення прикметників
Деякі прикметники в процесі
мовлення втрачають своє основне прикметникове значення, набувають ознак
іменників і виражають предметність, тобто субстантивуються і
таким чином переходять до розряду іменників.
Переходячи до розряду
іменників, прикметник виражає досить широке загальне поняття: Розумний
б’є на те, що справді в його є. Два хитрих мудрого не переважать. На віки вічні
старий зникає, занесе з собою і добре й лихе, поховає пережите й перемучене і
стражданням закручене.
Субстантивація прикметників буває повна і неповна.
При повній субстантивації
прикметники цілком переходять в іменники і не вживаються як прикметники: придане,
набережна, пальне, Рівне, Ніжин.
При неповній субстантивації
прикметники вживаються і як найменування предмета, і як найменування
ознаки: хворий, бідний, рідний, старий, старший, малий, полонений,
подорожній, їздовий, колискова, сліпий, кривий, пряма, минуле, майбутнє,
прийдешнє.
Прикметники, набуваючи
іменникового значення, зберігають прикметникову систему відмінювання за
відмінками і числами, але втрачають здатність змінюватися за родами.
5.
Виконайте завдання
1.
Якою частиною мови виступає слово “знайома”?
На ґанку сиділа знайома панна (М.Старицький)
На перехресті він здибав знайому (М.Старицький)
2.
3.
4.
08.12.2021
Тема. Синонімічні способи вираження різного ступеня ознаки . Див. тему за 03.12.2021
03.12.2021
Тема: Прикметник. Ступені порівняння прикметників.
Синонімія їх форм
Мета: повторити відомості
про прикметник, розглянути поняття про ступені порівняння якісних прикметників,
їх творення з точки зору стилістики; формувати вміння розпізнавати ступені
порівняння прикметників, правильно вживати їх у мовленні, вдосконалювати
культуру усного й писемного мовлення; виховувати загальнолюдські цінності.
Обладнання: проектор,
мультимедійна презентація, картки-таблиці «Ступені порівняння прикметників»,
картки із тестуванням.
Соціокуьтурна змістова лінія: «Моя країна – Україна»
ХІД УРОКУ:
І. Організаційний момент
Доброго дня! Мені б хотілося, щоб протягом уроку у вас зберігався
чудовий настрій. Тому пропоную вам під час виконання різних вправ відстежувати
свій настрій на уроці, малюючи на берегах своїх зошитів смайли: буде цікаво –
ставте посмішки, якщо ні – похмурі обличчя.
ІІ. Оголошення теми і мети уроку
Слайд № 1 Інтерактивна гра «Передбачення»
І |
ІІ |
ІІІ |
білий |
біліший |
найбіліший |
гарний |
кращий |
якнайкращий |
уважний |
більш уважний |
найменш уважний |
На початку уроку я пропоную вам інтерактивну гру
«Передбачення». Прочитайте слова, записані на дошці в три колонки. Обговоріть в
парах, чим ці слова відрізняються, і спробуйте передбачити тему уроку
Так, молодці, ви вірно визначили тему нашого
сьогоднішнього уроку.
Тепер, будь ласка, відкрийте зошити і запишіть у них:
Дата
Класна робота
Прикметник. Ступені порівняння прикметників.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності школярів
Тема «Прикметник» не є для вас новою. В попередніх класах
ви вже вивчили граматичні ознаки та синтаксичну роль цієї частини мови.
Сьогодні ми з вами повинні навчитися правильно
використовувати ступені порівняння прикметників відповідно до ситуації мовлення
з точки зору стилістики. Адже неправильно вжиті форми ступенів порівняння
прикметників становлять велику групу граматичних помилок як в усному, так і в
писемному мовленні.
ІV. Актуалізація опорних знань
Перш ніж перейти до теми нашого уроку, давайте з вами
пригадаємо, що нам відомо про прикметник з попередніх класів.
1. Пропоную вам для
повторення ознайомитися з таблицями- схемами
V.
Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу
СЛАЙД №2Прикметник
як частина мови. Онлайн- курс
https://www.youtube.com/watch?v=J_LKCVerZic
Слайд № 3
1. Давайте з вами розглянемо таблицю на дошці та на картках і пригадаємо, які існують ступені порівняння
Ступені порівняння прикметників
Звичайний ступінь |
Вищий ступінь |
Найвищий ступінь |
|||
Проста форма |
Складена форма |
Проста форма |
Складна форма |
Складена форма |
|
Нульовий |
Основа прикметника звичайного ступеня + суфікси –іш-, -ш- |
Прикметник звичайного ступеня + слова більш, менш |
Основа простої форми прикметника вищого ступеня +
префікс най |
Проста форма найвищого ступеня + префікси як, що |
Прикметник звичайного ступеня + слова найбільш, найменш |
веселий |
Весел+іш-ий |
Більш веселий |
найвеселіший |
якнайвеселіший |
Найбільш веселий |
2. Бесіда з учнями
- Пригадайте, будь ласка, чи всі прикметники утворюють
ступені порівняння так, як показано в таблиці?
Прикметники хороший, гарний, поганий, великий, малий
утворюють ступені порівняння від інших основ
Запишіть в зошити:
Хороший – кращий
гарний – кращий
поганий – гірший
великий – більший
малий – менший
- А скажіть, чи всі якісні прикметники мають ступені
порівняння?
Слайд № 4
Зверніть увагу на дошку:
Не мають ступенів порівняння якісні прикметники, які
називають:
а) абсолютні ознаки (мертвий, босий, лисий);
б) масті коней (вороний, чалий, гнідий);
в) кольори, утворені від назв предметів (бузковий – від
бузок, бордовий – від бордо (вино));
г) складні назви кольорів і смаків (світло-зелений,
гірко-солоний);
д) прикметники, які виражають міру ознаки певними
префіксами і суфіксами (премудрий, холоднуватий)
Слайд№5
3. Робота з текстом
– опорою
Берегиня роду і народу
Рухається історія,змінюються часи,удосконалюється
життєдіяльність людини на землі, сягає фантастичних вершин наука й техніка, але
неминущою цінністю, незмінною
духовною, моральною величиною
залишається в людському суспільстві
Мати. Адже в основі загальнолюдської
моралі – любов до Матері й шаноба до Материнства, які об’єднують людей незалежно від будь-яких
відмінностей між ними. У цьому відношенні Мати і Материнство схожі на Сонце,
яке несе життєдайне тепло всьому
людству.
Кожної миті на земній кулі народжуються діти. І перше, що
бачать вони, відкривши оченята, - материнські
очі, лагідні, сяйливі, радісні.
Чи є в мові
ніжніше, доступніше для немовляти, милозвучніше у своїй величі і простоті
слово, аніж «Мама» - слово, з яким ми приходимо у цей світ? У кожного є або
була найближча і найдорожча людина – Мати. У кожного на денці душі лежить, як
найкоштовніший скарб, спогад про материнську
ласку й доброту. У найскладніші, найдраматичніші хвилини життя цей спогад гріє,
підтримує, додає сил, надихає. І хоч куди б доля нас не закинула, у пам’яті жевріє материнська домівка,
материнський поріг, материнське вікно, материнські руки, материнська
душа.
І Спостереження :виписати із тексту прикметники ( 22)
ІІ Орфографічна хвилинка. Чому так?
Невмируща, незмінна
Загальнолюдської, життєдайна
Об’єднати, пам’яті
Будь – яких, материнські
Вкажіть , яке відбулося чергування у словах:
Найближчий , найдорожчий,
милозвучніше
ІІІ Трясовини.
Виконайте
словотвірний розбір :
Життєдіяльність, життєдайне
Морфологічна розминка: Визначити частини мови: кожної , материнство, відмінностей .
Пунктуаційна розминка: прокоментуйте розділові знаки в 2та 5 реченнях .
ІVРозмежування.
-
Розподіліть
виписані раніше прикметники за ступенями порівняння в дві колонки
Зверніть увагу на фонетичні зміни, які можуть
відбуватися при утворенні ступенів порівняння прикметників
Слайд № 6
Запишіть в зошити:
зьк, жк, г + ш = жч
-
близький – ближчий
тяжкий – тяжчий
дорогий – дорожчий
Слайд № 6
с, ст + ш = щ
високий – вищий
товстий – товщий
Слайд № 7
Поставте виділені прикметники в
найвищому ступені порівняння (доберіть різні варіанти). Як називаються такі
пари слів?
1)низька- висока
2) маленька- велика
3) холодний – теплий
Слайд №
8 Лексична
хвилинка. Поясніть значення виразу:
На денці душі
Слайд № 9 Відредагуйте
речення
Щоб вам було цікавіше, я дібрала вам речення з творів
своїх учнів. Спробуйте знайти в них стилістичні помилки та виправити їх.
1) На найвеликішій частині місцевості збудовано сучасну
школу.
2) Район села Олександрівки вважається самим багатим на
ставки та озера.
3) Із настанням зими на лід виходять найзавзяті рибалки.
4) Сільська
бібліотека – найбільш більше книжкове
зібрання в районі.
Слайд №
10 Конструювання
Створити
твір – опис мами, використавши прикметники вищого і найвищого ступенів
Гра «Хто більше»
А тепер давайте з вами спробуємо визначити найкращого
знавця української усної народної творчості. За 2 хвилини пригадайте і запишіть
якнайбільше прислів'їв і приказок, до складу яких входять прикметники вищого
або найвищого ступенів порівняння
VІ. Закріплення матеріалу
Давайте з вами тепер повторимо те, що вивчили сьогодні на
уроці
1. Бесіда з учнями:
- Які ступені порівняння прикметників ви знаєте?
- Які форми вони мають?
- Як утворюються?
- Навести приклади
2. Тестування на
картках
Завдання: підписати своє прізвище на картці. У кожному
завданні обвести правильну відповідь у коло.
Слайд № 11Взаємоперевірка: обміняйтеся картками та перевірте один в одного написане
за відповідями, поданими на дошці. Порахуйте кількість правильних відповідей і
поставте оцінку. Максимальний бал, який ви можете поставити, сім.
VІІ. Оцінювання
Поверніть один одному тестові роботи.
За результатами тестування ви отримали оцінку. Тепер
підрахуйте кількість смайлів, які ви отримали протягом нашого уроку, а потім
додайте цю цифру до оцінки за тестування. Таким чином, ви отримаєте оцінку за
сьогоднішній урок. Поставте її у графу самооцінювання, яка розташована на
картці з тестуванням нижче, і передайте картки з останніх рядків на перші.
Слайд №12
Д/з: 1 – 5 балів: вивчити матеріал
таблиці «Ступені порівняння прикметників», записи в зошитах; утворити всі
можливі форми ступенів порівняння від прикметників здоровий, теплий, рідний,
чорний, чудовий, гарячий, улюблений.
6 – 12 балів: скласти твір-мініатюру на тему «Рідне село», використовуючи різні форми
ступенів порівняння поданих прикметників
Прізвище,
ім'я ____________________________________________________
1. У якому рядку
допущено помилку при творенні вищого ступеня порівняння прикметників?
А) більш влучний, вужчий, менш приємний, тепліший, менш
вдалий
Б) менш старанний, переконливіший, нижчий, важчий, більш
здібний
В) більш відомий, веселіший, здоровіший, більш
переконливий, дотепніший
Г) більш ефективний, більш вимогливіший, дорожчий,
мудріший, менш впертий
2. У якому рядку
всі прикметники вжито у формі ступенів порівняння?
А) Ліпший, якнайглибший, найменш вдалий, більш
прогресивний, яскравіший від усіх
Б) менший, найвищий, щонайважчий, кращий від усіх,
м'якенький
В) новенький, білуватий, мовчазніший, більш детальний,
щонайсолодший
Г) багатший, задовгий, дуже повільний, помітніший,
кисліший за усе
3. З'ясуйте, в
якому рядку наведено тільки ті прикметники, від яких неможливо утворити
ступенів порівняння
А) лагідний, стійкий, грандіозний, величний, мовчазний
Б) босий, оранжевий, злющий, премудрий, порожній
В) мертвий, голий, вороний, замалий, бордовий
Г) чалий, надпотужний, малуватий, відважний, бережливий
4. Вкажіть, у якому
рядку в усіх прикметниках при утворенні вищого ступеня порівняння відбуваються
зміни приголосних
А) легкий, боязкий, слизький, ковзкий, різний
Б) дорогий, близький, низький, дужий, вузький
В) довгий, сторожовий, в'язкий, кавказький, тугий
Г) свіжий, довжелезний, порожній, важкий, дорожній
5. У якому рядку
розміщено тільки ті прикметники, ступені порівняння яких творяться від інших
основ?
А) прозорий, страшний, скромний, рішучий, вдалий
Б) свіжий, молодий, дешевий, блідий, дерев'яний
В) щирий, високий, гіркий, сміливий, радісний
Г) великий, малий, поганий, гарний, добрий
6. Виберіть рядок,
у якому в усіх прикметниках проста форма вищого ступеня порівняння твориться за
допомогою суфікса –ш-:
А) солодкий, швидкий, легкий, дешевий, рідкий
Б) короткий, довгий, модний, широкий, мудрий
В) чорний, солоний, гіркий, дотепний, багатий
Г) злий, поганий, хитрий, підступний, кумедний
7. У якому рядку
всі прикметники вжито у формі вищого ступеня порівняння?
А) Дотепніший, мудріший, довший, більш вимогливий,
нездоланний
Б) виваженіший, зрозуміліший, менш довірливіший,
цікавіший
В) довший, вищий, легший, ліпший, крикливіший
Г) гірший, світло-синій, здоровіший, більш впевнений,
кращий
Оцінка за тестування
______________________________________
01.12.2021
ПРИКМЕТНИК.
ВІДМІНКОВІ ЗАКІНЧЕННЯ ПРИКМЕТНИКІВ
Мета: повторити й поглибити знання шестикласників
про прикметник як частину мови; узагальнити
та систематизувати знання учнів про тверду і м’яку групи прикметників,
сприяти зміцненню навичок відмінювання прикметників та позначати орфограми у
відмінкових закінченнях, пояснювати їх за допомогою відповідних орфографічних
правил; формувати
загально-пізнавальні вміння відмінювати прикметники твердої і м’якої груп,
правильно писати прикметники в непрямих відмінках; розвивати творчі вміння відтворювати деформоване висловлювання, що
містить прикметники; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного
матеріалу виховувати любов школярів
до рідного краю.
Тип уроку: урок закріплення вивченого матеріалу.
Внутрішньопредметні зв’язки: культура мовлення, стилістика.
Міжпредметні зв’язки: українська
література.
Обладнання уроку: підручник,
дидактичний матеріал.
Методика та прийоми
проведення уроку: бесіда, розповідь, контроль і самоконтроль, самостійна
робота, «вільний мікрофон».
Епіграф уроку:
Країно моя –
Україно,
Ще пращурів
пам'ять жива,
Знайома тут
кожна стежина,
І сонце мене
зігріва.
М. Підгірянка
План уроку:
1. Організаційний
момент.
2. Перевірка
домашнього завдання.
3. Мотивація навчальної діяльності, оголошення теми
та мети уроку.
4. Актуалізація
опорних знань.
5. Закріплення
вивченого матеріалу.
6. Підсумок уроку.
7. Оцінювання
навчальних досягнень учнів.
8. Домашнє
завдання.
Хід уроку
І. Організаційний момент.
Встаньте, діти, підведіться,
Одне одному всміхніться,
До уроку підготуйтесь
І активно всі працюйте.
ІІ. Перевірка домашнього завдання.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності, оголошення теми та мети уроку.
1. Психологічна настанова
учнів на виконання завдань уроку.
2. Опрацювання
епіграфа уроку.
IV.
Актуалізація
опорних знань.
Фронтальне опитування.
1. Яка частина
мови називається прикметником?Наведіть приклади.
2. Що означає
прикметник?
3. На які питання
відповідає прикметник?
4. Які морфологічні
ознаки має прикметник?
5. Яку синтаксичну
роль виконує прикметник?
6. На які групи за
значенням поділяються прикметники?
7. Що таке якісні
прикметники? На які питання вони відповідають? У чому їх особливість? Наведіть
приклади.
8. Що таке
відносні прикметники? На які питання вони відповідають? У чому їх особливість?
Наведіть приклади.
9. Що таке
присвійні прикметники? На які питання вони відповідають? У чому їх особливість?
Наведіть приклади.
10.
Чому відбувається перехід прикметників
з однієї групи за значенням в іншу? Наведіть приклади.
11.
Які є ступені порівняння прикметників?
12.
Як утворюється проста форма прикметників
вищого й найвищого ступенів порівняння?
13.
Як утворюється складена форма вищого й
найвищого ступенів порівняння?
14.
Які прикметники не утворюють ступені
порівняння? Чому?
15.
Яку роль відіграють у мовленні прикметники
вищого й найвищого ступенів порівняння?
16.
Які є форми
прикметників?
17.
Що таке повна
форма? Наведіть приклади.
18.
Що таке коротка
форма? Наведіть приклади.
19.
Яка форма
називається нестягненою? Наведіть приклади.
20.
Що таке
стягнена форма? Наведіть приклади.
21.
Де зазвичай
використовуються короткі та нестягнені форми прикметників? Для чого?
22.
Які є групи
прикметників?
23.
Які прикметники
належать до твердої групи? Наведіть приклади.
24.
Які прикметники
належать до м’якої групи? Наведіть приклади.
25.
До якої групи
належать прикметники на -лиций? Наведіть приклади.
26.
Як відмінюються
прикметники твердої і м’якої груп?
27.
Як відмінюються
прикметники на -лиций?
V.
Закріплення
вивченого матеріалу.
Вправа 1. Розподільний
диктант. Прикметники твердої та м’якої груп записати
у дві колонки.
І. Величний, майстерний, давній, працьовитий,
літній, сторонній, молодий, середній, присутній, батьків, Андріїв, Маріїн, мужній, задній, подорожній, певен, жив, ясен, ближній, колишній, житній,
рад, художній, телячий, будній, сизий.
ІІ. Земляні, смішні, братні, брудні, босі, вчорашні,
голі, вірні, житні, рідні, заячі, майбутні, сухі, смішні, незабутні, могутні,
брудні, заможні.
Вправа 2. Переписати прикметники, на місці крапок
дописуючи закінчення називного відмінка однини чоловічого роду. Визначити, до
якої групи належить кожний прикметник. Навіщо прикметники поділено на групи?
Веснян..(ий), учорашн.. (ій), крайн.. (ій), модн.. (ий), городн.. (ій), кутн.. (ій), західн.. (ий),
туг.. (ий), тямущ.. (ий), міцн.. (ий), зовнішн.. (ий).
Вправа 3.
Робота біля дошки. Провідміняти прикметники
навчальний, освітній, довгошиїй.
Вправа 4. Подані словосполучення поставити у
родовому та орудному відмінках однини. Пояснити правопис відмінкових закінчень прикметників
та іменників.
Висока круча, вужча межа, гаряча каша, простора площа,
родюча вишня, пахуча груша, розкішна черешня, лагідна теща, боязка миша, заяча
душа, ведмежа послуга, теляча покірність, овеча вдача, вовча паща, ближня дача.
Вправа 5. Самостійна
робота. Провідміняти за варіантами: самітний, самотній.
Вправа 6. Вибірково-розподільна робота. Записати прикметники у формі називного відмінка
однини чоловічого роду. Указати на групи прикметників за типом відмінювання.
Прибережн…, братн…, пшеничн…, сінешн…, заможн…, природн…,
художн…, мужн…, висок…, дружн… .
Розтлумачити слова
дружній і дружний.
Відповідь: дружній —
приязний, дружний — одностайний.
Вправа 7.Творча робота. Записати словосполучення
в орудному відмінку однини, пояснити правопис. Скласти 2—3 речення,
використовуючи подані сполучення слів.
Вужча кімната, більша площа, нижча круча, домашня
локшина, порожня скриня, старожитній звичай, хатній посуд, зовнішній вигляд.
Вправа 8. Навчальне редагування. Прочитати прикметники.
Знайти неправильні форми слів. Записати, виправляючи недоліки.
1. Кварцевий,
помаранчовий, шавлієвий, грушевий, вишньовий, життьовий, миттьовий.
2. Хатний оберіг, тутешний звичай,
літний чоловік, дорожний знак.
Вправа 9. Дослідження-моделювання. Змоделювати ланцюги
відмінкових форм прикметників, розташувавши їх у правильній послідовності.
Виділити закінчення, назвати відмінки.
1) Гіркому, на гіркому, гіркий, гірким, гіркого.
2) На нижнім, нижній, нижньому, нижнього, нижнім.
3) Правильна, правильною, правильної, правильну, на
правильній, правильній.
4) Справжніми, справжніх, справжні, на справжніх,
справжнім.
5) Вродливим, вродливими, вродливі, на вродливих,
вродливих.
6) Заключним, на заключному, заключного, заключному,
заключне.
Вправа 10. Робота у групах. Записати словосполучення, уставляючи
в закінчення прикметників букву и або і. Визначити відмінки. Виділити
закінчення.
Група 1. Невелик..й
став, у чист..й воді, весел.. хлопці, на чуж..й землі, живо-дайн.. краплини.
Група 2. Широк..й
долині, велик..м співом, могутн..й дуб, на величн…м святі.
Група 3. Задумлив..м
поглядом, щаслив..й долі, народн.. гуляння, пінист..й воді.
Вправа 11. Творча робота. Записати прикметники,
додавши до них іменники. Виділити закінчення. Визначити групу прикметників та
іменників за м’якістю. Кривош.., городн.., дорожн..,
природн.., самобутн.., порожн.., потужн.., безробітн.., дочірн.., завтрашн..,
домашн.., дорожн.., коричнев…
► Провідміняти по одному
прикметнику твердої і м’якої групи. Виділити закінчення.
Вправа 12. Відновити деформований текст,
уставивши в нього прикметники з довідки у відповідному відмінку. Виділити
закінчення, визначити відмінок.
Коли в … степи приходила … весна, по селах починали
лаштуватися в … дорогу чумаки. Минали … дні перед виходом валок із сіл, і ось
уже випливали … вози у … подорож.
Проводжали чумаків урочисто, усім селом. Співали пісень,
виголошували напуття, а … у громаді чоловік благословляв їх перед … дорогою (М. Слабошпицький).
Довідка: величезний,
ранній, останній, неблизький, нелегкий, український, далекий, найшанованіший.
► Розподілити прикметники
на групи за м’якістю.
► Розібрати за
будовою прикметники величезний, найшанованіший.
VI.
Підсумок уроку.
1. Подумати і дати
відповіді.
Подумати і дати відповіді на питання:
1. Які прикметники належать до твердої, а
які – до м’якої групи?
2. Які особливості відмінювання прикметників
твердої групи?
3. Які особливості відмінювання прикметників
м’якої групи?
4. Як відмінюються прикметники на -лиций?
2.
«Мікрофон»: «На сьогоднішньому уроці я…».
VII.
Оцінювання
навчальних досягнень учнів.
Відзначення досягнень учнів в оволодінні темою уроку,
їхнього ставлення до роботи на уроці; аналіз здібностей, що сформувалися під
час вивчення теми; окреслення перспектив подальшої навчальної діяльності.
VIII. Домашнє завдання.
1.
Повторити теоретичний матеріал § 47
(стор. 163-166).
2.
Підготуватися до контрольної роботи,
повторити § 44-47.
3.
Виконати тестові завдання (додаток 1).
Тестові
завдання
1.Прикметник означає:
А предмет;
ü Б ознаку предмета або його приналежність;
В кількість предметів або їх порядок при лічбі.
Дібрати й
записати прикметник.
2.
Ступені порівняння можна утворити від
ü А якісних
прикметників;
Б відносних прикметників;
В присвійних прикметників.
Від самостійно
дібраного прикметника утворити всі форми
вищого й найвищого ступенів порівняння (напр.: мудрий – мудріший; більш (менш)
мудрий; наймудріший; найбільш (найменш) мудрий).
3. Ознаку предмета за його відношенням
до часу, місця, матеріалу тощо позначають:
А якісні прикметники;
ü Б відносні прикметники;
В присвійні прикметники.
Від іменника лебідь утворити прикметник, увести його до
словосполучень або речень так, щоб він був присвійним та відносним (напр.: лебедине гніздо; лебедина вірність).
4. На питання чий? чия? чиє? Відповідають:
А якісні
прикметники;
Б відносні
прикметники;
В присвійні прикметники.
Визначити, до
якої групи за значенням належить прикметник у виразі ведмежа послуга.
5. У формі найвищого ступеня порівняння
стоять прикметники:
А гарніший, біліший, гіркіший;
Б більш легкий, менш вдалий, більш
творчий;
ü В найкращий, найбільш міцний.
Утворити просту
форму найвищого ступеня порівняння прикметника стрункий (близький) (напр..: стрункий
– найстрункіший) або скласти
(пригадати) й записати речення з прикметником у формі вищого ступеня порівняння
(напр..: Чим більший тягар несемо на
плечах, тим глибші лишаєм сліди! (Л.Талалай). Йде стежка берегом, шовковіша од стрічки (М.Доленго).
6. Короткі форми прикметників - це
А золотая,
широкеє, відважнії;
Б юний, мужній,
блакитний;
ü
В повен, рад, золот, зелен.
Пригадати й
записати речення з народної пісні (або прислів’я), що вміщує
коротку форму прикметника (напр.: Пливе
човен, води повен. Так голоден, що робити не годен (Нар.творч.)
Відмінювання
прикметників.
Прикметники
твердої і м’якої груп
Вправа 1. Розподільний диктант. Прикметники твердої та м’якої груп записати
у дві колонки.
І. Величний,
майстерний, давній, працьовитий, літній, сторонній, молодий, середній,
присутній, батьків, Андріїв, Маріїн,
мужній, задній, подорожній,
певен, жив, ясен, ближній, колишній, житній, рад, художній, телячий,
будній, сизий.
ІІ. Земляні,
смішні, братні, брудні, босі, вчорашні, голі, вірні, житні, рідні, заячі,
майбутні, сухі, смішні, незабутні, могутні, брудні, заможні.
Вправа 2. Переписати прикметники, на місці крапок дописуючи закінчення називного
відмінка однини чоловічого роду. Визначити, до якої групи належить кожний
прикметник. Навіщо прикметники поділено на групи?
Веснян.. ,
учорашн.. , крайн.. , модн.. , городн.. , кутн.. , західн.. , туг.., тямущ.. ,
міцн.. , зовнішн.. .
Вправа 3. Робота біля дошки. Провідміняти прикметники
навчальний, освітній, довгошиїй.
Вправа 4. Подані словосполучення поставити у родовому та орудному
відмінках однини. Пояснити
правопис відмінкових закінчень прикметників та іменників.
Висока круча,
вужча межа, гаряча каша, простора площа, родюча вишня, пахуча груша, розкішна
черешня, лагідна теща, боязка миша, заяча душа, ведмежа послуга, теляча
покірність, овеча вдача, вовча паща, ближня дача.
Вправа 5. Самостійна робота. Провідміняти
за варіантами: самітний,
самотній.
Вправа 6. Вибірково-розподільна робота. Записати прикметники у формі називного відмінка однини чоловічого роду.
Указати на групи прикметників за типом відмінювання.
Прибережн…,
братн…, пшеничн…, сінешн…, заможн…, природн…, художн…, мужн…, висок…, дружн… .
Розтлумачити слова
дружній і дружний.
Вправа 7.Творча робота. Записати словосполучення в
орудному відмінку однини, пояснити правопис. Скласти 2—3 речення,
використовуючи подані сполучення слів.
Вужча кімната,
більша площа, нижча круча, домашня локшина, порожня скриня, старожитній звичай,
хатній посуд, зовнішній вигляд.
Вправа 8. Навчальне редагування. Прочитати прикметники. Знайти
неправильні форми слів. Записати, виправляючи недоліки.
1. Кварцевий,
помаранчовий, шавлієвий, грушевий, вишньовий, життьовий, миттьовий.
2. Хатний оберіг, тутешний звичай,
літний чоловік, дорожний знак.
Вправа 9. Дослідження-моделювання. Змоделювати ланцюги відмінкових
форм прикметників, розташувавши їх у правильній послідовності. Виділити
закінчення, назвати відмінки.
1) Гіркому, на
гіркому, гіркий, гірким, гіркого.
2) На нижнім,
нижній, нижньому, нижнього, нижнім.
3) Правильна,
правильною, правильної, правильну, на правильній, правильній.
4) Справжніми,
справжніх, справжні, на справжніх, справжнім.
5) Вродливим,
вродливими, вродливі, на вродливих, вродливих.
6) Заключним,
на заключному, заключного, заключному, заключне.
Вправа 10. Робота у групах. Записати словосполучення, уставляючи
в закінчення прикметників букву и або і. Визначити відмінки. Виділити
закінчення.
Група 1. Невелик..й
став, у чист..й воді, весел.. хлопці, на чуж..й землі, живо-дайн.. краплини.
Група 2. Широк..й
долині, велик..м співом, могутн..й дуб, на величним святі.
Група 3. Задумлив..м
поглядом, щаслив..й долі, народн.. гуляння, пінист..й воді.
Вправа 11. Творча робота. Записати прикметники, додавши до них іменники.
Виділити закінчення. Визначити групу прикметників та іменників за м’якістю. Кривош..,
городн.., дорожн.., природн.., самобутн.., порожн.., потужн.., безробітн..,
дочірн.., завтрашн.., домашн.., дорожн.., коричнев…
► Провідміняти по одному
прикметнику твердої і м’якої групи. Виділити закінчення.
Вправа 12. Відновити деформований текст,
уставивши в нього прикметники з довідки у відповідному відмінку. Виділити
закінчення, визначити відмінок.
Коли в … степи приходила … весна, по селах починали
лаштуватися в … дорогу чумаки. Минали … дні перед виходом валок із сіл, і ось
уже випливали … вози у … подорож.
Проводжали чумаків урочисто, усім селом. Співали пісень,
виголошували напуття, а … у громаді чоловік благословляв їх перед … дорогою (М. Слабошпицький).
Довідка: величезний,
ранній, останній, неблизький, нелегкий, український, далекий, найшановніший.
► Розподілити прикметники
на групи за м’якістю.
► Розібрати за
будовою прикметники величезний, найшановніший.
Тестові
завдання
1.Прикметник означає:
А предмет;
Б ознаку предмета або його приналежність;
В кількість предметів або їх порядок при лічбі.
Дібрати й
записати прикметник.
2.
Ступені порівняння можна утворити від
А якісних прикметників;
Б відносних прикметників;
В присвійних прикметників.
Від самостійно
дібраного прикметника утворити всі форми
вищого й найвищого ступенів порівняння (напр.: мудрий – мудріший; більш (менш)
мудрий; наймудріший; найбільш (найменш) мудрий).
3. Ознаку предмета за його відношенням
до часу, місця, матеріалу тощо позначають:
А якісні прикметники;
Б відносні прикметники;
В присвійні прикметники.
Від іменника лебідь утворити прикметник, увести його до
словосполучень або речень так, щоб він був присвійним та відносним.
4. На питання чий? чия? чиє? Відповідають:
А якісні
прикметники;
Б відносні
прикметники;
В присвійні
прикметники.
Визначити, до
якої групи за значенням належить прикметник у виразі ведмежа послуга.
5. У формі найвищого ступеня порівняння
стоять прикметники:
А гарніший, біліший, гіркіший;
Б більш легкий, менш вдалий, більш
творчий;
В
найкращий, найбільш міцний.
Утворити просту
форму найвищого ступеня порівняння прикметника стрункий (близький) або
скласти (пригадати) й записати речення з прикметником у формі вищого ступеня
порівняння (напр..: Чим більший тягар
несемо на плечах, тим глибші лишаєм сліди! (Л.Талалай).
6. Короткі форми прикметників - це
А золотая,
широкеє, відважнії;
Б юний, мужній,
блакитний;
В повен, рад,
золот, зелен.
Пригадати й
записати речення з народної пісні (або прислів’я), що вміщує
коротку форму прикметника (напр.: Пливе
човен, води повен. Так голоден, що робити не годен (Нар.творч.).
26.11.2021
Контрольна робота з теми "Морфологічна норма" (пройти за посиланням)
https://naurok.com.ua/test/morfologichna-norma-219252.html
24.11.2021
Тема: Творення й
відмінювання чоловічих та жіночих імен
по батькові.
Творення кличного відмінку.
Тип уроку: урок узагальнення
та систематизації знань.
Вид уроку: комплексно –
узагальнюючий.
Мета (формувати компетентності):
предметні: узагальнити
та систематизувати знання учнів про творення й відмінювання чоловічих та
жіночих імен по батькові, формувати вміння правильно вживати їх в усному і
писемному мовленні; знаходити й виправляти помилки на вивчені правила;
ключові: уміння вчитися:
застосування здобутих знань у позанавчальних комунікативних ситуаціях;
комунікативні: словниковий запас
учнів; уміння бачити помилку у власних відповідях; толерантне ставлення до
думок оточуючих;
інформаційні: навички роботи з
різними джерелами інформації та вміння критично оцінювати теоретичний матеріал;
загальнокультурні: емоційно-ціннісне
ставлення до мови; розуміння цінності мови; повага до людей праці.
Очікувані результати: учні правильно утворюють і
пишуть чоловічі й жіночі імена по батькові, знаходять і виправляють
орфографічні помилки на вивчені правила, правильно вживають їх в усному і
писемному мовленні.
Міжпредметні зв′язки: українська література, технології приготування їжі, біологія.
Комплексно-методичне забезпечення: конспект уроку; тестові
завдання; презентація на тему «творення й відмінювання чоловічих та жіночих
імен по батькові»; відеоролик (експрес – урок Авраменка)
«ІгорОвич чи ІгорЕвич» ; випереджувальне завданн;
кубик; підручник «Українська мова» 10 клас, автор О.В.Заболотний,
В.В.Заболотний.
ПЕРЕБІГ УРОКУ
І.
Організаційний момент (Привітання,
налаштовування учнів на роботу).
Викладач: Вітаю всіх присутніх
на уроці. Зичу приємних вражень та
відчуттів нашим гостям. А вам, мої учні, я бажаю гарного робочого настрою і
сподіваюсь на вашу плідну співпрацю. Усміхніться й тихо промовте: «Я вчуся. Я
хочу вчитися. Я працюю. Я готовий до праці». Налаштуймося на роботу. Покладіть
долоню на серце. Відчуваєте, як воно б’ється — теж працює. Таке маленьке, а так
багато працює. От і ми попрацюємо на уроці. Ви все вмієте, ви все знаєте, ви
розумні, творчі.
ІІ. Повiдомлення
теми, мети, завдань уроку. Мотивація навчальної
діяльності.
Бесіда з учнями:
- Чи
знаєте ви, звучання чого наймиліше для будь-якої, навіть звичайної,
людини? (звучання свого імені)
- Чи
знаєте ви, що означають ваші імена?
- А чиє
ім’я поряд з вашим буде іти усе життя?
- А чи
зможемо ми звернутися чи написати про відому, шановану людину, не знаючи,
як правильно утворити її ім’я по батькові?
Викладач:
Ім′я, яке людина отримує відразу після
народження, з яким людина не
розлучається ніколи. Воно має бути дзвінким та красивим.
Ти знаєш, про що твоє ім’я?
Магічні літери велику силу мають. Це
твоя суть, це є душа твоя,
Щодня тебе ним люди всі вітають. |
І тому на уроці ми будемо говорити про
ім’я, ім’я по
батькові, а тема нашого уроку звучить так: «Творення й відмінювання чоловічих та жіночих імен по батькові».
(Запис теми)(Слайд)
Отже, сьогодні на уроці ми повторимо особливості написання й відмінювання
чоловічих і жіночих імен по батькові; будемо знаходити такі іменники в текстах,
визначати їх морфологічні ознаки.
ІІІ. Перевірка
теоретичних відомостей і первинних умінь та навичок з теми, застосування яких
буде потрібним на уроці
- Перегляд відеоролика (експрес – урок Авраменка) «ІгорОвич чи ІгорЕвич» на каналі YouTube (https:www.yotube.com/watch?v=7RbhGNXkjzy (Слайд)
- Бесіда
Викладач:
◙ Яким способом утворюються чоловічі і жіночі імена
по батькові?
(Суфіксальним
способом.)
◙ За допомогою яких суфіксів утворюються чоловічі та жіночі імена по
батькові?
(Чоловічі імена по батькові утворюються за допомогою суфікса – ович; Жіночі імена по батькові утворюються за допомогою
суфікса –івн(а), -ївн(а). Наприклад: дмитро – Дмитрович, Микола - Миколайович )
◙ А як творяться імена по батькові
з імен Лука, Ілля, Яків, Кузьма, Сава, Хома?
( Імена по батькові творимо за допогою
суфікса -ич, -іч, їх потрібно запам′ятати.
В імені Григорій при творенні імені по батькові
випадає ій – Григорович, Григорівна, а до основи імені Микола
додається ай – Миколайович, Миколаївна.)
3.
Ідентифікація (Слайд)
Визначте автора, назву твору та утворіть чоловічі та жіночі імена по батькові.
|
- «Вибери та
поясни» (Слайд)
Прочитайте
речення на екрані, знайдіть імена по батькові та визначте їх твірну основу:
(читають, називають слово,
твірну основу).
Гей, гуляють козаки!
Десять гетьманів і 12 шефів зібрались на частування до вінницького козака
Віктора Палевського. Куштували заливне, м’ясний салат, буженину з яблуками,
щуку в маку, галушки і шоколадні варенички.
Кращі шеф-кухарі продовжують збиратись та ділитись
цікавинками, пригощати один одного унікальними стравами, експериментувати з
рецептами, щоб здивувати зрештою нас, споживачів, відвідувачів ресторанів та
гостей нашого міста смачними наїдками.
Повний список учасників виглядає так: Борис Євгенійович
Сиченко («Мармарис»), Макар Миколайович Теймуразов («Батискаф»), Андрій
Іванович Леженко («Aura»), Михайло
Олексійович Яровий («Шпігель», Хмельницький), Олександр Григорович
Яворський («Південна брама», Хмельницький), Сергій Якович Трончук (кафе
«Хуторок», Козятин), Петро Остапович Марковський («Люди Fusion Place»), Валерій
Романович Редько («Старий замок»), Євген Артемович Завгороднюк («Canape»),
Дмитро Сильвестрович Гринь («American Bar & Grill»), Василь Ілліч Крикун
(«Гості»), Тарас Петрович Теличко («Слов’янський двір»), Віктор Євгенович Палевський
(«Гетьман»).
Євгенійович - Євген
Миколайович - Микола
Іванович - Іван
Олексійович – Олексій
Григорович – Григорій
Якович
– Яків
Остапович
– Остап
Романович
– Роман
Артемович
– Артем
Сильвестрович – Сильвестр
Ілліч – Ілля
Петрович – Петро
Євгенович - Євген
- Бесіда
Викладач: На попередніх уроках ми повторювали відміни іменників. Подумайте і дайте відповідь як відмінюються чоловічі та
жіночі імена по батькові?
(Чоловічі імена по батькові відмінюються як іменники ІІ
відміни, що належать до мішаної групи Миколи Григоровича, Ігорем Леонідовичем.
Жіночі імена по батькові відмінюються як іменники першої
відміни, що належить до твердої групи: Галиною Луківною, Світлану Михайлівну.)
6. Дослідження – моделювання(біля дошки)
а) Провідміняти чоловічі та жіночі імена по
батькові, позначити закінчення (колективно)
Н. Іван Васильович
Н. Тетяна Сергіївна
Р. Івана Васильовича
Р. Тетяни Сергіївни
Д. Івану Васильовичу Д. Тетяні Сергіївні
З. Івана Васильовича З. Тетяну Сергіївну
О. Іваном Васильовичем О. Тетяною Сергіївною
М. у Івана Васильовича М. у Тетяни Сергіївни
б) Скласти речення, щоб чоловічі і жіночі імена по
батькові стояли в родовому і орудному відмінках.
Учні слухали розповідь
Івана Васильовича (Р.в.) з великою цікавістю.
Наша група дуже любить ходити у походи з
Тетяною Сергіївною (О.в.).
ІV. Робота над
закріпленням знань, умінь і навичок учнів
Викладач: Ми діти своїх батьків. Кожен із нас несе у собі
відгомін роду. У деяких родинах імена передаються із покоління в покоління.
Вони є символом та оберегом роду.
1.
Творча робота (випереджувальне завдання)
Записати у
вигляді генеалогічного дерева імена та імена по батькові членів свого роду. (Презентація за бажанням, 2 учні)
Викладач: У навчальному закладі ви проводите більшу частину свого часу, тож
пригадаємо імена та по батькові наших викладачів, майстрів виробничого
навчання, але все це відбудеться у формі гри.
2.
Гра «Щасливий випадок» . (Навести
приклади імен по батькові викладачів, майстрів виробничого навчання із тим
суфіксом, який отримаєте при передачі кубика.)
3.
Робота
з підручником.
Вправа422, ст..167
4.
Гра «Я - редактор». (Слайд)
І.Варіант. Виправити помилки, допущені в
реченнях на екрані.
1.
Найвидатнішим українцем усіх часів вважається Тарас Григорійович (Григорович) Шевченко.
2. Руслані
Степанівній (Степанівні)
Лижичко вдалося вибороти перше місце на міжнародному пісенному конкурсі
«Євробачення».
3. До Києва
завітала Софія Михайловна (Михайлівна) Ротару.
4. Сьогодні Василю Саничу (Олександровичу)
виповнилося п’ятдесят років.
5. Директор
коледжу Любов
Миколівна (Миколаївна привітала студентів з початком навчального року.
Готуємося до ЗНО
Тестування
► Виконайте тестові завдання.
1. Помилку в утворенні імені по батькові допущено в рядку:
А Анатоліївна;
Б Євгенівна;
В Спиридонівна;
Г Аркадієвна;
Д Григорівна.
2. Помилку в утворенні імені по батькові допущено в рядку:
А Олексіївна, Лукович;
Б Віталіївна, Павлович;
В Львівна, Григорович;
Г Адамівна, Аркадійович;
Д Хомівна,
Андрієвич.
3. Правильно утворене ім′я по батькові від усіх імен, окрім:
А Романівна, Лукич;
Б Савівна, В’ячеславович;
В Олексіївна, Олегович;
Г Іллінічна, Тарасович;
Д Василівна, Свиридович.
4. Помилку в утворенні імені по батькові допущено в рядку:
А Юр’ївна, Остапович;
Б Валеріївна, Савович;
В Миколівна,
Назарович;
Г Ярославівна, Кузьмич;
Д Іванівна, Антонович.
5. Помилку в утворенні імені по батькові допущено в рядку:
А Федорівна, Зиновійович;
Б Дмитрівна,
Григорійович;
В Ільківна, Валер’янович;
Г Миколаївна, Богданович;
Д Геннадїївна, Семенович.
6. Помилку в утворенні імені по батькові допущено в рядку:
А Аркадієвна, Аркадійович;
Б Володимирівна, Володимирович;
В Захарівна, Захарович;
Г Олексіївна, Олексійович;
Д Матвіївна, Матвійович.
7. Помилку в утворенні імені по батькові допущено в рядку:
А Григорійович, Петрович;
Б Назарівна, Кузьмівна;
В Миколайович, Петрівна;
Г Андрійович, Савівна;
Д Павлівна, Степанович.
8. Правильно утворене ім′я по батькові від усіх імен, окрім:
А Юрій - Юріївна;
Б Лука - Луківна;
В Хома - Хомівна;
Г Олексій - Олексівна;
Д Микола - Миколайович.
9. Правильно утворене ім′я по батькові від усіх імен, окрім:
А Анатолій – Анатолійович;
Б Олекса –Олексович;
В Валерій –Валерйович;
Г Анатоль – Анатольович.
Д Вельмишановний добродію Андріє!
10. Помилку в утворенні імені по батькові допущено в рядку:
А Іллівна, Дмитрівна;
Б Хомівна, Петровна;
В Яківна, Григорівна;
Г Євгеніївна, Юліанівна;
Д Євгенівна, Луківна.
VІ. Підсумок уроку
Метод
«Доповнення» (Доповніть відповіді)
-
Чоловічі
імена по батькові утворюються за допомогою….
-
Жіночі
імена по батькові утворюються за допомгою…
-
Чоловічі імена по батькові вдімнюються як іменники…
-
Жіночі
імена по батькові вдімнюються як іменники…
Оцінювання учнів.
VІІ. Домашнє
завдання
1. Скласти розповідь на тему «Ця людина є для мене прикладом», використовуючи прізвища, імена та імена
по батькові, які мають відношення до вашої професії
19.11.2021
Тема. Особливості кличного відмінка (перейти за посиланням)
https://www.youtube.com/watch?v=bSuRE6CNsi8
17.11.2021
Тема: |
Закінчення іменників ІІІ відміни в
орудному відмінку. |
Мета: |
ознайомити учнів з
особливостями відмінювання іменників III відміни; поглибити знання про
написання іменників III відміни в орудному відмінку; удосконалювати
правописні навички, працювати над запобіганням помилок при узгодженні
іменників III відміни з іншими словами у словосполученні й реченні,
повторити вивчені відміни; розвивати пам'ять, творчі здібності, пізнавальну
діяльність, логічне мислення; прищеплювати любов і повагу до найріднішої
людини – матері. |
Тип уроку: |
урок поглиблення
знань, умінь і навичок. |
Обладнання: |
підручники, таблиці. |
Хід уроку |
І. Організаційний момент
Перевірка домашнього завдання /учні користуються пам’яткою/
1. Вправа із ключем
Іменники ІІ
відміни чоловічого роду поставте в Р. в. однини й запишіть у дві колонки: 1) із
закінченням -а (назви чітко окреслених предметів і понять, а також назви
населених пунктів); 2) із закінченням -у (назви нечітко окреслених
предметів і понять).
1.
Стимул, кут,
смичок, сум, вівторок, атом, світ, талант, липень, отвір, скат (риба), Сибір, успіх, Конотоп, Тянь-Шань
(гори), брат, сніг, Сенегал (країна), кит, пес, нюх.
-а
кута
смичка
вівторка
атома
липня
ската
Конотопа
брата
кита
пса
-у
стимулу
суму
світу
таланту
отвору
Сибіру
успіху
Тянь-Шаню
снігу
Сенегалу
нюху
Ключ. Підкресліть другу літеру в кожному слові.
Вислів Цицерона: «Потрібно не
лише опанувати мудрість, а й … уміти користуватися нею».
2. Робота зі словником-довідником «Відшукай слово».
Адвокат, -а 14 с.
Ангел, -а 15 с.
Бергамот, -а (дерево, плід) і -у
(сорт груші) 20 с.
Вал, -а (деталь) і -у (насип; хвиля; суцільна
маса) 25 с.
Горіх,-а (дерево, плід) і -у (деревина) 37 с.
Дзвін,-а (річ) і -у (звук) 42 с.
Камінь, -меня (окремий уламок; жорно;пам’ятник) і -меню
(маса, матеріал; хвороба) 58 с.
Малюк, -а 76 с.
Пух, -у 108 с.
Херсон, -а
Кривий Ріг/Крив, -ого Рог, -у
Бруней, Алжир, Рим
Ø Розподільний диктант. Розподіліть
іменники І, ІІ та ІІІ відміни.
Поділ іменників на відміни |
||||||
І відміна |
ІІ відміна |
ІІІ відміна |
ІV відміна |
|
||
ч., ж., сп. родú -а, -я: Микола, ковдра, сирота
|
ч.р. ð, -о: край,
дядько; с.р. -о, -е, -а,-я: житло, поле, життя, знання |
ж.р. ð: тінь, галузь
+ мати |
с.р. -а: лоша (лошати) -ат-, -ят-, -ен-я: дитя (дитяти) |
|||
Жирафа, єнот, бурхливість, любов, тополя, димар, небо, активність, тиша,
гордість, епізод, яворина, обізнаність.
Ключ. У словах підкресліть першу літеру; у першому
слові першої колонки та другому слові другої колонки підкресліть першу і другу
літери. Прочитайте вислів Сенеки. У вислові розставте розділові знаки.
І. Жирафа, тополя, тиша, яворина
ІІ. Єнот, димар, небо, епізод
ІІІ. Бурхливість, любов, активність, гордість, обізнаність.
Сенека: «Життя – єдине благо».
ІІ. Актуалізація мотиваційних резервів учнів
із теми.
Орфографічна хвилинка. Запишіть слова, поясніть орфограми в них.
Галуззю, повінню, мудрістю, жовчю, кров'ю, Об'ю, матір'ю, кіновар'ю.
- До якої відміни належать подані іменники?
Обґрунтуйте.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
школярів
1.
Проблемне питання.
—
Діти, поясніть,
чому в орудному відмінку є різні варіанти написання: кров'ю, сіллю і
повістю. У слові кров'ю пишемо апостроф, у слові сіллю —
подвоєння л, а в слові повістю — приголосні не подвоюються.
—
Що ми повинні
вивчити на уроці?
2. Слово вчителя.
Іноді непросто вибрати відмінкову форму іменника III відміни, визначити
його закінчення. Сьогодні на уроці ви вивчите той матеріал, який вам допоможе в
цьому питанні.
3. Ознайомлення учнів із темою, метою і завданнями уроку.
4.
Освоєння теми уроку. Виконання системи
завдань.
5. Опрацювання алгоритму.
Як правильно написати закінчення орудного відмінка однини іменників III
відміни
1. Чи в кінці основи є лише один приголосний звук? |
|||
Так
Ні |
|||
2. Чи цей звук — губний або [р]? |
2. Чи перед кінцевим приголосним є звук [р]? |
||
ТакНі Так Ні |
|||
Ставимо апостроф: кров'ю, матір'ю |
Подвоюються приголосні: сіллю, піччю |
Ставимо апостроф: верф'ю
|
Приголосні не подвоюються: радістю, жовчю,
Керчю |
6. Робота з підручником
собливості відмінювання іменників ІІІ відміни
Орудний відмінок однини |
іменники мають закінчення -ю: |
любов’ю, тушшю, Керчю, радістю |
кінцевий приголосний основи (крім р, щ) подвоюється,
якщо стоїть після голосного |
міццю, миттю, суттю, тінню, зустріччю, подорожжю |
|
кінцевий приголосний основи не подвоюється, коли
перед ним є інший приголосний |
верф’ю, радістю, швидкістю |
7.
Дослідження-спостереження(біля дошки працює троє учнів). Провідміняйте іменники кров, ніч, тінь
(за варіантами). Виділіть відмінкові
закінчення. Чи залежать закінчення іменників ІІІ відміни в непрямих відмінках
від того, яким є кінцевий приголосний основи – твердим, м'яким чи шиплячим?
Іменники ІІІ відміни на групи не поділяються, тому відмінкові закінчення
в них однакові незалежно від кінцевого приголосного основи.
8.
Мовознавча задача. Є два слова, які мають
однакове значення, але по-різному пишуться: мама
і мати. Визначити їхні відміни.
9.
Пояснювальний
диктант. Запишіть речення. Визначте відмінки іменника
мати, і виділіть відмінкові закінчення.
1) Рідна мати моя, ти ночей не доспала(А. Малишко). 2) Ходімо
зараз до матері, нехай вона втішиться, що має таку добру дитину (М.
Коцюбинський). 3) Леся задумала вишити сорочку своїй хрещеній матері, що
дуже її любила та пестила (О. Косач-Кривенюк). 4) Чого тільки не
насадить наша невгамовна мати (О. Довженко). 5) Маю я святе синівське право з матір'ю побуть на самоті (В.
Симоненко). 6) Матері забуть не можу (П. Тичина).
Форма матір характерна лише для
знахідного відмінка. У називному відмінку матір
подається з позначкою застаріле. У
непрямих відмінках слова мати
з’являються суфікси -ер-, -ір-.
10.
Дослідження-обґрунтування. Прочитайте. Подумайте, чому в одних словах у
закінченнях давального, орудного й місцевого відмінків пишемо а, а в
інших – я.
1) Низький уклін усім матерям. 2) Ми пишаємося матерями-героїнями.
3) За час навчання ми побували в багатьох подорожах. 4) Літо
запам'яталося цікавими подорожами. 5) У тінях дерев ховаємося у
спеку. 6) Ночами мені мама співала колискові.
Літеру а пишемо в закінченнях давального, орудного й місцевого
відмінків з основою на шиплячий; в усіх інших – букву я.
11.
Самостійна
робота. Запишіть речення. Поставте іменники III відміни
в потрібній формі, виділіть закінчення, підкресліть орфограми. Зробіть розбір
виділених іменників як частини мови.
1) Десь із темними (ночі), із тихими (очі) встала казка сивоброва в мене
за плечима(А. Малишко). 2) Поезія Шевченка вражає (мальовничість),
(плавність) і (співучість), (безліч) відтінків чуття (О. Гончар). 3)
Доти ягнята скачуть, доки (мати) бачать. 4) За гроші не купиш ні
батька, ні (мати) (Нар. творч.). 5) Моя (любов), я перед тобою, бери
мене в свої блаженні сни (Л. Костенко).
Серед іменників ІІІ відміни чимало назв абстрактних понять, які мають
лише форму однини: гордість, свіжість, юність.
Теоретично у кличному відмінку однини можна поставити всі іменники ІІІ
відміни, проте найчастіше такі форми трапляються в художньому стилі: любове, совісте.
♦ Поставте подані іменники у кличному відмінку однини й уведіть один-два
з них у речення.
Радість, мудрість, пам'ять, осінь, печаль, ніч.
12.
Вправа з ключем у групах.Іменники ІІІ
відміни поставте в О. в. однини і запишіть у три колонки: 1) з подвоєнням букв
(подвоюються м’які зубні й пом’якшені шиплячі між голосними); 2) без подвоєння
букв; 3) з апострофом.
І. Совість,
важливість, кров, твань, вісь, ожеледь, область, любов, єдність, роль, ціль,
їдкість, емаль, мати, добрість, освіченість, легкість, мазь, ідейність.
Ключ. З перших букв
слів перших двох колонок складеться закінчення вислову Саллюстія: «Будь-яка людина є … творцем своєї долі».
ІІ. Зніяковілість,
емаль, шерсть, подорож, кров, смерть, ожеледь, жовч, верф, вживаність, снасть,
Об (річка), радість, гниль, старість,
далеч, мати.
Ключ. З других букв
складеться закінчення вислову В. Сухомлинського: «Треба тонко відчувати три речі: … можна, не можна, треба».
13.
Розподільний диктант. Розподіліть іменники І і ІІІ відміни.
Воля,
імовірність, пунктуальність, ікра, ідентичність, ера, ірреальний, мама,
хоробрість, естетичність, осика, стабільність, казка, рішучість.
Ключ. Підкресліть
другу літеру в кожному слові. Прочитаєте продовження японського вислову: «Скромність – … окраса мудрості». Чому
мудра людина
повинна
поводитися скромно?
І відмінаволяікраерамама
осикаказка
ІІ відмінаімовірністьпунктуальністьідентичністьірреальнийхоробрістьестетичністьстабільністьрішучість
VІІ. ПІДСУМОК УРОКУ
VІІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
15.10.2020
ТЕМА: Риторика як
мистецтво, наука й навчальна дисципліна. Роль риторики в сучасному світі
Мета: пояснити,
що є предметом вивчення риторики як науки; окреслити роль і місце риторики в
античному світі, внесок, зроблений у розвиток риторики східними слов’янами, з’ясувати
причину необхідності поновлення статусу риторики як науки та навчальної
дисципліни в сучасній Україні; розвивати мислення, комунікативні вміння,
зокрема, необхідні для слухання-сприймання-письма; увагу, пам’ять, збагачувати
й уточнювати словниковий запас учнів.
Тип уроку: урок
вивчення нового матеріалу.
Обладнання: підручник,
таблиця «Різновиди усних публічних виступів»
ПЕРЕБІГ УРОКУ
І. Повідомлення
теми і мети уроку. Мотивація навчання.
ІІ. Вивчення
нового матеріалу.
Лекція.
Слухаючи вчителя, учні самостійно складають план сприйнятого.
Риторика — це
теорія ораторського мистецтва, наука і водночас мистецтво переконуючої
комунікації, що становить фундамент професіоналізму представників багатьох
гуманітарних фахів: політика, вчителя, журналіста, юриста, менеджера.
Різновиди усних публічних виступів можна показати у вигляді таблиці:
Роди красномовства |
Жанри красномовства |
Академічне
красномовство |
Лекція
(вузівська, шкільна), наукова доповідь, науковий огляд, наукове повідомлення,
науково-популярна лекція |
Судове
красномовство |
Прокурорська
(звинувачувальна) та адвокатська (захисна) промови. Самозахисна промова |
Соціально-політичне
красномовство |
Звітна
доповідь на конференції (з’їзді, зборах, засіданні). Парламентська, мітингова
промови. Промова при здісненні дипломатичного акту. Політичний огляд |
Соціально-побутове
красномовство |
Ювілейна,
вітальна, застільна (тост), надмогильна (поминальна) промови. Виступ на
прийомі |
Церковно-богословське
(духовне) красномовство |
Церковна
проповідь. Промова на соборі. Офіційне звернення до пастви |
Навчальний курс
риторики складається з таких частин: історія риторики (досліджує місце риторики
серед інших наук, основні види і жанри ораторського мистецтва, етапи зародження
і розвитку риторики в історії людства (Давня Греція, Давній Рим, становлення
слов’янського ораторського мистецтва, сучасні риторичні школи); теоретична
риторика (предметом її вивчення є закони риторики: концептуальний, закон
безпосереднього спілкування, системно-аналітичний закон); практична риторика
(розглядає предмет і зміст усного публічного виступу, текст виступу, образ
оратора, логічну культуру оратора, мовленнєву культуру оратора, композицію і
стиль виступу, психологію аудиторії, взаємодію оратора та аудиторії,
спілкування з аудиторією як творчий процес, полемічне мистецтво оратора тощо).
Мистецтво ритора (оратора) полягає в його володінні усним
словом як засобом впливу на слухачів. Воно ґрунтується на культурі мислення,
глибокій і різносторонній освіченості, засвоєнні досвіду найкращих ораторів
минулого і ораторів сучасних, бездоганному знанні мови і досконалому володінні
мовленням, а також на оволодінні культурою спілкування. Оратор має бути
наділений розумом, ерудицією, даром слова, певним рівнем майстерності, бути
комунікабельним. Сьогодні, коли суспільство живе в
умовах девальвації слова, особливо важливим є особиста порядність оратора, його
безкомпромісність, щирість, спроможність обстоювати власні погляди, вміння
зрозуміти проблеми людей, до яких він звертається.
Риторика, як і філософія та логіка, належить до класичних наук, які з
найдавніших часів були основоположними загальноосвітніми дисциплінами.
Мистецтво риторики було відомим в Стародавньому Єгипті, Індії та Китаї, проте
справжньою батьківщиною красномовства вважають Стародавню Грецію.
Риторика була вагомою складовою частиною суспільного життя Давньої Греції. Як і
епос, драма, музика, скульптура й архітектура, вона вважалась мистецтвом,
творчістю, її називали «царицею всіх мистецтв».
За стародавніх часів риторику поділяли на три галузі: судова риторика, риторика
політична, урочиста риторика.
Античні ритори виступали на політичних зібраннях, форумах та судових процесах.
Найпершу теорію риторики створили V ст. до н. е. в Сіракузах. Найвидатнішим
ритором був Горгій, який, удосконаливши теорію ораторського мистецтва,
познайомив з нею Афіни. Він зумів перетворити риторику на мистецтво, яке силою
впливу зрівнялося з поезією.
Найславетнішим ритором Стародавньої Греції був Демосфен (384 — 322 рр. до н.
е.). Сучасники зазначили, що силу Демосфенового слова можна порівняти хіба що з
вихором чи блискавкою.
До нас дійшло понад 60 промов і листів Демосфена. Найвідомішими є його
політичні промови, виголошені проти македонського царя Філіпа, який намагався
позбавити Афіни самостійності. Демосфен, будучи вождем антимакедонської партії,
боровся проти керівника македонської партії Есхіна. Дійшло до судової справи,
яка стала визначною подією для тодішньої Греції. Есхін та Демосфен зустрілись у
суді. Промови обох ораторів — яскраві зразки політичних виступів.
На Демосфенових промовах вчилися цілі покоління античних ораторів. Його промови
брав за зразок один з найславетніших давньоримських ораторів Цицерон (106 — 42
рр. до н. е), якого вважають батьком риторики. Ідеальним оратором сам Цицерон
вважав людину високої культури, яка знає історію, філософію, літературу,
юриспруденцію, може владарювати над аудиторією, вміючи примусити людей сміятися
й плакати. Запорукою успіху ритора Цицерон вважав освіту та природний дар. У
своїх трактатах про ораторське мистецтво Цицерон зазначав, що ритор має бути патріотом,
громадянином, який живе ідеалами держави й народу.
Найпершу промову Цицерон проголосив у 25 років, останню — на 63-му році життя
(у рік смерті). Усього виголосив понад 100 промов, тексти 57 з них збереглися
до нашого часу.
Видатними риторами були давньогрецькі філософи Арістотель (384 — 322 рр. до н.
е.) та Платон (428 — 348 рр. до н. е.).
Найвідомішими ораторами Київської Русі були перший Київський митрополит Іларіон
та Кирило Туровський (обидва жили в ХІ ст..).
Найвідомішою проповіддю митрополита Іларіона є «Слово про закон і благодать»,
де стверджено визначну роль Київської Русі та обстоюється її право на
самостійність. Проповідь відзначається винятковою глибиною думки, образністю та
емоційністю.
Кирило Туровскьий — автор багатьох піднесених величальних промов.
Найперша російська «Риторика» була створена невідомим автором 1620 року. Текст
дійшов до нас у 36 списках. Цей твір є перекладом латинської риторики
німецького вченого Меланхтона, проте текст було пристосовано до потреб
російської освіти. Вона стала підґрунтям для дальшого розвитку
східнослов’янського красномовства.
У ХVII-XVIII ст. курс риторики викладався у Києво-Могилянській академії, яка,
будучи глибоко національним навчальним закладом, орієнтувалася на
найпрогресивніші здобутки кращих європейських університетів. До наших днів
дійшли описи 183 підручників риторики, 127 з яких було складено в академії.
Ім’я академії прославили такі видатні ритори, як Григорій Сковорода, Феофан
Прокопович, Михайло Ломоносов.
Необхідність відновлення національних риторичних традицій спричинена тим, що
нині виникла якнайгостріша потреба в особистостях, які можуть самостійно
мислити, переконувати, спонукати й скеровувати співгромадян до поступу до
істини, добра і краси. Сьогодні ми розуміємо риторику як науку, спроможну
відіграти роль синтезатора багатьох наук, спрямованих на розвиток мовної
особистості: педагогіки, соціолінгвістики, психолінгвістики, соціальної й
особистісної психології, методики викладання мови, стилістики, культури
мовлення, лінгвістики тексту тощо.
Відновлення статусу риторики як науки і навчальної дисципліни має стати
визначним кроком на шляху до творення демократичного, високоцивілізованого
суспільства.
Словник.
Комунікабельність — здатність до комунікації — спілкування, легкого
встановлення контактів і зв’язків, товариськість.
Ерудиція — глибокі знання в певній галузі науки чи в багатьох
галузях, широка обізнаність.
Трактат — наукова праця, де розглянуто окреме питання чи проблему.
Статус — законодавчо закріплене правове становище.
Перевірка самостійно складених учнями планів.
Зразок
1. Предмет вивчення риторики.
2. Роди і жанри красномовства.
3. Три частини навчального курсу риторики (історія риторики, теоретична та
практична риторика).
4. У чому полягає і на чому ґрунтується мистецтво оратора.
5. Батьківщина красномовства — Стародавня Греція.
6. Найславетніші ритори античного світу (Демосфен, Цицерон, Арістотель,
Платон).
7. Оратори Київської Русі (Іларіон та Кирило Туровський).
8. Викладання курсу риторики в Києво-Могилянській академії.
9. Чим спричинено необхідність відновлення національних риторичних традицій.
10. Потреба у відновленні статусу риторики як навчальної дисципліни.
ІІІ. Виконання вправ на закріплення вивченого.
Прочитати.
Прокоментувати зміст кожного з речень.
Красномовство є мистецтво керувати умами. Промови достойної
людини завжди спрямованої до вищого блага. (Платон.) Нічим не можна завдати
більшої шкоди, ніж промовляючи брехливо. Саме так, якщо ті люди, в яких
державна діяльність полягає у промовах, не казатимуть правди, тоді хіба можна
надійно керувати державою? (Демосфен.) Філософія розпізнає доброчинності,
корисні з точки зору моральної й громадянської, красномовство створює їм славу.
(С. Шамфор.)
Диктант із коментуванням.
Кінцева мета красномовства — переконувати людей. (Ф.
Честерфілд.) Обов’язок оратора — говорити правду. (Платон.) Красномовство
належить до тих мистецтв, які все здійснюють і всього досягають словом.
(Платон.) Красномовство — дар, який дозволяє нам оволодіти розумом і серцем
співрозмовника, здатність тлумачити чи навіювати йому все, що нам потрібно. (Ж.
Лабрюйєр.) Ораторське мистецтво користується усіма вигодами поезії й усіма її
правами. (Й. Гете.) Платон, поєднуючи мудрість із красномовством, майстерно
схиляв до себе серця слухачів не хитрощами, а силою істини. (К. Віланд.)
Риторика — цариця душ і княгиня мистецтв. (Ф. Прокопович.) Оратор, достойний
уваги, є той, хто користується словами для думки, а думкою для істини і
доброчесності. (Ф. Фенелон.) Говорити багато й добре є дар гострого розуму,
говорити мало й добре є властивістю мудрого, говорити багато й погано означає
дурня, говорити мало й погано є ознакою божевільного (Ф. Ларошфуко.) Є галузі,
у яких посередність нестерпна: поезія, музика, ораторське мистецтво. (Ж.
Лабрюйєр.)
IV. Підведення підсумків уроку.
V. Домашнє завдання.
За складеним на уроці планом підготувати повідомлення про риторику як науку.
19.10.2020
ТЕМА: Мовленнєва ситуація. Елементи мовленнєвої ситуації.
Мета:
- поглибити знання про
мовленнєву ситуацію як організаційний чинник мовленнєвої діяльності,
аналізувати мовленнєву ситуацію, визначаючи адресата й адресанта мовлення,
мотив і мету, формувати вміння будувати спілкування залежно від ситуації; спонукати
до роздумів про необхідність мовної самоосвіти та безперервного
самовдосконалення; розвивати комунікативно-мовленнєві вміння, мислення,
культуру усного й писемного мовлення; виховувати тактовність, ввічливість,
повагу до співрозмовників.
- формування
компетентностей:
предметні: елементи
мовленнєвої ситуації;
ключові: успішне
спілкування;
комунікативні: володіння
мовленнєвою ситуацією;
інформаційні:
результативний пошук необхідної інформації;
загальнокультурні:
екологія мовлення та навколишнього середовища.
Тип уроку:вивчення
нового матеріалу.
Форми роботи: вправа «Обміняйтесь
компліментами», «Читання
з позначками»рольова гра «Моделююситуацію»,робота в парах, робота в групах,гра «Пантоміма», проект «Десять
незмінних правил успішного спілкування»технологія «Незакінчене речення».
Епіграф
уроку:
Найбільша розкіш — це розкіш людського спілкування.
А де Сент-Екзюпері
Перебіг уроку
І. Організація
класу. Емоційне налаштування на урок.
-Чи
приємновам, коли васхвалять, роблять комплімени?
Прогнозованавідповідь:
«Так».
-А що таке
«комплімент»?
Вправа «Обміняйтесь
компліментами».Учнізаписують у
зошитсусідаза партоюкомплімент, за бажанням зачитують.
ІІ. Вступне
слово вчителя. Мотивація навчання.
Отже, ми
налаштувалися на подальше сприйняття матеріалу. А тепер увага!
З нею ми стикаємося щодня і не
один раз. У ній ми можемо брати як
активну участь, так і тримати нейтралітет. Вона підстерігає нас вдома, на вулиці, нароботі, в магазині, в
транспорті ... Ви все ще не здогадалися, про що або про кого йде мова? Ні? Тоді
дозвольте представити: її величність мовленнєва
ситуація!
І почнемо ми наше знайомство,
звичайно ж, з яскравих прикладів.
А тепер про все за порядком.
ІІІ.
Повідомлення теми і мети, завдань уроку.
Отож, тема нашого уроку «Мовленнєва ситуація. Елементи мовленнєвої ситуації (мовець (адресат),
слухач (аудиторія), предмет мовлення, умови успішного спілкування».
Епіграф
уроку:
А де Сент-Екзюпері
-
Розкодуйте епіграф.
-
Як ви розумієте цей вислів?
IV.
Пояснення нового матеріалу.
Що ж говорить нам теорія?
1.Стратегія «Читання з позначками». Прочитайте
текст (тексти у кожного на парті)
Учитель дає учням завдання позначити на полях
тексту позначками інформацію, за таким алгоритмом:
З |
знайома інформація |
+ |
нова інформація |
--- |
я думала(в) інакше |
? |
це мене зацікавило(здивувало),
хочу дізнатися більше |
Мова
наша багата, їйвластиварозвиненасиноніміка та варіантність на фонетичному,
лексичному і граматичномурівнях. Наше завдання — розвинути в собіздатність
оптимального виборумовнихзасобіввідповідно до предмета розмови, співрозмовника,
мовленнєвоїситуації.
Поняття
«мовленнєваситуація» є базовимпоняттямлінгвопрагматики —
науки, щовивчає,
як людина поводиться в процесімовногоспілкування і як використовуємову для
впливу на адресата. Відчогозалежатьособливостімовноїповедінкилюдини? Як
виявилося, відбагатьох причин та факторів. Сукупністьцихчинників і
називаєтьсямовленнєвоюситуацією.
Складовімовленнєвоїситуації:
- наявність
адресанта (той, хто говорить, пише) і адресата (той, хтослухає, читає);
-мотив
— те, щоспонукає до мовлення (потреби у висловлюванні, бажаннязапитати,
сказати, виразитиставлення до якихосьподій, фактів, явищ);
-мета
— те, чогомовецьпрагнедосягтисвоїмвисловлюванням;
-місцеспілкування.
Ситуації мовлення реалізовуються
у різних сферах: соціально-побутовій; громадсько-політичній; соціально-культурній
та професійно-трудовій.
Однією з умов успішного
спілкування є дотримання мовленнєвого етикету (від фр.— вироблені суспільством
норми поведінки).
Мовленнєвий етикет українців
вироблявся впродовж тисячоліть і відбиває культурні традиції народу,
загальнолюдські моральні цінності — доброзичливість, повага, привітність,
ґречність.
За змістом, характером та
умовами спілкування розрізняють кілька етикетних мовних формул, (звертання,
вітання, знайомство, запрошення, прохання, вибачення, втішання, комплімент,
побажання, вдячність, прощання тощо), завдяки яким створюється певна
тональність комунікативної дії.
При
цьому треба добре засвоїтичинники, щовпливають на вибірсловесноїформули та
тональності в кожнійситуації, наприклад:
□
вік, стать, соціальний статус адресата;
□
особливості характеру співрозмовника;
□
комунікативніумови (час, місце, тривалістьспілкування);
□
характер взаєминміжспіврозмовниками та ін.
2.Аналізування тексту. Обмін думками.
V. Закріплення вивченого матеріалу.
1.Розгляньте таблицю. Кожному тлумаченню
в лівій колонці знайдіть слово, значення якого воно розкриває (усно)
2. Робота
в парах. Створіть схему, що відображає найтиповіші наміри мовлення (мету
мовлення). Кожна пара пропонує свій намір і прикріплює до схеми.
3. Робота в групах.
Прочитайте уривки з творів. Визначтемовленнєвінаміримовців.
Чиспрямовані вони на створеннягармонійноїатмосфери для спілкування?
Назвітьмовнізасоби, якісвідчать про це?
І. До того ж, ми пишаємосясвоєю школою.
Така – єдина в усьомусвіті. Ми постійноможемовчитися, розвиватися,
досягатиуспіхів і все робити для того, щобдатитакуможливість нашим учням. Тому
й маємо тьюторів*,
якимможнадовіритисвоїтаємниці, учнів-помічників, чималоконкурсів для
виявленнянадзвичайнихталантів…
Тью́тор (від англ. tutor
— учитель) — особа, щоведеіндивідуальніабогруповізаняттяізучнями, студентами,
репетитор, наставник.
ІІ. Знаєш, у дитинстві я бувнестерпнимхлопчиськом.
Ніхто мене не любив. Якось я собі сказав: «Так далітривати не може». І тоді я
почав змінювати себе. Нині я люблю людей і вони мене люблять. Якщо я
змігцьогонавчитися, то зуміє й кожен…
ІІІ. Привітністьсильніша за насильство.
Будьте завждипривітними! Здебільшого людям набридаєдовгосердитися на когось.
Якщохтось і даліпродовжуєшукати сварки, просто відійдіть (За Б.
Шефером).
4.Валеологічна хвилинка
5.Завдання
«Моделююситуацію».
- Робота в групах.
Група 1.Уявіть,
щовиперебуваєте в незнайомомумісті й шукаєтепотрібнувулицю. Зякими словами
визвернетеся до перехожого, якийпоспішає? Що скажете на прощання?
Група 2.Ви
незгодні з висловленоюдумкоюспівбесідника. Як ви про це скажете йому?
Запропонуйтекількаваріантів.
Група 3.
Ви хочетепопроситивибачення в товариша, якоговчорабезпідставнообразили. Зякими словами звернетеся до
нього? Запропонуйтекількаваріантів.
-Колективна
робота.
1.Гра «Пантоміма».
Перелічіть (усно) основні невербальні (несловесні) засоби спілкування.
(Прогнозована відповідь: посмішка, погляд, порухи голови, брів, рухи рук,
положення ніг, поза, хода, покашлювання, інтонація тощо).
За допомогоюневербальнихзасобів передайте різніпочуття, зокремарадість,
погорду, презирство, захоплення, подив, розчарування, гнів.
Спілкування
– це те, щонаповнюєщоденнежиттякожного. Під час комунікаціїобмінюємось думками,
знаннями, емоціями. Однак, на жаль, не
завждизалишаємосьзадоволенимипіслярозмов. У чому ж справа? А можевтому, що ми не дотримуємося
тихнехитрих правил, якізабезпечутьякість наших
бесід?
2.
Створіть правила успішного спілкування.
Презентація колективного проекту «Десять незмінних правил успішного
спілкування»(форма довільна)
«Десять незмінних правил успішного спілкування»
Правило друге: діалог! Так,
ми всіневиправніегоїсти. Але для розмовизавждипотрібенхтосьще, окрім мене,
прекрасного.. Вартонавчитисьбачити, чицікавоспіврозмовнику тебе слухати, а
чині.
Правило третє:слухайіншого. Мабуть,
кожному з нас доводилось побувати у ситуації, коли я говорю – стінислухають. Це
жобразливо, правда? Якщойдетьсяпроякістьспілкування, то слухатиспівбесідника –
основоположнезавдання. Боякий же тодісенс?
Правило четверте: пам’ятай про добрий тон. Щезмалечкувсі
ми вчимось, щоперебивати – не надто культурно. Однак з віком все менше про
цезгадуємо. Добріманериніхто не відміняв. І вони, насамперед, –
цевиявсамоповаги.
Правило п’яте: не говори для годиться або
тому, що треба. Всі ми чудовознаємо, що нічого й нікому не
мусимо. Більше того, у спілкуванні, бовоно – вияввнутрішньогобажання кожного.
Не варто вести розмовудля годиться. Бесідимаютьприноситизадоволення, а не
втомлювати.
Правило шосте: будь відвертим. Умітиназватибілебілим,
а чорне – чорним, не загортаючи все у папірці, – це не нахабство і не
вродженавластивість характеру, ценасправді – результат праці над
собою.висловлена тут і зараз об’єктивна критика може й не прибільшить
друзів, затеможе і справдізмінитичиєсьжиття.
Правило сьоме: готуйся до важливихрозмов і до
буденнихтакож. І тут не йдеться про детальнийрозписаний план
розмови, а про саморозвиток. Читай, будь активним, моніторщосьцікаве,
займайсяулюбленою справою – і з тобою буде про щопоговорити.
Правило восьме: усміхайся. Усмішказдатнаналагодитикомунікаційні
потоки навітьтоді, коли слова безсилі.
Правило дев’яте: жестикулюй. Постава
тіла, вмінняпідсилюватисказане жестами – цемистецтво, до якоговартопрагнути.
Так розмовастаєжвавішою та живішою.
Правило десяте: не піддавайсяемоціям. Нерідкорозмовимаютьпідвищений
тон звучання. В таких випадкахслідпригадати, що той, хтоволодіє собою, –
володієсвітом. Бо слово – не горобець…
Спробуйзастосуватиціпоради
уже сьогоді і результат не забариться!
VІ. Рефлексія і самооцінювання
Технологія «Незакінчене речення»
-Головнірезультатимоєїроботи на уроці – це…
-Найбільшийінтересвикликалитакізавдання:…
-Найважливішими для мене булитакіепізоди уроку:…
-Найкориснішимибулитаківправи і завдання:…
-Відкриттям для мене на уроцібуло…
-Цізнання і вміння я обов’язкововикористаюпід час…
-Найбільшемоєдосягненнясьогодні –…
VІІ.Домашнє завдання.
1
Розробітьмовленнєвуситуацію на одну із
тем:
«Чипотрібна культура мовленняу час
Інтернету?».
«Небезпека в Інтернеті (фітинг, клікфорд,
кібербулінг, спам, тролінг)».
«Корисні
правила-поради для профілактики і подоланнякібербулінгу».
«Правила
мережевогоетикету».
«Чизнаєтеви,
що...? (Цікава статистика про спілкування в Інтернет просторі)».
21.10.2020
ТЕМА: Особистість мовця. Риси гарного співрозмовника. Комунікативний стан мовця.
Перебіг уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ.
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ.
Хвилинка-цікавинка
► Прослухати інформацію про видатного оратора Цицерона. Познайомитися з його правилами красномовства. Як повідомлене пов’язане з темою уроку?
Дев'ять правил красномовства Цицерона
1. Говори зрозуміло.
2. Говори легко, але не дуже багато, давай іншим можливість виступити.
3. Не перебивай.
4. Будь увічливим.
5. Прагни говорити вишукано.
6. Ніколи не критикуй інших, коли їх немає поруч.
7. Не відволікайся на другорядні справи.
8. Не говори про себе.
9. Завжди будь витриманим, не втрачай самовладання.
III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.
Привіт, проблемо!
► Опрацювати текст. Пояснити, чим відрізняється ритор від оратора. Виписати з тексту і запам’ятати навички і вміння, якими повинен володіти оратор. Доповнити цей перелік, керуючись правилами красномовства Цицерона.
В античному світі поняття ритор і оратор не вважалися тотожними. Ритор був не тільки оратором, промовцем, а й викладачем риторики. В українських братських школах так називали вчителів риторики. Оратор (від латинської назви) — особа, яка виголошує промову.
Щоб виступати публічно, оратор повинен володіти спеціальними навичками і вміннями. За визначенням психологів, навички — це здібності виконувати ту чи іншу роботу якнайкраще.
Успіх публічного виступу залежить від того, наскільки оратор володіє предметом мовлення. Тільки тоді, коли промовець компетентний у темі свого виступу, має необхідну суму знань, ерудований, якщо він уміє розповісти аудиторії багато цікавого, навести нові невідомі факти, зуміє відповісти на поставлені запитання, він може розраховувати на успіх у слухачів.
Оратор повинен зважати на те, чого від нього очікує конкретна аудиторія, а не просто виходити до трибуни, аби «самовиразитися». Він мусить думати не лише про те, як він «сприймається», чи матиме успіх; важливим є те, що відбувається у свідомості слухача. Мета промови — досягти бажаної реакції аудиторії. Оратор не повинен відчувати себе зверхньою істотою. Він мусить мати слухача «у власній голові», бути співрозмовником, а не «бити аудиторію високими словами». Тому промова оратора в основному має бути подібна до звичайної бесіди.
У Давній Греції вважали, що оратору необхідні природні здібності до красномовства, дар слова. Пізніше стали розмежовувати красномовство й уміння говорити публічно. Зокрема, Анатолій Коні писав: «Якщо красномовство — це дарунок природи, то вміння говорити формується в процесі повсякденної праці, системних тренувань і вправ. Отже, «золотим оратором» публічних виступів може бути тільки той, хто має бажання ним стати, хто прагне до цього, хто багато над собою працює». На це звертав увагу й американський дослідник Дейл Карнегі та чеський учений Іржі Томан: «Для того, щоб навчитися добре, змістовно говорити, необхідно збагачувати свої знання й досвід, удосконалювати освіту, тобто всебічно розвивати свою особистість».
Отже, оратор має оволодіти такими основними навичками:
· добирати літературу;
· вивчати дібрані джерела;
· складати план;
· володіти собою;
· орієнтуватися в часі.
Із набутих навичок формуються вміння оратора:
· самостійно готувати виступ;
· зрозуміло й переконливо викладати матеріал;
· відповідати на запитання слухачів;
· установлювати й підтримувати контакт із аудиторією;
· використовувати різні засоби навчання.
Якщо немає таких навичок та вмінь, спілкування оратора зі слухачами не матиме успіху (За С. Абрамович, Л. Нечволод).
IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.
Лабораторія красномовства
► Опрацювати теоретичний матеріал. Підготувати пам’ятку на тему: «Як стати цікавим співрозмовником?»
Серед визначальних рис гарного співрозмовника дослідники називають такі: бути гарним слухачем, виявляти повагу до співрозмовника, добре знати суть предмета розмови, бути впевненим у собі; бути дружелюбним, щирим, доброзичливим, уміти викликати позитивні емоції; подобатися зовнішнім виглядом і манерами, бути артистичним; дотримуватися правил етикету. Звернемо увагу на окремі з них.
1. Гарний співрозмовник повинен насамперед уміти слухати. Це одне з найголовніших правил зафіксувала народна мудрість: «Бог дав тобі два вуха і один рот, послуговуйся ними у такій послідовності». Виявами уваги є позитивна реакція на слова, зовнішній вияв уваги, уточнювальні запитання тощо. Як зазначав Оноре де Бальзак: «Ніщо так не окупиться у спілкуванні з людьми, як милостиня уваги».
2. Уміння робити гарні компліменти. Головна функція компліменту полягає в тому, що він задовольняє найважливішу потребу людини — потребу в позитивних емоціях. Співрозмовник, який задовольняє цю потребу, стає бажаним співрозмовником.
3. Співрозмовник повинен уміти усміхатися і робити це невимушено й часто. На думку дослідників, усмішка — це дія, що означає «Я до тебе гарно ставлюся!», «Ви приємні мені!», «Я маю задоволення від спілкування з вами!».
4. Ефективним психологічним вербальним прийомом є звертання до співрозмовника на ім’я. Вимовляти ім’я (ім’я та по батькові) — означає виявляти увагу і повагу до людини. Вимовляти це потрібно не скоромовкою, а чітко і в тому темпі, у якому ведеться розмова.
V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
Завдання — відновлення
► Відновити вислови відомих ораторів і записати їх. Обґрунтувати розстановку розділових знаків. Пояснити зміст висловлювань.
1. Оратор, на, й, на, не, лише, слова, а, багатий, думки (Цицерон).
2. Оратор, людиною, у, і, справах, бути, повинен, справедливою, справедливості, тямущою (Платон).
3. Саме, становить, пишна, надбання, яка, і, почуттям, відповідає, солідна, слухачів, невід’ємне, думкам, промова, і, оратора (Цицерон).
4. Оратор, і, усіх, тією, розгромлює, самою, зброєю, і, ранить, тим, одночасно, самим, ударом... (Ф. Прокопович).
5. Оратором, користь, предмета, вишукано, з, до, й, і, є, для, той, в, говорити, важливості, кожного, гарно, відповідно, на, змозі, питання, часові, лише, хто, задоволення, переконливо, слухачів (Тацит).
6. Риторика, думки, княгиня, цариця, і, мистецтв (Ф. Прокопович).
Довідка
1. Оратор багатий не лише на слова, а й на думки (Цицерон). 2. Оратор повинен бути людиною справедливою і тямущою у справах справедливості (Платон). 3. Саме промова, солідна, пишна, яка відповідає і почуттям, і думкам слухачів, становить невід’ємне надбання оратора (Цицерон). 4. Оратор одночасно розгромлює і ранить усіх тією самою зброєю і тим самим ударом. (Ф. Прокопович). 5. Оратором є лише той, хто в змозі говорити з кожного питання гарно, вишукано й переконливо, відповідно до важливості предмета, на користь часові і для задоволення слухачів (Тацит). 6. Риторика — цариця думки і княгиня мистецтв (Ф. Прокопович).
Орфографічний практикум
► Записати речення, вставити пропущені букви і розділові знаки. Пояснити свій вибір за допомогою правил. Прокоментувати зміст речень.
Кінцева м...та (красно)мовства переконувати людей. Обов...язок оратора говорити правду. (Красно)мовство належить до тих мистецтв які все ...дійснюють і вс...ого досягають словом. (Красно)мовство дар який дозволяє нам оволодіти розумом і сер...цем (спів)розмовника здатність тлумачити чи навіювати йому все що нам потрібно. Ораторс...ке мистецтво користуєт...ся усіма вигодами поезії й усіма її правами. Ритор...ка цариця душ і княгиня мистецтв. Оратором достойним уваги є той хто користуєт...ся словами для думки а думкою для істи...ни й (добро)чесності.
VІ. ПІДСУМОК УРОКУ.
VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Клоуз-тест
► Закінчити речення
· Предметом вивчення риторики є ...
· Мистецтво оратора полягає у ...
· Батьківщиною риторики є ...
· Найвидатнішими риторами Київської Русі були ...
· Сьогодні традиції ораторського мистецтва продовжують ...
· Необхідно відновити національні традиції риторики тому .
26.10.2020
ТЕМА: АУДИТОРІЯ (СЛУХАЧ/СЛУХАЧІ). ВИДИ СЛУХАННЯ. ЦІЛІ СЛУХАННЯ. КОНТАКТ З АУДИТОРІЄЮ. ПРИЙОМИ НАЛАГОДЖЕННЯ КОНТАКТУ
Перебіг уроку
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ.
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ.
Складання пам'ятки
► Прочитати уривок із твору Цицерона «Про ораторське мистецтво». Скласти перелік вимог, які автор висуває до оратора. Прокоментувати, наскільки вони актуальні.
Складність красномовства пояснюється тим, що красномовство... народжується з багатьох знань і старань... Тут необхідно засвоїти найрізноманітніші знання, без яких швидкість у словах є безглуздою і смішною; необхідно надати краси самому мовленню, і не лише добором, а й розташуванням слів; і всі порухи душі, якими природа наділила рід людський, необхідно вивчити до тонкощів, тому що вся міць і мистецтво красномовства полягають у тому, щоб або заспокоювати, або збуджувати душі слухачів. До всього цього мають приєднатися дотепність і гумор, освіта, гідна вільної людини, швидкість і стислість як у відбитті нападу, так і в нападі, сповненому тонкої вишуканості і ґречності. Крім того, необхідно знати всю історію давнього світу, щоб черпати з неї приклади; не можна також не враховувати знайомства із законами й цивільним правом... Промовець мусить стежити і за жестикуляцією, і за виразом обличчя, і за звуками та відтінками голосу...
Усі сили і здібності оратор мусить спрямувати па виконання таких п’яти завдань: по-перше, він повинен відшукати зміст для своєї промови; по-друге, розташувати знайдене по порядку, зваживши й оцінивши кожен доказ; по-третє, осягти й прикрасити усе це словами; по-четверте, зміцнити промову в пам’яті; по-п’яте, виголосити її достойно і приємно. ...Оратор має пам’ятати: неможливо викликати в слухача ні жалю, ні ненависті, ні ворожості, ні страху, ні слів співчуття, якщо усі ці почуття... не будуть виражені на його обличчі. Наука тільки вказує, де шукати і де знаходити те, що ти прагнеш знайти, решта досягається старанністю, увагою, обдумуванням, пильністю, наполегливістю, працею.
ІІІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ, ЗАВДАНЬ УРОКУ.
Привіт, проблемо!
► Порівняти два поняття та їх визначення. Висловити передбачення теми й завдань уроку.
Слухати і чути — не одне й те саме. Більшість людей народжуються здатними слухати, тобто здійснювати природній фізіологічний процес, який не вимагає свідомих зусиль. Чути ж — означає прагнути зрозуміти і запам’ятати почуте; цей процес вимагає складного комплексу умінь, якими людина оволодіває протягом усього життя. Той, хто вміє слухати, досягає кращих успіхів у спілкуванні з людьми, ніж той, хто весь час говорить сам і не дає можливості висловитися іншим. Л. Фейхтвангер зазначав: «Людині потрібно два роки, щоб навчитися говорити, і шістдесят років, щоб навчитися слухати».
IV. ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ.
Дослідження-трансформація
► Познайомитися з рівнями слухання. Розташувати подані рівні в порядку зростання від найнижчого до найвищого.
• Для чого я слухаю?
• Слухати, щоб запам’ятати зміст.
• Слухати, щоб проаналізувати та оцінити зміст почутого.
• Перевірити здібність слухати.
• Слухати, щоб зрозуміти зміст.
• Слухати, щоб допомогти іншим (активне / емпатійне слухання).
Висновок. Поставлена мета вимагає від слухача володіння певними навичками роботи з інформацією. Так, мета «слухати, щоб зрозуміти» передбачає пошук ключових слів і фраз, які в узагальненому вигляді формулюють основні аспекти питання, яке обговорюється.
Мета «краще запам’ятати інформацію» передбачає володіння різними мнемічними техніками — ведення записів, повторення, перефразування почутого, візуалізація.
V. ЗАКРІПЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
Дослідження-характеристика
► Прочитати поради Іржі Томана про важливість контакту з аудиторією та прийомами його налагодження. Зробити конспект у вигляді ментальної карти.
Спілкування — це те, що наповнює щоденне життя кожного. Під час комунікації обмінюємося думками, знаннями, емоціями. Однак, на жаль, не завжди залишаємося задоволеними після розмов. У чому ж справа? А може, в тому, що існує декілька нехитрих правил, які забезпечуть якість наших бесід?
Правило перше: відкритість. Звісно, усі ми «фільтруємо» специфіку розмов: із шефом на роботі, із співробітниками банку, із друзями, у сім’ї тощо говоримо по-різному. Але кожна із цих розмов потребує від нас відкритості, тобто готовності зустрітися з іншим. Набір шаблонових фраз-відмовок про погоду і т. п. ніколи не змотивують спірозмовника до якісної розмови. Навпаки, щирість, уміння виразити свою готовність до прийняття іншого — це вже підвалина успішного спілкування.
Правило друге: діалог! Так, ми всі невиправні егоїсти. Але для розмови завжди потрібен хтось ще, окрім мене, прекрасного. Довгі, детально-виснажливі розмови про себе — це не комунікація. Варто навчитися бачити, чи цікаво співрозмовнику тебе слухати, чи ні. Зрештою, щоб виговоритись, можна просто посидіти перед дзеркалом.
Правило третє: слухай іншого. Мабуть, кожному з нас доводилося побувати в ситуації, коли я говорю — стіни слухають. Це ж образливо, правда? Якщо йдеться про якість спілкування, то слухати співбесідника — основоположне завдання. Бо який же тоді сенс?
Правило четверте: пам’ятай про добрий тон. Ще змалечку всі ми вчимося, що перебивати — не надто культурно. Однак з віком все менше про це згадуємо. Добрі манери ніхто не відміняв. І вони, насамперед,— це вияв самоповаги.
Правило п’яте: не говори для годиться або тому, що треба. Усі ми чудово знаємо, що нічого й нікому не мусимо. Більше того, у спілкуванні, бо воно — вияв внутрішнього бажання кожного. Не варто вести розмову для годиться. Бесіди мають приносити задоволення, а не втомлювати.
Правило шосте: будь відвертим. Уміти назвати біле білим, а чорне — чорним, не загортаючи все у папірці,— це не нахабство і не вроджена властивість характеру, це насправді — результат праці над собою. Висловлена тут і зараз об’єктивна критика може й не збільшить друзів, зате може і справді змінити чиєсь життя.
Правило сьоме: готуйся до важливих розмов і до буденних також. І тут не йдеться про детальний розписаний план розмови, а про саморозвиток. Читай, будь активним, монітор щось цікаве, займайся улюбленою справою — і з тобою буде про що поговорити.
Правило восьме: усміхайся. Це за замовчуванням. Усмішка здатна налагодити комунікаційні потоки навіть тоді, коли слова безсилі.
Правило дев’яте: жестикулюй. Постава тіла, вміння підсилювати сказане жестами — це мистецтво, до якого варто прагнути. Так розмова стає жвавішою та живішою.
Правило десяте: не піддавайся емоціям. Нерідко розмови мають підвищений тон звучання. У таких випадках слід пригадати, що той, хто володіє собою,— володіє світом. Бо слово — не горобець...
Спробуй застосувати ці поради вже сьогодні і результат не забариться!
Хвилинка ерудита
► Познайомитись із цікавими дослідженнями науковців. Яка інформація виявилася для вас новою? Чи корисною вона була?
Дослідження підтверджують, що в середньому час нашого спілкування з іншими розподіляється наступним чином: приблизно 42-53 % часу ми слухаємо інших, 16-32 % — говоримо самі, 15-17 % — читаємо, 9-14 % — пишемо. Оскільки слухання займає такий великий обсяг часу, цей процес можна вважати значимою формою міжособистісної комунікації. Більшість людей оцінюють точність свого слухання на 70-80 %. Однак ціла низка досліджень підтверджує, що в дійсності ефективність слухання у більшості становить 25 %, тобто 75 % почутих повідомлень втрачаються. Ми думаємо швидше, ніж говоримо. Звичайна людина здатна сприйняти до 500 слів у хвилину, у той час середня швидкість усного мовлення — від 125 до 150 слів в хвилину.
Риторичний практикум «Зовнішня культура промовця»
► Проведіть репетицію виходу до аудиторії зі своїми товаришами. Відзначайте одне в одного всі можливі недоречності (заціпленість, скутість жестів, незграбну поставу, кам’яне обличчя, переляканий погляд, невпевнену або занадто швидку ходу тощо). Намагайтеся позбутися цих недоліків; тренуйтеся наодинці перед великим дзеркалом.
► Спробуйте сконцентрувати свій погляд на якомусь об’єкті. Вирахуйте, скільки часу ви можете тримати погляд зафіксованим. Якщо це не вдається, сконцентруйте погляд па полум’ї свічки в темному приміщенні. Якщо вам вдається фіксувати погляд протягом 5-10 хвилин, вважайте, що ви цією вправою оволоділи.
► Спробуйте «намалювати очима» величезну пласку цифру 8 (яка ніби лежить ребром до вас) на рівні очей аудиторії, коли ви виступаєте. У вас має створитися враження, що ви зустрілися очима з кожним із присутніх. Повторюйте час від часу цей прийом під час промови.
VІ. ПІДСУМОК УРОКУ
VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
28.10.2020
ТЕМА: КОНТРОЛЬНИЙ ПЕРЕКАЗ ТЕКСТУ НА СУСПІЛЬНУ ТЕМУ ІЗ ТВОРЧИМ ЗАВДАННЯМ
2.11.2020
ТЕМА: ТЕКСТ ЯК ОДИНИЦЯ СПІЛКУВАННЯ. ЕТАПИ ПІДГОТОВКИ ТЕКСТУ ВИСТУПУ
Перебіг уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
Ситуативні завдання
► Вирішити подані ситуативні завдання, записати відповіді в таблицю.
Мовленнєва ситуація | Відповідь |
1. У вас прекрасний настрій. Ви хочете сказати комплімент. Запишіть 10 формул-компліментів | |
2. Ваша проблема в спілкуванні — невміння відмовляти. Складіть і запишіть 5 формул відмови в чомусь. | |
3. Ви зробили комусь послугу. Вам висловлюють подяку. Запишіть не менше 10-ти словосполучень, які, на вашу думку, може використати той, кому ви зробили послугу | |
4. Яку з форм ввічливості ви використовуєте найчастіше у своєму мовленні? Уявіть, що ви з проханням звернулися до однокласниці. З чого почнете розмову? | |
5. Змоделюйте словесний портрет ідеального мовця (слухача) |
Не бійся заглядати у словник
► Користуючись словником синонімів, пояснити значення слів.
Автобіографія, життєпис, біографія; гуманний, гуманістичний; дефект, недолік, вада; застосовувати, вживати, використовувати; корективи, поправки, виправлення, зміни; значна кількість, багато, чимало, немало.
III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ, ЗАВДАНЬ УРОКУ
IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
► Опрацювати текст. Які вимоги ставляться до виступу? Зафіксувати їх у вигляді стислого плану.
У риториці на першому місці за важливістю є зміст письмового тексту чи промови з певної теми, який може забезпечити лише добре обізнана людина. Цицерон з цього приводу зауважував: «Промова повинна розцвітати й розгортатися на основі повного знання предмета; коли ж за нею не стоїть зміст, засвоєний та пізнаний оратором, то словесне її вираження уявляється пустою дитячою балаканиною». Найважливіші показники змісту — його багатство, глибина, новизна. Тому ораторові, щоб забезпечити ці ознаки тексту виступу, необхідно мати широкий кругозір, добру фахову підготовку, тобто, з одного боку, знати трохи про все, а з другого — все про дещо. Для цього потрібно регулярно читати пресу, популярні наукові тижневики та спеціальні журнали й книги, стежити за передачами по радіо й телебаченню, за політичним, громадським, культурним та спортивним життям, за технічним розвитком, володіти вмінням пошуку інформації в Інтернеті. Потрібно дивитися фільми, театральні вистави, відвідувати концерти, музеї, виставки тощо, аналізувати оцінки їх критиками. Це збагатить ваш духовний світ, полегшить пошук матеріалу для виступу.
Пошук матеріалу для виступу називають інтенцією. Виробіть звичку постійно збирати і впорядковувати важливу й цікаву інформацію в спеціальній картотеці. Не забувайте при цьому вказувати джерело інформації.
Дібравши потрібний матеріал, оратор має підготувати текст виступу. Насамперед належним чином дібраний зміст необхідно розташувати. Розташування матеріалу (вступ, виклад, розробка теми, висновки) називають диспозицією.
Логіка викладу матеріалу залежить передусім від провідного типу мовлення. Так, якщо це розповідь, то її будова складається з таких елементів: вступ, зав’язка, розвиток дії, кульмінація і розв’язка.
Багатство, глибину і стрункість викладу змісту промовець може забезпечити лише тоді, коли добере відповідне мовне оформлення, яке має бути правильним, виразним, доцільним, точним, багатим, свіжим, довершеним. Досконалий за змістом, будовою, мовним оформленням текст треба виголосити майстерно, переконливо (За Л. Скуратівським).
V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
Лабораторія юного лінгвіста
► Прочитати поданий план виступу. Визначити ситуацію та мету спілкування. Виголосити невелику промову за планом, використовуючи подані ключові слова.
1. Гості міста — представники волонтерських організацій Європи.
2. Любов до своєї справи.
3. Батьківщина пам’ятає своїх дітей.
4. Місто раде зустріти гостей.
5. Краса рідної природи.
6. Пам’ятки історії та культури.
7. На три дні гостей гостинно приймуть в українських сім’ях.
8. Мандрівка українською землею продовжиться відвіданням Києва та Львова.
Ключові слова: українські волонтери; рідні діти; довгождана зустріч; місто підготувалося; краєвиди, обійстя, майдани і вулиці; пам’ятні місця, історичні пам’ятки, музеї, галереї, мистецькі скарби, витвори народного генія, відчуття краси і гармонії; вроджений смак, вишуканість, майстерність, гостинність, очікує Львів.
Розумне перо
► Відредагувати й записати речення.
1. Оратор задів самолюбство декого з аудиторії.
2. Незнання мовних норм може принести неприємності.
3. Ян Коменський був великим педагогом усього педагогічного світу, особливо чеського.
4. Оратор звернув увагу, що в залі присутня більша половина аудиторії.
5. Лише той може перебувати в мирі з самим собою і з оточуючим світом, хто досяг миру і спокою духа.
Творча студія
► Продовжити подані речення, додавши аргументаційну частину.
1. Читання книг — корисне заняття, оскільки ...
2. Проліски і підсніжники не можна рвати, тому що ...
3. Ніколи не зупиняйся перед труднощами, адже .
4. Андрій справжній друг, тому що ...
5. Треба щодня гуляти на свіжому повітрі, бо ...
V. ПІДСУМОК УРОКУ
Незакінчене речення
► Висловити свої враження від уроку, продовживши речення:
· Я знаю ...
· Я зрозумів (зрозуміла), що ...
· Найбільші труднощі я відчув (відчула) ...
· Мені б хотілося ще ...
VІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Дібрати афоризми, які, на вашу думку, можна використати, готуючи виступ: а) про письменника; б) про моральні цінності; в) про мистецтво.
4.11.2020
ТЕМА: ПІДГОТОВКА ДО ВИСТУПУ. ВИДИ ЧИТАННЯ І ЗАПИСУВАННЯ ТЕКСТУ ВИСТУПУ. ЕСТЕТИКА ТЕКСТУ
► Прочитати. Укласти пам’ятку у вигляді вимог до написання тексту виступу оратора.
Кожний виступ складається з трьох основних частин: початку (вступу), основної частини і закінчення (висновків).
Початок виступу має велике значення, бо саме на цьому етапі промовець має розв’язати кілька важливих завдань, від яких залежить успіх цього виступу: подолати хвилювання і набути впевненості; встановити контакт із слухачами, завоювати їхні симпатії; зацікавити аудиторію темою свого виступу; стисло схарактеризувати загальний зміст виступу і розподілити його на окремі питання.
З’явившись перед аудиторією, слід привітатися з присутніми, витримати паузу, подолати внутрішнє хвилювання й почати виступ із чогось цікавого або із суті питання, уникаючи шаблону. Це може бути випадок із життя, парадоксальне формулювання, приказка, прислів’я чи афоризм. Потім коротко охарактеризувати зміст, завдання промови, а також часткові питання, на яких оратор передбачає зупинитися.
Виклад змісту основної частини слід здійснювати за принципом від простого до складного, стежачи, щоб, з одного боку, усе, що говориться, було зрозуміле слухачам, а з іншого, щоб не було банальним, усім відомим. Інформація може упорядковуватися різними способами:
· у хронологічній послідовності, коли потрібно викласти події чи схарактеризувати певний процес роботи;
· у формі опису певного предмета, явища, пояснення його будови, функцій, істотних ознак тощо;
· шляхом переліку основних пунктів, характеристик, прикладів застосування, переваг;
· шляхом викладу певних тез, їх аргументації.
До найцікавіших форм викладу належить розповідь; найменш цікавим з-поміж інших типів мовлення є опис, рівень інтересу до роздуму залежить від актуальності порушеної проблеми, глибини, переконливості аргументації висунутих тез, доступності самого викладу.
У закінченні (висновках) виступу промовець узагальнює основні думки, робить підсумок виступу, надаючи йому логічної завершеності, закінченості, цілісності і тим самим посилюючи вплив на слухача (За Л. Скуратівським).
V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
Риторичний практикум
► Серед поданих заголовків промов обрати 2-3, які найбільше вас зацікавили і які ви неодмінно хотіли б послухати. Обґрунтувати свій вибір.
1. Океан. 2. Що сталося в Нью-Йорку? 3. Спорт в англійському коледжі. 4. Як треба вивчати мову? 5. Наскільки чесною має бути реклама? 6. Кращий фільм року. 7. Сучасне обладнання ферм. 8. Життя серед ескімосів. 9. Найвидатніший із моїх учителів. 10. Мер нашого міста.
► Прочитати подані назви виступів. Які з них відповідають вимогам, а які — ні?
1. Українська культура. 2. Чудеса квітів. 3. Необхідні реформи в освіті. 4. Пташині гнізда. 5. Як слід вивчати історію? 6. На захист народної пісні. 7. Поезія Івана Франка. 8. Що таке світовий банк?
Творча лабораторія
► Уважно прочитати текст. На основі поданого початку підготувати виступ на тему «Моя майбутня професія», використавши засоби привернення уваги до адресата мовлення.
ШАНОВНІ СТАРШОКЛАСНИКИ!
Одним із найважливіших кроків у житті є вибір професії. Адже займатися тим, що тебе цікавить, приносить радість — одне з найважливіших умов відчуття радості, задоволення, щастя. Вибір навчального закладу, а згодом професії значною мірою впливає на все майбутнє молодої людини. Бо роботі ми присвячуємо значну частину свого життя, прагнемо досягти успіху, визнання. Тут не можна покладатися на випадковість, квапитися. Необхідне якнайсерйозніше ставлення до цієї проблеми як батьків, так і самих молодих людей...
V. ПІДСУМОК УРОКУ
Вільний мікрофон
► Прочитати афоризми. Висловити власні думки, відповідаючи на запитання. Як побудовано риторичний текст? Прокоментувати вислови ораторів. Якої думки дотримуєтеся ви? Чи обов’язково писати текст промови?
1. Як корабель продовжує рухатися, коли починають гребти, так і промова, діставши поштовх від письмових заміток, продовжує йти тим самим шляхом навіть тоді, коли виписки вже скінчилися (Цицерон). 2. Я, хто не писав виступів, дозволю собі сказати молодим ораторам: нічого не пишіть заздалегідь, не витрачайте марно час, не покладайтеся на допомогу цих творів, складених у кабінетах (А. Коні). 3. Лише за допомогою написання можна досягти прекрасної промови (Квінтиліан). 4. Уся сила оратора — в умінні підкорити собі слухача (За Л. Скуратівським). 5. Красномовство повинне довести, насолодити, схвилювати, вплинути (Цицерон).
VІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Комментариев нет:
Отправить комментарий